Ця стаття містить текст, що не відповідає . (березень 2017) |
Вовківці — село в Україні, у Судилківській сільській територіальній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 296 осіб.
село Вовківці | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Хмельницька область | ||
Район | Шепетівський район | ||
Громада | Судилківська сільська громада | ||
Облікова картка | облікова картка | ||
Основні дані | |||
Перша згадка | 1581 (443 роки) | ||
Населення | 118 (2024) | ||
Площа | 87 км² | ||
Густота населення | 3781.61 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 30425 | ||
Телефонний код | +380 3840 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°05′12″ пн. ш. 26°59′41″ сх. д. / 50.08667° пн. ш. 26.99472° сх. д.Координати: 50°05′12″ пн. ш. 26°59′41″ сх. д. / 50.08667° пн. ш. 26.99472° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 291 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 30430, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Судилків, вул. Героїв Майдану, 54 | ||
Карта | |||
Вовківці | |||
Вовківці | |||
Мапа | |||
2024 рік - 118 осіб.
24 листопада 2013 року в селі відбулося освячення храму на честь Святого великомученика Димитрія Солунського, яке здійснив Високопреосвященнійший Антоній, митрополит Хмельницький і Кам'янець-Подільський, керуючий Хмельницькою єпархією УПЦ КП.
Назва
За переказами старожилів ця горбиста місцевість була вкрита навколо густими мішаними лісами, рештки цього лісу ще й досі є на окраїні північної сторони села. В цих лісах водилося чимало звірів, особливо багато розвелося вовків, які завдавали великої шкоди господарству селян – нападали на худобу, на отари овець. У селі була вівцеферма тож вовки завдавали найбільше шкоди вівцям, тому село дістало назву Вовківці (вовки їли вівці).
Географія
Через село зі сходу на захід протікає неширока річка Припутенка, яка впадає біля міста Ізяслава в річку Горинь.
Село розташоване у вигідному географічному положенні, у неглибокій балці, яка захищає село від холодних вітрів та снігових бур, а також має велике стратегічне значення.
Від райцентру село розташоване на віддалі 12 кілометрів, від обласного — 100 км.
До шосейної дороги віддаль 3 км, а до полустанку залізниці 5 км.
Історія
Населені пункти було засновано в кінці 17 — на початку 18 століття. Заселили село виключно українці. Всього землі в селі було 307 га., яка належала в переважній більшості панові Бродовському та панові Коколевському, які володіли населеним пунктом. Селяни були змушені обробляти їхні землі, доглядати худобу. Зранку до ночі вони були вимушені працювати на панських господарствах. Не дивлячись на важку працю селян, власники землі дозволяли собі застосовувати тілесні покарання. На роботі селянам доводилось терпіти побої, їх били різками. Школа була церковно-приходська, у якій було 3 класи. Із цими класами в одній класній кімнаті працював один вчитель. В трьох класах навчалися переважно по 15-17 учнів. Основну частину навчального часу займало вивчення молитов. В переважній більшості вчилися діти земельних селян. Діти більшості селян в школі не навчалися.
Станом на 1940 рік на колгоспному полі працювало 2 трактори, комбайн, сівалка, які надсилали з Шепетівської МТС. Молотарка працювала за допомогою електроенергії, кабель якої був проведений від електролінії, яка проходила з міста Шепетівки до міста Ізяслава. Колгосп має понад 300 голів худоби. У селі у роки колективізації було здійснено загальне початкове навчання. В селі був медпункт, у якому працював лікпом. Працювали дитячі ясла та дитячий патронат, у якому жили і виховувались діти-сироти та пів сироти. Колгосп мав свою лазню та клуб.
Колективізація. Голодомор
У 1925 році було створено першу артіль з 11 чоловік. Основними організаторами колективного господарства були жителі села Вовківець і сусіднього села Жилинці. Однак колективізації заважали заможні селяни, які мали власні сильні господарства і не мали бажання їх усуспільнювати. Однак зусиллями влади і місцевих комуністичних активістів їх опір було зламано й і на кінець 1930 року переважна кількість населення були членами колгоспу.
Спогади місцевих жителів про Голодомор
Я перенесла три голоди-в 1933 р., в Німеччині два роки одну брукву їла, і в 1947-у, після війни, як повернулася з Німеччини. Але самий страшніший голод був у 33-у році, повмирало тоді у селі багато людей. Голод почався вже у 32-у році, коли влада все позабирала. Батько мій слабував, бо був поранений у революцію. А тут, ще прийшли забрали корову і все, що в нас було, він затужив і в 32-у році й помер. Осталися баба, мати, я (мені було 8 років) і два менших брати. Мати пішла і нашу корову привела назад додому. Корова давала 1,5 л. молока. Отак ця корова нас від голоду і спасала. Ще пам'ятаю на полі сторожував Баранової Маринки батько, казали на нього Кочків Адам, у нього був гомиляс. Ми підемо до нього, попросимо того гомилясу, він нам увіллє трошки, принесемо додому, то мати зварить молоко з тим гомилясом, і так ми мали, що з'їсти.
У сусідньому селі Зубарах, жив материн брат.
Там такого голоду, як у нас не було. Він почув, що ми голодуємо, то приніс нам два відра квасолі. Так ми вже й мали що зварити. Але у матері і в баби ноги були опухші, бо більше нам, дітям Їсти доставалося. Мати вижила, а баба померла.
Пам'ятаю на подвір'ї росли калачики, то ми їх нарвемо-нарвемо і їмо. А на липу, як повилазимо, пооб'їдаємо геть листя. Спасались чим могли.
Рибачок Антоніна, 1925 р.н.
Мали багато худоби, мали землю і жили добре. В колгосп вступати не хотіли, бо треба було віддати все що мали — і землю, і худобу, і зерно все до крихти. Такі сім'ї влада називала — куркулями і їх розкуркулювала. Навіть ті, що бідно жили, а не хотіли вступати до колгоспу, їх тоже називали — куркулями. Господаря висилали в силку в Сибірь, а може ще кудись. Сім ’ю виганяли з хати, або хати розкуркулених розбирали і строїли з того матеріалу ферми. По хатах ходили більшість чужі, були і свої, ті що були у партії. Зразу позабирали коні, а потом забирали все що найдуть, яка луна одежина чи кожух, то й ту заберуть.
Люди мусіли іти в колгосп, бо хто робив у колгоспі їх раз на день годували. Робити треба було тяжко, а давали їсти якусь там похльобку.
Багато людей померло весною 1933 року. Стало легше, як з'явилася зелень. Люди їли все, що під руки попадало. І кропиву, і лободу, і листя з дерев об'їдали, картоплю гнилу по городах шукали. Мої брати- Ананько і малий Іван наїлися сирої риби, то ледве неповмирали. Мене врятував від голоду голова колгоспу, дав борошна. Щоб не те борошно, я була б не вижила.
Як у кого було за що заміняти, то ходили у сусіднє село Припутні, там мона було за одежу виміняти, якихось круп, борошна.
Померлих від голоду, збирали підводою і скидали всіх в одну яму, без всяких церемоній.
Вазелюк Олександра Макарівна 1914 р. н.
Я був тоді ще малий, але пам'ятаю, як люди натерпілися і через тодішню владу пережили такий страшний голод.
Запам'ятав як мати наварила борщу із кінського щавлю і пішла з батьком на роботу. А я їсти хочу, заглянув у горнятко, попробував а той борщ такий не добрий, бо зварений з однієї води і щавлю. Думаю досолю, може вкусніший буде, тай пересолив, сів і плачу, що ж будемо їсти, як я зіпсував борщ.
Мати з батьком пішли в колгосп працювати. То там була столова і раз надень давали їсти. А давали так абе з голоду не померти — кусочок хліба з висівок і похльобку. Дітям нічого не давали, то батьки похльобку зідять, а хліб ховали, щоб голодним дітям додому занести. Працювати треба було у колгоспі дуже тяжко, щей завжди голодним, обезсиленим, хіба тею похльоб- кою раз в день будеш ситий.
Батько зробив нового воза то прийшли забрали все і того воза, і коні, і все що ми мали. Приходили і чужі і свої активісти, бо їм влада приказала тай мусіли йти по хатах забирати.
І голодували, і ноги у батьків попухли з голоду але з нашої сім'ї ніхто не помер.
Шадюк Микола Левкович 1927 р.н.
Ви не повірите, що в три роки я міг щось запам'ятати.
Але як зараз пам'ятаю, що була весна. Я вибіг на двір з хати, сонце світить, а на селі така тиша, ні собака не загавкає, ні півень не закукурікає, бо все що було живе переїли. Забіг до хати мати у білі хустині лежить на ліжку, біля неї діти. А їсти хочеться, позаглядав по горшках, пусто. Згадав що мати з печі доставала їжу. Взяв стільця, бо не доставав до печі, рукою по печі пошурудів, щось найшов. Зрадів, що зараз втамую голод, повернувся до матері, питаю: « Мамо мона?» А в матері лише сльоза по щоці побігла. Я вкинув в рот те що найшов, жував- жував, а воно тільки тріщить під зубами, тай виплюнув. А то були вуглини з дров.
А вже трохи пізніше стала появлятися зелень, бур'яни, лисття отоді вже люди трохи поодживали. Нарвемо лободи, мати розітре її в ступі і такі пампушки пекла. Не добрі такі, але мусіли їсти. Трохи пізніше, мати до лободи добавляла висівок, то получалися такі коржики, як їли їх, то тільки попел за зубами тріщав. Бо тоді дечок не було, а пекли на «черені» О таке я запам'ятав горе, що з пам'яті незтирається.
Кушнірук Микола Іванович 1930 р.н.
1945—1960 роки
Після вигнання німецьких окупантів з території села, населення, яке повернулося з евакуації з усіма зусиллями взялося за відбудову свого колгоспу. Почали відбудовувати колгоспні приміщення для худоби, збирати сільськогосподарський інвентар. Через нестачу чоловічого населення, активну участь у повоєнній відбудові брали жінки.
У 1950 році в серпні місяці проведено укрупнення колгоспу, де одне колективне господарство складалося з трьох сіл: Вовківці, Вовківчики, Жиленці. У 1950 році колгоспне господарство і село було електрифіковано.
Грошовий прибуток колгоспу в 1953 році становив — 528 922 крб. (у старих грошах), на 100 га сільськогосподарських угідь виробництво м'яса в 1953 р. становило −14,3 ц., молока — 35,4 ц., яєць — 1,6 тис. штук. На 1 січня 1954 року тракторів, комбайнів у колгоспі не було, а було лише три автомашини. Поголів'я великої рогатої худоби на 1.01.54 р. у колгоспі становило — 468 гол. В тому числі корів — 122 гол.,свиней — 290 гол, овець — 389 гол., птиці — 1539 гол., середня врожайність зернових у 1954 році становила — 8,5 цнт. з га.
Поліпшилося і житлове будівництво в населеному пункті. За період від 1954-60 роки в селі побудовано понад 50 нових жилих будинків, покритих черепицею, шифером та тернітом. В колгоспі побудовано 10 нових будівель добре устаткованих і отеплених, збудовано водокачку, млин, 2 автоваги.
З 1944 року в селі працювала початкова школа, а в 1948 році відкрився 5 клас і так уже ці учні переходили з класу в клас аж до сьомого класу. Стала працювати Вовківецька семирічна школа, яка проіснувала до 1960 року. Медичний пункт у селі став працювати з 1945 року, де спочатку працював один фельдшер, а після і акушерка.
В 1949-у відкрився сільський клуб. При сільському клубі ще в 1950 році в маленькій, низенькій кімнатці була створена бібліотека, яка називалася приклубною. Було кілька сотень книг, які знаходилися на двох саморобних стелажах і шафі. Перша інвентарна книга в бібліотеці починається з січня 1954 року. З травня 1955 року бібліотека почала називатися сільською. І першим бібліотекарем сільської бібліотеки був зав.клуб Шадюк Микола Левкович. Бібліотека хоть і називалась сільською, знаходилася в тому самому приміщенні, що і раніше. Книг стало більше, понад 4500 екземплярів.
В 1960 році с. Жиленці відійшло до колгоспу «Більшовик» села Плесна, до відгодівельного колгоспу через потребу збільшення земельної площі для більшого розвитку тваринництва. А наше село Вовківці і сусіднє Вовківчики відійшло до колгоспу ім. Орджонікідзе. До складу якого входило ще три селі — Пиляї, Білопіль і Мокіівці. Село Мокіївці було центром колгоспу там була контора.
У 1963 році в колгоспі є : 8 — тракторів, 2-комбайни, 6-автомашин. В 1963 р. грошовий прибуток колгоспу становить —178065 крб.(у нових гр.)
У 1962 р. вироблено на 100 га. сільськогосподарських угідь м'яса — 32,8 цнт., молока—197,8 ц., яєць — 8 тис. шт., поголів'я великої рогатої худоби на 1 січня 1963 року становило 663 гол. в тому числі корів — 233 гол., свиней — 73, овець — 495 гол., птиці — 1702 гол. Середня врожайність зернових в 1963 році — 19,9 цнт. з га.
В 1960 році стало обов'язковим восьмирічне навчання.
В 1968-69 році було збудовано двоповерховий Будинок культури, який був найкращою будівлею села. З того часу на сцені будинку культури виступали артисти Хмельницького обласного музично- драматичного театру, театру ляльок, Тамбовського театру, театр ліліпутів а також артисти з цирковою програмою. На сцені сільського Будинку культури виступали різні самодіяльні колективи, постійно діє колектив художньої самодіяльності села, проводяться різні урочисті свята.
В новому Будинку культури виділили для бібліотеки дві кімнати — для дорослих і дітей. Колгоспні умільці зробили саморобні стелажі.
1970—1979 роки
У 70-х роках розвиток народного господарства зростав великими темпами. Село наше належало до одного з п'яти сіл колгоспу ім. Орджонікідзе і по трудових досягненнях було одне з перших. Розбудовувалися ферми, польовий стан, школа, баня, житлові будинки для молодих колгоспників.
В селі були вівцеферма, птахоферма, тваринницька ферма ВРХ, колгоспний город, де вирощувалися різні овочеві культури (огірки, помідори, цибулю, пастернак, моркву та інші)
В 1973 році колгосп побудував для жителів села красивий будинок побуту, де шили ковдри, валянки, різний одяг на замовлення.
З року в рік колгосп добивається гарних врожаїв, особливо добре йдуть справи у тваринників, які займають одне з перших місць у колгоспі серед інших п'яти ферм колгоспу. Рільнича бригада також не відстає. На сторінках районної газети часто з'являються передовики нашого села.
Сільська Рада
Вовківецька сільська рада була заснована в 1919 році, постановою РНК УРСР від 08.02.1919 року. Список голів сільради з 1930 року:
- Федорчук Марія Сидорівна працювала в 1930—1934 роках;
- Громовий Адам Герасимович (приїжджий) в 1934—1935 роках;
- Микольський (приїжджий) в 1935—1938 роках;
- Бебих (з Шепетівки) в 1938—1941 роках;
- Олендарчук Мусій … (приїжджий) в 1941—1944 роках;
- Козюк Василь … (приїжджий) в 1945—1946 роках;
- Чорний Дмитро Павлович в 1946—1955 роках;
- Семенчук Дмитро Дем'янович в 1955—1957 роках;
- Бронішевський Степан Мартинович в 1957—1958 роках;
- Дмитрук Іван Маркіянович в 1958—1974 роках:
- Мазур Володимир Гаврилович в 1974—1975 рік;
- Захарова Валентина Василівна в 1975—1977 роки;
- Малецький Володимир Петрович в 1977—1998 роках;
- Пасічник Оксана Ільїчна в 1998—2006 роках;
- Стецюк Віктор Сергійович 2006—2010 роки;
- Стукан Людмила Іванівна 2010 р.
Вовківецька територіальна громада по суті є найменшою на Шепетівщині. Загалом вона нараховує 471 мешканця, 186 дворів, а територія сягає 1681 гектара, з яких 93 гектари — землі державної власності, комунальні — 321 гектар, решта — у приватному володінні.
В сільраду входить два села: Вовківці з населенням 281 чоловік, яке проживає у 120 дворах, та Вовківчики — 190 чоловік, 66 дворів.
Будинок-інтернат для осіб похилого віку
На території села району діє будинок-інтернат для людей похилого віку. Раніше в будівлі інтернату був панський маєток, а після приходу до влади більшовиків — школа. У 1994 році місцеве господарство СТОВ «Нива» відремонтувало будівлю і передало її під будинок-інтернат для самотніх людей.
Постаті
- Скотенюк Руслан Дмитрович (1974—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Wołkowce (5) wś, pow. zasławski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 872. (пол.).— S. 872. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2017 U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Vovkivci Vovkivci selo v Ukrayini u Sudilkivskij silskij teritorialnij gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 296 osib selo VovkivciGerbKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Shepetivskij rajonGromada Sudilkivska silska gromadaOblikova kartka oblikova kartka Osnovni daniPersha zgadka 1581 443 roki Naselennya 118 2024 Plosha 87 km Gustota naselennya 3781 61 osib km Poshtovij indeks 30425Telefonnij kod 380 3840Geografichni daniGeografichni koordinati 50 05 12 pn sh 26 59 41 sh d 50 08667 pn sh 26 99472 sh d 50 08667 26 99472 Koordinati 50 05 12 pn sh 26 59 41 sh d 50 08667 pn sh 26 99472 sh d 50 08667 26 99472Serednya visota nad rivnem morya 291 mMisceva vladaAdresa radi 30430 Hmelnicka obl Shepetivskij r n s Sudilkiv vul Geroyiv Majdanu 54KartaVovkivciVovkivciMapa 2024 rik 118 osib 24 listopada 2013 roku v seli vidbulosya osvyachennya hramu na chest Svyatogo velikomuchenika Dimitriya Solunskogo yake zdijsniv Visokopreosvyashennijshij Antonij mitropolit Hmelnickij i Kam yanec Podilskij keruyuchij Hmelnickoyu yeparhiyeyu UPC KP NazvaZa perekazami starozhiliv cya gorbista miscevist bula vkrita navkolo gustimi mishanimi lisami reshtki cogo lisu she j dosi ye na okrayini pivnichnoyi storoni sela V cih lisah vodilosya chimalo zviriv osoblivo bagato rozvelosya vovkiv yaki zavdavali velikoyi shkodi gospodarstvu selyan napadali na hudobu na otari ovec U seli bula vivceferma tozh vovki zavdavali najbilshe shkodi vivcyam tomu selo distalo nazvu Vovkivci vovki yili vivci GeografiyaCherez selo zi shodu na zahid protikaye neshiroka richka Priputenka yaka vpadaye bilya mista Izyaslava v richku Gorin Selo roztashovane u vigidnomu geografichnomu polozhenni u neglibokij balci yaka zahishaye selo vid holodnih vitriv ta snigovih bur a takozh maye velike strategichne znachennya Vid rajcentru selo roztashovane na viddali 12 kilometriv vid oblasnogo 100 km Do shosejnoyi dorogi viddal 3 km a do polustanku zaliznici 5 km IstoriyaNaseleni punkti bulo zasnovano v kinci 17 na pochatku 18 stolittya Zaselili selo viklyuchno ukrayinci Vsogo zemli v seli bulo 307 ga yaka nalezhala v perevazhnij bilshosti panovi Brodovskomu ta panovi Kokolevskomu yaki volodili naselenim punktom Selyani buli zmusheni obroblyati yihni zemli doglyadati hudobu Zranku do nochi voni buli vimusheni pracyuvati na panskih gospodarstvah Ne divlyachis na vazhku pracyu selyan vlasniki zemli dozvolyali sobi zastosovuvati tilesni pokarannya Na roboti selyanam dovodilos terpiti poboyi yih bili rizkami Shkola bula cerkovno prihodska u yakij bulo 3 klasi Iz cimi klasami v odnij klasnij kimnati pracyuvav odin vchitel V troh klasah navchalisya perevazhno po 15 17 uchniv Osnovnu chastinu navchalnogo chasu zajmalo vivchennya molitov V perevazhnij bilshosti vchilisya diti zemelnih selyan Diti bilshosti selyan v shkoli ne navchalisya Stanom na 1940 rik na kolgospnomu poli pracyuvalo 2 traktori kombajn sivalka yaki nadsilali z Shepetivskoyi MTS Molotarka pracyuvala za dopomogoyu elektroenergiyi kabel yakoyi buv provedenij vid elektroliniyi yaka prohodila z mista Shepetivki do mista Izyaslava Kolgosp maye ponad 300 goliv hudobi U seli u roki kolektivizaciyi bulo zdijsneno zagalne pochatkove navchannya V seli buv medpunkt u yakomu pracyuvav likpom Pracyuvali dityachi yasla ta dityachij patronat u yakomu zhili i vihovuvalis diti siroti ta piv siroti Kolgosp mav svoyu laznyu ta klub Kolektivizaciya Golodomor U 1925 roci bulo stvoreno pershu artil z 11 cholovik Osnovnimi organizatorami kolektivnogo gospodarstva buli zhiteli sela Vovkivec i susidnogo sela Zhilinci Odnak kolektivizaciyi zavazhali zamozhni selyani yaki mali vlasni silni gospodarstva i ne mali bazhannya yih ususpilnyuvati Odnak zusillyami vladi i miscevih komunistichnih aktivistiv yih opir bulo zlamano j i na kinec 1930 roku perevazhna kilkist naselennya buli chlenami kolgospu Spogadi miscevih zhiteliv pro Golodomor Ya perenesla tri golodi v 1933 r v Nimechchini dva roki odnu brukvu yila i v 1947 u pislya vijni yak povernulasya z Nimechchini Ale samij strashnishij golod buv u 33 u roci povmiralo todi u seli bagato lyudej Golod pochavsya vzhe u 32 u roci koli vlada vse pozabirala Batko mij slabuvav bo buv poranenij u revolyuciyu A tut she prijshli zabrali korovu i vse sho v nas bulo vin zatuzhiv i v 32 u roci j pomer Ostalisya baba mati ya meni bulo 8 rokiv i dva menshih brati Mati pishla i nashu korovu privela nazad dodomu Korova davala 1 5 l moloka Otak cya korova nas vid golodu i spasala She pam yatayu na poli storozhuvav Baranovoyi Marinki batko kazali na nogo Kochkiv Adam u nogo buv gomilyas Mi pidemo do nogo poprosimo togo gomilyasu vin nam uvillye troshki prinesemo dodomu to mati zvarit moloko z tim gomilyasom i tak mi mali sho z yisti U susidnomu seli Zubarah zhiv materin brat Tam takogo golodu yak u nas ne bulo Vin pochuv sho mi goloduyemo to prinis nam dva vidra kvasoli Tak mi vzhe j mali sho zvariti Ale u materi i v babi nogi buli opuhshi bo bilshe nam dityam Yisti dostavalosya Mati vizhila a baba pomerla Pam yatayu na podvir yi rosli kalachiki to mi yih narvemo narvemo i yimo A na lipu yak povilazimo poob yidayemo get listya Spasalis chim mogli Ribachok Antonina 1925 r n Mali bagato hudobi mali zemlyu i zhili dobre V kolgosp vstupati ne hotili bo treba bulo viddati vse sho mali i zemlyu i hudobu i zerno vse do krihti Taki sim yi vlada nazivala kurkulyami i yih rozkurkulyuvala Navit ti sho bidno zhili a ne hotili vstupati do kolgospu yih tozhe nazivali kurkulyami Gospodarya visilali v silku v Sibir a mozhe she kudis Sim yu viganyali z hati abo hati rozkurkulenih rozbirali i stroyili z togo materialu fermi Po hatah hodili bilshist chuzhi buli i svoyi ti sho buli u partiyi Zrazu pozabirali koni a potom zabirali vse sho najdut yaka luna odezhina chi kozhuh to j tu zaberut Lyudi musili iti v kolgosp bo hto robiv u kolgospi yih raz na den goduvali Robiti treba bulo tyazhko a davali yisti yakus tam pohlobku Bagato lyudej pomerlo vesnoyu 1933 roku Stalo legshe yak z yavilasya zelen Lyudi yili vse sho pid ruki popadalo I kropivu i lobodu i listya z derev ob yidali kartoplyu gnilu po gorodah shukali Moyi brati Ananko i malij Ivan nayilisya siroyi ribi to ledve nepovmirali Mene vryatuvav vid golodu golova kolgospu dav boroshna Shob ne te boroshno ya bula b ne vizhila Yak u kogo bulo za sho zaminyati to hodili u susidnye selo Priputni tam mona bulo za odezhu viminyati yakihos krup boroshna Pomerlih vid golodu zbirali pidvodoyu i skidali vsih v odnu yamu bez vsyakih ceremonij Vazelyuk Oleksandra Makarivna 1914 r n Ya buv todi she malij ale pam yatayu yak lyudi naterpilisya i cherez todishnyu vladu perezhili takij strashnij golod Zapam yatav yak mati navarila borshu iz kinskogo shavlyu i pishla z batkom na robotu A ya yisti hochu zaglyanuv u gornyatko poprobuvav a toj borsh takij ne dobrij bo zvarenij z odniyeyi vodi i shavlyu Dumayu dosolyu mozhe vkusnishij bude taj peresoliv siv i plachu sho zh budemo yisti yak ya zipsuvav borsh Mati z batkom pishli v kolgosp pracyuvati To tam bula stolova i raz naden davali yisti A davali tak abe z golodu ne pomerti kusochok hliba z visivok i pohlobku Dityam nichogo ne davali to batki pohlobku zidyat a hlib hovali shob golodnim dityam dodomu zanesti Pracyuvati treba bulo u kolgospi duzhe tyazhko shej zavzhdi golodnim obezsilenim hiba teyu pohlob koyu raz v den budesh sitij Batko zrobiv novogo voza to prijshli zabrali vse i togo voza i koni i vse sho mi mali Prihodili i chuzhi i svoyi aktivisti bo yim vlada prikazala taj musili jti po hatah zabirati I goloduvali i nogi u batkiv popuhli z golodu ale z nashoyi sim yi nihto ne pomer Shadyuk Mikola Levkovich 1927 r n Vi ne povirite sho v tri roki ya mig shos zapam yatati Ale yak zaraz pam yatayu sho bula vesna Ya vibig na dvir z hati sonce svitit a na seli taka tisha ni sobaka ne zagavkaye ni piven ne zakukurikaye bo vse sho bulo zhive pereyili Zabig do hati mati u bili hustini lezhit na lizhku bilya neyi diti A yisti hochetsya pozaglyadav po gorshkah pusto Zgadav sho mati z pechi dostavala yizhu Vzyav stilcya bo ne dostavav do pechi rukoyu po pechi poshurudiv shos najshov Zradiv sho zaraz vtamuyu golod povernuvsya do materi pitayu Mamo mona A v materi lishe sloza po shoci pobigla Ya vkinuv v rot te sho najshov zhuvav zhuvav a vono tilki trishit pid zubami taj viplyunuv A to buli vuglini z drov A vzhe trohi piznishe stala poyavlyatisya zelen bur yani listtya otodi vzhe lyudi trohi poodzhivali Narvemo lobodi mati rozitre yiyi v stupi i taki pampushki pekla Ne dobri taki ale musili yisti Trohi piznishe mati do lobodi dobavlyala visivok to poluchalisya taki korzhiki yak yili yih to tilki popel za zubami trishav Bo todi dechok ne bulo a pekli na chereni O take ya zapam yatav gore sho z pam yati neztirayetsya Kushniruk Mikola Ivanovich 1930 r n 1945 1960 roki Pislya vignannya nimeckih okupantiv z teritoriyi sela naselennya yake povernulosya z evakuaciyi z usima zusillyami vzyalosya za vidbudovu svogo kolgospu Pochali vidbudovuvati kolgospni primishennya dlya hudobi zbirati silskogospodarskij inventar Cherez nestachu cholovichogo naselennya aktivnu uchast u povoyennij vidbudovi brali zhinki U 1950 roci v serpni misyaci provedeno ukrupnennya kolgospu de odne kolektivne gospodarstvo skladalosya z troh sil Vovkivci Vovkivchiki Zhilenci U 1950 roci kolgospne gospodarstvo i selo bulo elektrifikovano Groshovij pributok kolgospu v 1953 roci stanoviv 528 922 krb u starih groshah na 100 ga silskogospodarskih ugid virobnictvo m yasa v 1953 r stanovilo 14 3 c moloka 35 4 c yayec 1 6 tis shtuk Na 1 sichnya 1954 roku traktoriv kombajniv u kolgospi ne bulo a bulo lishe tri avtomashini Pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi na 1 01 54 r u kolgospi stanovilo 468 gol V tomu chisli koriv 122 gol svinej 290 gol ovec 389 gol ptici 1539 gol serednya vrozhajnist zernovih u 1954 roci stanovila 8 5 cnt z ga Polipshilosya i zhitlove budivnictvo v naselenomu punkti Za period vid 1954 60 roki v seli pobudovano ponad 50 novih zhilih budinkiv pokritih cherepiceyu shiferom ta ternitom V kolgospi pobudovano 10 novih budivel dobre ustatkovanih i oteplenih zbudovano vodokachku mlin 2 avtovagi Z 1944 roku v seli pracyuvala pochatkova shkola a v 1948 roci vidkrivsya 5 klas i tak uzhe ci uchni perehodili z klasu v klas azh do somogo klasu Stala pracyuvati Vovkivecka semirichna shkola yaka proisnuvala do 1960 roku Medichnij punkt u seli stav pracyuvati z 1945 roku de spochatku pracyuvav odin feldsher a pislya i akusherka V 1949 u vidkrivsya silskij klub Pri silskomu klubi she v 1950 roci v malenkij nizenkij kimnatci bula stvorena biblioteka yaka nazivalasya priklubnoyu Bulo kilka soten knig yaki znahodilisya na dvoh samorobnih stelazhah i shafi Persha inventarna kniga v biblioteci pochinayetsya z sichnya 1954 roku Z travnya 1955 roku biblioteka pochala nazivatisya silskoyu I pershim bibliotekarem silskoyi biblioteki buv zav klub Shadyuk Mikola Levkovich Biblioteka hot i nazivalas silskoyu znahodilasya v tomu samomu primishenni sho i ranishe Knig stalo bilshe ponad 4500 ekzemplyariv V 1960 roci s Zhilenci vidijshlo do kolgospu Bilshovik sela Plesna do vidgodivelnogo kolgospu cherez potrebu zbilshennya zemelnoyi ploshi dlya bilshogo rozvitku tvarinnictva A nashe selo Vovkivci i susidnye Vovkivchiki vidijshlo do kolgospu im Ordzhonikidze Do skladu yakogo vhodilo she tri seli Pilyayi Bilopil i Mokiivci Selo Mokiyivci bulo centrom kolgospu tam bula kontora U 1963 roci v kolgospi ye 8 traktoriv 2 kombajni 6 avtomashin V 1963 r groshovij pributok kolgospu stanovit 178065 krb u novih gr U 1962 r virobleno na 100 ga silskogospodarskih ugid m yasa 32 8 cnt moloka 197 8 c yayec 8 tis sht pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi na 1 sichnya 1963 roku stanovilo 663 gol v tomu chisli koriv 233 gol svinej 73 ovec 495 gol ptici 1702 gol Serednya vrozhajnist zernovih v 1963 roci 19 9 cnt z ga V 1960 roci stalo obov yazkovim vosmirichne navchannya V 1968 69 roci bulo zbudovano dvopoverhovij Budinok kulturi yakij buv najkrashoyu budivleyu sela Z togo chasu na sceni budinku kulturi vistupali artisti Hmelnickogo oblasnogo muzichno dramatichnogo teatru teatru lyalok Tambovskogo teatru teatr liliputiv a takozh artisti z cirkovoyu programoyu Na sceni silskogo Budinku kulturi vistupali rizni samodiyalni kolektivi postijno diye kolektiv hudozhnoyi samodiyalnosti sela provodyatsya rizni urochisti svyata V novomu Budinku kulturi vidilili dlya biblioteki dvi kimnati dlya doroslih i ditej Kolgospni umilci zrobili samorobni stelazhi 1970 1979 roki U 70 h rokah rozvitok narodnogo gospodarstva zrostav velikimi tempami Selo nashe nalezhalo do odnogo z p yati sil kolgospu im Ordzhonikidze i po trudovih dosyagnennyah bulo odne z pershih Rozbudovuvalisya fermi polovij stan shkola banya zhitlovi budinki dlya molodih kolgospnikiv V seli buli vivceferma ptahoferma tvarinnicka ferma VRH kolgospnij gorod de viroshuvalisya rizni ovochevi kulturi ogirki pomidori cibulyu pasternak morkvu ta inshi V 1973 roci kolgosp pobuduvav dlya zhiteliv sela krasivij budinok pobutu de shili kovdri valyanki riznij odyag na zamovlennya Z roku v rik kolgosp dobivayetsya garnih vrozhayiv osoblivo dobre jdut spravi u tvarinnikiv yaki zajmayut odne z pershih misc u kolgospi sered inshih p yati ferm kolgospu Rilnicha brigada takozh ne vidstaye Na storinkah rajonnoyi gazeti chasto z yavlyayutsya peredoviki nashogo sela Silska RadaVovkivecka silska rada bula zasnovana v 1919 roci postanovoyu RNK URSR vid 08 02 1919 roku Spisok goliv silradi z 1930 roku Fedorchuk Mariya Sidorivna pracyuvala v 1930 1934 rokah Gromovij Adam Gerasimovich priyizhdzhij v 1934 1935 rokah Mikolskij priyizhdzhij v 1935 1938 rokah Bebih z Shepetivki v 1938 1941 rokah Olendarchuk Musij priyizhdzhij v 1941 1944 rokah Kozyuk Vasil priyizhdzhij v 1945 1946 rokah Chornij Dmitro Pavlovich v 1946 1955 rokah Semenchuk Dmitro Dem yanovich v 1955 1957 rokah Bronishevskij Stepan Martinovich v 1957 1958 rokah Dmitruk Ivan Markiyanovich v 1958 1974 rokah Mazur Volodimir Gavrilovich v 1974 1975 rik Zaharova Valentina Vasilivna v 1975 1977 roki Maleckij Volodimir Petrovich v 1977 1998 rokah Pasichnik Oksana Ilyichna v 1998 2006 rokah Stecyuk Viktor Sergijovich 2006 2010 roki Stukan Lyudmila Ivanivna 2010 r Vovkivecka teritorialna gromada po suti ye najmenshoyu na Shepetivshini Zagalom vona narahovuye 471 meshkancya 186 dvoriv a teritoriya syagaye 1681 gektara z yakih 93 gektari zemli derzhavnoyi vlasnosti komunalni 321 gektar reshta u privatnomu volodinni V silradu vhodit dva sela Vovkivci z naselennyam 281 cholovik yake prozhivaye u 120 dvorah ta Vovkivchiki 190 cholovik 66 dvoriv Budinok internat dlya osib pohilogo vikuNa teritoriyi sela rajonu diye budinok internat dlya lyudej pohilogo viku Ranishe v budivli internatu buv panskij mayetok a pislya prihodu do vladi bilshovikiv shkola U 1994 roci misceve gospodarstvo STOV Niva vidremontuvalo budivlyu i peredalo yiyi pid budinok internat dlya samotnih lyudej PostatiSkotenyuk Ruslan Dmitrovich 1974 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Primitkihttp weather in ua ua hmel nickaja 4190LiteraturaCinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 1986 Wolkowce 5 ws pow zaslawski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 872 pol S 872 pol