Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення

Возничі

Возничі
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. (червень 2021)
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (червень 2021)
Ця стаття може містити . Будь ласка, удоскональте її, сумнівні твердження й додавши . Твердження, які містять лише оригінальне дослідження, мають бути вилучені. (червень 2021)

Возничі́ — село в Україні, у Словечанській сільській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Населення становить 215 осіб (2001).

село Возничі
image
Сільський магазин
Країна image Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Громада Словечанська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18060210070075083
Основні дані
Засноване 1771
Населення 215
Площа 0,97 км²
Густота населення 221,65 осіб/км²
Поштовий індекс 11118
Телефонний код +380 4148
Географічні дані
Географічні координати 51°30′48″ пн. ш. 28°22′50″ сх. д. / 51.51333° пн. ш. 28.38056° сх. д. / 51.51333; 28.38056Координати: 51°30′48″ пн. ш. 28°22′50″ сх. д. / 51.51333° пн. ш. 28.38056° сх. д. / 51.51333; 28.38056
Середня висота
над рівнем моря 		159 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Поліська, 9, с. Словечне, Коростенський район, Житомирська область, 11122
Карта
image
image
Возничі
image
image
Возничі
Мапа

image Возничі у Вікісховищі

Географія

image
Вчителі і учні восьмирічної школи с. Возничі, початок 60-х років

Село Возничі знаходиться за 50 км на північний захід від міста Овруч і за 3,5 км від українсько-білоруського кордону. Через село протікає річка Словечна — притока Прип'яті. До річки з обох боків підступають лісові болота, що далі тягнуться безперервно вздовж неї: Роги, Бабине, Кружева, Міхач-Граничне, Маньчине і Грибове, які поглинаються від півдня до півночі в районі села Возничі величезним урочищем Жереміна. За селом зустрічаються цілі комплекси денудованих барханів, розповсюджені скрізь польодовикові піски й руїни колишніх барханів, на півдні знаходяться Верпівська, Можарівська і Левківська гори Словечансько-Овруцького кряжу. У селі бере початок Канал Михач, лівий доплив Жмурні.

Наприкінці 70-х років був застосований план меліорації — осушення боліт. Змінено природне русло річки Словечна (в тому числі частина стоку річки Жолонь направлена ​​в Словечну ще в 1961 році), осушені всі болота з південної-східної сторони села Возничі.

Історія

image
Титульна сторінка Справи № 133 Волинського дворянського депутатського зібрання про дворянське походження Левківських
image
Восьмирічна школа с. Возничі, 1986 р.
image
Військово-топографічна карта Ф. Ф. Шуберта, Овруцький повіт (дані 1867 року)

Шляхетське село

Дворяни-шляхта Левківські-Возниченки з села Левковичі (нащадки генерала возного Яцька Томиловича Левковського, який згадується в актових документах в 1602, 1603, 1614 роках) вперше фіксуються в Возничах близько 1771 і 1772 років: Левківський Федір Григорович з синами: Лукою, Іваном одним і Іваном іншим, Данилом, Григорієм, Семеном і Шимоном (Семеном). Але земля в районі села Возничі, що входила у володіння панів Левківських, згадується набагато раніше, як мінімум з 1548 року, коли був списаний поділ овруцьким старостою Йосифом Халецьким між Левківськими, які володіли частиною Смольчанскої землі і св. отцями капітула віленського, які володіли Каменщизною (Можари, Тхорин, Листвин, Бігунь і ін.). Левківська земля в цьому поділі включала Луг Нівенський, острів Трунів, з Труніва острова вздовж річки Словечна до болота Зереміна, до річки Жидової, уздовж річки Жидової до Переділу, з Переділу до Лав, з Лав до урочища Перетимля, з урочища Перетимля Міхачем болотом, з Міхача в болото Тиврів, до Чорного-острова, до річки Словечно, межує з ґрунтами Невмержицьких, річка Роговка, лісками і «поплесками», йдучи до волоки Кісіна, а Кісінська межує до відтятого уділу. Велике урочище Жереміна (Zeremin) від старо-біл., «зеремя» — місце, де живе стадо бобрів належало тоді Томилу Нелиповичу Левковичу, як предку засновників села Возничі, який згадується в джерелах бл. 1571—1574 рр., зазначене як болото Зеремін в оголошенні Степана Левковського від 1649 року про цей роздільний лист, знищений запорізькими козаками в 1648 році, було саме тим місцем, на якому спочатку виникло селище, а потім і село Возничі.

XX століття

У 1925—54 роках — адміністративний центр Возничівської сільської ради Словечанського району.

