Мико́ла Іва́нович Во́лков (1924—1983) — кулеметник, сержант Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1945).
Волков Микола Іванович | |
---|---|
Народження | 25 травня 1924 Кананікольське, Зілаїрський район |
Смерть | 24 жовтня 1983 (59 років) Магнітогорськ, Челябінська область, РРФСР, СРСР |
Поховання | Q29907227? |
Звання | сержант |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Микола Волков народився 25 травня 1924 року в селі Кананікольське (нині — селище в Зілаїрському районі Башкортостану) в сім'ї селянина. Закінчив початкову школу, потім працював у колгоспі. У серпні 1942 року призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію Зилаїрським районним військовим комісаріатом Башкирської АРСР і направлений на фронт. До січня 1945 року гвардії сержант Микола Волков був першим номером обслуги станкового кулемета 1-ї стрілецької роти 175-го гвардійського стрілецького полку 58-ї гвардійської стрілецької дивізії 5-ї гвардійської армії 1-го Українського фронту. Відзначився під час форсування Одеру.
23 січня 1945 року Волков одним з перших у своїй роті переправився через Одер на північний захід від Оппельна і взяв активну участь у захопленні, утриманні та розширенні плацдарму на західному березі річки. В тих боях Волков особисто підбив два танки і знищив велику кількість ворожих солдатів і офіцерів.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецькими загарбниками гвардії сержант Микола Волков удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 8882.
Після закінчення війни Волков демобілізований та повернувся на батьківщину, де працював рахівником у колгоспі, потім завгоспом у лікарні. З 1960 року проживав в Магнітогорську. Помер 24 жовтня 1983 року, похований у Магнітогорську.
Також нагороджений орденом Слави 3-го ступеня та низкою медалей.
На честь Волкова названа вулиця і школа в Магнітогорську.
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Подвиги их — бессмертны. — Уфа: Китап, 2000. (рос.)
- Славные сыны Башкирии. Книга 3. Уфа, 1968. (рос.)
Примітки
- Волков, Николай Иванович (Герой Советского Союза) [Архівовано 2015-03-30 у Wayback Machine.]. Сайт «Герои страны».
- Подвиг Народа [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.] (рос.)
- Подвиг Народа [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Iva novich Vo lkov 1924 1983 kulemetnik serzhant Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi Armiyi uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Volkov Mikola IvanovichNarodzhennya25 travnya 1924 1924 05 25 Kananikolske Zilayirskij rajonSmert24 zhovtnya 1983 1983 10 24 59 rokiv Magnitogorsk Chelyabinska oblast RRFSR SRSRPohovannyaQ29907227 ZvannyaserzhantVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyared Mikola Volkov narodivsya 25 travnya 1924 roku v seli Kananikolske nini selishe v Zilayirskomu rajoni Bashkortostanu v sim yi selyanina Zakinchiv pochatkovu shkolu potim pracyuvav u kolgospi U serpni 1942 roku prizvanij na sluzhbu v Robitnicho selyansku Chervonu Armiyu Zilayirskim rajonnim vijskovim komisariatom Bashkirskoyi ARSR i napravlenij na front Do sichnya 1945 roku gvardiyi serzhant Mikola Volkov buv pershim nomerom obslugi stankovogo kulemeta 1 yi strileckoyi roti 175 go gvardijskogo strileckogo polku 58 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 5 yi gvardijskoyi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu Vidznachivsya pid chas forsuvannya Oderu 1 23 sichnya 1945 roku Volkov odnim z pershih u svoyij roti perepravivsya cherez Oder na pivnichnij zahid vid Oppelna i vzyav aktivnu uchast u zahoplenni utrimanni ta rozshirenni placdarmu na zahidnomu berezi richki V tih boyah Volkov osobisto pidbiv dva tanki i znishiv veliku kilkist vorozhih soldativ i oficeriv Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 kvitnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya i proyavleni muzhnist i geroyizm u boyah z nimeckimi zagarbnikami gvardiyi serzhant Mikola Volkov udostoyenij visokogo zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka za nomerom 8882 2 Pislya zakinchennya vijni Volkov demobilizovanij ta povernuvsya na batkivshinu de pracyuvav rahivnikom u kolgospi potim zavgospom u likarni Z 1960 roku prozhivav v Magnitogorsku Pomer 24 zhovtnya 1983 roku pohovanij u Magnitogorsku Takozh nagorodzhenij ordenom Slavi 3 go stupenya 3 ta nizkoyu medalej Na chest Volkova nazvana vulicya i shkola v Magnitogorsku Literaturared Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 Abaev Lyubichev 911 s 100 000 ekz ISBN ots Reg v RKP 87 95382 Podvigi ih bessmertny Ufa Kitap 2000 ros Slavnye syny Bashkirii Kniga 3 Ufa 1968 ros Primitkired Volkov Nikolaj Ivanovich Geroj Sovetskogo Soyuza Arhivovano 2015 03 30 u Wayback Machine Sajt Geroi strany Podvig Naroda Arhivovano 2012 02 12 u Wayback Machine ros Podvig Naroda Arhivovano 2012 02 12 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Volkov Mikola Ivanovich Geroj Radyanskogo Soyuzu amp oldid 36697549