Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Возвягль (Звягіль) — археологічна пам'ятка, давньоруське місто Болохівської землі, нині північно-східна околиця міста Звягель (Житомирська область).
| Возвягль | |
|---|---|
| Тип | d |
| Статус спадщини | пам'ятка археології[d] |
| Країна |  Україна |
Вперше згадується в літописі під 1256 роком, як місто, куди король Русі Данило направив свого тивуна. У 1257 році за непокору місто було взято приступом і спалене військами короля Данила.
Опис
Археологічний еквівалент давньоруського Возвягля — два ізольованих один від одного городища, які розташовані в місті Звягель на березі р. Случ (притока Горині, басейн Дніпра). Перше з них займає мисоподібний виступ правого берега Случі, його площа складає 1 гектар. Від плато городище відокремлене потужним ровом і валом. Під час археологічних досліджень тут зафіксовано три культурно-хронологічні горизонти: милоградської культури I тис. до н. е., слов'янської IX—X ст. і давньоруської XII—XIII століть. Відкрито численні житлові, господарські, ремісничі і оборонні споруди XII — середини XIII століття. У 1993 році на території городища знайдено унікальний скарб прикрас.
Друге городище розташоване за 200 метрів від першого, вниз за течією річки. Займає мисовий виступ правого корінного берега заввишки 40 метрів. Площа городища досягає 2,5 гектари. Від плато відділене потрійною смугою валів і ровів. Розкопки не проводились. За підйомним матеріалами датується IX—XII ст. Зі сходу до городища примикає неукріплені посад, загальною площею близько 20 гектарів.
Міфологія у датуванні городища
На думку вчених В.Кобилюха та М.Марусяка назва міста походить від самих аріїв, які, буцімто, проходили територією сучасної Звягельщини і залишили у спадок слов'янам назву городища на правому березі річки Случ. На їхню думку, назва міста походить від двох санскритських слів «Звя» і «гель», що означає «свято Сонця». Вони зробили припущення, що на городищі Звягеля знаходився прадавній культовий центр цивілізації аріїв поклонніня Сонцю, а пізніше у прадавніх слов'ян — Даждбогу.
Літописні згадки міста
Вперше Возвягль згадується в Галицькому літописі під , як місто, куди король Данило направив свого тивуна. У за непокору місто було взято приступом і спалене військами короля Данила:
 | «У РІК 6766 1258. Данило тоді з братом Васильком рушили до Возвягля з великою силою, ждучи вісті од Романа і литви. І стояв Данило на ріці Корчику 1 днину, ждучи вісті од них, і пішов до Возвягля. Раніш послав він сина свого Шварна, щоб він оточив город і щоб ніхто ж не втік із них. Воїв же було з ним п’ятсот, і городяни, бачивши мало ратників із князем, сміялися, стоячи на городській стіні. Але назавтра прийшов Данило із силою-силенною війська, із братом своїм Васильком і з сином Львом. І коли побачили це городяни, то страх напав на них, і не видержали вони, і здалися. І Данило город запалив, Коли ж Роман прийшов до города Возвягля і литва, то литовці, кинувшись на город, не побачили нічого, тільки самі головні та псів, що бігали по городищу. І литовці досадували і плювали, кажучи по-своєму «Янда», призиваючи богів своїх Андая і і всіх богів своїх споминаючи, тобто бісів». |  |
Історія досліджень
Залишки стародавнього городища були виявлені ще в XIX столітті, але докладно вони були обстежені в 1970-х роках експедицією Інституту археології Академії наук Української РСР в складі М. П. Кучера, В. А. Круц і А. П. Мощі. Археологічний еквівалент літописного міста шукали М. П. Кучер і Б. А. Звіздецький. Під час археологічних розвідок в 1988 році вони повторно обстежили місцевість і виявили два давньоруських городища, розташовані за декілька кілометрів за течією річки Случ .
У 2007 році до 750-річного ювілею міста з бюджету України було виділено 80 тисяч гривень на археологічні дослідження Північного городища, виконані в червні-листопаді цього року археологічною експедицією Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук Андрія Петраускаса. Було розкрито 100 м² поверхні Північного городища з боку в'їзду на дитинець (східна частина розкопу). В результаті дослідження були знайдені побутові речі, прикраси, предмети ремісничо-господарського призначення (фрагмент кресала, три скляні і один бронзовий браслети, залізна пряжка, точильний камінь тощо) та 82 індивідуальні знахідки — предмети військового обладунку давньоруських дружинників, серед яких: сім ножів (цілих і фрагментарних), п'ять наконечників стріл, фрагменти захисного обладунку (кольчужні кільця) тощо.
У жовтні 2017 року відбулася конференція «Возвягль — Звягель — Новоград-Волинський у часовому зрізі тисячоліть», присвячена 760-річчю з першої згадки про Возвягль.
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 17 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 9 грудня 2019.
- Антонович В. Б. Археологическая карта Волынской губернии // Труды XI АС в Киеве. — М., 1901. — Т. 1. — С. 1 — 140.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
- Євдокимова Г.А. (по материалам Петраускаса А.В.). (укр.). Оф. сайт Новоград-Волынськой городской рады. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 13 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
- Запрошуємо на Міжнародну наукову археологічно – краєзнавчу конференцію «Возвягль – Звягель – Новоград-Волинський у часовому зрізі тисячоліть», присвячену 760 – річчю першої літописної згадки про місто Новоград-Волинський (укр.). Оф. сайт Новоград-Волынськой городской рады. 28.09.2017. Процитовано 13 листопада 2017.
- Запрошуємо на Міжнародну наукову археологічно — краєзнавчу конференцію «Возвягль — Звягель — Новоград-Волинський у часовому зрізі тисячоліть», присвячену 760 — річчю першої літописної згадки про місто Новоград-Волинський[недоступне посилання]
Література
- Звіздецький Б. А. Возвягль [ 19 січня 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: У 10 т. : / Редкол .: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А-В. — 688 с.: іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Звіздецький Б.А. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — С. Возвягль. — .
- Зубрицька А. О., Коваль О. А., Петраускас А. В. Нові дослідження літопісного Возвягля та его округи. В кн .: Матеріальна та духовна культура Південної Русі. Матеріали МІЖНАРОДНОГО Польового археологічного семінару, присвячений 100-літтю від дня народження В. Й. Довженка (Чернігів — Шестовиця, 16 — 19 липня 2009 р.). Київ — Чернігів, 2012. С. 114—121. [ 17 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Смирнов, М. Монографії до історії Галицької Русі / М. Смирнов, М. Дашкевич, І. Шараневич, [передм. О. Барвінського]. — Тернопіль: З друкарні Іосифа Павловського, 1886. — 196 c. — (Руська історична бібліотека / під ред. О. Барвінського ; т. 5).
- Прищепа Богдан. Основні результати археологічних досліджень. Волинський міст: Епоха Київської Русі у 1991—2010 роках. Археологічні дослідження Львівського університету. 2012. Випуск 16. С. 162—182.
Посилання
- Літописний Возвягель [ 27 листопада 2017 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з археології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vozvyagl Zvyagil arheologichna pam yatka davnoruske misto Bolohivskoyi zemli nini pivnichno shidna okolicya mista Zvyagel Zhitomirska oblast VozvyaglShablon Viznachna pam yatka zobrazhennya vidsutnye TipdStatus spadshinipam yatka arheologiyi d Krayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Vpershe zgaduyetsya v litopisi pid 1256 rokom yak misto kudi korol Rusi Danilo napraviv svogo tivuna U 1257 roci za nepokoru misto bulo vzyato pristupom i spalene vijskami korolya Danila OpisArheologichnij ekvivalent davnoruskogo Vozvyaglya dva izolovanih odin vid odnogo gorodisha yaki roztashovani v misti Zvyagel na berezi r Sluch pritoka Gorini basejn Dnipra Pershe z nih zajmaye misopodibnij vistup pravogo berega Sluchi jogo plosha skladaye 1 gektar Vid plato gorodishe vidokremlene potuzhnim rovom i valom Pid chas arheologichnih doslidzhen tut zafiksovano tri kulturno hronologichni gorizonti milogradskoyi kulturi I tis do n e slov yanskoyi IX X st i davnoruskoyi XII XIII stolit Vidkrito chislenni zhitlovi gospodarski remisnichi i oboronni sporudi XII seredini XIII stolittya U 1993 roci na teritoriyi gorodisha znajdeno unikalnij skarb prikras Druge gorodishe roztashovane za 200 metriv vid pershogo vniz za techiyeyu richki Zajmaye misovij vistup pravogo korinnogo berega zavvishki 40 metriv Plosha gorodisha dosyagaye 2 5 gektari Vid plato viddilene potrijnoyu smugoyu valiv i roviv Rozkopki ne provodilis Za pidjomnim materialami datuyetsya IX XII st Zi shodu do gorodisha primikaye neukripleni posad zagalnoyu plosheyu blizko 20 gektariv Mifologiya u datuvanni gorodishaNa dumku vchenih V Kobilyuha ta M Marusyaka nazva mista pohodit vid samih ariyiv yaki bucimto prohodili teritoriyeyu suchasnoyi Zvyagelshini i zalishili u spadok slov yanam nazvu gorodisha na pravomu berezi richki Sluch Na yihnyu dumku nazva mista pohodit vid dvoh sanskritskih sliv Zvya i gel sho oznachaye svyato Soncya Voni zrobili pripushennya sho na gorodishi Zvyagelya znahodivsya pradavnij kultovij centr civilizaciyi ariyiv poklonninya Soncyu a piznishe u pradavnih slov yan Dazhdbogu Litopisni zgadki mistaTitulna storinka doslidzhennya M Smirnova 1886 roku Vpershe Vozvyagl zgaduyetsya v Galickomu litopisi pid yak misto kudi korol Danilo napraviv svogo tivuna U za nepokoru misto bulo vzyato pristupom i spalene vijskami korolya Danila U RIK 6766 1258 Danilo todi z bratom Vasilkom rushili do Vozvyaglya z velikoyu siloyu zhduchi visti od Romana i litvi I stoyav Danilo na rici Korchiku 1 dninu zhduchi visti od nih i pishov do Vozvyaglya Ranish poslav vin sina svogo Shvarna shob vin otochiv gorod i shob nihto zh ne vtik iz nih Voyiv zhe bulo z nim p yatsot i gorodyani bachivshi malo ratnikiv iz knyazem smiyalisya stoyachi na gorodskij stini Ale nazavtra prijshov Danilo iz siloyu silennoyu vijska iz bratom svoyim Vasilkom i z sinom Lvom I koli pobachili ce gorodyani to strah napav na nih i ne viderzhali voni i zdalisya I Danilo gorod zapaliv a lyudej viviv i oddav yih na podil to bratu svoyemu a to Lvovi inshih Shvarnovi I pishov vin do sebe dodomu vzyavshi gorod Koli zh Roman prijshov do goroda Vozvyaglya i litva to litovci kinuvshis na gorod ne pobachili nichogo tilki sami golovni ta psiv sho bigali po gorodishu I litovci dosaduvali i plyuvali kazhuchi po svoyemu Yanda prizivayuchi bogiv svoyih Andaya i i vsih bogiv svoyih spominayuchi tobto bisiv Istoriya doslidzhenZalishki starodavnogo gorodisha buli viyavleni she v XIX stolitti ale dokladno voni buli obstezheni v 1970 h rokah ekspediciyeyu Institutu arheologiyi Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR v skladi M P Kuchera V A Kruc i A P Moshi Arheologichnij ekvivalent litopisnogo mista shukali M P Kucher i B A Zvizdeckij Pid chas arheologichnih rozvidok v 1988 roci voni povtorno obstezhili miscevist i viyavili dva davnoruskih gorodisha roztashovani za dekilka kilometriv za techiyeyu richki Sluch U 2007 roci do 750 richnogo yuvileyu mista z byudzhetu Ukrayini bulo vidileno 80 tisyach griven na arheologichni doslidzhennya Pivnichnogo gorodisha vikonani v chervni listopadi cogo roku arheologichnoyu ekspediciyeyu Institutu arheologiyi NAN Ukrayini pid kerivnictvom kandidata istorichnih nauk Andriya Petrauskasa Bulo rozkrito 100 m poverhni Pivnichnogo gorodisha z boku v yizdu na ditinec shidna chastina rozkopu V rezultati doslidzhennya buli znajdeni pobutovi rechi prikrasi predmeti remisnicho gospodarskogo priznachennya fragment kresala tri sklyani i odin bronzovij brasleti zalizna pryazhka tochilnij kamin tosho ta 82 individualni znahidki predmeti vijskovogo obladunku davnoruskih druzhinnikiv sered yakih sim nozhiv cilih i fragmentarnih p yat nakonechnikiv stril fragmenti zahisnogo obladunku kolchuzhni kilcya tosho U zhovtni 2017 roku vidbulasya konferenciya Vozvyagl Zvyagel Novograd Volinskij u chasovomu zrizi tisyacholit prisvyachena 760 richchyu z pershoyi zgadki pro Vozvyagl Primitki Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 17 listopada 2019 Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 9 grudnya 2019 Antonovich V B Arheologicheskaya karta Volynskoj gubernii Trudy XI AS v Kieve M 1901 T 1 S 1 140 Arhiv originalu za 17 listopada 2019 Procitovano 17 listopada 2019 Yevdokimova G A po materialam Petrauskasa A V ukr Of sajt Novograd Volynskoj gorodskoj rady Arhiv originalu za 5 grudnya 2019 Procitovano 13 listopada 2017 Arhiv originalu za 1 veresnya 2019 Procitovano 17 listopada 2019 Zaproshuyemo na Mizhnarodnu naukovu arheologichno krayeznavchu konferenciyu Vozvyagl Zvyagel Novograd Volinskij u chasovomu zrizi tisyacholit prisvyachenu 760 richchyu pershoyi litopisnoyi zgadki pro misto Novograd Volinskij ukr Of sajt Novograd Volynskoj gorodskoj rady 28 09 2017 Procitovano 13 listopada 2017 Zaproshuyemo na Mizhnarodnu naukovu arheologichno krayeznavchu konferenciyu Vozvyagl Zvyagel Novograd Volinskij u chasovomu zrizi tisyacholit prisvyachenu 760 richchyu pershoyi litopisnoyi zgadki pro misto Novograd Volinskij nedostupne posilannya LiteraturaZvizdeckij B A Vozvyagl 19 sichnya 2019 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini U 10 t Redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Zvizdeckij B A Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 S Vozvyagl ISBN 966 02 2074 X Zubricka A O Koval O A Petrauskas A V Novi doslidzhennya litopisnogo Vozvyaglya ta ego okrugi V kn Materialna ta duhovna kultura Pivdennoyi Rusi Materiali MIZhNARODNOGO Polovogo arheologichnogo seminaru prisvyachenij 100 littyu vid dnya narodzhennya V J Dovzhenka Chernigiv Shestovicya 16 19 lipnya 2009 r Kiyiv Chernigiv 2012 S 114 121 17 listopada 2019 u Wayback Machine Smirnov M Monografiyi do istoriyi Galickoyi Rusi M Smirnov M Dashkevich I Sharanevich peredm O Barvinskogo Ternopil Z drukarni Iosifa Pavlovskogo 1886 196 c Ruska istorichna biblioteka pid red O Barvinskogo t 5 Prishepa Bogdan Osnovni rezultati arheologichnih doslidzhen Volinskij mist Epoha Kiyivskoyi Rusi u 1991 2010 rokah Arheologichni doslidzhennya Lvivskogo universitetu 2012 Vipusk 16 S 162 182 PosilannyaLitopisnij Vozvyagel 27 listopada 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z arheologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi