У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волков Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Волков М

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волков.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Волков Микола.

Микола Федорович Волков (нар. 1898(1898), село Федоровка Сергачського повіту Нижньогородської губернії, тепер Нижньогородської області, Російська Федерація — розстріляний 23 вересня 1938, місто Київ) — радянський партійний і державний діяч, в.о. 1-го секретаря Миколаївського обкому КП(б)У. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Волков Микола Федорович рос. Николай Федорович Волков


Народження:	листопад 1898 Федоровка (Нижньогородська область), Краснооктябрський район (Нижньогородська область), Нижньогородська область
Смерть:	23 вересня 1938(1938-09-23) (39 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна:	Російська імперія, РСФРР і СРСР
Освіта:	Інститут червоної професури
Партія:	КПРС

Біографія

Народився у листопаді 1898 року в родині робітника-вантажника. У 1913 році закінчив Виборзьку початкову школу в Санкт-Петербурзі.

У липні 1913 — серпні 1915 р. — розсильний управління трамвайних залізниць у Санкт-Петербурзі (Петрограді). У вересні 1915 — грудні 1916 р. — табельник Петроградського металевого заводу.

У грудні 1916 — жовтні 1917 р. — рядовий російської царської армії у Люцинському повіті Вітебської губернії. У листопаді 1917 — лютому 1918 р. — проживав у матері в Петрограді. У 1918 році вступив до комсомолу.

У березні 1918 — серпні 1919 р. — заступник голови Сергачського повітового виконавчого комітету Нижньогородської губернії.

Член РКП(б) з липня 1918 року.

У вересні 1919 — лютому 1920 р. — агітатор-організатор Нижньогородського губернського військкомату РСЧА. У березні — серпні 1920 р. — військовий комісар військово-інженерної дистанції Нижньогородського губернського військкомату РСЧА.

У вересні 1920 — травні 1922 р. — голова Починковського повітового виконавчого комітету Нижньогородської губернії.

У червні 1922 — серпні 1923 р. — відповідальний секретар Курмишського повітового комітету РКП(б) Нижньогородської губернії. У вересні 1923 — лютому 1924 р. — відповідальний інструктор Нижньогородського губернського комітету РКП(б). У березні 1924 — квітні 1925 р. — відповідальний секретар Павловського повітового комітету РКП(б) Нижньогородської губернії.

У травні 1925 — квітні 1926 р. — секретар партійного колективу ВКП(б) на заводах «Двигатель революции» і «Красная Этна» у місті Нижньому Новгороді. У травні 1926 — лютому 1927 р. — завідувач організаційного відділу Канавинського районного комітету ВКП(б) міста Нижнього Новгорода.

У березні 1927 — серпні 1930 р. — завідувач Нижньогородського губернського (крайового) управління торгівлі.

У вересні 1930 — вересні 1931 р. — слухач курсів марксизму-ленінізму при ЦК ВКП(б) у Москві. У жовтні 1931 — березні 1933 р. — слухач економічного відділення Інституту червоної професури у Москві.

У квітні 1933 — грудні 1934 р. — начальник політичного відділу Нововасилівської машинно-тракторної станції Дніпропетровської області.

У січні 1935 — березні 1936 р. — 2-й секретар Криворізького міського комітету КП(б)У Дніпропетровської області.

У березні 1936 — червні 1937 р. — 1-й секретар Новобузького районного комітету КП(б)У Одеської області.

У червні — 14 жовтня 1937 р. — тимчасовий виконувач обов'язків голови виконавчого комітету Одеської обласної ради.

У вересні 1937 — 29 квітня 1938 року — виконувач обов'язків 1-го секретаря Миколаївського обласного комітету КП(б)У. 29 квітня 1938 року відкликаний у розпорядження ЦК КП(б)У.

Заарештований 30 квітня 1938 року. Розстріляний у Києві 23 вересня 1938 року. Посмертно реабілітований у 1957 році.

Джерела

Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. (рос.)
Волков Николай Фёдорович [ 23 березня 2017 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)