Було запропоновано приєднати статтю Вихрові коваріації до цієї статті або розділу але можливо це варто додатково Пропози

Вихрова коваріація (також відома як вихрова кореляція та вихровий потік) є ключовим методом вимірювання атмосфери для вимірювання та обчислення вертикальних турбулентних потоків у межах атмосферних шарів. Метод аналізує високочастотний вітер і скалярні ряди атмосферних даних, газ, енергію та імпульс , що дає значення потоків цих властивостей. Це статистичний метод, який використовується в метеорології та інших додатках (мікрометеорологія, океанографія, гідрологія, сільськогосподарські науки, промислові та нормативні застосування тощо) для визначення обмінних коефіцієнтів залишкових газів у природних екосистемах і сільськогосподарських полях, а також для кількісного визначення рівня викидів газів із інші території суші та води. Він часто використовується для оцінки імпульсу, тепла, водяної пари, вуглекислого газу та потоків метану.

Система вихрової коваріації, що складається з ультразвукового анемометра та інфрачервоного газоаналізатора.

Примітки

Liang, Shunlin; Li, Xiaowen; Wang, Jindi, ред. (1 січня 2012), Chapter 16 - Vegetation Production in Terrestrial Ecosystems, Advanced Remote Sensing (англ.), Academic Press, с. 501—531, doi:10.1016/b978-0-12-385954-9.00016-2, ISBN , процитовано 12 березня 2020
Baldocchi, D., B. Hicks, and T. Meyers. 1988. Measuring biosphere-atmosphere exchanges of biologically related gases with micrometeorological methods. Ecology 69, 1331-1340
Verma, S.B.: 1990, Micrometeorological methods for measuring surface fluxes of mass and energy, Remote Sensing Reviews 5(1): 99-115
Lee, X., W. Massman, and B. Law. 2004. Handbook of Micrometeorology. Kluwer Academic Publishers, The Netherlands, 250 pp.
Burba, G., 2013. Eddy Covariance Method for Scientific, Industrial, Agricultural and Regulatory Applications: a Field Book on Measuring Ecosystem Gas Exchange and Areal Emission Rates. LI-COR Biosciences, Lincoln, USA, 331 pp.
Aubinet, M., T. Vesala, D. Papale (Eds.), 2012. Eddy Covariance: A Practical Guide to Measurement and Data Analysis. Springer Atmospheric Sciences, Springer Verlag, 438 pp.
Burba, George (6 вересня 2022). Eddy Covariance Method For Scientific, Regulatory, and Commercial Applications (англ.). LI-COR Biosciences. ISBN .

Інтернет-ресурси

The Eddy Covariance Method Textbook [ 2016-03-31 у Wayback Machine.]
Inter-comparison of Eddy Covariance Software
Textbooks on Eddy Covariance from Google Books

[:0-1] Liang, Shunlin; Li, Xiaowen; Wang, Jindi, ред. (1 січня 2012), Chapter 16 - Vegetation Production in Terrestrial Ecosystems, Advanced Remote Sensing (англ.), Academic Press, с. 501—531, doi:10.1016/b978-0-12-385954-9.00016-2, ISBN , процитовано 12 березня 2020

[2] Baldocchi, D., B. Hicks, and T. Meyers. 1988. Measuring biosphere-atmosphere exchanges of biologically related gases with micrometeorological methods. Ecology 69, 1331-1340

[3] Verma, S.B.: 1990, Micrometeorological methods for measuring surface fluxes of mass and energy, Remote Sensing Reviews 5(1): 99-115

[4] Lee, X., W. Massman, and B. Law. 2004. Handbook of Micrometeorology. Kluwer Academic Publishers, The Netherlands, 250 pp.

[:1-5] Burba, G., 2013. Eddy Covariance Method for Scientific, Industrial, Agricultural and Regulatory Applications: a Field Book on Measuring Ecosystem Gas Exchange and Areal Emission Rates. LI-COR Biosciences, Lincoln, USA, 331 pp.

[6] Aubinet, M., T. Vesala, D. Papale (Eds.), 2012. Eddy Covariance: A Practical Guide to Measurement and Data Analysis. Springer Atmospheric Sciences, Springer Verlag, 438 pp.

[7] Burba, George (6 вересня 2022). Eddy Covariance Method For Scientific, Regulatory, and Commercial Applications (англ.). LI-COR Biosciences. ISBN .