Володимир Каплуновський

Володимир Павлович Каплуно́вський (нар. 28 липня 1906, Харків — пом. 14 лютого 1969, Москва) — російський радянський художник, кінорежисер.

Каплуновський Володимир ПавловичДата народження15 (28) липня 1906Місце народженняХарків, Російська імперія^[1]Дата смерті14 лютого 1969(1969-02-14)^[1][2] (62 роки)Місце смертіМосква, РРФСР, СРСР^[1]Громадянство СРСРAlma materНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектуриПрофесіякінорежисер, художникЧленствоСК СРСРНагороди

IMDbID 0438443

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каплуновський.

Біографія

Народився 15 [28] липня 1906(19060728) року в місті Харкові (тепер Україна). З 1924 по 1928 рік навчався на театральному факультеті Київського художнього інституту.

У кіно з 1929 року. Працював художником-оформлювачем в театрі і на Київській, Одеській кіностудіях, на кіностудіях «Міжробпомфільм» і «Мосфільм». Під час німецько-радянської війни — художник Ташкентської кіностудії художніх фільмів. З 1950-х років працював і як кінорежисер. З 1954 року — режисер «Мосфільму».

Помер в Москві 14 лютого 1969 року.

Творчість

Оформив кінокартини:

• «Шкідник» (1929, у співавторстві);
• «Мірабо» (1930);
• «Не затримуйте руху» (1930);
• «Трансбалт» (1930);
• «Свій хлопець» (1931);
• «Генеральна репетиція» (1931);
• «Повстання рибалок» (1934);
• «Загибель сенсації» (1935, у співавторстві);
• «Карл Бруннер» (1936);
• «Біліє парус одинокий» (1937, у співавторстві);
• «Трактористи» (1939);
• «Яків Свердлов» (1940);
• «Небеса» (1940);
• «Олександр Пархоменко» (1942);
• «Два бійці» (1943);
• «Мрія» (1943);
• «Велике життя. 2 серія» (1946, ескізи разом з );
• «Глінка» (1947);
• «Весна» (1947, у співавторстві З );
• «Падіння Берліна» (1949, у співавторстві З );
• «Ревізор» (1952);
• «Ділові люди» (1963);
• «Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика» (1967);
• «Дайте книгу скарг» (1965).

Поставив кінострічки:

• «Мексиканець» (1955);
• «Капітанська дочка» (1958);
• «Любушка» (1961).

В 1930-ті роки виконав низку кіноплакатів, зокрема до фільму «Великий утешитель» (1933).

Відзнаки

• Нагороджений орденом «Знак Пошани» (14 квітня 1944; за успішну роботу в галузі радянської кінематографії в дні німецько-радянської війни і випуск високохудожніх картин);
• Сталінська премія ІІ ступеня (1947, за оформлення фільму «Глінка»);
• Сталінська премія І ступеня (1950, за оформлення фільму «Падіння Берліна»);
• Заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1968 року;

Примітки

1. Каплуновский Владимир Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. ČSFD — 2001.
   d:Track:Q3561957
3. Кіно-театр.ру. [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Література

• Кино и время. Випуск 3-й. Режиссери советского художественного кино. Москва, 1963. — сторінка 130(рос.);
• Кинословарь: В 2-х томах. Том 1. Москва, 1966. — сторінка 662(рос.);
• Каплуновский Владимир Павлович // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Кино: Энциклопедический словарь / гл. ред. С. Й. Юткевич. — Москва : «Советская энциклопедия», 1986. — С. 169. (рос.);
• Березюк Т. І. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — .
• Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 52. [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] .
• Андрейканіч А. І. «Українські майстри кіноплаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2014. — 96 с.; іл. сторінка 45. [Архівовано 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.] .