Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ладислав Неапольський або Владислав Великодушний (італ. Ladislao il Magnanimo di Napoli, 15 лютого 1377 — 6 серпня 1414) — король Неаполя (1386—1414), король Угорщини й Хорватії (1390—1414), титулярний король Єрусалиму і Сицилії, титулярний граф Провансу і Форкальк'є (1386—1414). Син короля Неаполя, короля Угорщини і Хорватії Карла ІІІ. Був останнім представником чоловічої старшої лінії Анжуйської династії (Анжу-Сицилійського лінії).
| Владислав Неапольський | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1386 — 1414 | ||
| Попередник: | Карл III Малий | |
| Наступник: | Джованна II | |
| ||
| 1386 — 1414 | ||
| Попередник: | Карл III Малий | |
| Наступник: | Джованна II | |
| ||
| 1386 — 1414 | ||
| Коронація: | 1386 | |
| Попередник: | Карл III Малий | |
| Наступник: | Сигізмунд Люксембург | |
| ||
| 1386 — 1414 | ||
| Коронація: | Титулярний | |
| Попередник: | Карл III Малий | |
| Наступник: | Джованна II (титулярна) Сигізмунд Люксембург (фактичний) | |
| ||
| 1386 — 1414 | ||
| Коронація: | Титулярний | |
| Попередник: | Карл III Малий | |
| Наступник: | Джованна II | |
| Народження: | 1377 Неаполь | |
| Смерть: | 1414 Неаполь | |
| Поховання: | Неаполь | |
| Країна: | Неаполітанське королівство | |
| Рід: | Анжу | |
| Батько: | Карл III Малий | |
| Мати: | Маргарита Дураццо | |
| Шлюб: | d, d і d | |
| Діти: | d | |
| | ||
Ладислав Неапольський був видатним політичним і військовим лідером, захисником католицької церкви та Папи Римського Інокентія VII; однак, мав погану репутацію щодо його особистого життя[]. За часи правління зміг значно розширити своє королівство, централізувати й посилити королівську владу.
Біографія
Народився 15 лютого 1377 року в Неаполі, батьки — король Карл ІІІ та королева Маргарита Дураццо (італ. Margherita di Durazzo). Був названий на честь короля Угорщини Святого Ладислава I, який був високо шанований в Анжуйській династії королями Карлом I та Людовиком I.
Був проголошений королем 1386 року, після загибелі свого батька. З огляду на його малолітство країною правила мати Маргарита Дураццо. Їй протистояли обидва Папи, що діяли на той час, Урбан VI та Климент VII Авіньйонський, кожен з яких відлучив королівську родину від Церкви, а також значна опозиція серед неаполітанської знаті, яка не визнала перевороту Карла III.
Головним їх противником у боротьбі за Неаполітанське королівство був Людовик II Анжуйський. В 1390 році Людовик II на чолі найманої армії висадився в Неаполі, зайняв столицю й низку прибережних провінцій. Ладислав та його мати Маргарита змушені були тікати в Гаету.
Наступні 10 років тривала війна між прихильниками Ладислава і Людовика II. Вдале одруження на Констанці, доньці сицилійського адмірала графа Манфреді III ді К'ярамонте, принесло королю солідне підкріплення.
Наступник Урбана VI Папа Римський Боніфацій IX, неаполітанець за походженням, зняв відлучення від Церкви з Ладислава, надав йому допомогу військами, здійснював перемовини з неаполітанською знаттю щодо примирення її з королем. В результаті до 1400 року Людовик II був витіснений з Неаполя, а Ладислав повернувся в столицю.
У той же період, Ладислав намагався відновити правління Анжуйської династії в Угорщині та Хорватії. Угорська й хорватська шляхта, яка виступала проти короля Сигізмунда І, підтримала претензії Ладислава на угорський і хорватський престол, які він намагався реалізовувати з 1390. Його батько, Карл III, після смерті короля Угорщини Людовика І Анжуйського, був запрошений супротивниками вдови померлого Людовика, як старший представник Анжуйської династії та коронований на Короля Угорщини та Хорватії 1385 року. Значну підтримку Карлу в цьому надали хорватські й далматські барони. Проте, через кілька місяців після коронації Карл був убитий за наказом вдови Людовика Анжуйського Єлизавети Боснійської.
Після вбивства Карла почалося повстання проти Єлизавети, центром якого стала Хорватія, пов'язана з Угорщиною особистою унією. Хорвати проголосили законним королем Ладислава, якого вони ще багато років підтримували у боротьбі за угорський трон. 1391 року Ладислав надав в управління Далмацію і Хорватію князю Хрвоє Вукчичу Хрватиничу. 1396 року Бан Хорватії та Палатин Угорщини Степан ІІ Ласкович підтримав Ладислава в боротьбі проти короля Сигізмунда І.
1403 року лідери угорської опозиції палатин Детрит Бебек і канцлер Янош Каніжаі також закликали на угорський престол короля Неаполя Ладислава Анжуйського. В серпні 1403 року в Задарі від був офіційно коронований як король Угорщини й Хорватії.
Боротьба іншого короля Угорщини й Хорватії Сигізмунда I Люксембурга проти короля Ладислава і підтримуючих його хорватів тривала аж до 1409 року, коли Ладислав продав права на Далмацію Венеціанській республіці й відмовився від подальшої боротьби за угорський та хорватський трон, зосередившись на італійських справах.
Решта років правління були присвячені безперестанній війні за контроль над Південною Італією. 1407 року Ладислав, скориставшись конфліктом між новим Папою Римським Григорієм XII і містянами, підійшов з військом до Риму і примусив римську знать визнати його правителем Риму з правом призначати сенатора для управління містом. Після цього Ладиславу підкорилась вся Папська область.
1409 року кардинали обох «папських» партій (римської та авіньйонської) на соборі в Пізі вибрали Папою Римським Олександра V і оголосили двох інших Пап позбавленими влади. Олександр V і його наступник Іван XXIII, отримавши значну підтримку Франції та Флоренції, закликали на допомогу Людовика II Анжуйського і повели боротьбу проти Ладислава.
Спільними зусиллями їм вдалось відтіснили Ладислава з Папської області й захопити частину королівства Неаполь, проте 1412 року переможці пересварилися між собою, Людовик II виїхав до Франції, а Іван XXIII примирився з Ладиславом, при цьому Ладислав відмовився від суверенітету над Римом.
У 1413 році Ладислав вирішив не дотримуватися нав'язаного йому миру і знову захопив Рим. Війська Ладислава дійшли до Перуджі, де король раптово захворів (припускають, що його отруїли). Тяжко хворий Ладислав був перевезений до Неаполя, де помер 6 серпня 1414 року.
Джерела
- Kiesewetter, A. «LADISLAO d'Angiò Durazzo, re di Sicilia». Dizionario Enciclopedico degli Italiani. Enciclopedia Italiana.
- «LADISLAO d'Angiò Durazzo, re di Sicilia», Dizionario Biografico degli Italiani.
- «Da Papa Bonifacio IX a Papa Martino V», Cronologia d'Italia
| Попередник Карл III Малий |  | Король Неаполя 1386-1414 | | Наступник Джованна II |
| Попередник Карл III Малий |  | Король Сицилії 1386-1414 | | Наступник Джованна II |
| Попередник Карл ІІ |  | Король Хорватії 1386-1409 | | Наступник Сигізмунд I Люксембург |
| Попередник Карл ІІ |  | Король Угорщини 1386-1409 | | Наступник Сигізмунд I Люксембург |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ladislav Neapolskij abo Vladislav Velikodushnij ital Ladislao il Magnanimo di Napoli 15 lyutogo 1377 6 serpnya 1414 korol Neapolya 1386 1414 korol Ugorshini j Horvatiyi 1390 1414 titulyarnij korol Yerusalimu i Siciliyi titulyarnij graf Provansu i Forkalk ye 1386 1414 Sin korolya Neapolya korolya Ugorshini i Horvatiyi Karla III Buv ostannim predstavnikom cholovichoyi starshoyi liniyi Anzhujskoyi dinastiyi Anzhu Sicilijskogo liniyi Vladislav NeapolskijVladislav Neapolskij Korol Neapolya 1386 1414 Poperednik Karl III Malij Nastupnik Dzhovanna II Korol Siciliyi 1386 1414 Poperednik Karl III Malij Nastupnik Dzhovanna II Korol Horvatiyi 1386 1414 Koronaciya 1386 Poperednik Karl III Malij Nastupnik Sigizmund Lyuksemburg Korol Ugorshini 1386 1414 Koronaciya Titulyarnij Poperednik Karl III Malij Nastupnik Dzhovanna II titulyarna Sigizmund Lyuksemburg faktichnij Korol Yerusalimu 1386 1414 Koronaciya Titulyarnij Poperednik Karl III Malij Nastupnik Dzhovanna II Narodzhennya 1377 1377 NeapolSmert 1414 1414 NeapolPohovannya NeapolKrayina Neapolitanske korolivstvoRid AnzhuBatko Karl III MalijMati Margarita DuraccoShlyub d d i dDiti d Mediafajli b u Vikishovishi Ladislav Neapolskij buv vidatnim politichnim i vijskovim liderom zahisnikom katolickoyi cerkvi ta Papi Rimskogo Inokentiya VII odnak mav poganu reputaciyu shodo jogo osobistogo zhittya dzherelo Za chasi pravlinnya zmig znachno rozshiriti svoye korolivstvo centralizuvati j posiliti korolivsku vladu BiografiyaNarodivsya 15 lyutogo 1377 roku v Neapoli batki korol Karl III ta koroleva Margarita Duracco ital Margherita di Durazzo Buv nazvanij na chest korolya Ugorshini Svyatogo Ladislava I yakij buv visoko shanovanij v Anzhujskij dinastiyi korolyami Karlom I ta Lyudovikom I Buv progoloshenij korolem 1386 roku pislya zagibeli svogo batka Z oglyadu na jogo malolitstvo krayinoyu pravila mati Margarita Duracco Yij protistoyali obidva Papi sho diyali na toj chas Urban VI ta Kliment VII Avinjonskij kozhen z yakih vidluchiv korolivsku rodinu vid Cerkvi a takozh znachna opoziciya sered neapolitanskoyi znati yaka ne viznala perevorotu Karla III Golovnim yih protivnikom u borotbi za Neapolitanske korolivstvo buv Lyudovik II Anzhujskij V 1390 roci Lyudovik II na choli najmanoyi armiyi visadivsya v Neapoli zajnyav stolicyu j nizku priberezhnih provincij Ladislav ta jogo mati Margarita zmusheni buli tikati v Gaetu Nastupni 10 rokiv trivala vijna mizh prihilnikami Ladislava i Lyudovika II Vdale odruzhennya na Konstanci donci sicilijskogo admirala grafa Manfredi III di K yaramonte prineslo korolyu solidne pidkriplennya Nastupnik Urbana VI Papa Rimskij Bonifacij IX neapolitanec za pohodzhennyam znyav vidluchennya vid Cerkvi z Ladislava nadav jomu dopomogu vijskami zdijsnyuvav peremovini z neapolitanskoyu znattyu shodo primirennya yiyi z korolem V rezultati do 1400 roku Lyudovik II buv vitisnenij z Neapolya a Ladislav povernuvsya v stolicyu U toj zhe period Ladislav namagavsya vidnoviti pravlinnya Anzhujskoyi dinastiyi v Ugorshini ta Horvatiyi Ugorska j horvatska shlyahta yaka vistupala proti korolya Sigizmunda I pidtrimala pretenziyi Ladislava na ugorskij i horvatskij prestol yaki vin namagavsya realizovuvati z 1390 Jogo batko Karl III pislya smerti korolya Ugorshini Lyudovika I Anzhujskogo buv zaproshenij suprotivnikami vdovi pomerlogo Lyudovika yak starshij predstavnik Anzhujskoyi dinastiyi ta koronovanij na Korolya Ugorshini ta Horvatiyi 1385 roku Znachnu pidtrimku Karlu v comu nadali horvatski j dalmatski baroni Prote cherez kilka misyaciv pislya koronaciyi Karl buv ubitij za nakazom vdovi Lyudovika Anzhujskogo Yelizaveti Bosnijskoyi Pislya vbivstva Karla pochalosya povstannya proti Yelizaveti centrom yakogo stala Horvatiya pov yazana z Ugorshinoyu osobistoyu uniyeyu Horvati progolosili zakonnim korolem Ladislava yakogo voni she bagato rokiv pidtrimuvali u borotbi za ugorskij tron 1391 roku Ladislav nadav v upravlinnya Dalmaciyu i Horvatiyu knyazyu Hrvoye Vukchichu Hrvatinichu 1396 roku Ban Horvatiyi ta Palatin Ugorshini Stepan II Laskovich pidtrimav Ladislava v borotbi proti korolya Sigizmunda I 1403 roku lideri ugorskoyi opoziciyi palatin Detrit Bebek i kancler Yanosh Kanizhai takozh zaklikali na ugorskij prestol korolya Neapolya Ladislava Anzhujskogo V serpni 1403 roku v Zadari vid buv oficijno koronovanij yak korol Ugorshini j Horvatiyi Borotba inshogo korolya Ugorshini j Horvatiyi Sigizmunda I Lyuksemburga proti korolya Ladislava i pidtrimuyuchih jogo horvativ trivala azh do 1409 roku koli Ladislav prodav prava na Dalmaciyu Venecianskij respublici j vidmovivsya vid podalshoyi borotbi za ugorskij ta horvatskij tron zoseredivshis na italijskih spravah Reshta rokiv pravlinnya buli prisvyacheni bezperestannij vijni za kontrol nad Pivdennoyu Italiyeyu 1407 roku Ladislav skoristavshis konfliktom mizh novim Papoyu Rimskim Grigoriyem XII i mistyanami pidijshov z vijskom do Rimu i primusiv rimsku znat viznati jogo pravitelem Rimu z pravom priznachati senatora dlya upravlinnya mistom Pislya cogo Ladislavu pidkorilas vsya Papska oblast 1409 roku kardinali oboh papskih partij rimskoyi ta avinjonskoyi na sobori v Pizi vibrali Papoyu Rimskim Oleksandra V i ogolosili dvoh inshih Pap pozbavlenimi vladi Oleksandr V i jogo nastupnik Ivan XXIII otrimavshi znachnu pidtrimku Franciyi ta Florenciyi zaklikali na dopomogu Lyudovika II Anzhujskogo i poveli borotbu proti Ladislava Spilnimi zusillyami yim vdalos vidtisnili Ladislava z Papskoyi oblasti j zahopiti chastinu korolivstva Neapol prote 1412 roku peremozhci peresvarilisya mizh soboyu Lyudovik II viyihav do Franciyi a Ivan XXIII primirivsya z Ladislavom pri comu Ladislav vidmovivsya vid suverenitetu nad Rimom U 1413 roci Ladislav virishiv ne dotrimuvatisya nav yazanogo jomu miru i znovu zahopiv Rim Vijska Ladislava dijshli do Perudzhi de korol raptovo zahvoriv pripuskayut sho jogo otruyili Tyazhko hvorij Ladislav buv perevezenij do Neapolya de pomer 6 serpnya 1414 roku DzherelaKiesewetter A LADISLAO d Angio Durazzo re di Sicilia Dizionario Enciclopedico degli Italiani Enciclopedia Italiana LADISLAO d Angio Durazzo re di Sicilia Dizionario Biografico degli Italiani Da Papa Bonifacio IX a Papa Martino V Cronologia d Italia Poperednik Karl III Malij Korol Neapolya 1386 1414 Nastupnik Dzhovanna II Poperednik Karl III Malij Korol Siciliyi 1386 1414 Nastupnik Dzhovanna II Poperednik Karl II Korol Horvatiyi 1386 1409 Nastupnik Sigizmund I Lyuksemburg Poperednik Karl II Korol Ugorshini 1386 1409 Nastupnik Sigizmund I Lyuksemburg