Вихід (хімія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вихід.

Ви́хід — відношення кількості речовини (маси або об'єму), отриманої в результаті хімічної реакції, до теоретично розрахованого значення. Значення виходу зазвичай представляють у відсотках.

Теоретичне значення є максимально можливим за даних умов і відповідає ідеальному перебігу реакції. Воно може бути знайдене за стехіометричним рівнянням реакції — кількість цільової речовини буде пропорційною до кількості реактанту, котрий знаходиться у меншості, оскільки він є лімітуючим.

Приклад

При взаємодії 5,72 г (молярна маса 137 г/моль) та надлишкової кількості етаноляту натрію утворилося 2,56 г (102 г/моль):

${\displaystyle \mathrm {C_{4}H_{9}Br+C_{2}H_{5}ONa\longrightarrow C_{4}H_{9}OC_{2}H_{5}+NaBr} }$

Маса етеру, яку теоретично можна отримати з даної кількості броміду, становить:

m_теор = 5,72 · 102 / 137 = 4,26 г

Вихід етеру розраховується як відношення практичної маси до теоретично розрахованої:

X = 2,56 / 4,26 = 0,60 або 60 %

Джерела

• Mohrig, Jerry R., Schatz, Paul F., Hammond, Christina N. Techniques in Organic Chemistry. — Edition 3rd. — New York : W. H. Freeman and Company, 2010. — P. 24. — . (англ.)