Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Верхні Ворота — село в Україні, у Мукачівському районі Закарпатської області. Входить до Нижньоворітської сільської громади [1].
| село Верхні Ворота | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Закарпатська область | ||||
| Район | Мукачівський район | ||||
| Громада | Нижньоворітська сільська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1558 | ||||
| Населення | 2258 | ||||
| Площа | 3,267 км² | ||||
| Густота населення | 691,15 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 89132 | ||||
| Телефонний код | +380 3136 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°44′48″ пн. ш. 23°08′50″ сх. д. / 48.74667° пн. ш. 23.14722° сх. д.Координати: 48°44′48″ пн. ш. 23°08′50″ сх. д. / 48.74667° пн. ш. 23.14722° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 489 м | ||||
| Водойми | річка Славка, | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 89130, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Нижні Ворота, вул. Центральна, 114 | ||||
| Карта | |||||
  Верхні Ворота | |||||
 Верхні Ворота | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Колишня назва — Верхні Верецькі.
Географія
Історія
В «Історії міст і сіл Української РСР» за 1983 рік зафіксовано, що Верхні Ворота — село, центр сільської ради, розташоване за 7-км від районного центру Воловець на автодорозі Воловець-Нижні Ворота. Перша згадка в історичних документах відноситься до 1387 році в грамоті короля Сигізмундом називається Werechke. 1454 Vereczke, 1465-Kyswerechke, 1773-Felső Vereczke, Wissuy Wereczky, 1913-Felsővereczke néven.
У 1657 р. село спалили загони польського маршала Любомирського, що мстив Юрію Ракоці І за невдалий похід на Польщу.
В селі в радянські часи мешкало 2284 селян.
В середній місцевій сільській школі зберігається «Історія школи» Івана Васильовича Дем'яна — брата письменника Луки, у якій Іван Васильович свідчить, що «село Верхні Верецьки утворилися у 1880 році шляхом об'єдання чотирьох сіл: Драшовець, Береговець, Лазарів Потік і Вишні Верецьки. Кожне село мало свого старосту /бирова/. Церкви були у В. Верецьких і Драшівцю. У Воротах була 71 хата і 485 мешканців, у Берегівці жили 92 селян в 11 хижах. В 1646 році було 10 кріпаків, у Драшівцю була 21 хижа і 142 жителі. В сільську церкву ходили з Берегівця і Лазаревого Потоку. У 1689 році Драшовецькі селяни всі „вивмирали“ з голоду. А село Лазарів Потік засновано князем Лазарем в XVI ст. У 27 хижак проживало 180 людей. У 1657 році польський князь спалив В. Верецьки з Лазаревим Потоком. Після 1946 року село стали називати Верхніми Воротами, але це мабуть неправильно, бо назву село колись одержало від місцевості, на якій воно розташоване. Гори колись називали вершками.».
З 1844 року селище користувалося власною громадською печаткою з цікавим гербом: зображенням дубового дерева, під яким стоїть клітка; на клітці сидить птах (опис і відбиток печатки збереглися в матеріалах відомого закарпатського краєзнавця ХІХ — початку ХХ ст. Т. Легоцького).
У Верхніх Верецьких «Просвіта» була заснована 1920 року братами Іваном та Лукою Дем'янами. Першим її головою був Іван Шолтис. До «Просвіти» записалися 30 селян. «Народний календар» за 1922 рік писав, що 17 листопада 1921 року у В. Верецьких виставлено драматичним народним гуртком п'єсу «Святий Николай на Подкарпатской Руси». Дня 5 листопада 1922 року засновано перше на Підкарпатскій Русі «Брацтво тверезости». При «Просвіті» був лекторій, де з лекціями про бджолярство, щеплення дерев, шкідливість алкоголізму виступали отець , учитель Й. Баланчук. В 30-х роках з'явився духовий оркестр.
З 1919 по 1939 роки старостою села був Федір Лакатош. При радянській владі він став поштарем. В різні роки село очолювали голови: М. В. Малярчинець., Лактош І. А., Реблян І.П,. Тимкович М. В., Зозулинець М. Ю., Волошин М. М., Пилипенко (Мучичка) Т. М., Дзямко М. Ю., Яворчак Г. М.
Від Верхніх Воріт послом до Сойму Карпатської України був Іван Ґриґа, пізніше вбитий угорськими фашистами.
Першу заяву у колгосп «Нове життя» подав Малярчинець В. В. 31 жовтня 1948 року, а потім О. Ф. Мумряк, В. Гафинець та І. Зубаль, який і став головою колективного господарства. За відроблений трудодень платили 10 копійок, 4 кіло картоплі та півкіло зерна. Треба було відробити не менше 300 трудоднів.
Храми
Церква Різдва пр. богородиці. 1851.
У 1691 р. згадують стару дерев'яну церкву, але, можливо, священика в селі не було, бо люди ходили до церкви в сусідній Драгушовець. У 1704 р. згадують півцевчителя Юрія Рішковича та священика Михайла Ронтовича.
У 1733 р. за священика Олексія Шусти в селі була дерев'яна церква св. Миколи з чотирма дзвонами, а в 1798 р. — нова дерев'яна церква; тоді парохія вважалася заможною. В 1888 р. під назвою Вишні Верецьки були об'єднані поселення Береговець, Драгушовець (колись окрема парохія, де в 1691 і 1778 роках згадують дерев'яну церкву) і Лазівський Потік (у 1778 р. була дерев'яна церква).
Кам'яну церкву збудували за священиків Івана Дулишковича та Олександра Ґебея, а розвиток греко-католицької парохії пов'язаний з сім'єю Дем'янів. Письменник Лука Дем'ян (1894—1968) та його брати Михайло та Іван були активними діячами «Просвіти» в 1920-х і 1930-х роках. Вони мали чудове зібрання книг, яке було знищене спочатку угорськими окупантами (після повалення Карпатської України в 1939 р.), а після 1945 р. донищене радянськими «культурними» діячами.
На особливу увагу заслуговує мурована дзвіниця. План цієї дзвіниці привезли з Рима Іван Дем'ян та Іван Ґриґа в 1921 р. Збудували дзвіницю 1924 р. Три дзвони відлив Р. Герольд у Хомутові в 1923 p., a найменший походить з давніх часів.
У 1911 р. церква була помальована на кошти (2400 корон) веречан, що працювали в США, і 22 жовтня освячена священиком Павлом Азарієм. У церемонії брали участь о. Павло Медвецький та мукачівський парох Олексій Коссей. Тоді ж посвячено новий хрест, куплений за 600 корон. Гарні металеві надгробки біля церкви позначають поховання священика Івана Галактовича (1828—1906), його дружини та рідні.
З 1920 по 1928 р. в селі служив священик Василь Лар, що багато зробив для духовного розвитку і національного самоусвідомлення селян.
Церква пресвятої євхаристії. 1993.
Оскільки колишня греко-католицька церква належить православній громаді, греко-католикам передали сільський клуб. Над великою двоповерховою спорудою, що служить духовним та просвітницьким центром, встановили традиційну барокову башту.
Присілки
Береговці
Береговці - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Верхні Ворота
Згадки:’ 1600: Beregóc, 1610: Beregocz, 1630: Beregocz, 1645: Beregocz, 1773: Beregocz, 1808: Beregócz, Berchowce, Beregüczi, 1851: Beregócz, 1877: Beregóc, 1913: Beregóc , 1930: Berehovce.
В 1888 р. під назвою Вишні Верецьки були об’єднані поселення Береговець, Драгушовець і Лазівський Потік.
Драгушовці - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Верхні Ворота
Згадки: 1645: Drahusowecz, 1648: Drahusóc, 1773: Drahusocz, 1808: Drahusócz, Drahussowce, Drahussüczi, 1851: Drahusócz, 1877: Drahusóc, 1888: Drahusócz, 1910: Drahusóc, 1930: Drahušovce.
Кобличка
Кобличка - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Верхні Ворота
Згадки: 1649: Kobilka
Верхні Верецьки і Кобличка належали до Чинадіївської домінії. На початку XIX століття всі села були куплені графом Телекі.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2350 осіб, з яких 1148 чоловіків та 1202 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2194 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,69 % |
| російська | 0,31 % |
Туристичні місця
- храм Різдва пр. богородиці. 1851.
