Водосховище Аль А ссад також Водосховище Ель А сад араб بحيرة الأسد Buhayrat al Assad водосховище на річці Євфрат в муха

Водосховище Аль-А́ссад, також Водосховище Ель-А́сад (араб. بحيرة الأسد‎, Buhayrat al-Assad) — водосховище на річці Євфрат в мухафазі Ар-Ракка, Сирія. Воно було створено в 1974, коли греблю Табка було закрито. Водосховище Аль-Ассад є найбільшою в Сирії водоймою з максимальним об'ємом у 11,7 км³ та максимальною площею поверхні у 610 км². Велика мережа каналів використовує воду з водосховища Аль-Ассад для зрошення земель по обидві сторони Євфрату. Крім того, озеро забезпечує питною водою місто Алеппо та підтримує рибну промисловість. Береги водосховища Аль-Ассада отримали розвиток екологічних зон.

Водосховище Аль-Ассад بحيرة الأسد араб. بحيرة الأسد‎
Назва на честь:	Хафіз аль-Ассад
Водосховище Аль-Ассад (зліва), Гребля Табка (по центру), та (справа). Фото зроблено з STS-78, в червні 1996. Північ у напрямку верхнього лівого кута зображення. Водосховище Аль-Ассад (зліва), Гребля Табка (по центру), та (справа). Фото зроблено з STS-78, в червні 1996. Північ у напрямку верхнього лівого кута зображення.
36°00′ пн. ш. 38°10′ сх. д. / 36.000° пн. ш. 38.167° сх. д. / 36.000; 38.167Координати: 36°00′ пн. ш. 38°10′ сх. д. / 36.000° пн. ш. 38.167° сх. д. / 36.000; 38.167
Розташування
Країна	Сирія
Розташування	Сирія, мухафаза Ар-Ракка
Геологічні дані
Тип	водосховище
Розміри
Площа поверхні	525 км² км²
Глибина середня	8,4 м м
Довжина	80 км км
Ширина	8 км (макс.) км
Об'єм	10 км³ км³
Вода
Басейн
Вливаються	Євфрат
Витікають	Євфрат
Країни басейну	Сирія
Інше
Міста та поселення	Ес-Саура
Острови	Джазіра ес-Саура
Дамба, гребля	Гребля Табка
Geonames	172869
Мапа регіону навколо водосховища Аль-Ассад. На мапі позначені адміністративний центр мухафази — м. Ар-Ракка, рожевим позначені автомобільні шляхи, чорним — залізниці. Залізниця за межі мапи ліворуч іде до м. Алеппо, праворуч — до м. Дейр-ез-Зор. Мапа регіону навколо водосховища Аль-Ассад. На мапі позначені адміністративний центр мухафази — м. Ар-Ракка, рожевим позначені автомобільні шляхи, чорним — залізниці. Залізниця за межі мапи ліворуч іде до м. Алеппо, праворуч — до м. Дейр-ез-Зор.
Аль-Ассад (водосховище) (Сирія)


Аль-Ассад у Вікісховищі

Історія

Перші плани з будівництва греблі у сирійській ділянці Євфрату виникли в 1927, але вони не були виконані. У 1957 році було досягнуто угоди з Радянським Союзом з технічної та фінансової допомоги для будівництва греблі в долині Євфрату, а в 1960 було укладено фінансову угоду з Західною Німеччиною. Ще одна угода про фінансування проекту була укладена з Радянським Союзом у 1965 році. Проект включав в себе гідроелектростанцію на греблі Табка та будівництво розгалуженої мережі іригаційних каналів, здатної зрошувати 640 000 га землі по обидві сторони Євфрату. Будівництво греблі тривало з 1968 по 1973, і у 1974 році почалося затоплення водосховища за рахунок скорочення потоку Євфрату. У 1975 році Ірак скаржився, що потік Євфрату був скорочений нижче допустимого рівня і погрожував бомбити греблю Табка. За посередництва Саудівської Аравії і Радянського Союзу, зрештою вдалося владнати ці суперечки.

Археологічні розкопки

В очікуванні затоплення водосховища греблі Табка між 1963 і 1974 проводилася інтенсивна міжнародна програма археологічних розкопок у районі, який перебував під загрозою затоплення. У рамках цієї програми розкопки були проведені на об'єктах, які датовані, починаючи з періоду пізньої Натуфійської культури до періоду Османської імперії. Розкопки включали такі об'єкти, як , Емар, , , , і . У , замку на вершині пагорба, який буде перетворено на острів від затоплення водосховища Аль-Ассад, була побудована захисна гласіса, а два мінарети у Мурейбеті та були переміщені в зону за межами ділянки затоплення.

Характеристика

Мапа сирійсько–турецької ділянки басейну Євфрату, де зображено греблю Табка (*Barrage de Tabqa*) та Водосховище Аль-Ассад на захід від нього

Водосховище Аль-Ассад є найбільшою в Сирії водоймою з максимальним об'ємом у 11,7 км³ та максимальною площею поверхні у 610 км². Проте фактичний об'єм значно нижче — 9,6 км³, а площа, відповідно, становить 447 км². Запропонована схема зрошення страждала від численних проблем, в тому числі високого вмісту гіпсу в ґрунтах меліораційних систем навколо водосховища Аль-Ассад, засолення ґрунтів, руйнування каналів, які поширили води з водосховища Аль-Ассад, і небажання фермерів переселятися з районів меліорації. В результаті тільки 60 000 га землі зрошувалося за рахунок водосховища Аль-Ассад у 1984. У 2000 році зрошувана поверхня зросла до 124 000 га, що становить 19 відсотків з прогнозованих 640000 га. Водосховище Аль-Ассад є найважливішим джерелом питаної води в Алеппо, забезпечуючи місто по трубопроводу 80 млн м³ питної води на рік. Озеро також підтримує рибну промисловість.

Західний берег озера перетворився в болотисту місцевість. На південно-східному березі в деяких районах були залісені вічнозеленими деревами, зокрема алеппськими соснами та євфратськими тополями. Водосховище Аль-Ассад є важливим місцем зимування перелітних птахів, через що уряд Сирії нещодавно прийняв заходи з охорони невеликих ділянок уздовж берега водосховища Аль-Ассад від мисливців, обмежуючи доступ до під'їзних доріг до озера. Озеро Джазіра ес-Саура було визнано заповідником.

Див. також

Примітки

Атлас світу. Київ, ДНВП «Картографія», 2002.
Bourgey, André (1974), , Revue de Géographie de Lyon (French) , 49 (4): 343—354, doi:10.3406/geoca.1974.1658, ISSN 1960-601X, архів оригіналу за 24 вересня 2015, процитовано 7 липня 2013
Shapland, Greg (1997), Rivers of discord: international water disputes in the Middle East, New York: Palgrave Macmillan, ISBN
Adeel, Zafar; Mainguet, Monique (2000), , Архівована копія, New Approaches to Water Management in Central Asia, United Nations University/ICARDA, с. 208—22, архів оригіналу за 28 травня 2010, процитовано 7 липня 2013{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Bounni, Adnan (1977), Campaign and exhibition from the Euphrates in Syria, The Annual of the American Schools of Oriental Research, 44: 1—7, ISSN 0066-0035, JSTOR 3768538
Jones, C.; Sultan, M.; Yan, E.; Milewski, A.; Hussein, M.; Al-Dousari, A.; Al-Kaisy, S.; Becker, R. (2008), Hydrologic impacts of engineering projects on the Tigris–Euphrates system and its marshlands, Journal of Hydrology, 353: 59—75, doi:10.1016/j.jhydrol.2008.01.029, ISSN 0022-1694
Collelo, Thomas (1987), , Washington: GPO for the Library of Congress, OCLC 44250830, архів оригіналу за 29 червня 2011, процитовано 8 липня 2013
Elhadj, Elie (2008), Dry aquifers in Arab countries and the looming food crisis, Middle East Review of International Affairs, 12 (3), ISSN 1565-8996^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Mutin, Georges (2003), , VertigO (French) , 4 (3): 1—10, doi:10.4000/vertigo.3869, ISSN 1492-8442, архів оригіналу за 9 січня 2010, процитовано 8 липня 2013
Krouma, I. (2006), , FAO Fisheries and Aquaculture Department, FAO, архів оригіналу за 4 лютого 2021, процитовано 15 грудня 2009
Murdoch, D. A.; Vos, R.; Abdallah, A.; Abdallah, M.; Andrews, I.; al-Asaad, A.; van Beusekom, R.; Hofland, R.; Roth, T.; Saveyn, B.; Serra, G.; Wells, C. (2005), A Winter Survey of Syrian Wetlands. Final Report of the Syrian Wetland Expedition, January – February 2004, London: privately published, OCLC 150245788

[1] Атлас світу. Київ, ДНВП «Картографія», 2002.

[bourgey-2] Bourgey, André (1974), , Revue de Géographie de Lyon (French) , 49 (4): 343—354, doi:10.3406/geoca.1974.1658, ISSN 1960-601X, архів оригіналу за 24 вересня 2015, процитовано 7 липня 2013

[shapland-3] Shapland, Greg (1997), Rivers of discord: international water disputes in the Middle East, New York: Palgrave Macmillan, ISBN

[adeel-4] Adeel, Zafar; Mainguet, Monique (2000), , Архівована копія, New Approaches to Water Management in Central Asia, United Nations University/ICARDA, с. 208—22, архів оригіналу за 28 травня 2010, процитовано 7 липня 2013{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[bounni-5] Bounni, Adnan (1977), Campaign and exhibition from the Euphrates in Syria, The Annual of the American Schools of Oriental Research, 44: 1—7, ISSN 0066-0035, JSTOR 3768538

[6] Jones, C.; Sultan, M.; Yan, E.; Milewski, A.; Hussein, M.; Al-Dousari, A.; Al-Kaisy, S.; Becker, R. (2008), Hydrologic impacts of engineering projects on the Tigris–Euphrates system and its marshlands, Journal of Hydrology, 353: 59—75, doi:10.1016/j.jhydrol.2008.01.029, ISSN 0022-1694

[collelo-7] Collelo, Thomas (1987), , Washington: GPO for the Library of Congress, OCLC 44250830, архів оригіналу за 29 червня 2011, процитовано 8 липня 2013

[Elhadj-8] Elhadj, Elie (2008), Dry aquifers in Arab countries and the looming food crisis, Middle East Review of International Affairs, 12 (3), ISSN 1565-8996^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[9] Mutin, Georges (2003), , VertigO (French) , 4 (3): 1—10, doi:10.4000/vertigo.3869, ISSN 1492-8442, архів оригіналу за 9 січня 2010, процитовано 8 липня 2013

[10] Krouma, I. (2006), , FAO Fisheries and Aquaculture Department, FAO, архів оригіналу за 4 лютого 2021, процитовано 15 грудня 2009

[11] Murdoch, D. A.; Vos, R.; Abdallah, A.; Abdallah, M.; Andrews, I.; al-Asaad, A.; van Beusekom, R.; Hofland, R.; Roth, T.; Saveyn, B.; Serra, G.; Wells, C. (2005), A Winter Survey of Syrian Wetlands. Final Report of the Syrian Wetland Expedition, January – February 2004, London: privately published, OCLC 150245788