З приходом радянської влади в 1917 році дворянські права Левківських були повністю скасовані. Хоча ще з 1831 року дворян села Возничі царський уряд почав переводити в розряд міщан (19 жовтня 1831 року Правлячим сенатом було видано закон «Про розбір шляхти в Західних губерніях і про впорядкування такого роду людей»). В 1939 році, з виникненням колгоспу, у село Возничі примусово були переселені прилеглі хутори Левківських (хутір Роговка, Шаманчуки, частково хутір Греки та інші дрібні хутори в напрямку Міхач-Воляри, а також вбік хуторів Горохова, Шепети, Рудні-Бокієвскої, хуторів Малашкових, хутора Свинорой і Можаровського). Селяни, які не вступили в колгосп, були репресовані. У період другої світової війни більшість чоловіків пішли на фронт, у партизани, деякі стали служити в німецькій поліції. У перші місяці війни село Возничі потрапляє у вечірнє повідомлення Радянського Інформбюро від 13 вересня 1941 року: «Самовіддано борються з фашистськими загарбниками житомирські партизани … Загін під командуванням дільничного лікаря тов. Я. підстеріг на ділянці дороги між Возничі і Лученки німецьку автоколону. Знищивши охорону і шоферів, партизани підірвали 4 вантажівки зі снарядами і 2 вантажівки з запасними частинами для танків». Насправді це був Словечанський партизанський загін під командуванням секретаря запасного підпільного обкому КП(б)У Тимофія Лаврентійовича Гришана, який тоді у вересні 1941 року біля села Возничі атакував каральний загін фашистів і знищив сім автомашин з окупантами. Лише завдяки одному з жителів села (Левківському Григорію?), вдалося тоді уникнути масового розстрілу, як акту відплати фашистів на дії партизан. Під час війни через село рейдом проходили партизанські загони Ковпака, Сабурова. 29 грудня 1942 року село було спалене гітлерівцями. Німецький каральний загін знищив 175 дворів, 10 жителів загинуло. За іншими даними того дня у вівторок село було спалене повністю і загинуло 2 жителі. Решта втекли в ліс і оселилися в землянках. Багато з них були примусово відправлені на роботу в Німеччину. У травні 1943 року в районі села Возничі діяв партизанський загін Козлова В. М., який входив до з'єднання М. І. Наумова. Село Возничі, як і місто Овруч, були звільнені 18 листопада 1943 року військами 1-го Українського фронту і партизанами в ході Київської стратегічної наступальної операції. Також документально зафіксофано, що 20 жовтня 1944 року в районі села Возничі діяв загін УПА. До речі, до війни с. Возничі входило в лінію Коростенського укріпрайону (лінія Сталіна). Досі в районі сіл Козулі, Лісовці, Мацьки, Возничі, Лучанки збереглися зруйновані доти (довготривалі вогневі точки). Найбільш повна інформація про загиблих жителів села Возничі в період другої світової війни знаходиться в Книзі пам'яті України.

Після війни село Возничі було відбудовано. Населення працювало в колгоспі на трудодні, на лісозаготівлях в районі села Красносілка (Жидова), де жили в бараках. Молоді чоловіки села як трудовий резерв були спрямовані на роботу в Донбас. За доблесну працю деякі Левківські були представлені до урядових нагород.

Навіть в цей радянський період збереглися багато колишніх традицій. Хрещення немовлят здійснювалось в православній Свято-Миколаївській церкві села Левковичі (всупереч атеїстичній пропаганді). Зазвичай на свято Різдва Христового, у село Возничі з'їжджалися гості з навколишніх сіл, родичі здалеку, що відбувається і понині. Великдень супроводжувався своєрідною розвагою — битками (гра з крашанками). Етнографічною цінністю є твори возничівських майстринь: радюжки, вишиті сорочки, рушники, домотканий одяг, виготовлені вручну за допомогою саморобного дерев'яного ткацького верстата (кросна). Щороку в поминальний четвер після Великодня Левківські села Возничі сходяться і з'їжджаються на «могилки», щоб вшанувати пам'ять «дідів», адже загальновідомо, що культ померлих предків притаманний древнім народам. Не тільки виходячи з генеалогічного дерева, а й за деякими практичними спостереженнями, у Левківських до початку 70-х років XX століття існувало табу на шлюби з іншими прізвищами, за винятком «братії своєї». Не дарма, село Возничі, хоча і в етнографічному сенсі, все-таки стало об'єктом уваги академічної науки. Досі в селі існує незареєстрована релігійна громада Істинно Православних Християн. Про діяльність цих громад (на Житомирську область діяло лише 3 громади в селах Возничі, Нагоряни, Можари, Тхорин і Білка Овруцького району) відомо небагато. Загалом вони займалися апокаліпсистичною пропагандою, закликали віруючих до відмови від будь-яких форм співробітництва з радянською владою, в образі якої бачили появу Антихриста. Так, у 1973 р. віруюча ІПХ села Тхорин М. Шмаюк пророкувала близький кінець світу і у зв'язку з цим радила дітям не ходити до школи, а людям — не відвідувати православної церкви і не брати участі у богослужіннях, оскільки священики зрадили Бога на користь безбожного комунізму. Ще у 1980-х рр. вони, ніби, зникають з поля зору апарату уповноваженого та інших органів влади. Цікавим є факт, що в період релігійного піднесення 1989—1991 рр. громади ІПЦ і ІПХ взагалі зникають із статистичних звітів про кількість релігійних організацій в Житомирській області, хоча їхня діяльність все одно була зафіксована.

Після Чорнобильської катастрофи (1986) село Возничі було віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Багато Левківських залишали рідне село в пошуках кращої долі, хоча, як відомо, процеси урбанізації розпочалися ще раніше. Село зараховано до категорії, так званих, депресивних регіонів. Це загальна тенденція для багатьох сіл регіону, де щільність населення за даними 2008 року по Ясенцю, трьом Рудням, Лучанкам, Возничам, Мацькам, Лісовцям і Козулям становить 19 осіб на 1 км².

XXI століття

image
Левківський Віктор в зоні АТО

2015 року в селі Возничі був відкритий пам'ятник — на гранітному п'єдесталі плита з написом «Возничі 1771» із зображенням замку-фортеці, а нижче — пам'ятна дошка з легендою виникнення села і зазначенням його перших жителів. Пам'ятник встановлено на в'їзді в село Возничі з боку села Мацьки. Ініціатором і спонсором спорудження пам'ятника виступив депутат Овруцької районної ради, директор Черевківської восьмирічної школи, Левківський Микола Іванович (уродженець села Возничі).

До 7 липня 2017 року село входило до складу Лучанківської сільської ради Овруцького району Житомирської області.

Етнолінгвістичні дослідження

У липні 1981 року в селі Возничі перебувала група студентів і випускників Московського державного університету імені М. В. Ломоносова під керівництвом М. Р. Павлової. Студенти М. Р. Павлова (керівник) А. М. Гамбарова, Е. Л. Чеканова, І. А. Морозов, С. Шевцова, М. І. Серебряна, а також В. А. Урнов і А. Б. Страхов (МДУ) та студенти-музикознавці Е. Кретова і І. Анананова (ДМПІ ім Гнесіних) зібрали тексти, билички, жнивні пісні, замовляння, духовний вірш про Цмока, сни. Матеріали цієї експедиції в подальшому використовували інші вчені для своїх досліджень, у тому числі і правнук російського письменника Л. Н. Толстого — академік Толстой Микита Ілліч. Їх роботи друкувалися видавництвом «Наука» в наукових серіях Інституту слов'янознавства Академії Наук СРСР (РАН): «Славяноведение», «Славянский и балканский фольклор», «Славянское и балканское языкознание». Багато праць вийшло в московських видавництвах «Ладомир», «Индрик», «Рукописные памятники Древней Руси». Експедиція Павлової М. Р. в с. Возничі була не випадковою. У 1970—1990-ті рр. Інститутом слов'янознавства АН СРСР (тепер РАН) під керівництвом М. І. Толстого в Полісся були спрямовані етнолінгвістичні експедиції. Польові дослідження проводились за спеціально розробленою «Програмою Поліського етнолінгвістичного атласу». Матеріали експедицій, що охопили понад 120 населених пунктів Полісся (в тому числі с. Возничі) зберігаються в Поліському архіві Інституту слов'янознавства РАН (Москва). Тривалий час готується і електронна база даних «Поліський архів» (С. М. Толстая) і «Східнослов'янські міфологічні персонажі» (Е. Е. Левкиевская) На сьогодні в базі даних «Поліський архів» введено приблизно 70 % всього обсягу інформації. Рукописна версія архіву становить за загальними підрахунками близько 130 тисяч карток — одиниць зберігання..

Бєлова О. В. в науковій статті «Назви сіл Полісся і топонімічні наративи» на підставі матеріалів експедиції Павлової М. Р., наводить два рівноправних приклади народної топоніміки виникнення назви «Возничі»: 1. Колись одна хата була, так дід один жив. Його звали Вознич. Вознич — Возничі. 2. Пан говорив на жителів села вознич, а люди потім додали «і», і стало Возничі. Колись замок був, і всі люди з'їжджалися працювати туди. Возити — Возничі.

Незвичайна і розмовна мова жителів с. Возничі. Це — суміш давньоруської, польської, білоруської та української мов (так званий «поліський діалект»). Цей овруцький діалект описаний в «Лексичному Атласі Правобережного Полісся» вихідцем з села Листвин Никончуком М. В.

Відомі люди

Примітки

  1. . Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 12 червня 2020.
  2. Тутковський П. Славечансько-Овруцький кряж і узбережжя ріки Славечни. Труди Фіз.-Матем. Відділу Всеукр. Акад. Наук. 1923 р. т. І, вип. 1, 72 стор.
  3. . Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 2 червня 2021.
  4. Природа Беларуси. Том 2. Климат и вода. Энциклопедия. В 3 томах. — Редкол.: Т. В. Белова [и др.]. — Минск: Беларуская Энцыклапедыя імя П. Броукі, 2010. С. 175.
  5. [[https://web.archive.org/web/20210603000305/https://www.ovruch.info/шляхетство-полісся-україни-старовин/ Архівовано 3 червня 2021 у Wayback Machine.] Шляхетство полісся України. Старовинні роди Овруцької шляхти: матеріали науково-практичної конференції [Електронний ресурс]: матеріали науково-практичної конференції / , ред. В. Ф. Баранівський ; Міжнародна громадська організація «Земляцтво житомирян», Інститут історії НАН України, ВНЗ «Національна академія управління». — суспільно-науковий проект «Шляхетство як історико-культурний та державо-творчий феномен України». — Київ: ТОВ «НПВ Інтерсервіс», 2018. — 216 с.]
  6. Zrodła Dziejowe, T. XXI, Warszawa, 1894, S. 68.
  7. Книга Коронных Записей XVI, Листы 19—26, 51 на обор.— 60. Опубліковано: Архив ЮЗР, Ч. 8, Т. 5., стр. 404—427. [ 24 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  8. . Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
  9. . Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
  10. Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера Л. 1801, арк. 137—149 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2021. Процитовано 4 червня 2022.
  11. «Дело Волынского дворянского депутатского собрания о дворянском происхождении Валевских-Левковских». Жит. обл. держ. архів. Ф. 146. Оп. 1. № 1178.
  12. . Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 4 червня 2022.
  13. . Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 14 серпня 2016.
  14. Zrodła Dziejowe, T. XX, S. 25-29.
  15. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 серпня 2016.
  16. (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 141. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 1 червня 2021.
  17. Житомирский обл. держ. архів. Фонд Р-1010 (фонд втрачений в період тимчасової окупації 1941—1943 рр.): «Возницька сільська рада робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, с. Возничі Словечанського району Коростенського округу» [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.]
  18. Казначеєва Л. Волинське дворянське зібрання (1796—1917): функції, структура, участь у системі органів влади. К., 2008
  19. [[https://web.archive.org/web/20210109224532/http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0008971 Архівовано 9 січня 2021 у Wayback Machine.] Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини. 1795—2006 роки: довідник / Житомир. облдержадмін., Держ. архів Житомир. обл.; [упоряд.: Р. Ю. Кондратюк та ін. ; редкол.: І. О. Рафальський (голова) та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. С. 253, 425.]
  20. Жертвы политического террора в СССР. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 14 серпня 2016.
  21. Великая Отечественная война, 1941—1945: в фотографиях и кинодокументах, у пяти томах (Том 1): 1941. Planeta, 1985, стр. 268
  22. Українська РСР в Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941—1945 рр.. — в 3х т. — Т. 1. — Радянська Україна в період відбиття віроломного нападу фашистської Німеччини на СРСР і підготовки умов для корінного перелому у війні. — К.: Видавництво політичної літератури України, 1967. — С. 339.
  23. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
  24. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
  25. Бегма В. Шляхи нескорених: [про партизанський рух на Ровенщині в роки Великої Вітчизняной війни] / В. А. Бегма, Л. Є. Кизя ; [літ. запис П. Автомонова]. 2-ге вид. Київ: Рад. письменник, 1963.
  26. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 травня 2015. Процитовано 14 серпня 2016.
  27. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 14 серпня 2016.
  28. Жизнь генерала Наумова: сб. док. / Сост.: Г. М. Наумова, А. В. Бибик, В. М. Наумов. — 2-е изд. — К.: Альфа Реклама, 2015. С. 167.
  29. Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945 / М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Елисеев и др. — М.: Воениздат, 1985. С. 175.
  30. . Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  31. . Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 14 серпня 2016.
  32. . Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 14 серпня 2016.
  33. Бондаренко С. Нащадки воїнських родів. З історії околичної шляхти Овруччини. — Овруч, 2008.
  34. Якуніна К. І. Порівняльна характеристика сектантського руху на Волині та Житомирщині у 1940–1970-х рр. / К. І. Якуніна // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. — 2012. — Вип. 23. — С. 226—234.
  35. Голос України № 166 від 08. 09. 2010, стор. 8-9[недоступне посилання з квітня 2019]
  36. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 14 серпня 2016.
  37. . Верховна Рада України. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  38. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 серпня 2016.
  39. ПЭС, М., 1983.
  40. Захаров Н. В. Информационно поисковые системы в филологических науках. Электронный журнал «Знание. Понимание. Умение.» 2008. № 5.-Филология.
  41. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 серпня 2016.
  42. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2007. Процитовано 22 лютого 2007.
  43. Никончук Н. В. «Лексический Атлас Правобережного Полесья». К., 1994 г.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Возничі
  • Погода в селі Возничі [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  • [[https://web.archive.org/web/20160922223219/http://rukotvory.com.ua/info/polissya-krayina-splyachoho-yaryla/ Архівовано 22 вересня 2016 у Wayback Machine.] Українське Полісся — країна сплячого Ярила]
  • [[https://web.archive.org/web/20100212114400/http://ovruch.info/ Архівовано 12 лютого 2010 у Wayback Machine.] Овруч − сторінки історії]
  • Woźnicze, nad Sławeczną, pow. owrucki, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 12. (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki cherven 2021 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2021 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni cherven 2021 Voznichi selo v Ukrayini u Slovechanskij silskij teritorialnij gromadi Korostenskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 215 osib 2001 selo VoznichiSilskij magazinKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Korostenskij rajonGromada Slovechanska silska gromadaKod KATOTTG UA18060210070075083Osnovni daniZasnovane 1771Naselennya 215Plosha 0 97 km Gustota naselennya 221 65 osib km Poshtovij indeks 11118Telefonnij kod 380 4148Geografichni daniGeografichni koordinati 51 30 48 pn sh 28 22 50 sh d 51 51333 pn sh 28 38056 sh d 51 51333 28 38056 Koordinati 51 30 48 pn sh 28 22 50 sh d 51 51333 pn sh 28 38056 sh d 51 51333 28 38056Serednya visota nad rivnem morya 159 mMisceva vladaAdresa radi vul Poliska 9 s Slovechne Korostenskij rajon Zhitomirska oblast 11122KartaVoznichiVoznichiMapa Voznichi u VikishovishiGeografiyaVchiteli i uchni vosmirichnoyi shkoli s Voznichi pochatok 60 h rokiv Selo Voznichi znahoditsya za 50 km na pivnichnij zahid vid mista Ovruch i za 3 5 km vid ukrayinsko biloruskogo kordonu Cherez selo protikaye richka Slovechna pritoka Prip yati Do richki z oboh bokiv pidstupayut lisovi bolota sho dali tyagnutsya bezperervno vzdovzh neyi Rogi Babine Kruzheva Mihach Granichne Manchine i Gribove yaki poglinayutsya vid pivdnya do pivnochi v rajoni sela Voznichi velicheznim urochishem Zheremina Za selom zustrichayutsya cili kompleksi denudovanih barhaniv rozpovsyudzheni skriz polodovikovi piski j ruyini kolishnih barhaniv na pivdni znahodyatsya Verpivska Mozharivska i Levkivska gori Slovechansko Ovruckogo kryazhu U seli bere pochatok Kanal Mihach livij dopliv Zhmurni Naprikinci 70 h rokiv buv zastosovanij plan melioraciyi osushennya bolit Zmineno prirodne ruslo richki Slovechna v tomu chisli chastina stoku richki Zholon napravlena v Slovechnu she v 1961 roci osusheni vsi bolota z pivdennoyi shidnoyi storoni sela Voznichi IstoriyaTitulna storinka Spravi 133 Volinskogo dvoryanskogo deputatskogo zibrannya pro dvoryanske pohodzhennya LevkivskihVosmirichna shkola s Voznichi 1986 r Vijskovo topografichna karta F F Shuberta Ovruckij povit dani 1867 roku Shlyahetske selo Dvoryani shlyahta Levkivski Voznichenki z sela Levkovichi nashadki generala voznogo Yacka Tomilovicha Levkovskogo yakij zgaduyetsya v aktovih dokumentah v 1602 1603 1614 rokah vpershe fiksuyutsya v Voznichah blizko 1771 i 1772 rokiv Levkivskij Fedir Grigorovich z sinami Lukoyu Ivanom odnim i Ivanom inshim Danilom Grigoriyem Semenom i Shimonom Semenom Ale zemlya v rajoni sela Voznichi sho vhodila u volodinnya paniv Levkivskih zgaduyetsya nabagato ranishe yak minimum z 1548 roku koli buv spisanij podil ovruckim starostoyu Josifom Haleckim mizh Levkivskimi yaki volodili chastinoyu Smolchanskoyi zemli i sv otcyami kapitula vilenskogo yaki volodili Kamenshiznoyu Mozhari Thorin Listvin Bigun i in Levkivska zemlya v comu podili vklyuchala Lug Nivenskij ostriv Truniv z Truniva ostrova vzdovzh richki Slovechna do bolota Zeremina do richki Zhidovoyi uzdovzh richki Zhidovoyi do Peredilu z Peredilu do Lav z Lav do urochisha Peretimlya z urochisha Peretimlya Mihachem bolotom z Mihacha v boloto Tivriv do Chornogo ostrova do richki Slovechno mezhuye z gruntami Nevmerzhickih richka Rogovka liskami i popleskami jduchi do voloki Kisina a Kisinska mezhuye do vidtyatogo udilu Velike urochishe Zheremina Zeremin vid staro bil zeremya misce de zhive stado bobriv nalezhalo todi Tomilu Nelipovichu Levkovichu yak predku zasnovnikiv sela Voznichi yakij zgaduyetsya v dzherelah bl 1571 1574 rr zaznachene yak boloto Zeremin v ogoloshenni Stepana Levkovskogo vid 1649 roku pro cej rozdilnij list znishenij zaporizkimi kozakami v 1648 roci bulo same tim miscem na yakomu spochatku viniklo selishe a potim i selo Voznichi XX stolittya U 1925 54 rokah administrativnij centr Voznichivskoyi silskoyi radi Slovechanskogo rajonu Z prihodom radyanskoyi vladi v 1917 roci dvoryanski prava Levkivskih buli povnistyu skasovani Hocha she z 1831 roku dvoryan sela Voznichi carskij uryad pochav perevoditi v rozryad mishan 19 zhovtnya 1831 roku Pravlyachim senatom bulo vidano zakon Pro rozbir shlyahti v Zahidnih guberniyah i pro vporyadkuvannya takogo rodu lyudej V 1939 roci z viniknennyam kolgospu u selo Voznichi primusovo buli pereseleni prilegli hutori Levkivskih hutir Rogovka Shamanchuki chastkovo hutir Greki ta inshi dribni hutori v napryamku Mihach Volyari a takozh vbik hutoriv Gorohova Shepeti Rudni Bokiyevskoyi hutoriv Malashkovih hutora Svinoroj i Mozharovskogo Selyani yaki ne vstupili v kolgosp buli represovani U period drugoyi svitovoyi vijni bilshist cholovikiv pishli na front u partizani deyaki stali sluzhiti v nimeckij policiyi U pershi misyaci vijni selo Voznichi potraplyaye u vechirnye povidomlennya Radyanskogo Informbyuro vid 13 veresnya 1941 roku Samoviddano boryutsya z fashistskimi zagarbnikami zhitomirski partizani Zagin pid komanduvannyam dilnichnogo likarya tov Ya pidsterig na dilyanci dorogi mizh Voznichi i Luchenki nimecku avtokolonu Znishivshi ohoronu i shoferiv partizani pidirvali 4 vantazhivki zi snaryadami i 2 vantazhivki z zapasnimi chastinami dlya tankiv Naspravdi ce buv Slovechanskij partizanskij zagin pid komanduvannyam sekretarya zapasnogo pidpilnogo obkomu KP b U Timofiya Lavrentijovicha Grishana yakij todi u veresni 1941 roku bilya sela Voznichi atakuvav karalnij zagin fashistiv i znishiv sim avtomashin z okupantami Lishe zavdyaki odnomu z zhiteliv sela Levkivskomu Grigoriyu vdalosya todi uniknuti masovogo rozstrilu yak aktu vidplati fashistiv na diyi partizan Pid chas vijni cherez selo rejdom prohodili partizanski zagoni Kovpaka Saburova 29 grudnya 1942 roku selo bulo spalene gitlerivcyami Nimeckij karalnij zagin znishiv 175 dvoriv 10 zhiteliv zaginulo Za inshimi danimi togo dnya u vivtorok selo bulo spalene povnistyu i zaginulo 2 zhiteli Reshta vtekli v lis i oselilisya v zemlyankah Bagato z nih buli primusovo vidpravleni na robotu v Nimechchinu U travni 1943 roku v rajoni sela Voznichi diyav partizanskij zagin Kozlova V M yakij vhodiv do z yednannya M I Naumova Selo Voznichi yak i misto Ovruch buli zvilneni 18 listopada 1943 roku vijskami 1 go Ukrayinskogo frontu i partizanami v hodi Kiyivskoyi strategichnoyi nastupalnoyi operaciyi Takozh dokumentalno zafiksofano sho 20 zhovtnya 1944 roku v rajoni sela Voznichi diyav zagin UPA Do rechi do vijni s Voznichi vhodilo v liniyu Korostenskogo ukriprajonu liniya Stalina Dosi v rajoni sil Kozuli Lisovci Macki Voznichi Luchanki zbereglisya zrujnovani doti dovgotrivali vognevi tochki Najbilsh povna informaciya pro zagiblih zhiteliv sela Voznichi v period drugoyi svitovoyi vijni znahoditsya v Knizi pam yati Ukrayini Pislya vijni selo Voznichi bulo vidbudovano Naselennya pracyuvalo v kolgospi na trudodni na lisozagotivlyah v rajoni sela Krasnosilka Zhidova de zhili v barakah Molodi choloviki sela yak trudovij rezerv buli spryamovani na robotu v Donbas Za doblesnu pracyu deyaki Levkivski buli predstavleni do uryadovih nagorod Navit v cej radyanskij period zbereglisya bagato kolishnih tradicij Hreshennya nemovlyat zdijsnyuvalos v pravoslavnij Svyato Mikolayivskij cerkvi sela Levkovichi vsuperech ateyistichnij propagandi Zazvichaj na svyato Rizdva Hristovogo u selo Voznichi z yizhdzhalisya gosti z navkolishnih sil rodichi zdaleku sho vidbuvayetsya i ponini Velikden suprovodzhuvavsya svoyeridnoyu rozvagoyu bitkami gra z krashankami Etnografichnoyu cinnistyu ye tvori voznichivskih majstrin radyuzhki vishiti sorochki rushniki domotkanij odyag vigotovleni vruchnu za dopomogoyu samorobnogo derev yanogo tkackogo verstata krosna Shoroku v pominalnij chetver pislya Velikodnya Levkivski sela Voznichi shodyatsya i z yizhdzhayutsya na mogilki shob vshanuvati pam yat didiv adzhe zagalnovidomo sho kult pomerlih predkiv pritamannij drevnim narodam Ne tilki vihodyachi z genealogichnogo dereva a j za deyakimi praktichnimi sposterezhennyami u Levkivskih do pochatku 70 h rokiv XX stolittya isnuvalo tabu na shlyubi z inshimi prizvishami za vinyatkom bratiyi svoyeyi Ne darma selo Voznichi hocha i v etnografichnomu sensi vse taki stalo ob yektom uvagi akademichnoyi nauki Dosi v seli isnuye nezareyestrovana religijna gromada Istinno Pravoslavnih Hristiyan Pro diyalnist cih gromad na Zhitomirsku oblast diyalo lishe 3 gromadi v selah Voznichi Nagoryani Mozhari Thorin i Bilka Ovruckogo rajonu vidomo nebagato Zagalom voni zajmalisya apokalipsistichnoyu propagandoyu zaklikali viruyuchih do vidmovi vid bud yakih form spivrobitnictva z radyanskoyu vladoyu v obrazi yakoyi bachili poyavu Antihrista Tak u 1973 r viruyucha IPH sela Thorin M Shmayuk