Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Влодзімєж Іполіт Ґнєвош гербу Равич (пол. Włodzimierz Hipolit Gniewosz; 1838 — 17 лютого 1909) — польський поміщик та політик, громадський діяч, дідич Золотого Потоку.
Влодзімєж Іполіт Ґнєвош | |
---|---|
Włodzimierz Gniewosz | |
Народився | 17 серпня 1841 Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
Помер | 17 лютого 1909 (67 років) Відень, Австро-Угорщина |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Діяльність | політик, землевласник |
Членство | Галицьке господарське товариство |
Посада | d |
Партія | d |
Брати, сестри | d |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився 1838 року. Син Александра та його дружини Кароліни з Осташевських (пол. Karolina Ostaszewska) Ґнєвошів. Виховувався в маєтку в родинному Тшцянцю (пол. Trszciańcu) у Добромильському повіті Королівства Галичини та Володимирії.
Замолоду служив офіцером війська Австрійської імперії. 20 вересня 1875 р. в Яссах купив маєток у місті Золотий Потік (від імені 10 попередніх співвласників — жидів Фрідманів з роду цадиків Садгори, яких представляв Абрагам Янкель Фрідман), став тут постійно мешкати. 1876 року половину маєтку переписав на дружину Марію. Брав участь в діяльності «Галицького товариства господарчого» (член від 1874 року, член комітету в 1885–1904 рр.), в «Товаристві кредитовім земськім» (заступник, потім президент окружного виділу в Бучачі (1883–1907 рр.), в товаристві забезпечень взаємних (член ради надзірної 1882–1908 рр., віцепрезидент 1898–1905 рр.), Товаристві бджолино-городному (президент у Бродах у 1880 р., член головної управи 1890–1893 рр.), Товаристві кулок рільничих (член головного виділу 1893 р.), ліги допомоги промислової (член виділу 1907–1908 рр.). У 1875–1876 рр. працював у повітовій раді Городенки, у 1880–1885 рр. — у Бучачі (як член виділу з курії великої власності), 1898–1905 рр. — член ради ґмін міських у Бучачі.
З дозволу Окружного суду мав повноваження (1880–1894 рр., 1899–1907 рр.) окружного таксатора земських маєтностей. 1906 року став членом надзірної ради «Уніон-банку» у Львові. З 1875 року цісарсько-королівський шамбелян.
У 1891–1907 роках був послом Ради панів Райхсрату від курії великої власності округу Сянік. Один з провідних польських діячів, під кінець життя став близьким до народних демократів. 1903 року захищав засади єдності армії Австро-Угорщини проти автономістів. Під час дискусії з Ігнацієм Дашинським казав: «Так, є чорно-жовтим!»
8 листопада 1898 року всенімецький посол Вольф, критикуючи сторонництво урядове, назвав поляків з трибуни народом (пол. posożytów); В. І. Ґнєвош, визначений для цього Польським колом райхсрату, сказав, що такий вуличник як Вольф, не має права ображати поляків. Відбулась дуель на шаблях, в якій В. Ґнєвош був поранений в плече (пол. ramie), що дало йому значну популярність у краї. Під кінець життя склав з себе значну частку повноважень.
Сприяв будівництву в Золотому Потоці «ратуші», яку в заповіті передав для користування . Причетний до будівництва державної гімназії в Бучачі та колонії літніх у Риманові. Надав кошти для будівництва Церкви Святої Трійці в Золотому Потоці.
Помер 1909 року, похований на Личаківському цвинтарі Львова.
Відзнаки
У 1898 році нагороджений орденом Залізної Корони III ступеня.
Сім'я
Був одружений з Марією Кшечунович вірменського походження. Діти:
- Александер (25.07.1873 — 30.09.1930, Золотий Потік), дідич Золотого Потоку, дружина — Ружа Цєнська, кузина кс. Яна Ценського
- Гелена (1874–1947)
- Ядвіґа (1875–1936), дружина Шавловського
- Влодзімеж Міхал (16.04.1876 — 1944), дружини: Ґоленґйовська (померла у 26 років), Котковська
- Ян Люц'ян (11.02.1881 — 04.1882)
Примітки
- Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 242.
- Там само.
- Odznaczenia jubileuszowe [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Nowa Reforma, Nr 277 z 3 grudnia 1898. — S. 5.
- Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 245.
Джерела
- Lasocki Z., Kieniewicz S. Gniewosz Włodzimierz Hipolit (1838—1909) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1959. — T. VIII/2. — Zeszyt 37. — S. 149.
- Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — .
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gnyevosh Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Vlodzimyezh Ipolit Gnyevosh gerbu Ravich pol Wlodzimierz Hipolit Gniewosz 1838 17 lyutogo 1909 polskij pomishik ta politik gromadskij diyach didich Zolotogo Potoku Vlodzimyezh Ipolit GnyevoshWlodzimierz GniewoszNarodivsya17 serpnya 1841 1841 08 17 Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiyaPomer17 lyutogo 1909 1909 02 17 67 rokiv Viden Avstro UgorshinaPohovannyaLichakivskij cvintarDiyalnistpolitik zemlevlasnikChlenstvoGalicke gospodarske tovaristvoPosadachlen Palati CislejtaniyidPartiyaPolskij klubdBrati sestriStanislav GnyevoshdNagorodiOrden Zaliznoyi Koroni 3 stupenya Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Vidznaki 3 Sim ya 4 Primitki 5 DzherelaZhittyepisred nbsp Gerb Ravich Narodivsya 1838 roku Sin Aleksandra ta jogo druzhini Karolini z Ostashevskih pol Karolina Ostaszewska Gnyevoshiv Vihovuvavsya v mayetku v rodinnomu Tshcyancyu pol Trszciancu u Dobromilskomu poviti Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Zamolodu sluzhiv oficerom vijska Avstrijskoyi imperiyi 20 veresnya 1875 r v Yassah 1 kupiv mayetok u misti Zolotij Potik vid imeni 10 poperednih spivvlasnikiv zhidiv Fridmaniv z rodu cadikiv Sadgori yakih predstavlyav Abragam Yankel Fridman stav tut postijno meshkati 1876 roku polovinu mayetku perepisav na druzhinu Mariyu 2 Brav uchast v diyalnosti Galickogo tovaristva gospodarchogo chlen vid 1874 roku chlen komitetu v 1885 1904 rr v Tovaristvi kreditovim zemskim zastupnik potim prezident okruzhnogo vidilu v Buchachi 1883 1907 rr v tovaristvi zabezpechen vzayemnih chlen radi nadzirnoyi 1882 1908 rr viceprezident 1898 1905 rr Tovaristvi bdzholino gorodnomu prezident u Brodah u 1880 r chlen golovnoyi upravi 1890 1893 rr Tovaristvi kulok rilnichih chlen golovnogo vidilu 1893 r ligi dopomogi promislovoyi chlen vidilu 1907 1908 rr U 1875 1876 rr pracyuvav u povitovij radi Gorodenki u 1880 1885 rr u Buchachi yak chlen vidilu z kuriyi velikoyi vlasnosti 1898 1905 rr chlen radi gmin miskih u Buchachi Z dozvolu Okruzhnogo sudu mav povnovazhennya 1880 1894 rr 1899 1907 rr okruzhnogo taksatora zemskih mayetnostej 1906 roku stav chlenom nadzirnoyi radi Union banku u Lvovi Z 1875 roku cisarsko korolivskij shambelyan U 1891 1907 rokah buv poslom Radi paniv Rajhsratu vid kuriyi velikoyi vlasnosti okrugu Syanik Odin z providnih polskih diyachiv pid kinec zhittya stav blizkim do narodnih demokrativ 1903 roku zahishav zasadi yednosti armiyi Avstro Ugorshini proti avtonomistiv Pid chas diskusiyi z Ignaciyem Dashinskim kazav Tak ye chorno zhovtim 8 listopada 1898 roku vsenimeckij posol Volf kritikuyuchi storonnictvo uryadove nazvav polyakiv z tribuni narodom pol posozytow V I Gnyevosh viznachenij dlya cogo Polskim kolom rajhsratu skazav sho takij vulichnik yak Volf ne maye prava obrazhati polyakiv Vidbulas duel na shablyah v yakij V Gnyevosh buv poranenij v pleche pol ramie sho dalo jomu znachnu populyarnist u krayi Pid kinec zhittya sklav z sebe znachnu chastku povnovazhen nbsp Grobivec Gnyevoshiv Lichakiv 2015 Spriyav budivnictvu v Zolotomu Potoci ratushi yaku v zapoviti peredav dlya koristuvannya Tovaristvu shkil lyudovih Prichetnij do budivnictva derzhavnoyi gimnaziyi v Buchachi ta koloniyi litnih u Rimanovi Nadav koshti dlya budivnictva Cerkvi Svyatoyi Trijci v Zolotomu Potoci Pomer 1909 roku pohovanij na Lichakivskomu cvintari Lvova Vidznakired U 1898 roci nagorodzhenij ordenom Zaliznoyi Koroni III stupenya 3 Sim yared Buv odruzhenij z Mariyeyu Kshechunovich virmenskogo pohodzhennya Diti Aleksander 25 07 1873 30 09 1930 Zolotij Potik didich Zolotogo Potoku druzhina Ruzha Cyenska kuzina ks Yana Censkogo Gelena 1874 1947 Yadviga 1875 1936 druzhina Shavlovskogo Vlodzimezh Mihal 16 04 1876 1944 druzhini Golengjovska pomerla u 26 rokiv Kotkovska Yan Lyuc yan 11 02 1881 04 1882 4 Primitkired Skrzypecki T H Potok Zloty S 242 Tam samo Odznaczenia jubileuszowe Arhivovano 22 kvitnya 2021 u Wayback Machine Nowa Reforma Nr 277 z 3 grudnia 1898 S 5 Skrzypecki T H Potok Zloty S 245 Dzherelared Lasocki Z Kieniewicz S Gniewosz Wlodzimierz Hipolit 1838 1909 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Krakow Warszawa Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1959 T VIII 2 Zeszyt 37 S 149 Skrzypecki T H Potok Zloty na tle historii polskich kresow poludniowo wschodnich Opole Solpress 2010 256 s ISBN 978 83 927244 4 5 nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org wiki Vlodzimezh Gnyevosh