У теорії графів підмножина вершин називається вершинним сепаратором для несуміжних вершин і , якщо видалення з графу розділяє і в дві компоненти зв'язності.
Приклади
Припустимо, що задано решітку з r рядків і c стовпців, тоді повне число n вершин дорівнює r*c. Наприклад, на малюнку, r = 5, c = 8 і n = 40. Якщо r непарне, існує один центральний рядок, в іншому випадку існують два рядки, однаково близьких до центру. Таксамо, якщо c непарне, існує один центральний стовпець, в іншому випадку існують два стовпці, однаково близьких до центру. Вибравши як S один із цих рядків або стовпців, і видаливши S із графу, отримаємо розбиття графу на два менших зв'язких підграфи A і B, кожен з яких містить максимум n / 2 вершин. якщо r ≤ c (як на ілюстрації), то вибір центрального стовпця дасть сепаратор S з r ≤ √ n вершин, і, так само, якщо c ≤ r, вибір центрального рядка дасть сепаратор з максимум √n вершин. Отже, будь-який граф-решітка має сепаратор S з розміром, що не перевищує √ n, видалення якого розділяє граф на дві зв'язні компоненти, кожна з розміром, що не перевершує n/2.
Іншим класом прикладів є вільне дерево T, яке має сепаратор S, що складається з однієї вершини, видалення якої розділяє T на дві (або більше) зв'язні компоненти, кожна з яких має розмір, що не перевищує n/2. Точніше, існує рівно одна або дві вершини, залежно від того, є дерево [en] чи [en].
Всупереч наведеним прикладам не всі вершинні сепаратори збалансовані, але ця властивість найкорисніша для застосування в інформатиці.
Мінімальні сепаратори
Нехай S — (a, b)-сепаратор, тобто підмножина вершин, що розділяє дві несуміжні вершини a і b. Тоді S є мінімальним (a, b)-сепаратором, якщо ніяка підмножина S не розділяє a і b. Множина S називається мінімальним сепаратором, якщо вона є мінімальним сепаратором для будь-якої пари (a, b) несуміжних вершин. Нижче наведено добре відомий результат, що стосується характеризації мінімальних сепараторів:
Лема. Верховий сепаратор S у G мінімальний тоді і тільки тоді, коли граф , Отриманий видаленням S із G, має дві зв'язні компоненти і такі, що кожна вершина в S зв'язна з деякою вершиною в і деякою вершиною в .
Мінімальні сепаратори утворюють алгебричну систему: для двох фіксованих вершин a і b даного графу G (a, b)-сепаратор S можна розглядати як попередник іншого (a, b)-сепаратора T, якщо будь-який шлях з a в b потрапляє в S перш, ніж потрапити в T. Строгіше відношення передування визначається так: нехай S і T — два (a, b)-сепаратори в G. Тоді S є попередником T, що позначається як , якщо для будь-якої вершини будь-який шлях, що з'єднує x і b, містить вершину з T. З визначення випливає, що відношення передування є передпорядком на множині всіх (a, b)-сепараторів. Більш того, Ескаланте довів, що відношення передування стає , якщо обмежитися множиною мінімальних (a, b)-сепараторів G.
Див. також
- Хордальний граф — граф, у якому будь-який мінімальний сепаратор є клікою.
- Алгебрична зв'язність
Примітки
- J. Alan George. Nested dissection of a regular finite element mesh // SIAM Journal on Numerical Analysis. — 1973. — Т. 10, вип. 2 (16 червня). — С. 345—363. — DOI: .. Замість використання рядків і стовпців графу, Джордж розделяє граф на чотири частини об'єднанням рядків і стовпців як сепаратором.
- Camille Jordan. Sur les assemblages de lignes // . — 1869. — Т. 70, вип. 2 (16 червня). — С. 185—190.
- Martin Charles Golumbic. Algorithmic Graph Theory and Perfect Graphs. — Academic Press, 1980. — .