- храм Пресвятої євхаристії. 1993.
Видатні люди
- Іван Ґриґа — громадський і просвітянський діяч Карпатської України, посол до сойму Карпатської України.
- Лука Дем'ян — письменник, збирач фольклору.
Широко відомі за межами Воловецького краю новеліст, оповідач, казкар — Дем'ян Лука. Закінчив неповну середню школу. Літературну діяльність розпочав збиранням і обробкою фольклорних матеріалів.
Один з перших закарпатських письменників, який почав писати твори сучасною мовою. Окремо вийшли: «Чорт на весіллі» (1921), «Відьма» (1924), «Із села» (1943), «Весілля без жениха» (1956), «Зустріч» (1961), «Оповідання синіх Карпат» (1966). У його обробці вийшли дві збірки закарпатських народних казок — «Зачарована підкова» (1959), «Казки» (1969). Шість оповідань включено до збірки «Закарпатські приповідки», що видана в Югославії («Руське слово», Новий Сад, 1979). У творах змальовується життя закарпатських селян, переважно лемків.
Поетеса Софія Малильо, ось яка розповідає про себе: Я, Софія Малильо, авторка віршів цієї книги, народилася 3 грудня 1926 року в чехословацькому на той час Підкарпатті, у селі Верхніх Воротах (тоді — Вишні Верецьки) як сьома дитина селян Михайла і Марії Малильо.
Початкову освіту здобула в рідному селі; середню освіту здобувала в українській гімназії в Чехії поблизу Праги, куди мене разом зі своїм сином направив директор школи Йосип Баланчук; завершила я свою середню освіту в 1945—1947 роках у місті Сваляві, повернувшись на Закарпаття після війни.
У 1947 році із «Золотою медаллю» я поступила на факультет французької мови Львівського державного університету імені Івана Франка.
2 листопада 1948 року, студенткою ІІ курсу, мене заарештовано і в 1949 році, без судового слідства, заочно, у Москві, засуджено «Особым совещанием» до 10 років каторжних таборів, які я відбувала на Колимі та в Іркутській області. У липні 1956 року мене звільнено з реабілітацією.
Восени 1956 року я поновилася на 2-у курсі французької філології Львівського університету. З великими суб"єктивними та об"єктивними труднощами, серед яких і відрахування з університету в 1959 році, я завершила студії в 1960 році. Працювала за спеціальністю в сільських школах областей Запорізької (с. Миколаївка), Закарпатської (с. Жденієво), Вінницької (с. Четвертинівка), Черкаської (с. Мошурів) і 5 років у Дрогобицькому педінституті ім. Ів. Франка.
Моє віршування розпочалося по-справжньому 19 січня 1990 року, тобто на 64-у році мого життя. Початковий його період тривав інтенсивно, але з перервами, 4 роки: 1990—1993.
У 1999 році мені надали квартиру в Мукачеві. Тут моє віршування спорадично продовжувалось. Із мого віршованого набутку видано 3 книги: «Іди і вір» (1994 р., Ужгород); «Воскресіння пам'яті» (1999 р., Ужгород); Вибране «А душа її — жива» (2006, 2007 рр., Львів). Нехай Господь благословить нашу державу Україну!
Відомий закарпатський історик Іван Дулишкович, священик — і ще багато, багато поважних і заслужених Веречан.
