Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Войцєх Кіляр (пол. Wojciech Kilar; 17 липня 1932, Львів — 29 грудня 2013, Катовиці) — польський композитор. Як майстер саундтреків, працював з такими світовими кінорежисерами, як Кшиштоф Зануссі, Роман Полянський, Френсіс Форд Коппола. Зокрема, його музика звучить у таких стрічках, як Піаніст та Дракула Брема Стокера.
| Войцех Кіляр | ||||||
 | ||||||
| Дата народження: | 17 липня 1932 | |||||
| Місце народження: | Львів, Польща | |||||
| Дата смерті: | 29 грудня 2013 (81 рік) | |||||
| Національність | поляк | |||||
| Професія | композитор | |||||
| IMDb: | ID 0004384 | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Нагороди | ||||||
| ||||||
| Офіційний сайт композитора | ||||||
 Войцех Кіляр у Вікісховищі | ||||||
Біографія
Народився 17 липня 1932 року у Львові. Його рідний дім знаходився на вул. Леона Сапєги 89 (нині Степана Бандери). Батько композитора був лікарем, мама актрисою театру. Дитиною займався грою на фортепіано, але з великою неохотою. Після примусового виселення поляків зі Львова в 1946—1947 роках продовжував навчання гри на фортепіано в Ряшеві.
Як піаніст дебютував в 1947 році на конкурсі Молодих талантів, виконуючи власні Дві дитячі мініатюри (ІІ місце). В 1947-1948 роках вчився в державному Музичному ліцеї Кракова (клас фортепіано і баяну), а в 1948-1950 роках Музичному ліцею в Катовицях (клас фортепіано). Водночас відвідував приватно заняття з композиції у Болеслава Войтовича. Після закінчення середньої школи розпочав навчання в Державній вищій музичній школі в Катовицях, котру закінчив із відзнакою в 1955 році. Того ж року отримав II премію за Малу увертюру на Конкурсі музичних творів V-го Фестивалю молоді у Варшаві.
В 1955-1958 роках був асистентом Войтовича в краківській Державній вищій музичній школі. В 1957 році брав участь в Міжнародних канікулярних курсах Нової музики у Дармштадті. У 1959-1960 роках як стипендіат уряду Франції навчався під керівництвом Наді Буланже в Парижі.
В 1960 році за Оду in memoriam Бели Барток отримав премію Фонду ім. Л.Буланже в Бостоні. Виступав також як піаніст, виконуючи власні твори. В 1979-1981 роках виконував обов'язки віце-президента Головного правління Союзу польських композиторів. У 1977 році був одним із членів-засновників Товариства ім. Кароля Шимановського в Закопаному; дві каденції був його віце-головою. Був членом гуральського Союзу Підгалян.
Багато років композитор був пов'язаний із Ясногірським монастирем у Ченстохові, де святкував часто свої уродини (започатковано т. зв. День Кіляра.
Член Ради патронів Ягеллонського університету. В 2005 році був членом Почесного комітету підтримки Леха Качинського в президентських виборах. Згодом, під час парламентської кампанії 2007 року підтримав партію братів Качинських «Право і справедливість», а після смерті Леха Качинського в авіакатастрофі в Смоленську був Почесним головою Громадського комітету підтримки Ярослава Качинського в передчасних президентських виборах.
Помер Войцех Кіляр після тривалої хвороби мозку. Похований у Катовицях на цвинтарі по вул. Сенкевича у спільному з дружиною Барбарою (померла кілька років перед тим) склепі.
Музика
Кіляр дебютував наприкінці 1950-х років під час перших конкурсів фестивалю Варшавська осінь. Спершу його творчість залишалася під впливом польського і європейського неокласицизму. Композитор звертався до класичних форм музичних творів (Мала увертюра, I і II Симфонія, Соната на ріг і фортепіано), також до класичної мелодики, оркестру та звучання. Натхнення отримував з творчості Бели Бартока, Ігоря Стравінського, Дмитра Шостаковича, Сергія Прокоф'єва.
З початку 1960-х років спів творив разом із Кшиштофом Пендерецьким та Генриком Ґурецьким нову польську школу авангарду та новий напрям у сучасній музиці, званий соноризмом, перегукувався із серіалізмом та додекафонією.
В середині 1970-х років Кіляр спростив свою музичну мову, почав частіше більш виразно схилятися до традиції, у його музиці з'явилися народні та релігійні інспірації. Зворотною точкою став твір «Кшесани» (1974). Важливі твори того часу: «Підігранка і коляда» (1972), «Богородиця» для мішаного хору з оркестром, «Церковка 1909» (1976) — симфонічна поема, написана до 75-річчя Національної філармонії та присвячена трагічній смерті Мечислава Карловича, «Сивий туман» для баритону і оркестру, «Exodus» (1980), «Angelus» (1984) для сопрано, мішаного хору та симфонічного оркестру, «Орава» (1986) для камерного оркестру, Прелюдія хоральна (1988).
На 100-літній ювілей Варшавської філармонії, на замовлення її директора Казимєжа Корда знаний зі своєї релігійності Войцех Кіляр створив месу з присвятою миру на нове тисячоліття: Missa pro pace (A. D. 2000) для сопрано, тенора, баса та симфонічного оркестру. Світова прапрезентація відбулася 12 січня 2001 року в Національній філармонії у Варшаві. Твір прийнято з великим захопленням, про нього написано книгу авторства Яцека Вдзєнчака.
Незаперечною є роль Кіляра як одного з найбільш знаних авторів музики до кіно. Він написав музику до більш ніж 130 фільмів. Зв'язок Кіляра з кіно починається з 1958 року, коли оформив звукову доріжку до фільму «Лижники» Н. Бжозовської. Співпрацював із багатьма режисерами: Богданом Порембою, Анджеєм Вайдою, Казімєжем Кутцем, Кшиштофом Зануссі (практично до всіх фільмів режисера), Кшиштофом Кєсловським, Станіславом Ружевичем, Войцехом Гасом, Тадеушем Конвіцьким, , Романом Полянським, Френсісом Фордом Копполою, Джейн Кемпіон. Оскільки успіх релігійних творів, створених в останні роки життя композитора, обмежуються польською публікою, то його музика до фільмів має світове визнання. Винятковий успіх принесла Кіляру музика до «Дракули».
В 1999 році отримав пропозицію від режисера Пітера Джексона щодо музики до фільму «Володар перснів». Композитор спершу погодився, але в кінцевому варіанті до співпраці не дійшло.
Вшанування
В 1991 році Кшиштоф Зануссі зняв про нього телефільм «Войцех Кіляр». В 1997 році Польське музичне видавництво видало запис розмови із композитором: Клавдія Подобінська, Лешек Полони, «Тішуся даром життя». Розмови із Войцехом Кіляром. В 2000 році до 70-х уродин композитора вийшла книга-інтерв'ю з Кіляром, проведена о. Робертом Лукашуком «На Ясній горі віднайшов вільну Польщу… і себе». В 2005 році вийшла книга «Кіляр. Енергія і молитва» (Краків 2005). В 2013 році знято документальний фільм «Войцех Кіляр. Кредо». В 1998 році отримав власну зірку в Алеї зірок м. .
В 1998 році став членом Польської Академії Умінь. В 1998 році отримав титул почесного доктора Опольського університету. 9 березня 2001 року став лауреатом Великої премії Фонду культури за видатні досягнення в галузі культури. Став також членом Ради Патронів Ягеллонського інституту. З 2006 року член Програмної ради Фонду «Центр національної творчості».
Патрон музичних шкіл у Дзєржоньові, Ряшеві та школи в Водзіславі-Шльонському. 23 березня 2006 року став почесним громадянином м. Катовиці, 21 квітня 2006 року — Водзіслава-Шльонського, а також в 2006 році — почесним громадянином Опольського воєводства.
10 жовтня 2009 року став лауреатом спеціальної ювілейної нагороди «Тотус 2009», що присуджується Фондом конференції Єпископату Польщі «Справа нового тисячоліття». Митець був нагороджений за відкривання шляхів краси, що ведуть до віри, надії і любові, що відбувалося протягом багатьох років у багатьох життєвих вимірах.
18 червня 2012 року Сілезький університет у Катовицях надав Кіляру титул почесного доктора.
Ордени та відзнаки
- 2002 — Командорський хрест Ордену Відродження Польщі
- 2005 — Золота медаль міністра культури Польщі «Заслужений культурі» Gloria Artis
- 2008 — Великий хрест Ордену Відродження Польщі
- 2009 — Медаль Per artem ad Deum (Через мистецтво до Бога) Папської ради в справах культури
- 2011 — Почесне членство Світового конгресу кресов'ян
- 2012 — Орден Білого Орла (Польща)
Премії та нагороди
- 1947 — II премія на конкурсі Молодих талантів за власну Дві дитячі мініатюри
- 1955 — II премія за Малу увертюру на Конкурсі симфонічних творів V Фестивалю молоді у Варшаві
- 1960 — премія Фонду ім. Л.Буланже в Бостоні за Оду in memoriam Бели Барток
- 1967, 1975 — нагорода Міністра культури і мистецтва Польщі II ступеня і I ступеня
- 1980 — Державна премія Польщі І ступеня
- 1971, 1976, 1980 — музична премія Катовицького воєводства
- 1975 — Премія Союзу польських композиторів
- 1975, 1992 — нагорода міста Катовиці
- 1984 — премія Фонду ім. А. Юрчиковського в Нью-Йорку
- 1989 — Мистецька премія Комітету незалежно культури незалежної профспілки «Солідарність»
- 1990 — нагорода Трьох Повстанських Крил
- 1990 — премія ТБ Катовиці
- 1995 — премія ім. В. Корфанті
- 1995 — нагорода Архієпископа Митрополита Краківського «Lux ex Silesia»
- 1996 — Sonderpreis des Kulturpreises Schlesien des Landes Niedersachsen
- 2000 — Нагорода Золоте весло
- 2008 — Нагорода Фенікс
- 2011 — премія ім. Леха Качинського
- 2012 — Корифей Польської Музики
- 2012 — Золотий Фридерик за усю творчість
Нагороди за музику для кіно
- Кінофестиваль в Лаґові: 1970 («Червоне і жовте»), 1971 («Романтичні»)
- Гданський кінофестиваль: 1975 («Земля обітована»), 1978 («Спіраль»)
- В Катанії: 1981 («Da un paese lontano»)
- Міжнародний кінофестиваль в Корк в Ірландії: 1973 («Скляна куля»), 1981 («Da un paese lontano»)
- Премія Луї Деллюка (призначається для найкращого французького кіно): 1980 (за мультфільм «Король і птах»)
- Премія Голови польського Комітету з кінематографії: 1991
- За музику до фільму «Дракула Брема Стокера» («Дракула»): 1992 — премія Американського товариства композиторів, авторів та видавців у Лос-Анжелесі; 1992 — за найкращу музику до фільму на фестивалі Horror Film у Сан-Франциско
- За музику до фільму Анджея Вайди Кіляр отримав Золоту Качку та Платиновий диск за 20 тис. проданих екземплярів.
Джерела
- Interview with Wojciech Kilar [ 5 липня 2008 у Wayback Machine.]
Посилання
- Офіційний сайт
- Біографія, творчість, нагороди [ 4 липня 2012 у Wayback Machine.] (пол.)
- Войцех Кіляр на сайті діячів польської культури [ 4 липня 2012 у Wayback Machine.] (пол.)
- Інтерв'ю з Войцехом Кіляром [ 10 березня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vojcyeh Kilyar pol Wojciech Kilar 17 lipnya 1932 Lviv 29 grudnya 2013 Katovici polskij kompozitor Yak majster saundtrekiv pracyuvav z takimi svitovimi kinorezhiserami yak Kshishtof Zanussi Roman Polyanskij Frensis Ford Koppola Zokrema jogo muzika zvuchit u takih strichkah yak Pianist ta Drakula Brema Stokera Vojceh Kilyar Data narodzhennya 17 lipnya 1932 1932 07 17 Misce narodzhennya Lviv Polsha Data smerti 29 grudnya 2013 2013 12 29 81 rik Nacionalnist polyak Profesiya kompozitor IMDb ID 0004384 Nagorodi Orden Bilogo Orla Polsha Orden Vidrodzhennya Polshi Velikij Hrest Orden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij hrest iz zirkoyu Medal Za zaslugi v kulturi Gloria Artis defaultZolota medal Za zaslugi v kulturi Gloria Artis Orden Ecce Homo default Oficijnij sajt kompozitora Vojceh Kilyar u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 17 lipnya 1932 roku u Lvovi Jogo ridnij dim znahodivsya na vul Leona Sapyegi 89 nini Stepana Banderi Batko kompozitora buv likarem mama aktrisoyu teatru Ditinoyu zajmavsya groyu na fortepiano ale z velikoyu neohotoyu Pislya primusovogo viselennya polyakiv zi Lvova v 1946 1947 rokah prodovzhuvav navchannya gri na fortepiano v Ryashevi Yak pianist debyutuvav v 1947 roci na konkursi Molodih talantiv vikonuyuchi vlasni Dvi dityachi miniatyuri II misce V 1947 1948 rokah vchivsya v derzhavnomu Muzichnomu liceyi Krakova klas fortepiano i bayanu a v 1948 1950 rokah Muzichnomu liceyu v Katovicyah klas fortepiano Vodnochas vidviduvav privatno zanyattya z kompoziciyi u Boleslava Vojtovicha Pislya zakinchennya serednoyi shkoli rozpochav navchannya v Derzhavnij vishij muzichnij shkoli v Katovicyah kotru zakinchiv iz vidznakoyu v 1955 roci Togo zh roku otrimav II premiyu za Malu uvertyuru na Konkursi muzichnih tvoriv V go Festivalyu molodi u Varshavi V 1955 1958 rokah buv asistentom Vojtovicha v krakivskij Derzhavnij vishij muzichnij shkoli V 1957 roci brav uchast v Mizhnarodnih kanikulyarnih kursah Novoyi muziki u Darmshtadti U 1959 1960 rokah yak stipendiat uryadu Franciyi navchavsya pid kerivnictvom Nadi Bulanzhe v Parizhi V 1960 roci za Odu in memoriam Beli Bartok otrimav premiyu Fondu im L Bulanzhe v Bostoni Vistupav takozh yak pianist vikonuyuchi vlasni tvori V 1979 1981 rokah vikonuvav obov yazki vice prezidenta Golovnogo pravlinnya Soyuzu polskih kompozitoriv U 1977 roci buv odnim iz chleniv zasnovnikiv Tovaristva im Karolya Shimanovskogo v Zakopanomu dvi kadenciyi buv jogo vice golovoyu Buv chlenom guralskogo Soyuzu Pidgalyan Bagato rokiv kompozitor buv pov yazanij iz Yasnogirskim monastirem u Chenstohovi de svyatkuvav chasto svoyi urodini zapochatkovano t zv Den Kilyara Chlen Radi patroniv Yagellonskogo universitetu V 2005 roci buv chlenom Pochesnogo komitetu pidtrimki Leha Kachinskogo v prezidentskih viborah Zgodom pid chas parlamentskoyi kampaniyi 2007 roku pidtrimav partiyu brativ Kachinskih Pravo i spravedlivist a pislya smerti Leha Kachinskogo v aviakatastrofi v Smolensku buv Pochesnim golovoyu Gromadskogo komitetu pidtrimki Yaroslava Kachinskogo v peredchasnih prezidentskih viborah Pomer Vojceh Kilyar pislya trivaloyi hvorobi mozku Pohovanij u Katovicyah na cvintari po vul Senkevicha u spilnomu z druzhinoyu Barbaroyu pomerla kilka rokiv pered tim sklepi MuzikaKilyar debyutuvav naprikinci 1950 h rokiv pid chas pershih konkursiv festivalyu Varshavska osin Spershu jogo tvorchist zalishalasya pid vplivom polskogo i yevropejskogo neoklasicizmu Kompozitor zvertavsya do klasichnih form muzichnih tvoriv Mala uvertyura I i II Simfoniya Sonata na rig i fortepiano takozh do klasichnoyi melodiki orkestru ta zvuchannya Nathnennya otrimuvav z tvorchosti Beli Bartoka Igorya Stravinskogo Dmitra Shostakovicha Sergiya Prokof yeva Z pochatku 1960 h rokiv spiv tvoriv razom iz Kshishtofom Pendereckim ta Genrikom Gureckim novu polsku shkolu avangardu ta novij napryam u suchasnij muzici zvanij sonorizmom peregukuvavsya iz serializmom ta dodekafoniyeyu V seredini 1970 h rokiv Kilyar sprostiv svoyu muzichnu movu pochav chastishe bilsh virazno shilyatisya do tradiciyi u jogo muzici z yavilisya narodni ta religijni inspiraciyi Zvorotnoyu tochkoyu stav tvir Kshesani 1974 Vazhlivi tvori togo chasu Pidigranka i kolyada 1972 Bogorodicya dlya mishanogo horu z orkestrom Cerkovka 1909 1976 simfonichna poema napisana do 75 richchya Nacionalnoyi filarmoniyi ta prisvyachena tragichnij smerti Mechislava Karlovicha Sivij tuman dlya baritonu i orkestru Exodus 1980 Angelus 1984 dlya soprano mishanogo horu ta simfonichnogo orkestru Orava 1986 dlya kamernogo orkestru Prelyudiya horalna 1988 Na 100 litnij yuvilej Varshavskoyi filarmoniyi na zamovlennya yiyi direktora Kazimyezha Korda znanij zi svoyeyi religijnosti Vojceh Kilyar stvoriv mesu z prisvyatoyu miru na nove tisyacholittya Missa pro pace A D 2000 dlya soprano tenora basa ta simfonichnogo orkestru Svitova praprezentaciya vidbulasya 12 sichnya 2001 roku v Nacionalnij filarmoniyi u Varshavi Tvir prijnyato z velikim zahoplennyam pro nogo napisano knigu avtorstva Yaceka Vdzyenchaka Nezaperechnoyu ye rol Kilyara yak odnogo z najbilsh znanih avtoriv muziki do kino Vin napisav muziku do bilsh nizh 130 filmiv Zv yazok Kilyara z kino pochinayetsya z 1958 roku koli oformiv zvukovu dorizhku do filmu Lizhniki N Bzhozovskoyi Spivpracyuvav iz bagatma rezhiserami Bogdanom Poremboyu Andzheyem Vajdoyu Kazimyezhem Kutcem Kshishtofom Zanussi praktichno do vsih filmiv rezhisera Kshishtofom Kyeslovskim Stanislavom Ruzhevichem Vojcehom Gasom Tadeushem Konvickim Romanom Polyanskim Frensisom Fordom Koppoloyu Dzhejn Kempion Oskilki uspih religijnih tvoriv stvorenih v ostanni roki zhittya kompozitora obmezhuyutsya polskoyu publikoyu to jogo muzika do filmiv maye svitove viznannya Vinyatkovij uspih prinesla Kilyaru muzika do Drakuli V 1999 roci otrimav propoziciyu vid rezhisera Pitera Dzheksona shodo muziki do filmu Volodar persniv Kompozitor spershu pogodivsya ale v kincevomu varianti do spivpraci ne dijshlo VshanuvannyaV 1991 roci Kshishtof Zanussi znyav pro nogo telefilm Vojceh Kilyar V 1997 roci Polske muzichne vidavnictvo vidalo zapis rozmovi iz kompozitorom Klavdiya Podobinska Leshek Poloni Tishusya darom zhittya Rozmovi iz Vojcehom Kilyarom V 2000 roci do 70 h urodin kompozitora vijshla kniga interv yu z Kilyarom provedena o Robertom Lukashukom Na Yasnij gori vidnajshov vilnu Polshu i sebe V 2005 roci vijshla kniga Kilyar Energiya i molitva Krakiv 2005 V 2013 roci znyato dokumentalnij film Vojceh Kilyar Kredo V 1998 roci otrimav vlasnu zirku v Aleyi zirok m V 1998 roci stav chlenom Polskoyi Akademiyi Umin V 1998 roci otrimav titul pochesnogo doktora Opolskogo universitetu 9 bereznya 2001 roku stav laureatom Velikoyi premiyi Fondu kulturi za vidatni dosyagnennya v galuzi kulturi Stav takozh chlenom Radi Patroniv Yagellonskogo institutu Z 2006 roku chlen Programnoyi radi Fondu Centr nacionalnoyi tvorchosti Patron muzichnih shkil u Dzyerzhonovi Ryashevi ta shkoli v Vodzislavi Shlonskomu 23 bereznya 2006 roku stav pochesnim gromadyaninom m Katovici 21 kvitnya 2006 roku Vodzislava Shlonskogo a takozh v 2006 roci pochesnim gromadyaninom Opolskogo voyevodstva 10 zhovtnya 2009 roku stav laureatom specialnoyi yuvilejnoyi nagorodi Totus 2009 sho prisudzhuyetsya Fondom konferenciyi Yepiskopatu Polshi Sprava novogo tisyacholittya Mitec buv nagorodzhenij za vidkrivannya shlyahiv krasi sho vedut do viri nadiyi i lyubovi sho vidbuvalosya protyagom bagatoh rokiv u bagatoh zhittyevih vimirah 18 chervnya 2012 roku Silezkij universitet u Katovicyah nadav Kilyaru titul pochesnogo doktora Ordeni ta vidznaki 2002 Komandorskij hrest Ordenu Vidrodzhennya Polshi 2005 Zolota medal ministra kulturi Polshi Zasluzhenij kulturi Gloria Artis 2008 Velikij hrest Ordenu Vidrodzhennya Polshi 2009 Medal Per artem ad Deum Cherez mistectvo do Boga Papskoyi radi v spravah kulturi 2011 Pochesne chlenstvo Svitovogo kongresu kresov yan 2012 Orden Bilogo Orla Polsha Premiyi ta nagorodi 1947 II premiya na konkursi Molodih talantiv za vlasnu Dvi dityachi miniatyuri 1955 II premiya za Malu uvertyuru na Konkursi simfonichnih tvoriv V Festivalyu molodi u Varshavi 1960 premiya Fondu im L Bulanzhe v Bostoni za Odu in memoriam Beli Bartok 1967 1975 nagoroda Ministra kulturi i mistectva Polshi II stupenya i I stupenya 1980 Derzhavna premiya Polshi I stupenya 1971 1976 1980 muzichna premiya Katovickogo voyevodstva 1975 Premiya Soyuzu polskih kompozitoriv 1975 1992 nagoroda mista Katovici 1984 premiya Fondu im A Yurchikovskogo v Nyu Jorku 1989 Mistecka premiya Komitetu nezalezhno kulturi nezalezhnoyi profspilki Solidarnist 1990 nagoroda Troh Povstanskih Kril 1990 premiya TB Katovici 1995 premiya im V Korfanti 1995 nagoroda Arhiyepiskopa Mitropolita Krakivskogo Lux ex Silesia 1996 Sonderpreis des Kulturpreises Schlesien des Landes Niedersachsen 2000 Nagoroda Zolote veslo 2008 Nagoroda Feniks 2011 premiya im Leha Kachinskogo 2012 Korifej Polskoyi Muziki 2012 Zolotij Friderik za usyu tvorchist Nagorodi za muziku dlya kino Kinofestival v Lagovi 1970 Chervone i zhovte 1971 Romantichni Gdanskij kinofestival 1975 Zemlya obitovana 1978 Spiral V Kataniyi 1981 Da un paese lontano Mizhnarodnij kinofestival v Kork v Irlandiyi 1973 Sklyana kulya 1981 Da un paese lontano Premiya Luyi Dellyuka priznachayetsya dlya najkrashogo francuzkogo kino 1980 za multfilm Korol i ptah Premiya Golovi polskogo Komitetu z kinematografiyi 1991 Za muziku do filmu Drakula Brema Stokera Drakula 1992 premiya Amerikanskogo tovaristva kompozitoriv avtoriv ta vidavciv u Los Anzhelesi 1992 za najkrashu muziku do filmu na festivali Horror Film u San Francisko Za muziku do filmu Andzheya Vajdi Kilyar otrimav Zolotu Kachku ta Platinovij disk za 20 tis prodanih ekzemplyariv DzherelaInterview with Wojciech Kilar 5 lipnya 2008 u Wayback Machine PosilannyaOficijnij sajt Biografiya tvorchist nagorodi 4 lipnya 2012 u Wayback Machine pol Vojceh Kilyar na sajti diyachiv polskoyi kulturi 4 lipnya 2012 u Wayback Machine pol Interv yu z Vojcehom Kilyarom 10 bereznya 2014 u Wayback Machine pol