- F. Escalante. Abhandlungen aus dem Mathematischen Seminar der Universität Hamburg. — 1972. — Т. 38. — С. 199—220. — DOI:
Література
- Arnold Rosenberg, Lenwood Heath. Graph Separators, with Applications. Springer. — 2002. — 16 червня. — DOI: .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U teoriyi grafiv pidmnozhina vershin S V displaystyle S subset V nazivayetsya vershinnim separatorom dlya nesumizhnih vershin a displaystyle a i b displaystyle b yaksho vidalennya S displaystyle S z grafu rozdilyaye a displaystyle a i b displaystyle b v dvi komponenti zv yaznosti PrikladiSeparator dlya reshitki Pripustimo sho zadano reshitku z r ryadkiv i c stovpciv todi povne chislo n vershin dorivnyuye r c Napriklad na malyunku r 5 c 8 i n 40 Yaksho r neparne isnuye odin centralnij ryadok v inshomu vipadku isnuyut dva ryadki odnakovo blizkih do centru Taksamo yaksho c neparne isnuye odin centralnij stovpec v inshomu vipadku isnuyut dva stovpci odnakovo blizkih do centru Vibravshi yak S odin iz cih ryadkiv abo stovpciv i vidalivshi S iz grafu otrimayemo rozbittya grafu na dva menshih zv yazkih pidgrafi A i B kozhen z yakih mistit maksimum n 2 vershin yaksho r c yak na ilyustraciyi to vibir centralnogo stovpcya dast separator S z r n vershin i tak samo yaksho c r vibir centralnogo ryadka dast separator z maksimum n vershin Otzhe bud yakij graf reshitka maye separator S z rozmirom sho ne perevishuye n vidalennya yakogo rozdilyaye graf na dvi zv yazni komponenti kozhna z rozmirom sho ne perevershuye n 2 Na livomu derevi odna centralna vershina Na pravomu derevi dvi centralni vershini Chisla pokazani na malyunku bilya vershin pokazuyut ekscentrisitet Inshim klasom prikladiv ye vilne derevo T yake maye separator S sho skladayetsya z odniyeyi vershini vidalennya yakoyi rozdilyaye T na dvi abo bilshe zv yazni komponenti kozhna z yakih maye rozmir sho ne perevishuye n 2 Tochnishe isnuye rivno odna abo dvi vershini zalezhno vid togo ye derevo en chi en Vsuperech navedenim prikladam ne vsi vershinni separatori zbalansovani ale cya vlastivist najkorisnisha dlya zastosuvannya v informatici Minimalni separatoriNehaj S a b separator tobto pidmnozhina vershin sho rozdilyaye dvi nesumizhni vershini a i b Todi S ye minimalnim a b separatorom yaksho niyaka pidmnozhina S ne rozdilyaye a i b Mnozhina S nazivayetsya minimalnim separatorom yaksho vona ye minimalnim separatorom dlya bud yakoyi pari a b nesumizhnih vershin Nizhche navedeno dobre vidomij rezultat sho stosuyetsya harakterizaciyi minimalnih separatoriv Lema Verhovij separator S u G minimalnij todi i tilki todi koli graf G S displaystyle G S Otrimanij vidalennyam S iz G maye dvi zv yazni komponenti C1 displaystyle C 1 i C2 displaystyle C 2 taki sho kozhna vershina v S zv yazna z deyakoyu vershinoyu v C1 displaystyle C 1 i deyakoyu vershinoyu v C2 displaystyle C 2 Minimalni separatori utvoryuyut algebrichnu sistemu dlya dvoh fiksovanih vershin a i b danogo grafu G a b separator S mozhna rozglyadati yak poperednik inshogo a b separatora T yaksho bud yakij shlyah z a v b potraplyaye v S persh nizh potrapiti v T Strogishe vidnoshennya pereduvannya viznachayetsya tak nehaj S i T dva a b separatori v G Todi S ye poperednikom T sho poznachayetsya yak S a bGT displaystyle S sqsubseteq a b G T yaksho dlya bud yakoyi vershini x S T displaystyle x in S setminus T bud yakij shlyah sho z yednuye x i b mistit vershinu z T Z viznachennya viplivaye sho vidnoshennya pereduvannya ye peredporyadkom na mnozhini vsih a b separatoriv Bilsh togo Eskalante doviv sho vidnoshennya pereduvannya staye yaksho obmezhitisya mnozhinoyu minimalnih a b separatoriv G Div takozhHordalnij graf graf u yakomu bud yakij minimalnij separator ye klikoyu Algebrichna zv yaznistPrimitkiJ Alan George Nested dissection of a regular finite element mesh SIAM Journal on Numerical Analysis 1973 T 10 vip 2 16 chervnya S 345 363 DOI 10 1137 0710032 Zamist vikoristannya ryadkiv i stovpciv grafu Dzhordzh rozdelyaye graf na chotiri chastini ob yednannyam ryadkiv i stovpciv yak separatorom Camille Jordan Sur les assemblages de lignes 1869 T 70 vip 2 16 chervnya S 185 190 Martin Charles Golumbic Algorithmic Graph Theory and Perfect Graphs Academic Press 1980 ISBN 0 12 289260 7 F Escalante Abhandlungen aus dem Mathematischen Seminar der Universitat Hamburg 1972 T 38 S 199 220 DOI 10 1007 BF02996932 LiteraturaArnold Rosenberg Lenwood Heath Graph Separators with Applications Springer 2002 16 chervnya DOI 10 1007 b115747