Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Во́дички — село в Україні, у Хмельницькому районі Хмельницької області. Розташоване на захід від Хмельницького, за 4 кілометри від магістралі Хмельницький — Львів та за 18 кілометрів від міста Хмельницький. Населення становить 461 особи. Орган місцевого самоврядування — Хмельницька міська рада. Площа села — 1,4 км². В селі проживає 439 осіб.
| село Водички | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район |  Хмельницький район |
| Громада | Хмельницька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68040470060036718 |
| Облікова картка | Водички |
| Основні дані | |
| Населення | 459 |
| Площа | 1,4 км² |
| Густота населення | 329,29 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31334 |
| Телефонний код | +380 382 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°25′21″ пн. ш. 26°44′49″ сх. д. / 49.42250° пн. ш. 26.74694° сх. д.Координати: 49°25′21″ пн. ш. 26°44′49″ сх. д. / 49.42250° пн. ш. 26.74694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 309 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3 |
| Карта | |
  Водички | |
 Водички | |
| Мапа | |
| | |
Походження назви та розташування
Назва села Водички походить від слова «вода», тому що з усіх боків його оточують місцини із водою. У селі є два ставки: один у центрі села, а другий, великий, з південного боку відмежовує Водички від сусіднього села Климківці.
Територія сучасного села була заселена в далекі часи. Тут знайдено предмети матеріальної культури трипільських племен (фрагменти глиняних фігурок жінки, посуду, бронзові фібули). Залишився в селі і курган ранньої залізної доби. На території торф'яника, що розташований поблизу біля села, 1952 року був знайдений двосічний меч XIV—XV століть, який зберігається у Кам'янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику. Перехрестя меча пряме, вістря зламане, довжина клинка 96 см, ширина — біля перехрестя 4,8 см. Дерев'яні деталі руків'я не збереглися, навершя дископодібне. На клинку читаються три знаки [1; с.101].
Історія
Точна дата заснування Водичок невідома. Водночас першою згадкою про поселення можна вважати 1545 рік. Так, у книзі «Stare osady w ziemi kamienieckiej» польського історика ХІХ століття Казімежа Пуласького сказано, що саме в 1545 році Водички разом з деякими іншими селами відійшли у володіння до Анни Свірчової або, як тоді на неї казали, Анни з Новодвору [2; с. 561]. Ці поселення їй перепали в результаті процедури поділу батьківського майна.
Оскільки Анна не мала дітей, після її смерті (орієнтовно — початок 1550-х років) все майно перейшло до її чоловіка Мацея Влодека. Але в 1554 році Констанція Свірчова, рідна сестра Анни, відсудила більшість населених пунктів Чорноострівського ключа, у тому числі й Водички. Далі село перейшло до сина/пасинка Констанції — Яна Свірча (молодшого), після смерті якого Водички успадкувала його дружина Анна, дочка Скальського старости Гієронімка Лянцкоронського. Згодом Анна вдруге вийшла заміж за котрогось із П'ясецьких. Саме вона фігурує у податковому переписі 1565 року як власниця Водичок.
Після смерті Анни П'ясецької поселення знову повернулося до Свірчових, зокрема, Анни Ельжбети з Вільхівця, дочки Яна Свірча (молодшого), яка вийшла заміж за Костянтина Вишневецького.
Польські часи
У період національно-визвольної революції 1648—1657 років через село проходили загони Богдана Хмельницького, які стояли табором біля міста Чорний Острів [3; с.149]. Про ті буремні події свідчать і знахідки турецьких монет XVII століття.
Майже півтора століття Водички перебували у власності могутньої родини Вишневецьких. В 1717 році поселення переходить «під управління» Юзефа Потоцького, який одружився з Вікторією Лещинською, онукою Дмитра-Єжи Вишневецького. До кінця 1750-х років село перебувало у власності спершу сина Юзефа Потоцького — Станіслава, а згодом його внука — Вінцентія. 15 березня 1758 року Вінцентій Потоцький віддає Водички в оренду Уршулі Целецькій. Лише в 1773 році поселення стає повноцінною власністю нової господарки, до речі, дочки англійського найманця Ендрю Арчибальда Гловера де Глейдена, який перебував на службі у польського короля. Після її смерті, приблизно у 1780-х роках, село переходить у спадок її сину Юзефу (1748—1828).
