Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вóлері (латис. Voleri) — мікрорайон у складі Риги, до якого входять такі частини міста, як та Леяс-Подраґс. Мікрорайон Волері розташований на між Даугавою та Даугавгрівським шосе. Межами мікрорайону є Даугава, канал Хапака-ґравіс, Даугавгрівське шосе, лінія від вулиці Волеру та Даугавгрівського перехрестя до власне Даугави. Він межує по суші з такими мікрорайонами, як Болдерая та Спілве, а по Даугаві — з та .
| Волері | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| Координати: 57°00′47″ пн. ш. 24°04′49″ сх. д. / 57.0131° пн. ш. 24.0803° сх. д. | ||||
| Країна |  Латвія | |||
| Район | Рига | |||
| Площа | 5,315 км² | |||
| Населення | 299 (2018) | |||
| Поштовий індекс | LV-1007 | |||
| Транспорт | ||||
| Автобус | 3, 30, 54; маршрутне таксі 246, 346 | |||
 | ||||
| Карта | ||||
 Волері у Вікісховищі | ||||
Загальна площа мікрорайону Волері складає 5,315 км², що приблизно відповідає середній величині мікрорайонів Риги. Довжина меж мікрорайону за периметром складає 12 175 м, проте природна сухопутна межа мікрорайону Волері значно довша, адже її утворюють затоки та сполучені із Даугавою водойми.
Історія
Попри свою близькість до центру Риги, територія нинішнього мікрорайону Волері у 1561–1795 рр. належала герцогству Курляндії і Семигалії. Тут знвходилася низка миз, на честь однієї з яких, — , що отримала свою назву від імені Генінга Волера, який мав невелику садибу на цій території, і був названий мікрорайон; також тут були корчми та луги і до ХІХ століття він лишався здебільшого сільськогосоподарською місцевістю. У 1736 році мизу Волеру придбав підприємець Йоганн Штейнгауер, який запустив лісопилку, що працювала від енергії води. До складу Риги район увійшов у 1824 році.
У 1930-х рр. тут почала з'являтися житлова забудова — низка одно- та двоперхових будинків уздовж спорудженої після проголошення незалежності Латвії дамби на березі Даугави, яка була найбільшою спорудою району. Тутешні жителі займалися рибальством, працювали на лісопилці або інших деревозаготівельних підприємствах, сплавляли дрова та вантажили ліс на кораблі та інші великі судна. Тут також були господарства, що спеціалізувалися на вирощуванні та квашенні капусти; велику частину території займали капустяні городи. Хоча територія Волері була малозаселена, станом на 1938 рік тут нараховувалося 789 мешканців.
У наш час у мікрорайоні також переважає малоповерхова житлова забудова, прилеглі до якої території використовуються для потреб порту. У 1960-х рр. тут знаходилися дві промислові ділянки Ризького морського порту, які працюють і досі.
На північ від Волері знаходиться район Кремері, утворений на територіях колишньої (Кремерсгоф). Кремері включають до себе також район Леяс-Подраґс, де раніше знаходилися мизи Бухольца, Кронманя та Дрейлиня, а також обширні луги. Наприкінці ХІХ століття Крамерсгоф та Леяс-Подраґс перебували під контолем Болдерайського округу, а їх мешканці, подібно до мешканців Волері, здебільшого займалися риболовлею та працювали в порту, а також заснували численні невеликі господарства. Також по інший бік дамби знаходилися мизи Бекерсгоф та Гапаксгоф.
На території між Кремері та Волері у 1992 році був утворений заказник державного значення «Кремері» для збереження та захисту важливого місця гніздування птахів у Ризі. Північна частина заказника межує із територією Ризького порту у Волері, на півдні її оточує малоповерхова забудова та городи. Сучасна територія заказника утворилася у 1976–1986 рр., коли на лугах, на яких ще нещодавно місцеві мешканці випасали корів, з'явилися дюни та пісок, які і далі поширюються по всій території заказника.
Для утворення затоки, де б могли розвантажуватися судна, після Другої світової війни територію Кремері було ліквідовано. Біля штучно утвореної затоки утворилася промислова зона із територіями Ризького порту та іншими меншими промисловими підприємствами. Територію Волері та Кремері від мизи відділяє канал Бекера-гравіс, що тече паралельно Даугаві. Канал поступово заростає, а його верхній кінець вже засипано.
Біля витоку каналу Хапака-ґравіс у Даугаву знаходиться острів Крієву, утворений у першій половині XVIII століття, хоча у період до середини ХІХ століття він був видозмінений та частково змитий. Наразі острів дуже болотистий та незаселений. Частина острову Крієву уздовж Бекера-ґравіса до початку ХХ століття була відділена від нього та отримала назву острів Комерсанта. Наразі острів Крієву є однією із п'яти територій Риги, які є абсолютно не заселеними.
Наразі відбувається швидкий розвиток інфраструктури острову Крієву як території порту: термінал острова Крієву є спеціально спорудженим та оснащеним відповідною технікою місцем обробко лісоматеріалів. Ще у ХІХ столітті під час планування розвитку , острів Крієву був визначений як перспективне місце для спорудження вугільного терміналу. Зараз на острів планується перенести подальшу портову діяльність із портів та Експортного порту, щоб звільнити центр міста від обслуговування вантажів, хоча цей процес викликає суперечки через зміни природних особливості острова, який утворює лагуну біля води, що є болотистою та періодично затоплюється.
Мікрорайон Волері здебільшого розвивається як портовий район, він малозаселений та не має суттєвої культурно-історичної спадщини, а з низки будівель миз на його території збереглася лише одна. Найбільше значення для мікрорайону має заказник «Кремері» та ще непошкоджена природа острова Крієву із великою колонією чайок.
Галерея
-
![image]()
Вулиця у мікрорайоні Волері -
![image]()
Заливні луги -
![image]()
Доріжка у Кремері
Див. також
Примітки
- Pope A. Rīgas galvenā nomale: Daugavgrīvas cietokšņa un Bolderājas pagasta vēsture. — R., 2005. - 15. lpp.
- Rīgas ielas. Enciklopēdija, Zalcmanis R. u.c. (sast.), 1. sēj. — R., 2001.— 42. lpp.
- Rīgas attīstības programma 2006.-2012. gadam [ 10 жовтня 2008, у Wayback Machine.], rdpad.lv
- Latvijas enciklopēdija, 4. sēj., (galv. red. H. Jubels). R., 2002. — 541. lpp.
- (Voika A.) Krievu salas vides perspektīvas vērtē pretrunīgi [ 10 квітня 2016, у Wayback Machine.], nra.lv, 30 жовтня 2008
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Волері |
- Домашня сторінка Департаменту міського розвитку Ризької думи [ 19 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Портал Ризького самоврядування [ 11 жовтня 2003 у Wayback Machine.]
- Волері на сайті apkaimes.lv [ 4 серпня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Voleri latis Voleri mikrorajon u skladi Rigi do yakogo vhodyat taki chastini mista yak ta Leyas Podrags Mikrorajon Voleri roztashovanij na mizh Daugavoyu ta Daugavgrivskim shose Mezhami mikrorajonu ye Daugava kanal Hapaka gravis Daugavgrivske shose liniya vid vulici Voleru ta Daugavgrivskogo perehrestya do vlasne Daugavi Vin mezhuye po sushi z takimi mikrorajonami yak Bolderaya ta Spilve a po Daugavi z ta Voleri Zagalna informaciya Koordinati 57 00 47 pn sh 24 04 49 sh d 57 0131 pn sh 24 0803 sh d 57 0131 24 0803Krayina LatviyaRajon RigaPlosha 5 315 km Naselennya 299 2018 Poshtovij indeks LV 1007 Transport Avtobus 3 30 54 marshrutne taksi 246 346 Karta Voleri u Vikishovishi Zagalna plosha mikrorajonu Voleri skladaye 5 315 km sho priblizno vidpovidaye serednij velichini mikrorajoniv Rigi Dovzhina mezh mikrorajonu za perimetrom skladaye 12 175 m prote prirodna suhoputna mezha mikrorajonu Voleri znachno dovsha adzhe yiyi utvoryuyut zatoki ta spolucheni iz Daugavoyu vodojmi IstoriyaPopri svoyu blizkist do centru Rigi teritoriya ninishnogo mikrorajonu Voleri u 1561 1795 rr nalezhala gercogstvu Kurlyandiyi i Semigaliyi Tut znvhodilasya nizka miz na chest odniyeyi z yakih sho otrimala svoyu nazvu vid imeni Geninga Volera yakij mav neveliku sadibu na cij teritoriyi i buv nazvanij mikrorajon takozh tut buli korchmi ta lugi i do HIH stolittya vin lishavsya zdebilshogo silskogosopodarskoyu miscevistyu U 1736 roci mizu Voleru pridbav pidpriyemec Jogann Shtejngauer yakij zapustiv lisopilku sho pracyuvala vid energiyi vodi Do skladu Rigi rajon uvijshov u 1824 roci U 1930 h rr tut pochala z yavlyatisya zhitlova zabudova nizka odno ta dvoperhovih budinkiv uzdovzh sporudzhenoyi pislya progoloshennya nezalezhnosti Latviyi dambi na berezi Daugavi yaka bula najbilshoyu sporudoyu rajonu Tuteshni zhiteli zajmalisya ribalstvom pracyuvali na lisopilci abo inshih derevozagotivelnih pidpriyemstvah splavlyali drova ta vantazhili lis na korabli ta inshi veliki sudna Tut takozh buli gospodarstva sho specializuvalisya na viroshuvanni ta kvashenni kapusti veliku chastinu teritoriyi zajmali kapustyani gorodi Hocha teritoriya Voleri bula malozaselena stanom na 1938 rik tut narahovuvalosya 789 meshkanciv U nash chas u mikrorajoni takozh perevazhaye malopoverhova zhitlova zabudova prilegli do yakoyi teritoriyi vikoristovuyutsya dlya potreb portu U 1960 h rr tut znahodilisya dvi promislovi dilyanki Rizkogo morskogo portu yaki pracyuyut i dosi Na pivnich vid Voleri znahoditsya rajon Kremeri utvorenij na teritoriyah kolishnoyi Kremersgof Kremeri vklyuchayut do sebe takozh rajon Leyas Podrags de ranishe znahodilisya mizi Buholca Kronmanya ta Drejlinya a takozh obshirni lugi Naprikinci HIH stolittya Kramersgof ta Leyas Podrags perebuvali pid kontolem Bolderajskogo okrugu a yih meshkanci podibno do meshkanciv Voleri zdebilshogo zajmalisya ribolovleyu ta pracyuvali v portu a takozh zasnuvali chislenni neveliki gospodarstva Takozh po inshij bik dambi znahodilisya mizi Bekersgof ta Gapaksgof Vulicya Kremeru Na teritoriyi mizh Kremeri ta Voleri u 1992 roci buv utvorenij zakaznik derzhavnogo znachennya Kremeri dlya zberezhennya ta zahistu vazhlivogo miscya gnizduvannya ptahiv u Rizi Pivnichna chastina zakaznika mezhuye iz teritoriyeyu Rizkogo portu u Voleri na pivdni yiyi otochuye malopoverhova zabudova ta gorodi Suchasna teritoriya zakaznika utvorilasya u 1976 1986 rr koli na lugah na yakih she neshodavno miscevi meshkanci vipasali koriv z yavilisya dyuni ta pisok yaki i dali poshiryuyutsya po vsij teritoriyi zakaznika Dlya utvorennya zatoki de b mogli rozvantazhuvatisya sudna pislya Drugoyi svitovoyi vijni teritoriyu Kremeri bulo likvidovano Bilya shtuchno utvorenoyi zatoki utvorilasya promislova zona iz teritoriyami Rizkogo portu ta inshimi menshimi promislovimi pidpriyemstvami Teritoriyu Voleri ta Kremeri vid mizi viddilyaye kanal Bekera gravis sho teche paralelno Daugavi Kanal postupovo zarostaye a jogo verhnij kinec vzhe zasipano Bilya vitoku kanalu Hapaka gravis u Daugavu znahoditsya ostriv Kriyevu utvorenij u pershij polovini XVIII stolittya hocha u period do seredini HIH stolittya vin buv vidozminenij ta chastkovo zmitij Narazi ostriv duzhe bolotistij ta nezaselenij Chastina ostrovu Kriyevu uzdovzh Bekera gravisa do pochatku HH stolittya bula viddilena vid nogo ta otrimala nazvu ostriv Komersanta Narazi ostriv Kriyevu ye odniyeyu iz p yati teritorij Rigi yaki ye absolyutno ne zaselenimi Narazi vidbuvayetsya shvidkij rozvitok infrastrukturi ostrovu Kriyevu yak teritoriyi portu terminal ostrova Kriyevu ye specialno sporudzhenim ta osnashenim vidpovidnoyu tehnikoyu miscem obrobko lisomaterialiv She u HIH stolitti pid chas planuvannya rozvitku ostriv Kriyevu buv viznachenij yak perspektivne misce dlya sporudzhennya vugilnogo terminalu Zaraz na ostriv planuyetsya perenesti podalshu portovu diyalnist iz portiv ta Eksportnogo portu shob zvilniti centr mista vid obslugovuvannya vantazhiv hocha cej proces viklikaye superechki cherez zmini prirodnih osoblivosti ostrova yakij utvoryuye lagunu bilya vodi sho ye bolotistoyu ta periodichno zatoplyuyetsya Mikrorajon Voleri zdebilshogo rozvivayetsya yak portovij rajon vin malozaselenij ta ne maye suttyevoyi kulturno istorichnoyi spadshini a z nizki budivel miz na jogo teritoriyi zbereglasya lishe odna Najbilshe znachennya dlya mikrorajonu maye zakaznik Kremeri ta she neposhkodzhena priroda ostrova Kriyevu iz velikoyu koloniyeyu chajok GalereyaVulicya u mikrorajoni Voleri Zalivni lugi Dorizhka u KremeriDiv takozhRiga BolderayaPrimitkiPope A Rigas galvena nomale Daugavgrivas cietoksna un Bolderajas pagasta vesture R 2005 15 lpp Rigas ielas Enciklopedija Zalcmanis R u c sast 1 sej R 2001 42 lpp Rigas attistibas programma 2006 2012 gadam 02008 10 10 10 zhovtnya 2008 u Wayback Machine rdpad lv Latvijas enciklopedija 4 sej galv red H Jubels R 2002 541 lpp Voika A Krievu salas vides perspektivas verte pretrunigi 02016 04 10 10 kvitnya 2016 u Wayback Machine nra lv 02008 10 30 30 zhovtnya 2008PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Voleri Domashnya storinka Departamentu miskogo rozvitku Rizkoyi dumi 19 kvitnya 2019 u Wayback Machine Portal Rizkogo samovryaduvannya 11 zhovtnya 2003 u Wayback Machine Voleri na sajti apkaimes lv 4 serpnya 2009 u Wayback Machine