Примітки
- Воловецька ЦРБ
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Погода в селі
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Verhni Vorota selo v Ukrayini u Mukachivskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Vhodit do Nizhnovoritskoyi silskoyi gromadi 1 selo Verhni Vorota Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Mukachivskij rajon Gromada Nizhnovoritska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1558 Naselennya 2258 Plosha 3 267 km Gustota naselennya 691 15 osib km Poshtovij indeks 89132 Telefonnij kod 380 3136 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 44 48 pn sh 23 08 50 sh d 48 74667 pn sh 23 14722 sh d 48 74667 23 14722 Koordinati 48 44 48 pn sh 23 08 50 sh d 48 74667 pn sh 23 14722 sh d 48 74667 23 14722 Serednya visota nad rivnem morya 489 m Vodojmi richka Slavka Misceva vlada Adresa radi 89130 Zakarpatska obl Mukachivskij r n s Nizhni Vorota vul Centralna 114 Karta Verhni Vorota Verhni Vorota Mapa Verhni Vorota u Vikishovishi Kolishnya nazva Verhni Verecki GeografiyaSelom protikaye richka Slavka liva pritoka Latorici IstoriyaV Istoriyi mist i sil Ukrayinskoyi RSR za 1983 rik zafiksovano sho Verhni Vorota selo centr silskoyi radi roztashovane za 7 km vid rajonnogo centru Volovec na avtodorozi Volovec Nizhni Vorota Persha zgadka v istorichnih dokumentah vidnositsya do 1387 roci v gramoti korolya Sigizmundom nazivayetsya Werechke 1454 Vereczke 1465 Kyswerechke 1773 Felso Vereczke Wissuy Wereczky 1913 Felsovereczke neven U 1657 r selo spalili zagoni polskogo marshala Lyubomirskogo sho mstiv Yuriyu Rakoci I za nevdalij pohid na Polshu V seli v radyanski chasi meshkalo 2284 selyan V serednij miscevij silskij shkoli zberigayetsya Istoriya shkoli Ivana Vasilovicha Dem yana brata pismennika Luki u yakij Ivan Vasilovich svidchit sho selo Verhni Verecki utvorilisya u 1880 roci shlyahom ob yedannya chotiroh sil Drashovec Beregovec Lazariv Potik i Vishni Verecki Kozhne selo malo svogo starostu birova Cerkvi buli u V Vereckih i Drashivcyu U Vorotah bula 71 hata i 485 meshkanciv u Beregivci zhili 92 selyan v 11 hizhah V 1646 roci bulo 10 kripakiv u Drashivcyu bula 21 hizha i 142 zhiteli V silsku cerkvu hodili z Beregivcya i Lazarevogo Potoku U 1689 roci Drashovecki selyani vsi vivmirali z golodu A selo Lazariv Potik zasnovano knyazem Lazarem v XVI st U 27 hizhak prozhivalo 180 lyudej U 1657 roci polskij knyaz spaliv V Verecki z Lazarevim Potokom Pislya 1946 roku selo stali nazivati Verhnimi Vorotami ale ce mabut nepravilno bo nazvu selo kolis oderzhalo vid miscevosti na yakij vono roztashovane Gori kolis nazivali vershkami Z 1844 roku selishe koristuvalosya vlasnoyu gromadskoyu pechatkoyu z cikavim gerbom zobrazhennyam dubovogo dereva pid yakim stoyit klitka na klitci sidit ptah opis i vidbitok pechatki zbereglisya v materialah vidomogo zakarpatskogo krayeznavcya HIH pochatku HH st T Legockogo U Verhnih Vereckih Prosvita bula zasnovana 1920 roku bratami Ivanom ta Lukoyu Dem yanami Pershim yiyi golovoyu buv Ivan Sholtis Do Prosviti zapisalisya 30 selyan Narodnij kalendar za 1922 rik pisav sho 17 listopada 1921 roku u V Vereckih vistavleno dramatichnim narodnim gurtkom p yesu Svyatij Nikolaj na Podkarpatskoj Rusi Dnya 5 listopada 1922 roku zasnovano pershe na Pidkarpatskij Rusi Bractvo tverezosti Pri Prosviti buv lektorij de z lekciyami pro bdzholyarstvo sheplennya derev shkidlivist alkogolizmu vistupali otec uchitel J Balanchuk V 30 h rokah z yavivsya duhovij orkestr Z 1919 po 1939 roki starostoyu sela buv Fedir Lakatosh Pri radyanskij vladi vin stav poshtarem V rizni roki selo ocholyuvali golovi M V Malyarchinec Laktosh I A Reblyan I P Timkovich M V Zozulinec M Yu Voloshin M M Pilipenko Muchichka T M Dzyamko M Yu Yavorchak G M Vid Verhnih Vorit poslom do Sojmu Karpatskoyi Ukrayini buv Ivan Griga piznishe vbitij ugorskimi fashistami Pershu zayavu u kolgosp Nove zhittya podav Malyarchinec V V 31 zhovtnya 1948 roku a potim O F Mumryak V Gafinec ta I Zubal yakij i stav golovoyu kolektivnogo gospodarstva Za vidroblenij trudoden platili 10 kopijok 4 kilo kartopli ta pivkilo zerna Treba bulo vidrobiti ne menshe 300 trudodniv HramiCerkva Rizdva pr bogorodici 1851 U 1691 r zgaduyut staru derev yanu cerkvu ale mozhlivo svyashenika v seli ne bulo bo lyudi hodili do cerkvi v susidnij Dragushovec U 1704 r zgaduyut pivcevchitelya Yuriya Rishkovicha ta svyashenika Mihajla Rontovicha U 1733 r za svyashenika Oleksiya Shusti v seli bula derev yana cerkva sv Mikoli z chotirma dzvonami a v 1798 r nova derev yana cerkva todi parohiya vvazhalasya zamozhnoyu V 1888 r pid nazvoyu Vishni Verecki buli ob yednani poselennya Beregovec Dragushovec kolis okrema parohiya de v 1691 i 1778 rokah zgaduyut derev yanu cerkvu i Lazivskij Potik u 1778 r bula derev yana cerkva Kam yanu cerkvu zbuduvali za svyashenikiv Ivana Dulishkovicha ta Oleksandra Gebeya a rozvitok greko katolickoyi parohiyi pov yazanij z sim yeyu Dem yaniv Pismennik Luka Dem yan 1894 1968 ta jogo brati Mihajlo ta Ivan buli aktivnimi diyachami Prosviti v 1920 h i 1930 h rokah Voni mali chudove zibrannya knig yake bulo znishene spochatku ugorskimi okupantami pislya povalennya Karpatskoyi Ukrayini v 1939 r a pislya 1945 r donishene radyanskimi kulturnimi diyachami Na osoblivu uvagu zaslugovuye murovana dzvinicya Plan ciyeyi dzvinici privezli z Rima Ivan Dem yan ta Ivan Griga v 1921 r Zbuduvali dzvinicyu 1924 r Tri dzvoni vidliv R Gerold u Homutovi v 1923 p a najmenshij pohodit z davnih chasiv U 1911 r cerkva bula pomalovana na koshti 2400 koron verechan sho pracyuvali v SShA i 22 zhovtnya osvyachena svyashenikom Pavlom Azariyem U ceremoniyi brali uchast o Pavlo Medveckij ta mukachivskij paroh Oleksij Kossej Todi zh posvyacheno novij hrest kuplenij za 600 koron Garni metalevi nadgrobki bilya cerkvi poznachayut pohovannya svyashenika Ivana Galaktovicha 1828 1906 jogo druzhini ta ridni Z 1920 po 1928 r v seli sluzhiv svyashenik Vasil Lar sho bagato zrobiv dlya duhovnogo rozvitku i nacionalnogo samousvidomlennya selyan Cerkva presvyatoyi yevharistiyi 1993 Oskilki kolishnya greko katolicka cerkva nalezhit pravoslavnij gromadi greko katolikam peredali silskij klub Nad velikoyu dvopoverhovoyu sporudoyu sho sluzhit duhovnim ta prosvitnickim centrom vstanovili tradicijnu barokovu bashtu PrisilkiBeregovci Beregovci kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Verhni Vorota Zgadki 1600 Beregoc 1610 Beregocz 1630 Beregocz 1645 Beregocz 1773 Beregocz 1808 Beregocz Berchowce Bereguczi 1851 Beregocz 1877 Beregoc 1913 Beregoc 1930 Berehovce V 1888 r pid nazvoyu Vishni Verecki buli ob yednani poselennya Beregovec Dragushovec i Lazivskij Potik Dragushovci kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Verhni Vorota Zgadki 1645 Drahusowecz 1648 Drahusoc 1773 Drahusocz 1808 Drahusocz Drahussowce Drahussuczi 1851 Drahusocz 1877 Drahusoc 1888 Drahusocz 1910 Drahusoc 1930 Drahusovce Koblichka Koblichka kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Verhni Vorota Zgadki 1649 Kobilka Verhni Verecki i Koblichka nalezhali do Chinadiyivskoyi dominiyi Na pochatku XIX stolittya vsi sela buli kupleni grafom Teleki NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2350 osib z yakih 1148 cholovikiv ta 1202 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 2194 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 69 rosijska 0 31 Turistichni miscya hram Rizdva pr bogorodici 1851 hram Presvyatoyi yevharistiyi 1993 Vidatni lyudiIvan Griga gromadskij i prosvityanskij diyach Karpatskoyi Ukrayini posol do sojmu Karpatskoyi Ukrayini Luka Dem yan pismennik zbirach folkloru Shiroko vidomi za mezhami Voloveckogo krayu novelist opovidach kazkar Dem yan Luka Zakinchiv nepovnu serednyu shkolu Literaturnu diyalnist rozpochav zbirannyam i obrobkoyu folklornih materialiv Odin z pershih zakarpatskih pismennikiv yakij pochav pisati tvori suchasnoyu movoyu Okremo vijshli Chort na vesilli 1921 Vidma 1924 Iz sela 1943 Vesillya bez zheniha 1956 Zustrich 1961 Opovidannya sinih Karpat 1966 U jogo obrobci vijshli dvi zbirki zakarpatskih narodnih kazok Zacharovana pidkova 1959 Kazki 1969 Shist opovidan vklyucheno do zbirki Zakarpatski pripovidki sho vidana v Yugoslaviyi Ruske slovo Novij Sad 1979 U tvorah zmalovuyetsya zhittya zakarpatskih selyan perevazhno lemkiv Poetesa Sofiya Malilo os yaka rozpovidaye pro sebe Ya Sofiya Malilo avtorka virshiv ciyeyi knigi narodilasya 3 grudnya 1926 roku v chehoslovackomu na toj chas Pidkarpatti u seli Verhnih Vorotah todi Vishni Verecki yak soma ditina selyan Mihajla i Mariyi Malilo Pochatkovu osvitu zdobula v ridnomu seli serednyu osvitu zdobuvala v ukrayinskij gimnaziyi v Chehiyi poblizu Pragi kudi mene razom zi svoyim sinom napraviv direktor shkoli Josip Balanchuk zavershila ya svoyu serednyu osvitu v 1945 1947 rokah u misti Svalyavi povernuvshis na Zakarpattya pislya vijni U 1947 roci iz Zolotoyu medallyu ya postupila na fakultet francuzkoyi movi Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka 2 listopada 1948 roku studentkoyu II kursu mene zaareshtovano i v 1949 roci bez sudovogo slidstva zaochno u Moskvi zasudzheno Osobym soveshaniem do 10 rokiv katorzhnih taboriv yaki ya vidbuvala na Kolimi ta v Irkutskij oblasti U lipni 1956 roku mene zvilneno z reabilitaciyeyu Voseni 1956 roku ya ponovilasya na 2 u kursi francuzkoyi filologiyi Lvivskogo universitetu Z velikimi sub yektivnimi ta ob yektivnimi trudnoshami sered yakih i vidrahuvannya z universitetu v 1959 roci ya zavershila studiyi v 1960 roci Pracyuvala za specialnistyu v silskih shkolah oblastej Zaporizkoyi s Mikolayivka Zakarpatskoyi s Zhdeniyevo Vinnickoyi s Chetvertinivka Cherkaskoyi s Moshuriv i 5 rokiv u Drogobickomu pedinstituti im Iv Franka Moye virshuvannya rozpochalosya po spravzhnomu 19 sichnya 1990 roku tobto na 64 u roci mogo zhittya Pochatkovij jogo period trivav intensivno ale z perervami 4 roki 1990 1993 U 1999 roci meni nadali kvartiru v Mukachevi Tut moye virshuvannya sporadichno prodovzhuvalos Iz mogo virshovanogo nabutku vidano 3 knigi Idi i vir 1994 r Uzhgorod Voskresinnya pam yati 1999 r Uzhgorod Vibrane A dusha yiyi zhiva 2006 2007 rr Lviv Nehaj Gospod blagoslovit nashu derzhavu Ukrayinu Vidomij zakarpatskij istorik Ivan Dulishkovich svyashenik i she bagato bagato povazhnih i zasluzhenih Verechan PrimitkiVolovecka CRB database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaPogoda v seli Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi