Вилучення запасів корисної копалини (рос. извлечение запасов, англ. recovery of reserves, extraction; нім. Ausbringen) — оцінка (міра) повноти використання запасів родовищ корисних копалин при видобутку, повноти добування компонента з вихідної сировини в концентрат при збагаченні видобутої мінеральної сировини.
Розрахунок вилучення запасів
Вилучення запасів обчислюється як відношення кількості вилученої речовини або компонента, що перейшов внаслідок того або іншого процесу у відповідний продукт (видобуту руду, вугілля, концентрат, штейн тощо), до її кількості у вихідній сировині (родовищі, руді, вугіллі, шихті тощо), виражається у %, або частках одиниці.
Вилучення запасів нафти (газу) оцінюється відношенням величини видобутку до балансових запасів і залежить від в'язкості нафти, колекторних властивостей бокових порід, режиму і методів інтенсифікації при експлуатації покладу. Вилучення запасів нафти в сучасних процесах видобутку становить 30—70 % (за кінцевою нафтовіддачею), газу — 70-85 %, попутного нафтового газу — бл. 70 %.
При видобутку корисних копалин
При видобутку твердих корисних копалин вилучення запасів визначається за формулою:
де КВ — коефіцієнт дійсного вилучення корисного компонента з балансових запасів; Δ — об'єм видобутої корисної копалини, Β — балансові погашені запаси; а, с, b — середні вмісти корисного компонента при видобутку (а), в балансових запасах (с), у породах, що добуваються (b).
Вилучення запасів зв'язане з втратами (ВT) і розубоженням (Р) такими співвідношеннями:
,
де Π — об'єм видобутих пустих порід, КQ — коефіцієнт зміни якості корисної копалини.
Вилучення запасів при видобутку корисних копалин складає (%):
- для міді — 70-80,
- свинцю — 70-75,
- цинку — 65-80,
- олова — 50-65,
- заліза — 70-75,
- марганцю — 65-75,
- хрому — 75-80,
- вугілля — 75-80,
- калійних солей — 20-40.
При збагаченні корисних копалин
Оскільки в технологічних процесах сировина повністю не розділяється на складові елементи або сполуки, а тільки змінюється концентрація речовин до заданої величини, то вилучення залежить від початкової концентрації α, концентрації в отриманому продукті β і його виходу γ:
Частіше за все вилучення визначають для збагаченого продукту: концентрату, штейну та ін.
При цьому розрізняють:
- товарне вилучення, що визначається через відношення маси компонента, який вилучається в товарному продукті і сировині;
- технологічне вилучення, що визначається за концентраціями компонента у вихідному і всіх кінцевих продуктах технологічного процесу.
Розбіжність між товарним і технологічним вилученням вказує на неточність аналізу концентрацій, опробування, суттєві механічні втрати в технологічному процесі.
Вилучення при збагаченні (Е) визначається за загальними формулами (%):
,
де QП, QВ — продуктивність фабрики по продукту, який розглядається і вихідному, т/год; V — вміст компонента у відходах збагачення, %.
Для збагачення вугілля характерним показником розділення є вилучення горючої маси в концентрат:
де — зольність вихідного продукту; γК, — вихід та зольність концентрату.
Величина вилучення для різних корисних копалин залежить від досконалості техніки і технології збагачення і перебуває, як правило, в таких межах (%):
Джерела
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Білецький В. С., Олійник Т. А., Смирнов В. О., Скляр Л. В. Основи техніки та технології збагачення корисних копалин: навчальний посібник. — К.: Ліра-К 2020. — 634 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viluchennya zapasiv korisnoyi kopalini ros izvlechenie zapasov angl recovery of reserves extraction nim Ausbringen ocinka mira povnoti vikoristannya zapasiv rodovish korisnih kopalin pri vidobutku povnoti dobuvannya komponenta z vihidnoyi sirovini v koncentrat pri zbagachenni vidobutoyi mineralnoyi sirovini Rozrahunok viluchennya zapasivViluchennya zapasiv obchislyuyetsya yak vidnoshennya kilkosti viluchenoyi rechovini abo komponenta sho perejshov vnaslidok togo abo inshogo procesu u vidpovidnij produkt vidobutu rudu vugillya koncentrat shtejn tosho do yiyi kilkosti u vihidnij sirovini rodovishi rudi vugilli shihti tosho virazhayetsya u abo chastkah odinici Viluchennya zapasiv nafti gazu ocinyuyetsya vidnoshennyam velichini vidobutku do balansovih zapasiv i zalezhit vid v yazkosti nafti kolektornih vlastivostej bokovih porid rezhimu i metodiv intensifikaciyi pri ekspluataciyi pokladu Viluchennya zapasiv nafti v suchasnih procesah vidobutku stanovit 30 70 za kincevoyu naftoviddacheyu gazu 70 85 poputnogo naftovogo gazu bl 70 Pri vidobutku korisnih kopalin Pri vidobutku tverdih korisnih kopalin viluchennya zapasiv viznachayetsya za formuloyu KB DB a bc b displaystyle K B frac Delta rm B cdot frac a b c b de KV koeficiyent dijsnogo viluchennya korisnogo komponenta z balansovih zapasiv D ob yem vidobutoyi korisnoyi kopalini B balansovi pogasheni zapasi a s b seredni vmisti korisnogo komponenta pri vidobutku a v balansovih zapasah s u porodah sho dobuvayutsya b Viluchennya zapasiv zv yazane z vtratami VT i rozubozhennyam R takimi spivvidnoshennyami KB 1 BT PB displaystyle K B 1 B T frac Pi B KQ 1 P 1 bc displaystyle K Q 1 P left 1 frac b c right de P ob yem vidobutih pustih porid KQ koeficiyent zmini yakosti korisnoyi kopalini Viluchennya zapasiv pri vidobutku korisnih kopalin skladaye dlya midi 70 80 svincyu 70 75 cinku 65 80 olova 50 65 zaliza 70 75 margancyu 65 75 hromu 75 80 vugillya 75 80 kalijnih solej 20 40 Pri zbagachenni korisnih kopalin Oskilki v tehnologichnih procesah sirovina povnistyu ne rozdilyayetsya na skladovi elementi abo spoluki a tilki zminyuyetsya koncentraciya rechovin do zadanoyi velichini to viluchennya zalezhit vid pochatkovoyi koncentraciyi a koncentraciyi v otrimanomu produkti b i jogo vihodu g B g ba 100 displaystyle B frac gamma cdot beta alpha cdot 100 Chastishe za vse viluchennya viznachayut dlya zbagachenogo produktu koncentratu shtejnu ta in Pri comu rozriznyayut tovarne viluchennya sho viznachayetsya cherez vidnoshennya masi komponenta yakij viluchayetsya v tovarnomu produkti i sirovini tehnologichne viluchennya sho viznachayetsya za koncentraciyami komponenta u vihidnomu i vsih kincevih produktah tehnologichnogo procesu Rozbizhnist mizh tovarnim i tehnologichnim viluchennyam vkazuye na netochnist analizu koncentracij oprobuvannya suttyevi mehanichni vtrati v tehnologichnomu procesi Viluchennya pri zbagachenni E viznachayetsya za zagalnimi formulami ETOBAP b QPa QB displaystyle E TOBAP frac beta cdot Q Pi alpha cdot Q rm B ETEXH b a V a b V 100 displaystyle E TEXH frac beta left alpha V right alpha left beta V right cdot 100 de QP QV produktivnist fabriki po produktu yakij rozglyadayetsya i vihidnomu t god V vmist komponenta u vidhodah zbagachennya Dlya zbagachennya vugillya harakternim pokaznikom rozdilennya ye viluchennya goryuchoyi masi v koncentrat eK gK 100 AKd 100 100 AOd displaystyle varepsilon K frac gamma K left 100 A K d right 100 left 100 A O d right de AOd displaystyle A O d zolnist vihidnogo produktu gK AKd displaystyle A K d vihid ta zolnist koncentratu Velichina viluchennya dlya riznih korisnih kopalin zalezhit vid doskonalosti tehniki i tehnologiyi zbagachennya i perebuvaye yak pravilo v takih mezhah dlya zaliza 80 90 margancyu 60 75 midi sulfidnoyi 85 90 molibdenu 95 cinku 60 90 nikelyu 80 90 svincyu 90 95 olova 60 75 volframu 65 90 DzherelaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Bileckij V S Olijnik T A Smirnov V O Sklyar L V Osnovi tehniki ta tehnologiyi zbagachennya korisnih kopalin navchalnij posibnik K Lira K 2020 634 s