Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вологі листяні ліси Східного Декану або Вологі листяні ліси Східних Нагір'їв (ідентифікатор WWF: IM0111) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на сході Центральної Індії.
 Вологі листяні ліси в заповіднику [en] (Андгра-Прадеш) | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| Назва WWF | IM0111 |
| Межі | Сухі листяні ліси Центрального Декану Сухі листяні ліси Чхота-Нагпуру Мангри Годаварі та Крішни Вологі листяні ліси долини нижнього Гангу Сухі листяні ліси долини Нармади Сухі листяні ліси Північного Декану Напіввічнозелені ліси Орісси |
| Площа, км² | 340 101 |
| Країни | Індія |
| Охороняється | 16 813 км² (5 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон вологих листяних лісів Східного Декану простягається від узбережжя Бенгальської затоки через північну частину Східних Гат та північно-східну частину Деканського плато до східної частини гір [en] та долини Нармади. Він охоплює території штатів Чхаттісгарх, Джхаркханд, Мадг'я-Прадеш, Андгра-Прадеш, Махараштра, Одіша та Телангана. Вершини екорегіону підіймаються на висоту понад 1300 м над рівнем моря. З геологічної точки зору в екорегіоні переважають гондванські крейдові породи.
На північний схід від екорегіону поширені сухі листяні ліси Чхота-Нагпуру, на північний захід — сухі листяні ліси долини Нармади, а на заід — сухі листяні ліси долини Нармади. На прибережних низовинах на північний схід від регіону поширені напіввічнозелені ліси Орісси. Екорегіон сухих листяних лісів Північного Декану, розташований на захід від східних Гат, в дощовій тіні цих гір, повністю оточений вологими листяними лісами Східного Декану.
Клімат
В межах екорегіону переважає саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). Невисокі Східні Гати, розташовані вздовж східного узбережжя Індостану, не настільки ефективно затримують вологу від мусонів, які надходять із Бенгальської затоки, як набагато вищі Західні Гати. Таким чином, середньорічна кількість опадів в екорегіоні становить близько 1000 мм, що приблизно в чотири рази перевищує кількість опадів, що випадають в більш сухих районах на заході, які лежать у дощовій тіні Західних Гат.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є вологі листяні ліси, видовий склад та структура яких залежать від рельєфу, ґрунтів, зволоження та мікроклімату. В лісах регіону переважають салові дерева (Shorea robusta), а також різні види [en] (Terminalia spp.), адінових дерев (Adina spp.), [en] (Toona spp.), [en] (Syzygium spp.), [en] (Buchanania spp.), [en] (Cleistanthus spp.) та [en] (Anogeissus spp.).
У лісах, що ростуть на кам'янистих ґрунтах на схилах пагорбів, домінують салові дерева (Shorea robusta) у поєднанні з джамболанами (Syzygium cumini), [en] (Dendrocalamus strictus), [en] (Phoenix acaulis) та високою травою [en]. На пагорбах Мадг'я-Прадешу в лісах переважають [en] (Terminalia elliptica), [en] (Anogeissus latifolia), [en] (Pterocarpus marsupium), [en] (Madhuca longifolia) та [sv] (Lagerstroemia parviflora). На берегах річок ростуть бамбукові зарості.
Флора екорегіону є подібною до флори Західних Гат та [en]. До типово гімалайських видів, поширених в регіоні, належать [en] (Arisaema tortuosum), [sv] (Thalictrum foliolosum), [en] (Boehmeria macrophylla), [en] (Zanthoxylum rhetsa) та [en] (Rubus ellipticus), а до видів, що походять із Західних Гат — [sv] (Schefflera venulosa), джекфрути (Artocarpus heterophyllus), їстівні гнетуми (Gnetum ula) та ротанґові пальми (Calamus rotang). Серед рідкісних ендеміків регіону слід відзначити [vi] та [sv].
Фауна
Серед великих ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити бенгальських тигрів (Panthera tigris tigris), ведмедів-губачів (Melursus ursinus), азійських вовків (Canis lupus pallipes), гірських куонів (Cuon alpinus), гаурів (Bos gaurus), чотирирогих антилоп (Tetracerus quadricornis), гарн (Antilope cervicapra) та індійських газелей або чінкар (Gazella bennettii). Раніше тут також зустрічалися індійські слони (Elephas maximus), однак наразі вони вимерли. Ендеміком екорегіону є листоніс Кхаджурії (Hipposideros durgadasi).
В межах екорегіону зустрічається близько 313 видів птахів. Серед них слід відзначити рідкісних оливкових бенгаликів (Amandava formosa) та орланів-довгохвостів (Haliaeetus leucoryphus).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 16 813 км², або 5 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають:
- [en], Чхаттісгарх (550 км²)
- Природний заповідник Бадалкхол, Чхаттісгарх (120 км²)
- [en], Одіша (170 км²)
- [en], Одіша (130 км²)
- Природний заповідник Барнавапара, Чхаттісгарх (240 км²)
- Природний заповідник Бхайрамгарх, Чхаттісгарх (160 км²)
- [en], Мадг'я-Прадеш (460 км²)
- [en], Телангана (120 км²)
- [en], Одіша (140 км²)
- [en], Чхаттісгарх (1,150 км²)
- [en], Андгра-Прадеш (70 км²)
- [en], Мадг'я-Прадеш (900 км²)
- [en], Одіша (150 км²)
- [en], Телангана (1080 км²)
- [en], Телангана (290 км²)
- [en], Андгра-Прадеш (480 км²)
- [en], Одіша (400 км²)
- [en], Одіша (400 км²)
- [en], Одіша (180 км²)
- Природний заповідник Ланджамадугу, Телангана (80 км²)
- Природний заповідник Махуадаур, Джхаркханд (60 км²)
- Природний заповідник Пачмархі, Мадг'я-Прадеш (500 км²)
- [en], Телангана (120 км²)
- Природний заповідник Памед, Чхаттісгарх (60 км²)
- Національний парк Папіконда, Андгра-Прадеш (530 км²)
- Природний заповідник Пхен, Мадг'я-Прадеш (100 км²)
- [en], Телангана (130 км²)
- [en], Одіша (790 км²)
- [en], Мадг'я-Прадеш (490 км²)
- [en], Одіша (2550 км²))
- [en], Чхаттісгарх (670 км²)
- Природний заповідник Уданті, Чхаттісгарх (340 км²)
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 10 вересня 2023.
Посилання
- «Eastern Highlands moist deciduous forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «East Deccan Moist Deciduous Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vologi listyani lisi Shidnogo Dekanu abo Vologi listyani lisi Shidnih Nagir yiv identifikator WWF IM0111 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na shodi Centralnoyi Indiyi 2 Vologi listyani lisi Shidnogo Dekanu Vologi listyani lisi v zapovidniku Kambalakonda en Andgra Pradesh Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij Nazva WWF IM0111 Mezhi Suhi listyani lisi Centralnogo Dekanu Suhi listyani lisi Chhota Nagpuru Mangri Godavari ta Krishni Vologi listyani lisi dolini nizhnogo Gangu Suhi listyani lisi dolini Narmadi Suhi listyani lisi Pivnichnogo Dekanu Napivvichnozeleni lisi Orissi Plosha km 340 101 Krayini Indiya Ohoronyayetsya 16 813 km 5 1 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Landshaft Nacionalnogo parku Satpura en Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Zberezhennya 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiyared Ekoregion vologih listyanih lisiv Shidnogo Dekanu prostyagayetsya vid uzberezhzhya Bengalskoyi zatoki cherez pivnichnu chastinu Shidnih Gat ta pivnichno shidnu chastinu Dekanskogo plato do shidnoyi chastini gir Satpura en ta dolini Narmadi Vin ohoplyuye teritoriyi shtativ Chhattisgarh Dzhharkhand Madg ya Pradesh Andgra Pradesh Maharashtra Odisha ta Telangana Vershini ekoregionu pidijmayutsya na visotu ponad 1300 m nad rivnem morya Z geologichnoyi tochki zoru v ekoregioni perevazhayut gondvanski krejdovi porodi Na pivnichnij shid vid ekoregionu poshireni suhi listyani lisi Chhota Nagpuru na pivnichnij zahid suhi listyani lisi dolini Narmadi a na zaid suhi listyani lisi dolini Narmadi Na priberezhnih nizovinah na pivnichnij shid vid regionu poshireni napivvichnozeleni lisi Orissi Ekoregion suhih listyanih lisiv Pivnichnogo Dekanu roztashovanij na zahid vid shidnih Gat v doshovij tini cih gir povnistyu otochenij vologimi listyanimi lisami Shidnogo Dekanu Klimatred V mezhah ekoregionu perevazhaye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Nevisoki Shidni Gati roztashovani vzdovzh shidnogo uzberezhzhya Indostanu ne nastilki efektivno zatrimuyut vologu vid musoniv yaki nadhodyat iz Bengalskoyi zatoki yak nabagato vishi Zahidni Gati Takim chinom serednorichna kilkist opadiv v ekoregioni stanovit blizko 1000 mm sho priblizno v chotiri razi perevishuye kilkist opadiv sho vipadayut v bilsh suhih rajonah na zahodi yaki lezhat u doshovij tini Zahidnih Gat Florared Osnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye vologi listyani lisi vidovij sklad ta struktura yakih zalezhat vid relyefu gruntiv zvolozhennya ta mikroklimatu V lisah regionu perevazhayut salovi dereva Shorea robusta a takozh rizni vidi terminalij en Terminalia spp adinovih derev Adina spp chervonokedriv en Toona spp sizigiumiv en Syzygium spp buhananij en Buchanania spp klejstantusiv en Cleistanthus spp ta anogejsusiv en Anogeissus spp U lisah sho rostut na kam yanistih gruntah na shilah pagorbiv dominuyut salovi dereva Shorea robusta u poyednanni z dzhambolanami Syzygium cumini kolkatskimi bambukami en Dendrocalamus strictus karlikovimi finikovimi palmami en Phoenix acaulis ta visokoyu travoyu Themeda quadrivalvis en Na pagorbah Madg ya Pradeshu v lisah perevazhayut eliptichni terminaliyi en Terminalia elliptica shirokolisti anogejsusi en Anogeissus latifolia sumchasti pterokarpusi en Pterocarpus marsupium dovgolisti maduki en Madhuca longifolia ta dribnocviti lagerstromiyi sv Lagerstroemia parviflora Na beregah richok rostut bambukovi zarosti Flora ekoregionu ye podibnoyu do flori Zahidnih Gat ta Shidnih Gimalayiv en Do tipovo gimalajskih vidiv poshirenih v regioni nalezhat zvivisti arizemi en Arisaema tortuosum listochkovi rutvici sv Thalictrum foliolosum velikolisti bomeriyi en Boehmeria macrophylla indijski kolyuchi yaseni en Zanthoxylum rhetsa ta gimalajska malina en Rubus ellipticus a do vidiv sho pohodyat iz Zahidnih Gat zhilkuvati sheffleri sv Schefflera venulosa dzhekfruti Artocarpus heterophyllus yistivni gnetumi Gnetum ula ta rotangovi palmi Calamus rotang Sered ridkisnih endemikiv regionu slid vidznachiti Leucas mukerjiana vi ta Strobilanthes jeyporensis sv Faunared Sered velikih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti bengalskih tigriv Panthera tigris tigris vedmediv gubachiv Melursus ursinus azijskih vovkiv Canis lupus pallipes girskih kuoniv Cuon alpinus gauriv Bos gaurus chotirirogih antilop Tetracerus quadricornis garn Antilope cervicapra ta indijskih gazelej abo chinkar Gazella bennettii Ranishe tut takozh zustrichalisya indijski sloni Elephas maximus odnak narazi voni vimerli Endemikom ekoregionu ye listonis Khadzhuriyi Hipposideros durgadasi V mezhah ekoregionu zustrichayetsya blizko 313 vidiv ptahiv Sered nih slid vidznachiti ridkisnih olivkovih bengalikiv Amandava formosa ta orlaniv dovgohvostiv Haliaeetus leucoryphus Zberezhennyared Ocinka 2017 roku pokazala sho 16 813 km abo 5 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami 1 Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Prirodnij zapovidnik Achanakmar en Chhattisgarh 550 km Prirodnij zapovidnik Badalkhol Chhattisgarh 120 km Prirodnij zapovidnik Baisipalli en Odisha 170 km Prirodnij zapovidnik Balimela en Odisha 130 km Prirodnij zapovidnik Barnavapara Chhattisgarh 240 km Prirodnij zapovidnik Bhajramgarh Chhattisgarh 160 km Prirodnij zapovidnik Bori en Madg ya Pradesh 460 km Prirodnij zapovidnik Eturnagaram en Telangana 120 km Prirodnij zapovidnik Hadragh en Odisha 140 km Nacionalnij park Indravarti en Chhattisgarh 1 150 km Prirodnij zapovidnik Kambalakonda en Andgra Pradesh 70 km Nacionalnij park Kanha en Madg ya Pradesh 900 km Prirodnij zapovidnik Karlapat en Odisha 150 km Tigrovij zapovidnik Kaval en Telangana 1080 km Prirodnij zapovidnik Kinnerasani en Telangana 290 km Ptashinij zapovidnik Kolleru en Andgra Pradesh 480 km Prirodnij zapovidnik Kondakameru en Odisha 400 km Prirodnij zapovidnik Kotgarh en Odisha 400 km Prirodnij zapovidnik dolini Lakhari en Odisha 180 km Prirodnij zapovidnik Landzhamadugu Telangana 80 km Prirodnij zapovidnik Mahuadaur Dzhharkhand 60 km Prirodnij zapovidnik Pachmarhi Madg ya Pradesh 500 km Prirodnij zapovidnik Pakhal en Telangana 120 km Prirodnij zapovidnik Pamed Chhattisgarh 60 km Nacionalnij park Papikonda Andgra Pradesh 530 km Prirodnij zapovidnik Phen Madg ya Pradesh 100 km Prirodnij zapovidnik Pranahita en Telangana 130 km Tigrovij zapovidnik Satkosiya en Odisha 790 km Nacionalnij park Satpura en Madg ya Pradesh 490 km Nacionalnij park Simlipal en Odisha 2550 km Prirodnij zapovidnik Sitanadi en Chhattisgarh 670 km Prirodnij zapovidnik Udanti Chhattisgarh 340 km Primitkired a b Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 10 veresnya 2023 Posilannyared Eastern Highlands moist deciduous forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund East Deccan Moist Deciduous Forests One Earth Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vologi listyani lisi Shidnogo Dekanu amp oldid 42414272