У складі Росії
З 1796 року Водички перебували в посесії у полковника коронної артилерії Яна Коморовського (1756—1796), дружиною якого була рідна сестра Юзефа Целецького Людвіка. Коморовські взяли село в оренду на 9 років, передавши його дочці Анні, коли та виходила заміж за Антонія Залеського (1753—1819). Саме Антоній згодом викупив поселення в Целецьких.
Залеські останні у переліку водицьких дідичів, які володіли поселеннями понад 100 років. Саме за життя Антонія розпочалося будівництво водицького маєтку, подільської резиденції Залеських, які постійно проживали в Кракові. Зведення нового родинного гнізда у 1825 році завершив син Антонія — Вільгельм (1806—1878). Спершу це був одноповерховий будинок із терасою, з якої панство милувалося навколишньою природою. Коли добудували другий поверх — невідомо.
За тими розповідями, що дійшли до нас, маєток спроектував і будував варшавський архітектор за допомогою місцевих майстрів. Для того, щоб споруда була міцною, у розчин з вапна і цементу додавали курячі яйця. У маєтку було понад 20 кімнат, встелених італійським паркетом. В одному з просторих приміщень була оранжерея, де навіть зимою вирощувалися квіти. Опалення розташовувалося в підвальному приміщенні, яке простяглося під усім будинком.
Вільгельм, як розумна й освічена людина (навчався у Варшавському і Ягелонському університетах), прекрасно усвідомлював, що маєток, розташований у глибинці, насамперед має бути захищений і безпечний для проживання. З цією метою навколо садиби звели триметровий вал, який простояв до середини XX століття. На випадок якоїсь халепи від панського палацу ще й проклали підземні ходи, що вели аж до Чорного Острова і Фельштина. Принаймні, така ходила легенда.
Вільгельм Залеський дбав не тільки про безпеку, а й про естетичний вигляд садиби. Керуючись модними на той час тенденціями і маючи витончений смак, він запросив до Водичок ірландського ботаніка, знаменитого майстра садово-паркового мистецтва Діонісія Міклера (1762—1853). На той час у Європі набули популярності так звані англійські пейзажні парки, які вирізнялися звивистими доріжками, невеличкими водоймами і поєднанням штучних і природних форм. Палац або центральна споруда не домінували у цих композиціях, а сторонній спостерігач подекуди не міг виокремити насаджень садівника від навколишнього середовища. Саме такий парк створив Міклер у Водичках, надавши панській садибі особливого і небаченого у цій місцині шарму. Залеські володіли Водичками до 1917 року.
Період XIX століття в історії села пов'язують із кількома пам'ятками матеріальної культури — це маєток пана Залєвского та гуральня, збудовані в перші половині XIX століття.
Радянські часи
У 1930 році в приміщенні маєтку було відкрито колгоспний університет самодіяльного мистецтва. В ньому навчалися студенти з України, Росії та Молдови. Тут були відкриті факультети: музичний, театральний, образотворчого мистецтва. В 1935 році відбувся перший випуск: 58 спеціалістів влилися у мистецькі колективи України. Надалі й до тепер він використовується під приміщення школи І-III ступенів.
В роки громадянської війни територію села визволяли від поляків загони Будьоного і Примакова. В 1921 році у селі було організовано «Комітет незаможних селян», який очолив Фарващук Андрій Петрович. 23 липня 1931 року в селі Водички створили колгосп «Шлях Леніна».
За даними різних джерел, у селі під час Голодомору в 1932—1933 роках загинуло близько 40 осіб [4;с.939]. Встановлено імена 32. Що цікаво, причина смерті у всіх «не вказується».
В 1938 році в селі відкрили дитячий будинок, який функціонував на базі колишнього панського маєтку до 1967 року.
Під час німецької окупації на території села був табір радянських військовополонених. 20 березня 1944 року село було звільнено від німецьких окупантів. Господарство села було повністю відбудовано в 1949 році. 19 жовтня 1965 року пройшло об'єднання колгоспів трьох сіл — Водичок, Климковець та Лапковець — з центром у селі Водички.
До 2020 року село було центром однойменної сільської ради, яка об'єднувала два села — Водички та Климківці. 2020 року село включили до складу Хмельницької міської громади. Дороги з твердим покриттям пов'язують село із сусідніми поселеннями Хмельниччини — Рідкодубами, Педосами.
У селі нараховується 391 садиба, мешкає 439 осіб населення. За національним складом переважна більшість його мешканців — українці, за родом занять — селяни — хлібороби.
Селу належить 3,2 тисячі гектара орної землі. Основним напрямком господарства є рільництво та частково тваринництво м'ясного напрямку (в селі працює приватна свиноферма). Також в селі функціонує будинок культури, бібліотека, три магазини, школа, дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, будується церква.
Пишаються жителі відомим односельцем, письменником Сумишиним Миколою Флоровичем — членом спілки письменників України, автором книг: «В дорозі» (1972), «Вісь» (1976), «Уроки» (1978), «Хто там, у сутінках?» (1992), «Спадщина» (2010). Повість «Уроки» та найкращі оповідання вийшли окремою збіркою в перекладі російською мовою. Створив кілька п'єс. Лауреат обласної літературної премії [4;с.22].
Галерея
-
![image]()
Палац у Водичках -
![image]()
Палац у Водичках -
![image]()
Могила А. А. Старкова -
![image]()
Руїни сільських стаєнь -
![image]()
Могила радянського солдата на сільському кладовищі -
![image]()
Братська могила радянських танкістів
Відомі люди
- Сумишин Микола Флорович (нар. 1940) — український письменник, член НСПУ.
- Майстер Аркадій Олександрович (нар. 1950) — український тренер.
Примітки
- Які бюджети мають села, що увійдуть до Хмельницької ОТГ (ІНФОГРАФІКА). Всім (укр.). Процитовано 15 вересня 2022.
Джерела
- Матеріал зібрав вчитель історії Водичківської ЗОШ І-II ст. Чорний Петро Васильович і дослідник Ярослав Сумишин
- Заремба О. Меч XIV—XV ст. з фондів Кам'янець-Подільського державного історичного узею-заповідника // «Археологія & Фортифікація Середнього Подністров'я». Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції / [редкол.: В. С. Травінський (відп. ред.) та ін.]. — Кам'янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2012. — С. 101—105.
- Pułaski К. Stare osady w ziemie kamienieckiej i dziedziczące na nich rody podolskiej szlachty historycznej // Przewodnik Naukowy i Literacki. — Lwów, 1902. — R. XXX.
- Михайлина П. В. Визвольна боротьба трудового населення міст України (1569—1654). — К. — 1975—149с.
- Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Хмельницька область. — Книга 2. — Хмельницький. — 2008. — 1176с.
- Письменники Хмельниччини: довідник Хмельницької обласної організації Національної Спілки письменників України / Відп. за випуск Василь Горбатюк. — Хмельницький: Поліграфіст-2, 2014. — 32 с. — С. 22.
Посилання
- Погода в селі Водички [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vodichki Vo dichki selo v Ukrayini u Hmelnickomu rajoni Hmelnickoyi oblasti Roztashovane na zahid vid Hmelnickogo za 4 kilometri vid magistrali Hmelnickij Lviv ta za 18 kilometriv vid mista Hmelnickij Naselennya stanovit 461 osobi Organ miscevogo samovryaduvannya Hmelnicka miska rada Plosha sela 1 4 km V seli prozhivaye 439 osib selo VodichkiKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Hmelnickij rajonGromada Hmelnicka miska gromadaKod KATOTTG UA68040470060036718Oblikova kartka Vodichki Osnovni daniNaselennya 459Plosha 1 4 km Gustota naselennya 329 29 osib km Poshtovij indeks 31334Telefonnij kod 380 382Geografichni daniGeografichni koordinati 49 25 21 pn sh 26 44 49 sh d 49 42250 pn sh 26 74694 sh d 49 42250 26 74694 Koordinati 49 25 21 pn sh 26 44 49 sh d 49 42250 pn sh 26 74694 sh d 49 42250 26 74694Serednya visota nad rivnem morya 309 mMisceva vladaAdresa radi 29000 m Hmelnickij vul Geroyiv Mariupolya 3KartaVodichkiVodichkiMapa Vodichki u VikishovishiPohodzhennya nazvi ta roztashuvannyaNazva sela Vodichki pohodit vid slova voda tomu sho z usih bokiv jogo otochuyut miscini iz vodoyu U seli ye dva stavki odin u centri sela a drugij velikij z pivdennogo boku vidmezhovuye Vodichki vid susidnogo sela Klimkivci Teritoriya suchasnogo sela bula zaselena v daleki chasi Tut znajdeno predmeti materialnoyi kulturi tripilskih plemen fragmenti glinyanih figurok zhinki posudu bronzovi fibuli Zalishivsya v seli i kurgan rannoyi zaliznoyi dobi Na teritoriyi torf yanika sho roztashovanij poblizu bilya sela 1952 roku buv znajdenij dvosichnij mech XIV XV stolit yakij zberigayetsya u Kam yanec Podilskomu derzhavnomu istorichnomu muzeyi zapovidniku Perehrestya mecha pryame vistrya zlamane dovzhina klinka 96 sm shirina bilya perehrestya 4 8 sm Derev yani detali rukiv ya ne zbereglisya navershya diskopodibne Na klinku chitayutsya tri znaki 1 s 101 IstoriyaTochna data zasnuvannya Vodichok nevidoma Vodnochas pershoyu zgadkoyu pro poselennya mozhna vvazhati 1545 rik Tak u knizi Stare osady w ziemi kamienieckiej polskogo istorika HIH stolittya Kazimezha Pulaskogo skazano sho same v 1545 roci Vodichki razom z deyakimi inshimi selami vidijshli u volodinnya do Anni Svirchovoyi abo yak todi na neyi kazali Anni z Novodvoru 2 s 561 Ci poselennya yij perepali v rezultati proceduri podilu batkivskogo majna Oskilki Anna ne mala ditej pislya yiyi smerti oriyentovno pochatok 1550 h rokiv vse majno perejshlo do yiyi cholovika Maceya Vlodeka Ale v 1554 roci Konstanciya Svirchova ridna sestra Anni vidsudila bilshist naselenih punktiv Chornoostrivskogo klyucha u tomu chisli j Vodichki Dali selo perejshlo do sina pasinka Konstanciyi Yana Svircha molodshogo pislya smerti yakogo Vodichki uspadkuvala jogo druzhina Anna dochka Skalskogo starosti Giyeronimka Lyanc koronskogo Zgodom Anna vdruge vijshla zamizh za kotrogos iz P yaseckih Same vona figuruye u podatkovomu perepisi 1565 roku yak vlasnicya Vodichok Pislya smerti Anni P yaseckoyi poselennya znovu povernulosya do Svirchovih zokrema Anni Elzhbeti z Vilhivcya dochki Yana Svircha molodshogo yaka vijshla zamizh za Kostyantina Vishneveckogo Polski chasi U period nacionalno vizvolnoyi revolyuciyi 1648 1657 rokiv cherez selo prohodili zagoni Bogdana Hmelnickogo yaki stoyali taborom bilya mista Chornij Ostriv 3 s 149 Pro ti buremni podiyi svidchat i znahidki tureckih monet XVII stolittya Majzhe pivtora stolittya Vodichki perebuvali u vlasnosti mogutnoyi rodini Vishneveckih V 1717 roci poselennya perehodit pid upravlinnya Yuzefa Potockogo yakij odruzhivsya z Viktoriyeyu Leshinskoyu onukoyu Dmitra Yezhi Vishneveckogo Do kincya 1750 h rokiv selo perebuvalo u vlasnosti spershu sina Yuzefa Potockogo Stanislava a zgodom jogo vnuka Vincentiya 15 bereznya 1758 roku Vincentij Potockij viddaye Vodichki v orendu Urshuli Celeckij Lishe v 1773 roci poselennya staye povnocinnoyu vlasnistyu novoyi gospodarki do rechi dochki anglijskogo najmancya