Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вишне́ве (до 1963 року — Велика Чернявка) — село в Україні, у Ружинській селищній територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Чисельність населення становить 293 особи (2001). У 1923—59 роках та 1967—2020 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
| село Вишневе | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Бердичівський район |
| Громада | Ружинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18020130070082664 |
| Основні дані | |
| Засноване | наприкінці XVI ст. |
| Колишня назва | Велика Чернявка |
| Населення | 293 (2001) |
| Площа | 1,938 км² |
| Густота населення | 151,19 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13633 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 248 м |
| Найближча залізнична станція | Роставиця |
| Відстань до залізничної станції | 6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. О. Бурди, 44, смт Ружин, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13601 |
| Карта | |
  Вишневе | |
 Вишневе | |
| Мапа | |
Загальна інформація
Розташоване за 20 км західніше Ружина та за 6 км від залізничної станції Роставиця.
Населення
У середині 19 століття в селі проживало 743 селян обох статей (435 православних та 308 римокатоликів). За довідником 1885 року в селі мешкала 331 особа, налічувалося 49 дворових господарства, наприкінці 19 століття — 1 280 осіб, з них 664 чоловіків та 616 жінок, дворів — 197, або 1 140 мешканців.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 314 осіб, з них: православних — 891, римокатоликів — 407, чоловіків — 672, жінок — 642.
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 1 647 осіб, з них 800 чоловіків та 847 жінок; етнічний склад: українців — 1 635, росіян — 2, євреїв — 5, поляків — 5. Кількість домогосподарств — 369, з них несільського типу — 5.
На початок 1970-х років село мало 309 дворів із населенням 787 осіб.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 388 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 293 особи.
Історія
Засноване наприкінці XVI століття, за іншими даними — 1625 року. У 1724 році збудовано дубову, з солом'яною покрівлею, церкву. У 1741 році було тут 30 дворів. Згадується у люстрації Київського воєводства 1754 року, належало великому коронному гетьманові Янові-Клеменсу Браницькому, сплачувало з 55 дворів 8 злотих і 17 грошів до замку та 34 злотих і 8 грошів до скарбу.
У середині 19 століття — село Бердичівського повіту Київської губернії. Лежало за 40 верст від Бердичева, на безіменному струмкові, що впадав до Роставиці, між селами Сестринівка та Мала Чернявка, на відстані 5 верст від кожного з них. В селі розміщувалася волосна управа, поліційне управління — у Махнівці. Належало Й. Ф. Куриловичу, римокатолику, який мав сина Антона, 1824 року народження. Землі в маєтку 1 882 десятини. Була церква, збудована з дерева у 1787 році, при ній землі 90 десятин з хутором. До парафії належало сільце .
За довідником 1885 року — колишнє власницьке село Чернявської (Мало-Чернявської) волості Бердичівського повіту Київської губернії. Лежало на річці Стовбій, були церковна парафія, заїзд, водяний млин.
Наприкінці 19 століття — власницьке село Мало-Чернявської волості Бердичівського повіту Київської губернії, на річці Самець (Стовбій). Відстань до повітового центру, м. Бердичів — 30 верст, до найближчої залізничної станції Раставиця, де розміщувалася також найближча телеграфна станція — 6 верст, до найближчої поштової казенної станції в Ружині — 15 верст, до найближчої поштової земської у Білопіллі — 10 верст. Основним заняттям мешканців було хліборобство, окремі селяни наймалися на залізницю та прислугою у містах. У селі числилося 1 546 десятин землі, з яких 1 075 десятин належало поміщикам, 404 десятини — селянам, 2 десятини — іншим прошаркам та 67 десятин — церкві. Село належало А. І. Кириловичу. Господарство вів сам поміщик, за трипільною сівозміною, як і селяни. В селі були церква, збудована 1787 року, церковно-парафіяльна школа, кузня, 2 водяні та 3 вітрові млини. Пожежний обоз складався з 4 бочок, 4 багрів та 4 відер.
У 1923 році включена до складу новоствореної Великочернявської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Ружинського району Бердичівської округи; адміністративний центр ради. Відстань до районного центру, містечка Ружин — 18 верст, до окружного центру в Бердичеві — 32 версти, до найближчої залізничної станції Козятин — 12 верст.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 186 жителів села.
17 лютого 1935 року, відповідно до постанови Президії ВУЦВК «Про склад нових адміністративних районів Київської області», село, в складі сільської ради, включене до Вчорайшенського району Київської області.
На фронтах Другої світової війни воювали 204 селян, 104 з них загинули, 98 нагороджені орденами й медалями, в тому числі майора С. І. Кучерявого — орденом Леніна. У 1965 році на їх честь встановлено обеліск слави.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу зерно-бурякового напряму. Господарство обробляло 1 669 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1 602 га ріллі, мало розвинуте тваринництво. 19 працівників нагороджені орденами й медалями СРСР. У селі були восьмирічна школа, клуб, бібліотека, медичний пункт, дитячі ясла, поштове відділення, магазин.
28 листопада 1957 року, внаслідок ліквідації Вчорайшенського району, село передане до складу Ружинського району Житомирської області. 5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області», територію та населені пункти Великочернявської сільської ради приєднано до складу Вільнопільської сільської ради Ружинського району. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, село увійшло до Попільнянського району Житомирської області. 8 квітня 1963 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 158 «Про перейменування деяких сільських рад і населених пунктів в районах області», с. Велика Чернявка перейменоване на Вишневе. 4 січня 1965 року, в складі сільської ради, увійшло до відновленого Ружинського району Житомирської області. 3 квітня 1967 року в селі утворено Вишнівську сільську раду Ружинського району.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Вишнівської сільської ради Ружинського району включено до складу Ружинської селищної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області.
Відомі люди
- Гаврилюк Йосип Федорович (1946—2024) — український поет, публіцист, краєзнавець.
Примітки
- Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому). Вишневе, Ружинський район, Житомирська область // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 623-624. — 15 000 прим.
- Л. Похилевич. . Україніка (рос. дореф.). Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 281. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 13 квітня 2024.
- Czerniawka, 2.) Cz. Wielka… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 820. (пол.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 156. (рос. дореф.)
- (PDF). Інститут історії України НАН України (рос. дореф.). Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10, 1900. с. 348-349. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 13 квітня 2024.
- Czerniawka, 2.) Cz. Wielka… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 369. (пол.)
- Населенныя мѣста Россійской имперіи въ 500 и болѣе жителей съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи населенія 1897 г. (рос. дореф.). Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 89. Процитовано 13 квітня 2024.
- (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів, 1927. с. 100-101. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 13 квітня 2024.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 14 квітня 2024.
- Жеменецький К. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 40. ISBN . Процитовано 13 квітня 2024.
- Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (PDF). Інститут історії України НАН України. Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 231, 538, 561, 579. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 13 квітня 2024.
- Вишневе. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 25 листопада 2022.
Посилання
- Погода в селі Вишневе [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vishne ve do 1963 roku Velika Chernyavka selo v Ukrayini u Ruzhinskij selishnij teritorialnij gromadi Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Chiselnist naselennya stanovit 293 osobi 2001 U 1923 59 rokah ta 1967 2020 rokah administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi radi selo VishneveKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Berdichivskij rajonGromada Ruzhinska selishna gromadaKod KATOTTG UA18020130070082664Osnovni daniZasnovane naprikinci XVI st Kolishnya nazva Velika ChernyavkaNaselennya 293 2001 Plosha 1 938 km Gustota naselennya 151 19 osib km Poshtovij indeks 13633Geografichni daniGeografichni koordinati 49 45 36 pn sh 28 59 37 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 248 mNajblizhcha zaliznichna stanciya RostavicyaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 6 kmMisceva vladaAdresa radi vul O Burdi 44 smt Ruzhin Berdichivskij r n Zhitomirska obl 13601KartaVishneveVishneveMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Vishneve Zagalna informaciyaRoztashovane za 20 km zahidnishe Ruzhina ta za 6 km vid zaliznichnoyi stanciyi Rostavicya NaselennyaU seredini 19 stolittya v seli prozhivalo 743 selyan oboh statej 435 pravoslavnih ta 308 rimokatolikiv Za dovidnikom 1885 roku v seli meshkala 331 osoba nalichuvalosya 49 dvorovih gospodarstva naprikinci 19 stolittya 1 280 osib z nih 664 cholovikiv ta 616 zhinok dvoriv 197 abo 1 140 meshkanciv Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 1 314 osib z nih pravoslavnih 891 rimokatolikiv 407 cholovikiv 672 zhinok 642 Vidpovidno do perepisu naselennya SRSR 17 grudnya 1926 roku chiselnist naselennya stanovila 1 647 osib z nih 800 cholovikiv ta 847 zhinok etnichnij sklad ukrayinciv 1 635 rosiyan 2 yevreyiv 5 polyakiv 5 Kilkist domogospodarstv 369 z nih nesilskogo tipu 5 Na pochatok 1970 h rokiv selo malo 309 dvoriv iz naselennyam 787 osib Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 388 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 293 osobi IstoriyaZasnovane naprikinci XVI stolittya za inshimi danimi 1625 roku U 1724 roci zbudovano dubovu z solom yanoyu pokrivleyu cerkvu U 1741 roci bulo tut 30 dvoriv Zgaduyetsya u lyustraciyi Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku nalezhalo velikomu koronnomu getmanovi Yanovi Klemensu Branickomu splachuvalo z 55 dvoriv 8 zlotih i 17 groshiv do zamku ta 34 zlotih i 8 groshiv do skarbu U seredini 19 stolittya selo Berdichivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Lezhalo za 40 verst vid Berdicheva na bezimennomu strumkovi sho vpadav do Rostavici mizh selami Sestrinivka ta Mala Chernyavka na vidstani 5 verst vid kozhnogo z nih V seli rozmishuvalasya volosna uprava policijne upravlinnya u Mahnivci Nalezhalo J F Kurilovichu rimokatoliku yakij mav sina Antona 1824 roku narodzhennya Zemli v mayetku 1 882 desyatini Bula cerkva zbudovana z dereva u 1787 roci pri nij zemli 90 desyatin z hutorom Do parafiyi nalezhalo silce Za dovidnikom 1885 roku kolishnye vlasnicke selo Chernyavskoyi Malo Chernyavskoyi volosti Berdichivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Lezhalo na richci Stovbij buli cerkovna parafiya zayizd vodyanij mlin Naprikinci 19 stolittya vlasnicke selo Malo Chernyavskoyi volosti Berdichivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi na richci Samec Stovbij Vidstan do povitovogo centru m Berdichiv 30 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Rastavicya de rozmishuvalasya takozh najblizhcha telegrafna stanciya 6 verst do najblizhchoyi poshtovoyi kazennoyi stanciyi v Ruzhini 15 verst do najblizhchoyi poshtovoyi zemskoyi u Bilopilli 10 verst Osnovnim zanyattyam meshkanciv bulo hliborobstvo okremi selyani najmalisya na zaliznicyu ta prislugoyu u mistah U seli chislilosya 1 546 desyatin zemli z yakih 1 075 desyatin nalezhalo pomishikam 404 desyatini selyanam 2 desyatini inshim prosharkam ta 67 desyatin cerkvi Selo nalezhalo A I Kirilovichu Gospodarstvo viv sam pomishik za tripilnoyu sivozminoyu yak i selyani V seli buli cerkva zbudovana 1787 roku cerkovno parafiyalna shkola kuznya 2 vodyani ta 3 vitrovi mlini Pozhezhnij oboz skladavsya z 4 bochok 4 bagriv ta 4 vider U 1923 roci vklyuchena do skladu novostvorenoyi Velikochernyavskoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku uvijshla do skladu novoutvorenogo Ruzhinskogo rajonu Berdichivskoyi okrugi administrativnij centr radi Vidstan do rajonnogo centru mistechka Ruzhin 18 verst do okruzhnogo centru v Berdichevi 32 versti do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Kozyatin 12 verst Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 186 zhiteliv sela 17 lyutogo 1935 roku vidpovidno do postanovi Prezidiyi VUCVK Pro sklad novih administrativnih rajoniv Kiyivskoyi oblasti selo v skladi silskoyi radi vklyuchene do Vchorajshenskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvali 204 selyan 104 z nih zaginuli 98 nagorodzheni ordenami j medalyami v tomu chisli majora S I Kucheryavogo ordenom Lenina U 1965 roci na yih chest vstanovleno obelisk slavi V radyanski chasi v seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu zerno buryakovogo napryamu Gospodarstvo obroblyalo 1 669 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 1 602 ga rilli malo rozvinute tvarinnictvo 19 pracivnikiv nagorodzheni ordenami j medalyami SRSR U seli buli vosmirichna shkola klub biblioteka medichnij punkt dityachi yasla poshtove viddilennya magazin 28 listopada 1957 roku vnaslidok likvidaciyi Vchorajshenskogo rajonu selo peredane do skladu Ruzhinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 5 bereznya 1959 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo oblvikonkomu 161 Pro likvidaciyu ta zminu administrativno teritorialnogo podilu okremih silskih rad oblasti teritoriyu ta naseleni punkti Velikochernyavskoyi silskoyi radi priyednano do skladu Vilnopilskoyi silskoyi radi Ruzhinskogo rajonu 30 grudnya 1962 roku v skladi silskoyi radi selo uvijshlo do Popilnyanskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 8 kvitnya 1963 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo oblvikonkomu 158 Pro perejmenuvannya deyakih silskih rad i naselenih punktiv v rajonah oblasti s Velika Chernyavka perejmenovane na Vishneve 4 sichnya 1965 roku v skladi silskoyi radi uvijshlo do vidnovlenogo Ruzhinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 3 kvitnya 1967 roku v seli utvoreno Vishnivsku silsku radu Ruzhinskogo rajonu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 711 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zhitomirskoyi oblasti teritoriyu ta naseleni punkti Vishnivskoyi silskoyi radi Ruzhinskogo rajonu vklyucheno do skladu Ruzhinskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiGavrilyuk Josip Fedorovich 1946 2024 ukrayinskij poet publicist krayeznavec PrimitkiChornobrivceva O S golova redkolegiyi tomu Vishneve Ruzhinskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 623 624 15 000 prim L Pohilevich Ukrayinika ros doref Kiyiv Tipografiya Pecherskoyi Lavri 1864 s 281 Arhiv originalu za 20 grudnya 2020 Procitovano 13 kvitnya 2024 Czerniawka 2 Cz Wielka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 820 pol Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 156 ros doref PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ros doref Vidannya Kiyivskogo gubernskogo statistichnogo komitetu Kiyiv Tipografiya Ivanovoj arend A L Popovym Spasskaya 10 1900 s 348 349 Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2024 Czerniawka 2 Cz Wielka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 369 pol Naselennyya mѣsta Rossijskoj imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g ros doref Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 89 Procitovano 13 kvitnya 2024 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Berdichiv 1927 s 100 101 Arhiv originalu PDF za 21 listopada 2021 Procitovano 13 kvitnya 2024 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 14 kvitnya 2024 Zhemeneckij K Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 40 ISBN 978 617 604 057 6 Procitovano 13 kvitnya 2024 Kondratyuk R Samolyuk D Tabachnik B PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Zhitomir vidavnictvo Volin 2007 s 231 538 561 579 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 13 kvitnya 2024 Vishneve Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya https zakon rada gov ua Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 25 listopada 2022 PosilannyaPogoda v seli Vishneve 5 bereznya 2016 u Wayback Machine