Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (жовтень 2011) |
Води Полтавської області — води та водні ресурси, що є на території Полтавської області.
Загальна площа земель, покритих водою становить 1 488 км², або 5,18% від усієї території області. У тому числі: під штучними водоймами — 1 313 км², річками й струмками — близько 103 км², озерами — 51,4 км².
Місцеві водні ресурси річок Полтавської області становлять: у середній за водністю рік 1940 млн м³, у маловодний рік 75% забезпеченості — 1310 млн м³, у дуже маловодний рік 95% забезпеченості — 760 млн м³. У середній за водністю рік з 1 км² поверхні області збирається 82 тис. м3 водного стоку (в Україні — 83 тис. м2; у світі — 268 тис. м³). За об'ємом місцевого стоку Полтавщина займає 12 місце в Україні. Але найбільше значення для забезпечення господарства області водою має транзитний стік Дніпра. Тому сумарний стік (транзитний + місцевий) на території області становить 51,5 км³ на рік. За цим показником Полтавщина займає 4 місце серед областей України.
Річки
На території Полтавської області налічується 146 річок (водотоків довжиною понад 10 км) загальною довжиною 5100 км. Серед них * дві великі (понад 500 км) — Дніпро і Псел
- дев'ять середніх (довжиною 101…500 км) — Ворскла, Сула, Оріль, Удай, Хорол, Оржиця, Мерла, Орчик, Коломак
- 135 малих річок (100 км і менше)
- Є також приблизно 1600 струмків.
Річкова система у сучасному вигляді сформувалася в кінці льодовикової епохи. Нахил поверхні області зумовлює переважний напрям річкової сітки: майже всі річки течуть з півночі на південь або з північного сходу на південний захід і є лівими притоками Дніпра.
Середня густота річкової мережі 0,27 км/км² (по Україні — 0,25 км/км²). Найбільший цей показник для басейнів Псла і Хоролу − в центральній частині Полтавщини (0,40 км/км²). Найменш розвинута річкова мережа (0,17 км/км²) на крайньому заході області, в басейні річки Оржиця на території Оржицького, Гребінківського та Пирятинського районів. Рівнинний характер поверхні, незначний похил зумовлюють спокійну ледве помітну течію річок, яка становить 0,1-0,3 м/сек.
Річки Полтавщини живляться в основному сніговими водами (55-60% від загального об'єму стоку), хоч більша кількість річної суми опадів випадає в тепле півріччя. Це обумовлено тим, що літні опади (за винятком зливових) просочуються в ґрунт, випаровуються і майже не дають стоку. Роль снігового живлення збільшується з півночі на південь області. Другим за значенням джерелом живлення річок є підземні води (30-35%). Роль підземного живлення зростає в зимовий і літній сезони, коли немає стоку поверхневих вод, або він незначний. Дощове живлення становить приблизно 10% річного об'єму стоку.
Сумарний річковий стік складається з двох складових: місцевого стоку та транзитного стоку. Значна частина малих річок бере початок в межах Полтавщини. Дніпро і його найбільші притоки (Псел, Ворскла, Сула та інші) починаються на території інших областей, і стік, які вони звідти приносять, є транзитним. Більша частина місцевого стоку формується у північних районах області. Шар стоку тут сягає 80 мм за рік, а модуль стоку — 3,5 л/с-км². На півдні області ці показники становлять відповідно 40 мм і 1,2-1,5 л/с-км². Така різниця пояснюється зменшенням кількості атмосферних опадів, висоти снігового покриву та зростанням випаровуваності з півночі й північного заходу на південний схід. Середній шар стоку по області становить 64 мм, що менше, ніж у середньому по Україні (87 мм).
Водоносність і рівень води в річках області протягом року відчутно змінюються. Повінь на річках у зв'язку із таненням снігу розпочинається на початку березня. У цей час формується 70-80% річного об'єму стоку. Наприкінці літа більшість річок міліє, а деякі пересихають (настає літня межінь). У цей час живлення відбувається в основному за рахунок підземних вод. Обміління річок спричиняє зниження рівня ґрунтових вод, а це веде до зменшення запасів води у ставках та водоймах. Під час літніх злив і осінніх дощів на річках бувають паводки.