Endryu Archibalda Glovera de Glejdena yakij perebuvav na sluzhbi u polskogo korolya Pislya yiyi smerti priblizno u 1780 h rokah selo perehodit u spadok yiyi sinu Yuzefu 1748 1828 U skladi Rosiyi Z 1796 roku Vodichki perebuvali v posesiyi u polkovnika koronnoyi artileriyi Yana Komorovskogo 1756 1796 druzhinoyu yakogo bula ridna sestra Yuzefa Celeckogo Lyudvika Komorovski vzyali selo v orendu na 9 rokiv peredavshi jogo dochci Anni koli ta vihodila zamizh za Antoniya Zaleskogo 1753 1819 Same Antonij zgodom vikupiv poselennya v Celeckih Zaleski ostanni u pereliku vodickih didichiv yaki volodili poselennyami ponad 100 rokiv Same za zhittya Antoniya rozpochalosya budivnictvo vodickogo mayetku podilskoyi rezidenciyi Zaleskih yaki postijno prozhivali v Krakovi Zvedennya novogo rodinnogo gnizda u 1825 roci zavershiv sin Antoniya Vilgelm 1806 1878 Spershu ce buv odnopoverhovij budinok iz terasoyu z yakoyi panstvo miluvalosya navkolishnoyu prirodoyu Koli dobuduvali drugij poverh nevidomo Za timi rozpovidyami sho dijshli do nas mayetok sproektuvav i buduvav varshavskij arhitektor za dopomogoyu miscevih majstriv Dlya togo shob sporuda bula micnoyu u rozchin z vapna i cementu dodavali kuryachi yajcya U mayetku bulo ponad 20 kimnat vstelenih italijskim parketom V odnomu z prostorih primishen bula oranzhereya de navit zimoyu viroshuvalisya kviti Opalennya roztashovuvalosya v pidvalnomu primishenni yake prostyaglosya pid usim budinkom Vilgelm yak rozumna j osvichena lyudina navchavsya u Varshavskomu i Yagelonskomu universitetah prekrasno usvidomlyuvav sho mayetok roztashovanij u glibinci nasampered maye buti zahishenij i bezpechnij dlya prozhivannya Z ciyeyu metoyu navkolo sadibi zveli trimetrovij val yakij prostoyav do seredini XX stolittya Na vipadok yakoyis halepi vid panskogo palacu she j proklali pidzemni hodi sho veli azh do Chornogo Ostrova i Felshtina Prinajmni taka hodila legenda Vilgelm Zaleskij dbav ne tilki pro bezpeku a j pro estetichnij viglyad sadibi Keruyuchis modnimi na toj chas tendenciyami i mayuchi vitonchenij smak vin zaprosiv do Vodichok irlandskogo botanika znamenitogo majstra sadovo parkovogo mistectva Dionisiya Miklera 1762 1853 Na toj chas u Yevropi nabuli populyarnosti tak zvani anglijski pejzazhni parki yaki viriznyalisya zvivistimi dorizhkami nevelichkimi vodojmami i poyednannyam shtuchnih i prirodnih form Palac abo centralna sporuda ne dominuvali u cih kompoziciyah a storonnij sposterigach podekudi ne mig viokremiti nasadzhen sadivnika vid navkolishnogo seredovisha Same takij park stvoriv Mikler u Vodichkah nadavshi panskij sadibi osoblivogo i nebachenogo u cij miscini sharmu Zaleski volodili Vodichkami do 1917 roku Period XIX stolittya v istoriyi sela pov yazuyut iz kilkoma pam yatkami materialnoyi kulturi ce mayetok pana Zalyevskogo ta guralnya zbudovani v pershi polovini XIX stolittya Radyanski chasi U 1930 roci v primishenni mayetku bulo vidkrito kolgospnij universitet samodiyalnogo mistectva V nomu navchalisya studenti z Ukrayini Rosiyi ta Moldovi Tut buli vidkriti fakulteti muzichnij teatralnij obrazotvorchogo mistectva V 1935 roci vidbuvsya pershij vipusk 58 specialistiv vlilisya u mistecki kolektivi Ukrayini Nadali j do teper vin vikoristovuyetsya pid primishennya shkoli I III stupeniv V roki gromadyanskoyi vijni teritoriyu sela vizvolyali vid polyakiv zagoni Budonogo i Primakova V 1921 roci u seli bulo organizovano Komitet nezamozhnih selyan yakij ocholiv Farvashuk Andrij Petrovich 23 lipnya 1931 roku v seli Vodichki stvorili kolgosp Shlyah Lenina Za danimi riznih dzherel u seli pid chas Golodomoru v 1932 1933 rokah zaginulo blizko 40 osib 4 s 939 Vstanovleno imena 32 Sho cikavo prichina smerti u vsih ne vkazuyetsya V 1938 roci v seli vidkrili dityachij budinok yakij funkcionuvav na bazi kolishnogo panskogo mayetku do 1967 roku Pid chas nimeckoyi okupaciyi na teritoriyi sela buv tabir radyanskih vijskovopolonenih 20 bereznya 1944 roku selo bulo zvilneno vid nimeckih okupantiv Gospodarstvo sela bulo povnistyu vidbudovano v 1949 roci 19 zhovtnya 1965 roku projshlo ob yednannya kolgospiv troh sil Vodichok Klimkovec ta Lapkovec z centrom u seli Vodichki Do 2020 roku selo bulo centrom odnojmennoyi silskoyi radi yaka ob yednuvala dva sela Vodichki ta Klimkivci 2020 roku selo vklyuchili do skladu Hmelnickoyi miskoyi gromadi Dorogi z tverdim pokrittyam pov yazuyut selo iz susidnimi poselennyami Hmelnichchini Ridkodubami Pedosami U seli narahovuyetsya 391 sadiba meshkaye 439 osib naselennya Za nacionalnim skladom perevazhna bilshist jogo meshkanciv ukrayinci za rodom zanyat selyani hliborobi Selu nalezhit 3 2 tisyachi gektara ornoyi zemli Osnovnim napryamkom gospodarstva ye rilnictvo ta chastkovo tvarinnictvo m yasnogo napryamku v seli pracyuye privatna svinoferma Takozh v seli funkcionuye budinok kulturi biblioteka tri magazini shkola dityachij sadok feldshersko akusherskij punkt buduyetsya cerkva Pishayutsya zhiteli vidomim odnoselcem pismennikom Sumishinim Mikoloyu Florovichem chlenom spilki pismennikiv Ukrayini avtorom knig V dorozi 1972 Vis 1976 Uroki 1978 Hto tam u sutinkah 1992 Spadshina 2010 Povist Uroki ta najkrashi opovidannya vijshli okremoyu zbirkoyu v perekladi rosijskoyu movoyu Stvoriv kilka p yes Laureat oblasnoyi literaturnoyi premiyi 4 s 22 GalereyaPalac u Vodichkah Palac u Vodichkah Mogila A A Starkova Ruyini silskih stayen Mogila radyanskogo soldata na silskomu kladovishi Bratska mogila radyanskih tankistivVidomi lyudiSumishin Mikola Florovich nar 1940 ukrayinskij pismennik chlen NSPU Majster Arkadij Oleksandrovich nar 1950 ukrayinskij trener PrimitkiYaki byudzheti mayut sela sho uvijdut do Hmelnickoyi OTG INFOGRAFIKA Vsim ukr Procitovano 15 veresnya 2022 DzherelaMaterial zibrav vchitel istoriyi Vodichkivskoyi ZOSh I II st Chornij Petro Vasilovich i doslidnik Yaroslav Sumishin Zaremba O Mech XIV XV st z fondiv Kam yanec Podilskogo derzhavnogo istorichnogo uzeyu zapovidnika Arheologiya amp Fortifikaciya Serednogo Podnistrov ya Zbirnik materialiv Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi redkol V S Travinskij vidp red ta in Kam yanec Podilskij PP Medobori 2006 2012 S 101 105 Pulaski K Stare osady w ziemie kamienieckiej i dziedziczace na nich rody podolskiej szlachty historycznej Przewodnik Naukowy i Literacki Lwow 1902 R XXX Mihajlina P V Vizvolna borotba trudovogo naselennya mist Ukrayini 1569 1654 K 1975 149s Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Hmelnicka oblast Kniga 2 Hmelnickij 2008 1176s Pismenniki Hmelnichchini dovidnik Hmelnickoyi oblasnoyi organizaciyi Nacionalnoyi Spilki pismennikiv Ukrayini Vidp za vipusk Vasil Gorbatyuk Hmelnickij Poligrafist 2 2014 32 s S 22 PosilannyaPogoda v seli Vodichki 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi