Виноградівка (Житомирський район)

Виногра́дівка (до 1946 року — Війтівці) — село в Україні, у Любарській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 162 особи (2001). У 1941—54 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.

село Виноградівка
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Громада	Любарська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA18040290120047633
Основні дані
Засноване	невідомо
Населення	162 (2001)
Площа	7,818 км²
Густота населення	20,72 осіб/км²
Поштовий індекс	13108
Географічні дані
Географічні координати	^H G O
Середня висота над рівнем моря	251 м
Місцева влада
Адреса ради	вул. Незалежності, 38, смт Любар, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13101
Карта
Виноградівка
Виноградівка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Виноградівка.

Населення

За довідником 1885 року в селі мешкало 260 осіб, налічувалося 34 дворових господарства, наприкінці 19 століття — 598 мешканців, дворів — 96.

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 624 особи, з них: православних — 374, римокатоликів — 241, чоловіків — 315, жінок — 309.

У 1906 році чисельність населення становила 632 мешканці, дворів — 119, у 1923 році — 673 особи, дворів — 128.

Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 587 особи, з них 277 чоловіків та 310 жінок; етнічний склад: українців — 378, євреїв — 4, поляків — 205. Кількість домогосподарств — 136.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 191 особу. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 162 особи.

Історія

Час заснування — невідомий. У 1753 році останній острозький ординат князь Януш Сангушко, роздаючи власність Острозької ординації, подарував село Війтівці, разом з іншими навколишніми селами, богуславському старості князеві Любомирському.

У другій половині 19 століття — село Гордіївської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Була дерев'яна, на кам'яному підмурівку, покрита бляхою церква, невідомо коли й ким збудована. У 1876 році прибудовано дерев'яну на кам'яному фундаменті дзвіницю, покриту бляхою. При церкві 45 десятин землі, на яку є проєкт від 1851 року. Дворів 38, вірян 306. Церква приписана до парафії у с. Меленці, за 2 версти.

За довідником 1885 року — колишнє власницьке село Гордіївської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Були церковна парафія, школа.

На початку 20 століття — село Новочарторийської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, за 80 верст від повітового центру, м. Новоград-Волинський.

У 1906 році — село Ново-Чарторийської волості (4-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 60 верст, до волосного центру, містечка Нова Чортория — 15 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося у Новій Чорториї.

За переписом 1911 року, 14,296 десятин землі належало Генрихові Стецькому.

У березні 1921 року село, в складі волості, увійшло до новоутвореного Полонського повіту Волинської губернії. У 1923 році включене до складу новоствореної Меленецької сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Любарського району Житомирської округи. Розміщувалося за 15,5 версти від районного центру, міст. Любар, та 2 версти — від центру сільської ради, с. Меленці. 17 червня 1925 року Любарський район передано до складу Бердичівської округи. Відстань до центру сільської ради, с. Меленці — 1 верста, до районного центру, міст. Любар — 16 верст, до окружного центру в Бердичеві — 55 верст, до найближчої залізничної станції Романів — 5 верст.

У 1941 році у селі створено окрему, Війтовецьку сільську раду Любарського району. 7 червня 1946 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області», село перейменовано на Виноградівку, сільську раду — на Виноградівську. 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної Ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», Виноградівську сільську раду ліквідовано, с. Виноградівка підпорядковане Меленецькій сільській раді Любарського району. З 30 грудня 1962 року до 4 січня 1965 року село, разом із сільською радою, перебувало в складі Дзержинського району Житомирської області.

10 березня 2017 року увійшло до складу новоутвореної Любарської селищної територіальної громади Любарського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.

Примітки

1. . Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 1 червня 2020.
2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 226. (рос. дореф.)
3. Wójtowce 1.) wieś… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 695. (пол.)
4. Цинкаловський О. Війтівці або Войтовці, с, Звягельський повіт… // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 174.
5. Населенныя мѣста Россійской имперіи въ 500 и болѣе жителей съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи населенія 1897 г. (рос. дореф.). Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 18. Процитовано 31 грудня 2023.
6. (PDF). Інститут історії України НАН України (рос. дореф.). Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 136. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 31 грудня 2023.
7. (PDF). Інститут історії України НАН України (рос.). Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 156. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 31 грудня 2023.
8. (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів, 1927. с. 58-59. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 31 грудня 2023.
9. . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 1 січня 2024.
10. …Wójtowce… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 715. (пол.)
11. Теодорович Н. с. Войтовцы // Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Том I. Уѣзды Житомирскій, Новоград-Волынскій и Овручскій (PDF) (рос. дореф.). Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 225-226. Процитовано 31 грудня 2023.
12. Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Довідник: офіційне видання. (PDF). Інститут історії України НАН України. Житомир: «Волинь», 2007. с. 8, 229, 545, 550. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 31 грудня 2023.
13. Меленецька сільська рада Житомирська область, Любарський район. ВРУ. Процитовано 1 червня 2020.
14. . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 січня 2024.

Посилання

• Погода в селі Виноградівка [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]