За останні півстоліття на Дніпрі і його притоках споруджена велика кількість водорегулюючих споруд (водосховища, захисні дамби, водовідвідні канали і шлюзи тощо), які роблять імовірність катастрофічних повеней і паводків незначною і дещо згладжують відмінності в розподілі об'єму стоку впродовж року. Останні катастрофічні повені спостерігалися на річках області в першій половині 1950-х років. Але й у наш час у період повеней і паводків підтоплюються або частково затоплюються 400 населених пунктів та більше 100 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.
Приблизно 130 днів на рік річки покриті льодом. Льодостав починається на півночі та північному сході області до 7 грудня, завершується на півдні до 20 грудня, весняний льодохід розпочинається навпаки на півдні 17-18 березня, а закінчується 25 березня на північному сході.
На весну припадає 75% твердого стоку, на літо та осінь разом — лише 10%. Найменш каламутна вода на крайньому заході області (р. Оржиця), де кількість твердих домішок в воді становить 50 г/м³. Поступово каламутність води збільшується в напрямі на схід. Так для Дніпра каламутність становить 100 г/м, а для Псла та Ворскли — до 250 г/м.
Головною водною артерією Полтавщини є річка Дніпро — головна річка України, третя за площею водозбору в Європі (після Волги і Дунаю), довжина якої 2285 км, а площа басейну 503 тис. км². Дніпро омиває південно-західну частину області протягом 267 км. Колись мав Дніпро і старі русла − Старка, Старицю, Діда, рукава-притоки, які витікали і вливалися в нього. Серед них: , , Гирман, . Усі вони зникли з утворенням Кременчуцького водосховища.
Найбільшу площу вони займають в басейні Сули (озера — 32 км², болота — 1300 км²), Псла (25 та 190) та Ворскли (15 і 260). В області налічується 124 озера з площею водного дзеркала понад 0,1 км² (загальною площею 676 га і загальним об'ємом води 76 млн м³).
Озера
За походженням озера області поділяються на два типи:
Живлення озер області відбувається за рахунок весняної повені та літніх паводків. Переважають невеликі озера з площею водного дзеркала від 0,1 до 5 кв.км. Найбільше їх в Оржицькому — 57 озер (загальною площею 252 га) та в Семенівському районах — 32 озера (площею 246 га). Найбільшим заплавним озером є (на р. Сула) з площею водного дзеркала 4,6 кв.км.
Болота поширені в долинах майже всіх річок, але найбільшу площу займають в басейні Сули, Ворскли та Псла. Найбільш заболоченою територією є басейн Сули в нижній її течії, а також Хоролу й Удаю (5-10% площ їх басейнів). Тут зосереджені основні запаси торфу області. Наприклад, у заплаві Оржиці глибина торф'яників становить 5-7 метрів. Треба відзначити, що в басейні Ворскли площа озер мала, проте площа боліт становить понад 1,8% від загальної площі басейну. За походженням переважають низинні болота, що утворилися на понижених берегах річок завдяки неглибокому заляганню підземних вод. Живлення таких боліт відбувається як за рахунок підземних так і поверхневих вод. Найбільшим болотом в області є на р. Ворсклі (біля станції ). Іншими великими болотними масивами є , , , у Посуллі.
Певну проблему для області становить антропогенно-стимульоване заболочення й підтоплення земель (на площі 11,5 тис. га). Основними причинами цих несприятливих явищ є будівництво водосховищ і ставків; втрати води з водопровідної й каналізаційної мереж; ущільнення ґрунтів, яке робить їх менш водопроникними й зумовлює утворення верховодки. Ці чинники окремо чи в сукупності зумовлюють підвищення рівня підземних вод. Для боротьби з підтопленням і заболоченням здійснюються роботи з метою покращення дренованості підземних вод (будівництво дренажних колодязів, осушувальних каналів тощо). У 2004 році в області осушувалося 37,2 тис. земель (найбільше — на заплаві Сули і її притоках).
Водосховища та ставки
Докладніше: Водосховища Полтавської області, Стави Полтавської області
Для запобігання надмірних розливів річок стік майже всіх річок області зарегульовано. Існує 90 водорегулюючих споруд, у тому числі 69 водосховищ із загальною площею водного дзеркала 6470 га. Обсяг води, що в них міститься становить 149,9 млн м³ (корисний об'єм водосховищ 113 млн м³). Найбільшими в Полтавській області є транзитні водосховища, що омивають територію кількох областей і утворені у долині р. Дніпро: у 1952 р. створено Кременчуцькоу ГЕС, а в 1964 Середньодніпровську.
Загальні характеристики Кременчуцького водосховища: довжина — 165 км, ширина 36 км, площа водного дзеркала 2252 км², об'єм — 13,5 км³. За площею це шосте, а за довжиною греблі (11 280 м) — третє водосховище в Європі (після у Нідерланди та Цимлянського). Воно створене з метою забезпечення потреб водопостачання, річкового транспорту, електроенергетики, рибного господарства. На півдні територію Полтавщини омивають води Кам'янського водосховища, яке за розмірами значно менше Кременчуцького. Довжина його 114 км, ширина 16 км, а площа водного дзеркала всього 567 км². Довжина берегової лінії сягає 360 км (у тому числі 155 км — на території Полтавщини).
поблизу села Мозоліївка
Найбільшими екологічними проблемами цього водосховища є абразія берегів (52 км на території області), замулення (із середньою інтенсивністю накопичення мулів 1 см на рік), що призводить до збільшення площі мілководдя, непродуктивного випаровування води, «цвітіння» улітку, яке призводить до погіршення її якості, заморів риби тощо. Внаслідок абразії берегів (їх відступ на окремих ділянках становить 3-7 м за рік) у середньому щорічно втрачається близько 3 гектарів земель.
Крім великих дніпровських водосховищ, на території Полтавської області створено 69 водосховищ на інших річках і 2688 ставків. Обсяг зарегульованої води у малих водосховищах 149,9,7 млн м³, у ставках 278 млн м³. Площа їх водного дзеркала становить, відповідно, 6,47 і 19,96 тис. га. Використовуються вони переважно комплексно, рідше − тільки для потреб сільського, рибного господарства, роботи цукрових заводів, потреб енергетики тощо. Найбільше ставків і малих водосховищ на території (161), найменше — Котелевського (8) й Кобеляцького районів (7).
Господарська діяльність
Загалом у народному господарстві області в різні роки використовується 205–250 млн м³ води. У структурі водокористування найбільша частка припадає на сільське господарство (біля половини витрат у 2005 році), житлово-комунальне господарство (близько 1/3 витрат), і промисловість (1/5 витрат). У поверхневі водні об'єкти області за рік скидається близько 200 млн м³ стічних вод, з яких очищені до нормативних показників 1/3.
За винятком чотирьох найбільших, усі річки області міліють у період межені і втрачають цінність як джерела водопостачання. Крім того зменшення водності спостерігається і на великих річках.
Невеликі ресурси для виробництва електроенергії на ГЕС, що побудовані на середніх річках (через рівнинність і невеликий нахил рельєфу, малу швидкість течії).
Попри побудову штучних водойм Полтавська область належить до вододефіцитних регіонів. З річкового стоку, що формується в межах області, на одного жителя припадає лише 1 тис. м³ води (в цілому по Україні трохи більше).
Підземні води та забезпечення водою населення
На більшій частині Полтавської рівнини перший від поверхні горизонт підземних вод на вододілах (в антропогенових лесових породах, моренних суглинках тощо) розташований на глибинах від 2 до 18 м. Води слабо мінералізовані (до 1 г/л), мають велику жорсткість (24-35 мг-екв/л), переважно гідрокарбонатні кальцієво-магнієві, використовуються за допомогою шахтних колодязів у сільській місцевості. На півдні області, в межах власне Придніпровської низовини, водоносні горизонти в антропогенних відкладах надзаплавних терас Дніпра мають більшу мінералізацію, але меншу жорсткість, гідрокарбонатно-сульфатно-магнієво-кальцієвий або гідрокарбонатно-кальцієво-натрієвий склад. Вони залягають ближче до поверхні, але теж використовуються за допомогою шахтних колодязів.
Усього в Полтавській області на 2004 р. налічувалося понад 200 тисяч шахтних колодязів, якими користуються понад 605 тисяч людей (36% населення). У 56% колодязів виявлено значне перевищення вмісту нітратів (у деяких пробах в Семенівському районі — до 50 разів). Нітрати потрапляють у горизонти підземних вод з відходами життєдіяльності людини і тварин (із не забетонованих вигрібних ям), та надмірного внесення азотних добрив.
Для централізованого водопостачання більшості містечок, селищ і деяких сіл використовують водоносний комплекс у відкладеннях канівської й бучакської світ палеогену, переважно з глибини 60-75 м, іноді більше. Вода цих горизонтів прісна, м'яка, переважно гідрокарбонатно-натрієва, серед мікроелементів містить іони фтору.
Для централізованого водопостачання у Полтаві використовують водоносний комплекс у крейдових відкладах, з глибини 400–700м (води прісні й слабо мінералізовані, переважно хлоридно-гідрокарбонатно-натрієві).
Загальні прогнозні ресурси підземних вод у Полтавській області становлять 4060,5 млн м³ на рік, а їх розвідані та затверджені експлуатаційні ресурси — 807 млн м3 на рік.
Централізоване забезпечення водою населення міст Кременчука й Комсомольська здійснюється переважно внаслідок заборів із Дніпра.
У середньому 3-4% проб в джерелах централізованого водопостачання по області не відповідають стандарту по бактеріологічних і 7-10% — по хімічних показниках. Найгірша якість води у водопровідних мережах за обома групами показників спостерігається в Кременчуцькому, Козельщинському, Глобинському районах.
Полтавщина багата на родовища мінеральних і столових підземних вод. Уперше мінеральні води було віднайдено у 1912 році у районі міста Миргорода під час пошуку джерел водопостачання міста. З 1917 року тут діє курорт. Основним лікувальним засобом є мінеральні води. У водолікувальних закладах покращують свій стан головним чином хворі з порушенням обміну речовин та захворюваннями органів травлення.
Примітки
- Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.
Посилання
- Води і водні ресурси Полтавської області [ 15 січня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cej rozdil potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi jogo Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2011 Vodi Poltavskoyi oblasti vodi ta vodni resursi sho ye na teritoriyi Poltavskoyi oblasti Zagalna plosha zemel pokritih vodoyu stanovit 1 488 km abo 5 18 vid usiyeyi teritoriyi oblasti U tomu chisli pid shtuchnimi vodojmami 1 313 km richkami j strumkami blizko 103 km ozerami 51 4 km Miscevi vodni resursi richok Poltavskoyi oblasti stanovlyat u serednij za vodnistyu rik 1940 mln m u malovodnij rik 75 zabezpechenosti 1310 mln m u duzhe malovodnij rik 95 zabezpechenosti 760 mln m U serednij za vodnistyu rik z 1 km poverhni oblasti zbirayetsya 82 tis m3 vodnogo stoku v Ukrayini 83 tis m2 u sviti 268 tis m Za ob yemom miscevogo stoku Poltavshina zajmaye 12 misce v Ukrayini Ale najbilshe znachennya dlya zabezpechennya gospodarstva oblasti vodoyu maye tranzitnij stik Dnipra Tomu sumarnij stik tranzitnij miscevij na teritoriyi oblasti stanovit 51 5 km na rik Za cim pokaznikom Poltavshina zajmaye 4 misce sered oblastej Ukrayini RichkiDokladnishe Richki Poltavskoyi oblasti Udaj bilya PiryatinaPsel bilya sela Govtva Na teritoriyi Poltavskoyi oblasti nalichuyetsya 146 richok vodotokiv dovzhinoyu ponad 10 km zagalnoyu dovzhinoyu 5100 km Sered nih dvi veliki ponad 500 km Dnipro i Psel dev yat serednih dovzhinoyu 101 500 km Vorskla Sula Oril Udaj Horol Orzhicya Merla Orchik Kolomak 135 malih richok 100 km i menshe Ye takozh priblizno 1600 strumkiv Richkova sistema u suchasnomu viglyadi sformuvalasya v kinci lodovikovoyi epohi Nahil poverhni oblasti zumovlyuye perevazhnij napryam richkovoyi sitki majzhe vsi richki techut z pivnochi na pivden abo z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid i ye livimi pritokami Dnipra Serednya gustota richkovoyi merezhi 0 27 km km po Ukrayini 0 25 km km Najbilshij cej pokaznik dlya basejniv Psla i Horolu v centralnij chastini Poltavshini 0 40 km km Najmensh rozvinuta richkova merezha 0 17 km km na krajnomu zahodi oblasti v basejni richki Orzhicya na teritoriyi Orzhickogo Grebinkivskogo ta Piryatinskogo rajoniv Rivninnij harakter poverhni neznachnij pohil zumovlyuyut spokijnu ledve pomitnu techiyu richok yaka stanovit 0 1 0 3 m sek Richki Poltavshini zhivlyatsya v osnovnomu snigovimi vodami 55 60 vid zagalnogo ob yemu stoku hoch bilsha kilkist richnoyi sumi opadiv vipadaye v teple pivrichchya Ce obumovleno tim sho litni opadi za vinyatkom zlivovih prosochuyutsya v grunt viparovuyutsya i majzhe ne dayut stoku Rol snigovogo zhivlennya zbilshuyetsya z pivnochi na pivden oblasti Drugim za znachennyam dzherelom zhivlennya richok ye pidzemni vodi 30 35 Rol pidzemnogo zhivlennya zrostaye v zimovij i litnij sezoni koli nemaye stoku poverhnevih vod abo vin neznachnij Doshove zhivlennya stanovit priblizno 10 richnogo ob yemu stoku Sumarnij richkovij stik skladayetsya z dvoh skladovih miscevogo stoku ta tranzitnogo stoku Znachna chastina malih richok bere pochatok v mezhah Poltavshini Dnipro i jogo najbilshi pritoki Psel Vorskla Sula ta inshi pochinayutsya na teritoriyi inshih oblastej i stik yaki voni zvidti prinosyat ye tranzitnim Bilsha chastina miscevogo stoku formuyetsya u pivnichnih rajonah oblasti Shar stoku tut syagaye 80 mm za rik a modul stoku 3 5 l s km Na pivdni oblasti ci pokazniki stanovlyat vidpovidno 40 mm i 1 2 1 5 l s km Taka riznicya poyasnyuyetsya zmenshennyam kilkosti atmosfernih opadiv visoti snigovogo pokrivu ta zrostannyam viparovuvanosti z pivnochi j pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Serednij shar stoku po oblasti stanovit 64 mm sho menshe nizh u serednomu po Ukrayini 87 mm Vodonosnist i riven vodi v richkah oblasti protyagom roku vidchutno zminyuyutsya Povin na richkah u zv yazku iz tanennyam snigu rozpochinayetsya na pochatku bereznya U cej chas formuyetsya 70 80 richnogo ob yemu stoku Naprikinci lita bilshist richok miliye a deyaki peresihayut nastaye litnya mezhin U cej chas zhivlennya vidbuvayetsya v osnovnomu za rahunok pidzemnih vod Obmilinnya richok sprichinyaye znizhennya rivnya gruntovih vod a ce vede do zmenshennya zapasiv vodi u stavkah ta vodojmah Pid chas litnih zliv i osinnih doshiv na richkah buvayut pavodki Za ostanni pivstolittya na Dnipri i jogo pritokah sporudzhena velika kilkist vodoregulyuyuchih sporud vodoshovisha zahisni dambi vodovidvidni kanali i shlyuzi tosho yaki roblyat imovirnist katastrofichnih povenej i pavodkiv neznachnoyu i desho zgladzhuyut vidminnosti v rozpodili ob yemu stoku vprodovzh roku Ostanni katastrofichni poveni sposterigalisya na richkah oblasti v pershij polovini 1950 h rokiv Ale j u nash chas u period povenej i pavodkiv pidtoplyuyutsya abo chastkovo zatoplyuyutsya 400 naselenih punktiv ta bilshe 100 tisyach gektariv silskogospodarskih ugid Priblizno 130 dniv na rik richki pokriti lodom Lodostav pochinayetsya na pivnochi ta pivnichnomu shodi oblasti do 7 grudnya zavershuyetsya na pivdni do 20 grudnya vesnyanij lodohid rozpochinayetsya navpaki na pivdni 17 18 bereznya a zakinchuyetsya 25 bereznya na pivnichnomu shodi Na vesnu pripadaye 75 tverdogo stoku na lito ta osin razom lishe 10 Najmensh kalamutna voda na krajnomu zahodi oblasti r Orzhicya de kilkist tverdih domishok v vodi stanovit 50 g m Postupovo kalamutnist vodi zbilshuyetsya v napryami na shid Tak dlya Dnipra kalamutnist stanovit 100 g m a dlya Psla ta Vorskli do 250 g m Golovnoyu vodnoyu arteriyeyu Poltavshini ye richka Dnipro golovna richka Ukrayini tretya za plosheyu vodozboru v Yevropi pislya Volgi i Dunayu dovzhina yakoyi 2285 km a plosha basejnu 503 tis km Dnipro omivaye pivdenno zahidnu chastinu oblasti protyagom 267 km Kolis mav Dnipro i stari rusla Starka Staricyu Dida rukava pritoki yaki vitikali i vlivalisya v nogo Sered nih Girman Usi voni znikli z utvorennyam Kremenchuckogo vodoshovisha Najbilshu ploshu voni zajmayut v basejni Suli ozera 32 km bolota 1300 km Psla 25 ta 190 ta Vorskli 15 i 260 V oblasti nalichuyetsya 124 ozera z plosheyu vodnogo dzerkala ponad 0 1 km zagalnoyu plosheyu 676 ga i zagalnim ob yemom vodi 76 mln m OzeraZa pohodzhennyam ozera oblasti podilyayutsya na dva tipi zaplavni stari rusla richok plesa peresihayuchih richok poshireni v basejni Suli ta Horola Zhivlennya ozer oblasti vidbuvayetsya za rahunok vesnyanoyi poveni ta litnih pavodkiv Perevazhayut neveliki ozera z plosheyu vodnogo dzerkala vid 0 1 do 5 kv km Najbilshe yih v Orzhickomu 57 ozer zagalnoyu plosheyu 252 ga ta v Semenivskomu rajonah 32 ozera plosheyu 246 ga Najbilshim zaplavnim ozerom ye na r Sula z plosheyu vodnogo dzerkala 4 6 kv km Bolota poshireni v dolinah majzhe vsih richok ale najbilshu ploshu zajmayut v basejni Suli Vorskli ta Psla Najbilsh zabolochenoyu teritoriyeyu ye basejn Suli v nizhnij yiyi techiyi a takozh Horolu j Udayu 5 10 plosh yih basejniv Tut zoseredzheni osnovni zapasi torfu oblasti Napriklad u zaplavi Orzhici glibina torf yanikiv stanovit 5 7 metriv Treba vidznachiti sho v basejni Vorskli plosha ozer mala prote plosha bolit stanovit ponad 1 8 vid zagalnoyi ploshi basejnu Za pohodzhennyam perevazhayut nizinni bolota sho utvorilisya na ponizhenih beregah richok zavdyaki neglibokomu zalyagannyu pidzemnih vod Zhivlennya takih bolit vidbuvayetsya yak za rahunok pidzemnih tak i poverhnevih vod Najbilshim bolotom v oblasti ye na r Vorskli bilya stanciyi Inshimi velikimi bolotnimi masivami ye u Posulli Pevnu problemu dlya oblasti stanovit antropogenno stimulovane zabolochennya j pidtoplennya zemel na ploshi 11 5 tis ga Osnovnimi prichinami cih nespriyatlivih yavish ye budivnictvo vodoshovish i stavkiv vtrati vodi z vodoprovidnoyi j kanalizacijnoyi merezh ushilnennya gruntiv yake robit yih mensh vodoproniknimi j zumovlyuye utvorennya verhovodki Ci chinniki okremo chi v sukupnosti zumovlyuyut pidvishennya rivnya pidzemnih vod Dlya borotbi z pidtoplennyam i zabolochennyam zdijsnyuyutsya roboti z metoyu pokrashennya drenovanosti pidzemnih vod budivnictvo drenazhnih kolodyaziv osushuvalnih kanaliv tosho U 2004 roci v oblasti osushuvalosya 37 2 tis zemel najbilshe na zaplavi Suli i yiyi pritokah Vodoshovisha ta stavkiDokladnishe Vodoshovisha Poltavskoyi oblasti Stavi Poltavskoyi oblasti Kremenchucke vodoshovishe Sostavnij znimok z kosmosu Dlya zapobigannya nadmirnih rozliviv richok stik majzhe vsih richok oblasti zaregulovano Isnuye 90 vodoregulyuyuchih sporud u tomu chisli 69 vodoshovish iz zagalnoyu plosheyu vodnogo dzerkala 6470 ga Obsyag vodi sho v nih mistitsya stanovit 149 9 mln m korisnij ob yem vodoshovish 113 mln m Najbilshimi v Poltavskij oblasti ye tranzitni vodoshovisha sho omivayut teritoriyu kilkoh oblastej i utvoreni u dolini r Dnipro u 1952 r stvoreno Kremenchuckou GES a v 1964 Serednodniprovsku Zagalni harakteristiki Kremenchuckogo vodoshovisha dovzhina 165 km shirina 36 km plosha vodnogo dzerkala 2252 km ob yem 13 5 km Za plosheyu ce shoste a za dovzhinoyu grebli 11 280 m tretye vodoshovishe v Yevropi pislya u Niderlandi ta Cimlyanskogo Vono stvorene z metoyu zabezpechennya potreb vodopostachannya richkovogo transportu elektroenergetiki ribnogo gospodarstva Na pivdni teritoriyu Poltavshini omivayut vodi Kam yanskogo vodoshovisha yake za rozmirami znachno menshe Kremenchuckogo Dovzhina jogo 114 km shirina 16 km a plosha vodnogo dzerkala vsogo 567 km Dovzhina beregovoyi liniyi syagaye 360 km u tomu chisli 155 km na teritoriyi Poltavshini Rujnuvannya berega Kremenchuckogo vodoshovisha poblizu sela Mozoliyivka Najbilshimi ekologichnimi problemami cogo vodoshovisha ye abraziya beregiv 52 km na teritoriyi oblasti zamulennya iz serednoyu intensivnistyu nakopichennya muliv 1 sm na rik sho prizvodit do zbilshennya ploshi milkovoddya neproduktivnogo viparovuvannya vodi cvitinnya ulitku yake prizvodit do pogirshennya yiyi yakosti zamoriv ribi tosho Vnaslidok abraziyi beregiv yih vidstup na okremih dilyankah stanovit 3 7 m za rik u serednomu shorichno vtrachayetsya blizko 3 gektariv zemel Krim velikih dniprovskih vodoshovish na teritoriyi Poltavskoyi oblasti stvoreno 69 vodoshovish na inshih richkah i 2688 stavkiv Obsyag zaregulovanoyi vodi u malih vodoshovishah 149 9 7 mln m u stavkah 278 mln m Plosha yih vodnogo dzerkala stanovit vidpovidno 6 47 i 19 96 tis ga Vikoristovuyutsya voni perevazhno kompleksno ridshe tilki dlya potreb silskogo ribnogo gospodarstva roboti cukrovih zavodiv potreb energetiki tosho Najbilshe stavkiv i malih vodoshovish na teritoriyi 161 najmenshe Kotelevskogo 8 j Kobelyackogo rajoniv 7 Gospodarska diyalnistZagalom u narodnomu gospodarstvi oblasti v rizni roki vikoristovuyetsya 205 250 mln m vodi U strukturi vodokoristuvannya najbilsha chastka pripadaye na silske gospodarstvo bilya polovini vitrat u 2005 roci zhitlovo komunalne gospodarstvo blizko 1 3 vitrat i promislovist 1 5 vitrat U poverhnevi vodni ob yekti oblasti za rik skidayetsya blizko 200 mln m stichnih vod z yakih ochisheni do normativnih pokaznikiv 1 3 Za vinyatkom chotiroh najbilshih usi richki oblasti miliyut u period mezheni i vtrachayut cinnist yak dzherela vodopostachannya Krim togo zmenshennya vodnosti sposterigayetsya i na velikih richkah Neveliki resursi dlya virobnictva elektroenergiyi na GES sho pobudovani na serednih richkah cherez rivninnist i nevelikij nahil relyefu malu shvidkist techiyi Popri pobudovu shtuchnih vodojm Poltavska oblast nalezhit do vododeficitnih regioniv Z richkovogo stoku sho formuyetsya v mezhah oblasti na odnogo zhitelya pripadaye lishe 1 tis m vodi v cilomu po Ukrayini trohi bilshe Pidzemni vodi ta zabezpechennya vodoyu naselennyaNa bilshij chastini Poltavskoyi rivnini pershij vid poverhni gorizont pidzemnih vod na vododilah v antropogenovih lesovih porodah morennih suglinkah tosho roztashovanij na glibinah vid 2 do 18 m Vodi slabo mineralizovani do 1 g l mayut veliku zhorstkist 24 35 mg ekv l perevazhno gidrokarbonatni kalciyevo magniyevi vikoristovuyutsya za dopomogoyu shahtnih kolodyaziv u silskij miscevosti Na pivdni oblasti v mezhah vlasne Pridniprovskoyi nizovini vodonosni gorizonti v antropogennih vidkladah nadzaplavnih teras Dnipra mayut bilshu mineralizaciyu ale menshu zhorstkist gidrokarbonatno sulfatno magniyevo kalciyevij abo gidrokarbonatno kalciyevo natriyevij sklad Voni zalyagayut blizhche do poverhni ale tezh vikoristovuyutsya za dopomogoyu shahtnih kolodyaziv Usogo v Poltavskij oblasti na 2004 r nalichuvalosya ponad 200 tisyach shahtnih kolodyaziv yakimi koristuyutsya ponad 605 tisyach lyudej 36 naselennya U 56 kolodyaziv viyavleno znachne perevishennya vmistu nitrativ u deyakih probah v Semenivskomu rajoni do 50 raziv Nitrati potraplyayut u gorizonti pidzemnih vod z vidhodami zhittyediyalnosti lyudini i tvarin iz ne zabetonovanih vigribnih yam ta nadmirnogo vnesennya azotnih dobriv Dlya centralizovanogo vodopostachannya bilshosti mistechok selish i deyakih sil vikoristovuyut vodonosnij kompleks u vidkladennyah kanivskoyi j buchakskoyi svit paleogenu perevazhno z glibini 60 75 m inodi bilshe Voda cih gorizontiv prisna m yaka perevazhno gidrokarbonatno natriyeva sered mikroelementiv mistit ioni ftoru Dlya centralizovanogo vodopostachannya u Poltavi vikoristovuyut vodonosnij kompleks u krejdovih vidkladah z glibini 400 700m vodi prisni j slabo mineralizovani perevazhno hloridno gidrokarbonatno natriyevi Centralnij vhid do Mirgorod kurortu Zagalni prognozni resursi pidzemnih vod u Poltavskij oblasti stanovlyat 4060 5 mln m na rik a yih rozvidani ta zatverdzheni ekspluatacijni resursi 807 mln m3 na rik Centralizovane zabezpechennya vodoyu naselennya mist Kremenchuka j Komsomolska zdijsnyuyetsya perevazhno vnaslidok zaboriv iz Dnipra U serednomu 3 4 prob v dzherelah centralizovanogo vodopostachannya po oblasti ne vidpovidayut standartu po bakteriologichnih i 7 10 po himichnih pokaznikah Najgirsha yakist vodi u vodoprovidnih merezhah za oboma grupami pokaznikiv sposterigayetsya v Kremenchuckomu Kozelshinskomu Globinskomu rajonah Poltavshina bagata na rodovisha mineralnih i stolovih pidzemnih vod Upershe mineralni vodi bulo vidnajdeno u 1912 roci u rajoni mista Mirgoroda pid chas poshuku dzherel vodopostachannya mista Z 1917 roku tut diye kurort Osnovnim likuvalnim zasobom ye mineralni vodi U vodolikuvalnih zakladah pokrashuyut svij stan golovnim chinom hvori z porushennyam obminu rechovin ta zahvoryuvannyami organiv travlennya PrimitkiVodnij fond Ukrayini Shtuchni vodojmi vodoshovisha i stavki Dovidnik Za red V K Hilchevskogo V V Grebenya K Interpres 2014 164 s ISBN 978 965 098 2PosilannyaVodi i vodni resursi Poltavskoyi oblasti 15 sichnya 2015 u Wayback Machine