prorokuvala blizkij kinec svitu i u zv yazku z cim radila dityam ne hoditi do shkoli a lyudyam ne vidviduvati pravoslavnoyi cerkvi i ne brati uchasti u bogosluzhinnyah oskilki svyasheniki zradili Boga na korist bezbozhnogo komunizmu She u 1980 h rr voni nibi znikayut z polya zoru aparatu upovnovazhenogo ta inshih organiv vladi Cikavim ye fakt sho v period religijnogo pidnesennya 1989 1991 rr gromadi IPC i IPH vzagali znikayut iz statistichnih zvitiv pro kilkist religijnih organizacij v Zhitomirskij oblasti hocha yihnya diyalnist vse odno bula zafiksovana Pislya Chornobilskoyi katastrofi 1986 selo Voznichi bulo vidneseno do zoni garantovanogo dobrovilnogo vidselennya Bagato Levkivskih zalishali ridne selo v poshukah krashoyi doli hocha yak vidomo procesi urbanizaciyi rozpochalisya she ranishe Selo zarahovano do kategoriyi tak zvanih depresivnih regioniv Ce zagalna tendenciya dlya bagatoh sil regionu de shilnist naselennya za danimi 2008 roku po Yasencyu trom Rudnyam Luchankam Voznicham Mackam Lisovcyam i Kozulyam stanovit 19 osib na 1 km XXI stolittya Levkivskij Viktor v zoni ATO 2015 roku v seli Voznichi buv vidkritij pam yatnik na granitnomu p yedestali plita z napisom Voznichi 1771 iz zobrazhennyam zamku forteci a nizhche pam yatna doshka z legendoyu viniknennya sela i zaznachennyam jogo pershih zhiteliv Pam yatnik vstanovleno na v yizdi v selo Voznichi z boku sela Macki Iniciatorom i sponsorom sporudzhennya pam yatnika vistupiv deputat Ovruckoyi rajonnoyi radi direktor Cherevkivskoyi vosmirichnoyi shkoli Levkivskij Mikola Ivanovich urodzhenec sela Voznichi Do 7 lipnya 2017 roku selo vhodilo do skladu Luchankivskoyi silskoyi radi Ovruckogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Etnolingvistichni doslidzhennyaU lipni 1981 roku v seli Voznichi perebuvala grupa studentiv i vipusknikiv Moskovskogo derzhavnogo universitetu imeni M V Lomonosova pid kerivnictvom M R Pavlovoyi Studenti M R Pavlova kerivnik A M Gambarova E L Chekanova I A Morozov S Shevcova M I Serebryana a takozh V A Urnov i A B Strahov MDU ta studenti muzikoznavci E Kretova i I Anananova DMPI im Gnesinih zibrali teksti bilichki zhnivni pisni zamovlyannya duhovnij virsh pro Cmoka sni Materiali ciyeyi ekspediciyi v podalshomu vikoristovuvali inshi vcheni dlya svoyih doslidzhen u tomu chisli i pravnuk rosijskogo pismennika L N Tolstogo akademik Tolstoj Mikita Illich Yih roboti drukuvalisya vidavnictvom Nauka v naukovih seriyah Institutu slov yanoznavstva Akademiyi Nauk SRSR RAN Slavyanovedenie Slavyanskij i balkanskij folklor Slavyanskoe i balkanskoe yazykoznanie Bagato prac vijshlo v moskovskih vidavnictvah Ladomir Indrik Rukopisnye pamyatniki Drevnej Rusi Ekspediciya Pavlovoyi M R v s Voznichi bula ne vipadkovoyu U 1970 1990 ti rr Institutom slov yanoznavstva AN SRSR teper RAN pid kerivnictvom M I Tolstogo v Polissya buli spryamovani etnolingvistichni ekspediciyi Polovi doslidzhennya provodilis za specialno rozroblenoyu Programoyu Poliskogo etnolingvistichnogo atlasu Materiali ekspedicij sho ohopili ponad 120 naselenih punktiv Polissya v tomu chisli s Voznichi zberigayutsya v Poliskomu arhivi Institutu slov yanoznavstva RAN Moskva Trivalij chas gotuyetsya i elektronna baza danih Poliskij arhiv S M Tolstaya i Shidnoslov yanski mifologichni personazhi E E Levkievskaya Na sogodni v bazi danih Poliskij arhiv vvedeno priblizno 70 vsogo obsyagu informaciyi Rukopisna versiya arhivu stanovit za zagalnimi pidrahunkami blizko 130 tisyach kartok odinic zberigannya Byelova O V v naukovij statti Nazvi sil Polissya i toponimichni narativi na pidstavi materialiv ekspediciyi Pavlovoyi M R navodit dva rivnopravnih prikladi narodnoyi toponimiki viniknennya nazvi Voznichi 1 Kolis odna hata bula tak did odin zhiv Jogo zvali Voznich Voznich Voznichi 2 Pan govoriv na zhiteliv sela voznich a lyudi potim dodali i i stalo Voznichi Kolis zamok buv i vsi lyudi z yizhdzhalisya pracyuvati tudi Voziti Voznichi Nezvichajna i rozmovna mova zhiteliv s Voznichi Ce sumish davnoruskoyi polskoyi biloruskoyi ta ukrayinskoyi mov tak zvanij poliskij dialekt Cej ovruckij dialekt opisanij v Leksichnomu Atlasi Pravoberezhnogo Polissya vihidcem z sela Listvin Nikonchukom M V Vidomi lyudiLevkivskij Viktor Sergijovich 1965 2015 kapitan posmertno Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Primitki Ukrposhta Arhiv originalu za 18 listopada 2019 Procitovano 12 chervnya 2020 Tutkovskij P Slavechansko Ovruckij kryazh i uzberezhzhya riki Slavechni Trudi Fiz Matem Viddilu Vseukr Akad Nauk 1923 r t I vip 1 72 stor Arhiv originalu za 22 lipnya 2018 Procitovano 2 chervnya 2021 Priroda Belarusi Tom 2 Klimat i voda Enciklopediya V 3 tomah Redkol T V Belova i dr Minsk Belaruskaya Encyklapedyya imya P Brouki 2010 S 175 https web archive org web 20210603000305 https www ovruch info shlyahetstvo polissya ukrayini starovin Arhivovano3 chervnya 2021 u Wayback Machine Shlyahetstvo polissya Ukrayini Starovinni rodi Ovruckoyi shlyahti materiali naukovo praktichnoyi konferenciyi Elektronnij resurs materiali naukovo praktichnoyi konferenciyi red V F Baranivskij Mizhnarodna gromadska organizaciya Zemlyactvo zhitomiryan Institut istoriyi NAN Ukrayini VNZ Nacionalna akademiya upravlinnya suspilno naukovij proekt Shlyahetstvo yak istoriko kulturnij ta derzhavo tvorchij fenomen Ukrayini Kiyiv TOV NPV Interservis 2018 216 s Zrodla Dziejowe T XXI Warszawa 1894 S 68 Kniga Koronnyh Zapisej XVI Listy 19 26 51 na obor 60 Opublikovano Arhiv YuZR Ch 8 T 5 str 404 427 24 kvitnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 10 chervnya 2020 Procitovano 10 chervnya 2020 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2017 Procitovano 17 kvitnya 2017 Rodovidna kniga dvoryan Volinskoyi guberniyi Chastina 6 Litera L 1801 ark 137 149 PDF Arhiv originalu PDF za 3 chervnya 2021 Procitovano 4 chervnya 2022 Delo Volynskogo dvoryanskogo deputatskogo sobraniya o dvoryanskom proishozhdenii Valevskih Levkovskih Zhit obl derzh arhiv F 146 Op 1 1178 Arhiv originalu za 18 listopada 2018 Procitovano 4 chervnya 2022 Arhiv originalu za 11 chervnya 2016 Procitovano 14 serpnya 2016 Zrodla Dziejowe T XX S 25 29 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 serpnya 2016 PDF http www archive zt gov ua s 141 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 1 chervnya 2021 Zhitomirskij obl derzh arhiv Fond R 1010 fond vtrachenij v period timchasovoyi okupaciyi 1941 1943 rr Voznicka silska rada robitnichih selyanskih i chervonoarmijskih deputativ s Voznichi Slovechanskogo rajonu Korostenskogo okrugu Arhivovano 9 bereznya 2022 u Wayback Machine Kaznacheyeva L Volinske dvoryanske zibrannya 1796 1917 funkciyi struktura uchast u sistemi organiv vladi K 2008 https web archive org web 20210109224532 http irbis nbuv gov ua ulib item UKR0008971 Arhivovano9 sichnya 2021 u Wayback Machine Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 roki dovidnik Zhitomir oblderzhadmin Derzh arhiv Zhitomir obl uporyad R Yu Kondratyuk ta in redkol I O Rafalskij golova ta in Zhitomir Volin 2007 S 253 425 Zhertvy politicheskogo terrora v SSSR Arhiv originalu za 11 kvitnya 2012 Procitovano 14 serpnya 2016 Velikaya Otechestvennaya vojna 1941 1945 v fotografiyah i kinodokumentah u pyati tomah Tom 1 1941 Planeta 1985 str 268 Ukrayinska RSR v Velikij Vitchiznyanij vijni Radyanskogo Soyuzu 1941 1945 rr v 3h t T 1 Radyanska Ukrayina v period vidbittya virolomnogo napadu fashistskoyi Nimechchini na SRSR i pidgotovki umov dlya korinnogo perelomu u vijni K Vidavnictvo politichnoyi literaturi Ukrayini 1967 S 339 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2016 Procitovano 14 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 14 zhovtnya 2016 Begma V Shlyahi neskorenih pro partizanskij ruh na Rovenshini v roki Velikoyi Vitchiznyanoj vijni V A Begma L Ye Kizya lit zapis P Avtomonova 2 ge vid Kiyiv Rad pismennik 1963 PDF Arhiv originalu PDF za 20 travnya 2015 Procitovano 14 serpnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Procitovano 14 serpnya 2016 Zhizn generala Naumova sb dok Sost G M Naumova A V Bibik V M Naumov 2 e izd K Alfa Reklama 2015 S 167 Osvobozhdenie gorodov Spravochnik po osvobozhdeniyu gorodov v period Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 M L Dudarenko Yu G Perechnev V T Eliseev i dr M Voenizdat 1985 S 175 Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 2 chervnya 2021 Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 14 serpnya 2016 Arhiv originalu za 4 travnya 2016 Procitovano 14 serpnya 2016 Bondarenko S Nashadki voyinskih rodiv Z istoriyi okolichnoyi shlyahti Ovruchchini Ovruch 2008 Yakunina K I Porivnyalna harakteristika sektantskogo ruhu na Volini ta Zhitomirshini u 1940 1970 h rr K I Yakunina Aktualni problemi vitchiznyanoyi ta vsesvitnoyi istoriyi 2012 Vip 23 S 226 234 Golos Ukrayini 166 vid 08 09 2010 stor 8 9 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2016 Procitovano 14 serpnya 2016 Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 12 chervnya 2020 Procitovano 12 chervnya 2020 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 serpnya 2016 PES M 1983 Zaharov N V Informacionno poiskovye sistemy v filologicheskih naukah Elektronnyj zhurnal Znanie Ponimanie Umenie 2008 5 Filologiya Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 14 serpnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 22 lyutogo 2007 Procitovano 22 lyutogo 2007 Nikonchuk N V Leksicheskij Atlas Pravoberezhnogo Polesya K 1994 g PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu VoznichiPogoda v seli Voznichi 19 grudnya 2011 u Wayback Machine https web archive org web 20160922223219 http rukotvory com ua info polissya krayina splyachoho yaryla Arhivovano22 veresnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinske Polissya krayina splyachogo Yarila https web archive org web 20100212114400 http ovruch info Arhivovano12 lyutogo 2010 u Wayback Machine Ovruch storinki istoriyi Woznicze nad Slaweczna pow owrucki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 12 pol

Дата публікації:
Топ