Воли́нка — село в Україні, у Сосницькій селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить біля 400 осіб. Орган місцевого самоврядування — Волинківська сільська рада.
село Волинка | |
---|---|
Церква в селі Волинка | |
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Корюківський район |
Громада | Сосницька селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1523 |
Перша згадка | 1523 (501 рік) |
Населення | 824 |
Площа | 3,7 км² |
Густота населення | 222,7 осіб/км² |
Поштовий індекс | 16131 |
Телефонний код | +380 4655 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°37′33″ пн. ш. 32°28′01″ сх. д. / 51.62583° пн. ш. 32.46694° сх. д.Координати: 51°37′33″ пн. ш. 32°28′01″ сх. д. / 51.62583° пн. ш. 32.46694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 135 м |
Водойми | р. Волинка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 16100, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт Сосниця, вул. Грушевського, 15 |
Карта | |
Волинка | |
Волинка | |
Мапа | |
Волинка у Вікісховищі |
Географія
Село розташовано в на схід від міста Чернігів, найближчі села — Лави, Вільшане, Киріївка, Матвіївка, Полісся, Чорнотичі. Селом протікає річка Волинка, права притока ріки Убіді.
Історія
Стародавні часи
На території села розташовується поселення юхнівської культури і давньоруське поселення в урочищі Кручі, що в 12,8 кілометрах на північний схід. Нерідкі випадки знаходження селянами старовинної зброї, бронзових предметів, в урочищі Кручі — залишки битого посуду, монети, людські кістки, залишки печей.
Ранній новий час
Вперше село згадується в документах розмежування Великого князівства Литовського з князівством Московським (рос. «Реестр границ Черниговских») з показанням числа будинків у прикордонних селищах у 1523 році. У письмових джерелах село згадується у 1527 році як селище Волинче, яке налічувало 30 домів.
За переказами, село було заселене вільними людьми з Волині. Зважаючи на топоніми типу Груд, Руда, скоріше переселенці були з близької бобровицької Волині.
Маєтність («добра») Волинка з хутором і селом Чорнотичі за королівським привілеєм була надана в 1620 році Осипу Красовському. У 1643 році через обдирання селян та власників створеною Олександром Пісочинським мережею євреїв — торгових агентів, які за безцінь скуповували волів для продажу на ринку у Любліні, син володільця Волиничів Ян Красовський та його товариш Ян Госліцький відібрали у перекупника Якуба Юзефовича гроші і веліли волинським селянам втопити його. А 1644 року люди Пісочинського видрали борті у маєтності Красовського, у Волинці, а в кількох селян видерли по 10 роїв бортні дерева.
У 1645 році у чернігівському земському суді розглядалася справа між позивачем Юрієм Красовським та відповідачем Олександром Пісочинським щодо збройного наїзду останнього на маєтність Красовського у Волиничі. Зазначалося, що Волиничі належать до Чернігівського повіту.
Присягу 1654 року московитському царю у Михайлівській церкві прийняли 211 козаків і 178 міщан. За списком дворів посполитих, у 1666 років було 81 двір платників податку і церква, а також велика козацька громада.
У 1654 році Волинка — сотенний центр Волинської сотні Чернігівського полку. Глухівські статті 1669 року підписав сотник Василь Олещенко, а Конотопські статті — сотник Василь Коляда. Нова церква Святого Михаїла побудована у 1700 році за сотника Романа Журби. Сотником у 1724 році обраний Петро Демиденко, а отаманом — Омелян Гирик.
У складі Російської імперії
У 1782 році Російська імперія анексувала Гетьманщину та ліквідувала Волинську сотню, запровадивши волосне правління, а сама Волинка стала центром однойменної волості.
У 1876 в селі збудована Свято-Михайлівська церква, в 1881 — церква Святого Миколая, єпископи Міри.
Станом на 1866 рік село налічувало 530 дворів і 3020 мешканців, переважно козачого стану. У 1897 році — 518 дворів, 2769 мешканців. За переписом 1897 року — 518 дворів, 2769 жителів, 2 церкви, існувала земська школа, бібліотека, ярмарок. До волості належало 43 поселення. Двоповерхова школа, збудована у 1903 році, збереглася до сьогодні.
Українські визвольні змагання
З 1917 року село Волинка перебувало у складі Української Народної Республіки. З 1921 року у містечку закріпилася влада російських комуністів, що займалася грабунком селян і провокуванням конфліктів між жителями на майновому ґрунті. Під таку нагоду утворилася ціла банда, яка палила збіжжя у заможних козаків, провокуючи їхні арешти. Про волинські події є спогад відомого православного діяча Василя Потієнка, у майбутньому голови Всеукраїнської Церковної Ради. Він потрапив до волосної тюрми у Сосниці, де тоді утримували майже все Волинське волосне правління — до 40 осіб. Незабаром їх випустили, а винуватців підпалів знайшли у самому селі Волинка.
У 1932—1933 роках село пережило Голодомор, влаштований комуністичною владою. Церкви села були закриті.
Незалежна Україна
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сосницької селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сосницького району, увійшло до складу Корюківського району Чернігівської області.
Відомі особистості
В поселенні народилися:
- Кулик Павло Васильович (1844—1928) — кобзар;
- Кустенко Олексій Михайлович (1913—1993) — український письменник;
- — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.
Галерея
- Старовинна земська школа 1903 року
- Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932—1933 років
Див. також
Примітки
- Волинка
- Кулаковський, Петро (2006). Чернігово- Сіверщина у складі Речі Посполитої 1618 - 1648 (українською) . Київ: "Темпора". с. 242. ISBN .
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кулик Павло Васильович — Сосницька районна рада. Офіційний вебсайт. sosnrr.gov.ua (пол.). Процитовано 14 травня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - На Сосниччині 31 березня попрощались з трьома земляками, які загинули в боях за Чернігів.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Волинка (Корюківський район) |
- Книга «Моя Волинка», В. В. Воробей, М. Л. Щербак
- Погода в селі Волинка [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Voli nka selo v Ukrayini u Sosnickij selishnij gromadi Koryukivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Naselennya stanovit bilya 400 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Volinkivska silska rada selo VolinkaCerkva v seli VolinkaCerkva v seli VolinkaKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Koryukivskij rajonGromada Sosnicka selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1523Persha zgadka 1523 501 rik Naselennya 824Plosha 3 7 km Gustota naselennya 222 7 osib km Poshtovij indeks 16131Telefonnij kod 380 4655Geografichni daniGeografichni koordinati 51 37 33 pn sh 32 28 01 sh d 51 62583 pn sh 32 46694 sh d 51 62583 32 46694 Koordinati 51 37 33 pn sh 32 28 01 sh d 51 62583 pn sh 32 46694 sh d 51 62583 32 46694Serednya visota nad rivnem morya 135 mVodojmi r VolinkaMisceva vladaAdresa radi 16100 Chernigivska obl Koryukivskij r n smt Sosnicya vul Grushevskogo 15KartaVolinkaVolinkaMapa Volinka u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovano v na shid vid mista Chernigiv najblizhchi sela Lavi Vilshane Kiriyivka Matviyivka Polissya Chornotichi Selom protikaye richka Volinka prava pritoka riki Ubidi IstoriyaStarodavni chasi Na teritoriyi sela roztashovuyetsya poselennya yuhnivskoyi kulturi i davnoruske poselennya v urochishi Kruchi sho v 12 8 kilometrah na pivnichnij shid Neridki vipadki znahodzhennya selyanami starovinnoyi zbroyi bronzovih predmetiv v urochishi Kruchi zalishki bitogo posudu moneti lyudski kistki zalishki pechej Rannij novij chas Vpershe selo zgaduyetsya v dokumentah rozmezhuvannya Velikogo knyazivstva Litovskogo z knyazivstvom Moskovskim ros Reestr granic Chernigovskih z pokazannyam chisla budinkiv u prikordonnih selishah u 1523 roci U pismovih dzherelah selo zgaduyetsya u 1527 roci yak selishe Volinche yake nalichuvalo 30 domiv Za perekazami selo bulo zaselene vilnimi lyudmi z Volini Zvazhayuchi na toponimi tipu Grud Ruda skorishe pereselenci buli z blizkoyi bobrovickoyi Volini Mayetnist dobra Volinka z hutorom i selom Chornotichi za korolivskim privileyem bula nadana v 1620 roci Osipu Krasovskomu U 1643 roci cherez obdirannya selyan ta vlasnikiv stvorenoyu Oleksandrom Pisochinskim merezheyu yevreyiv torgovih agentiv yaki za bezcin skupovuvali voliv dlya prodazhu na rinku u Lyublini sin volodilcya Volinichiv Yan Krasovskij ta jogo tovarish Yan Goslickij vidibrali u perekupnika Yakuba Yuzefovicha groshi i velili volinskim selyanam vtopiti jogo A 1644 roku lyudi Pisochinskogo vidrali borti u mayetnosti Krasovskogo u Volinci a v kilkoh selyan viderli po 10 royiv bortni dereva U 1645 roci u chernigivskomu zemskomu sudi rozglyadalasya sprava mizh pozivachem Yuriyem Krasovskim ta vidpovidachem Oleksandrom Pisochinskim shodo zbrojnogo nayizdu ostannogo na mayetnist Krasovskogo u Volinichi Zaznachalosya sho Volinichi nalezhat do Chernigivskogo povitu Prisyagu 1654 roku moskovitskomu caryu u Mihajlivskij cerkvi prijnyali 211 kozakiv i 178 mishan Za spiskom dvoriv pospolitih u 1666 rokiv bulo 81 dvir platnikiv podatku i cerkva a takozh velika kozacka gromada U 1654 roci Volinka sotennij centr Volinskoyi sotni Chernigivskogo polku Gluhivski statti 1669 roku pidpisav sotnik Vasil Oleshenko a Konotopski statti sotnik Vasil Kolyada Nova cerkva Svyatogo Mihayila pobudovana u 1700 roci za sotnika Romana Zhurbi Sotnikom u 1724 roci obranij Petro Demidenko a otamanom Omelyan Girik U skladi Rosijskoyi imperiyi U 1782 roci Rosijska imperiya aneksuvala Getmanshinu ta likviduvala Volinsku sotnyu zaprovadivshi volosne pravlinnya a sama Volinka stala centrom odnojmennoyi volosti U 1876 v seli zbudovana Svyato Mihajlivska cerkva v 1881 cerkva Svyatogo Mikolaya yepiskopi Miri Stanom na 1866 rik selo nalichuvalo 530 dvoriv i 3020 meshkanciv perevazhno kozachogo stanu U 1897 roci 518 dvoriv 2769 meshkanciv Za perepisom 1897 roku 518 dvoriv 2769 zhiteliv 2 cerkvi isnuvala zemska shkola biblioteka yarmarok Do volosti nalezhalo 43 poselennya Dvopoverhova shkola zbudovana u 1903 roci zbereglasya do sogodni Ukrayinski vizvolni zmagannya Z 1917 roku selo Volinka perebuvalo u skladi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Z 1921 roku u mistechku zakripilasya vlada rosijskih komunistiv sho zajmalasya grabunkom selyan i provokuvannyam konfliktiv mizh zhitelyami na majnovomu grunti Pid taku nagodu utvorilasya cila banda yaka palila zbizhzhya u zamozhnih kozakiv provokuyuchi yihni areshti Pro volinski podiyi ye spogad vidomogo pravoslavnogo diyacha Vasilya Potiyenka u majbutnomu golovi Vseukrayinskoyi Cerkovnoyi Radi Vin potrapiv do volosnoyi tyurmi u Sosnici de todi utrimuvali majzhe vse Volinske volosne pravlinnya do 40 osib Nezabarom yih vipustili a vinuvatciv pidpaliv znajshli u samomu seli Volinka U 1932 1933 rokah selo perezhilo Golodomor vlashtovanij komunistichnoyu vladoyu Cerkvi sela buli zakriti Nezalezhna Ukrayina 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Sosnickoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Sosnickogo rajonu uvijshlo do skladu Koryukivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Vidomi osobistostiV poselenni narodilisya Kulik Pavlo Vasilovich 1844 1928 kobzar Kustenko Oleksij Mihajlovich 1913 1993 ukrayinskij pismennik ukrayinskij vijskovosluzhbovec uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni GalereyaStarovinna zemska shkola 1903 roku Pam yatnij znak zhertvam Golodomoru 1932 1933 rokivDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PrimitkiVolinka Kulakovskij Petro 2006 Chernigovo Sivershina u skladi Rechi Pospolitoyi 1618 1648 ukrayinskoyu Kiyiv Tempora s 242 ISBN 966 8201 17 5 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kulik Pavlo Vasilovich Sosnicka rajonna rada Oficijnij vebsajt sosnrr gov ua pol Procitovano 14 travnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Na Sosnichchini 31 bereznya poproshalis z troma zemlyakami yaki zaginuli v boyah za Chernigiv PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Volinka Koryukivskij rajon Kniga Moya Volinka V V Vorobej M L Sherbak Pogoda v seli Volinka 27 veresnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Chernigivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi