Вероніка Франко (італ. Veronica Franco) — венеційська поетеса та куртизанка епохи Відродження.
Вероніка Франко | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 25 березня 1546 Венеційська республіка | |||
Померла | 25.07.1591 (45 років) Венеція, Венеційська республіка | |||
Країна | Венеційська республіка | |||
Національність | Венеційка | |||
Діяльність | Куртизанство, література | |||
Сфера роботи | поезія | |||
Мова творів | італійська | |||
Батько | Франческо Франко | |||
Мати | Паула Фракасса | |||
| ||||
Вероніка Франко у Вікісховищі | ||||
Біографія
Дочка куртизанки Паули і . Її сім'я входила до професійної касти, яка становила венеційську урядову бюрократію та релігійні братства. Її батько був купцем і мав свій герб. Вероніка була єдиною дочкою в сім'ї, де виховувалося ще троє синів. Її інтелектуальне життя почалося із спільного навчання разом із ними в приватних викладачів. До 18 років була дружиною доктора , але шлюб не був тривалим. Судячи з заповіту, датованого 10 серпня 1564 року, вона поїхала від нього, будучи вагітною (хто був батьком дитини — невідомо). Вероніка мала шестеро дітей, троє з них померло в дитинстві. Батьком одного з них буде венеційський аристократ Андреа Трон, а іншого Джакомо ді Бабаллі, заможний купець з Рагуси. В 1565 році, не досягнувши і 20 років, жінка була включена до «Перелік усіх основних та найшанованіших куртизанок Венеції». Вона була «шанованою куртизанкою», тобто належала до елітарної категорії. Згідно з цим переліком, вона жила на Кампо-Санта-Марія-Формоса разом із матір'ю. З 1570-х років стала учасницею літературного салону Доменіко Веньєра, колишнього венеційського сенатора та порадника багатьох жінок-літераторів, включаючи Туллію д'Арагон та Модерату Фонте. Веньєр забезпечив матеріальний достаток, а також купив для неї велике зібрання книг, яке стало предметом заздрості для інтелектуалів міста. До 1570-х років вона входила до найпрестижніших літературних кіл міста, беручи участь у дискусіях. Жила розкішно, грала на музичних інструментах, розбиралася в літературі Стародавньої Греції та Риму, спілкувалася з мислителями, поетами, художниками та політиками. Її відвідували Челіо Маньо, Бернардо Тассо, Спероне Спероні. Серед її коханих був король Генріх III, який, подорожуючи з Польщі до Франції у липні 1574 року, заїхав до Венеції.
Пізній період життя
В 1575, під час епідемії чуми, Вероніка була змушена покинути Венецію, а її будинок та багатства були розграбовані. На плечі Вероніки (повернулася до Венеції в 1577 році) лягла турбота не тільки про власних дітей, а й про осиротілих племінників. 8 жовтня 1580 р. їй довелося захищатися від звинувачень інквізиції в чаклунстві і єресі, що нібито практикувалися в її будинку:
«Використання диявольських інвокацій, заборонені ігри в її будинку, наведення любовних чарів на німецьких купців, поїдання м'яса по п'ятницях, церкви та брехня щодо свого шлюбного статусу для того, щоб носити прикраси, заборонені повіям».
Звинувачення були висунуті за наклепом Рідольфо Ваннітеллі, наставника її сина.
«Згідно з документами, вона блискуче себе захищала на венеційському діалекті, з великою пристрастю та впевненістю у своїй правоті, які вразили присутніх настільки, що звинувачення було знято».
У свою чергу, Вероніка згадала, що цей Рідольфо Ваннітеллі крав з її будинку. Її розумний захист, допомога Доменіко Веньєра та гарне ставлення інквізитора врятували її від звинувачень. 13 жовтня розгляд було припинено після другого засідання. Жодних свідків звинувачення не було залучено. Саме з цих протоколів відомо про те, що вона народила 6 дітей, у тому числі двох синів на ім'я Ахілл та Еней. Але її репутація була пошкоджена, і з цього моменту її успіхи йдуть на спад. Її вірний і друг Доменіко Веньєр помер у 1582 році. Як припускають деякі дослідники, на той час Вероніка «встала на істинний шлях». Її вважають автором двох анонімних та непідписаних документів, де міській раді пропонується створити будинки для бідних жінок, керуючим якими автор (Вероніка) готова стати. Цю версію висунув Еммануель Чіконья, і деякі сучасні дослідники продовжують розділяти його думку. Подібний будинок (Casa del Soccorso) був заснований у 1580 році якоюсь венеційкою, але свідчення, які б підтримали гіпотезу, що нею була Вероніка Франко, відсутні. Після 1580 інформація про неї мізерна. За деякими свідченнями, Вероніка померла у злиднях. За іншими даними, документи свідчать, що хоча її становище наприкінці років не було таким процвітаючим, як у юності, проте вона не бідувала. Податкові декларації 1582 року свідчать, що вона жила у частині міста поблизу церкви , де мешкало багато знедолених повій. Свою літературну діяльність вона припинила. Померла у віці 45 років після 20 днів, проведених в гарячці невідомого походження. Існує версія, що останні роки вона провела у покаянні.
Примітки
- Russell, Rinaldina (1994). Italian Women Writers: A Bio-bibliographical Sourcebook (англ.). Greenwood Publishing Group. ISBN .
- Biography: Franco, Veronica. www.lib.uchicago.edu. Процитовано 2 лютого 2023.
- Franco, Veronica (1 листопада 2007). Poems and Selected Letters (англ.). University of Chicago Press. ISBN .
- Russell, Rinaldina (1994). Italian Women Writers: A Bio-bibliographical Sourcebook (англ.). Greenwood Publishing Group. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veronika Franko ital Veronica Franco venecijska poetesa ta kurtizanka epohi Vidrodzhennya Veronika FrankoNarodilasya25 bereznya 1546 1546 03 25 Venecijska respublikaPomerla25 07 1591 45 rokiv Veneciya Venecijska respublikaKrayina Venecijska respublikaNacionalnistVenecijkaDiyalnistKurtizanstvo literaturaSfera robotipoeziyaMova tvorivitalijskaBatkoFranchesko FrankoMatiPaula Frakassa Veronika Franko u VikishovishiBiografiyaDochka kurtizanki Pauli i Yiyi sim ya vhodila do profesijnoyi kasti yaka stanovila venecijsku uryadovu byurokratiyu ta religijni bratstva Yiyi batko buv kupcem i mav svij gerb Veronika bula yedinoyu dochkoyu v sim yi de vihovuvalosya she troye siniv Yiyi intelektualne zhittya pochalosya iz spilnogo navchannya razom iz nimi v privatnih vikladachiv Do 18 rokiv bula druzhinoyu doktora ale shlyub ne buv trivalim Sudyachi z zapovitu datovanogo 10 serpnya 1564 roku vona poyihala vid nogo buduchi vagitnoyu hto buv batkom ditini nevidomo Veronika mala shestero ditej troye z nih pomerlo v ditinstvi Batkom odnogo z nih bude venecijskij aristokrat Andrea Tron a inshogo Dzhakomo di Baballi zamozhnij kupec z Ragusi V 1565 roci ne dosyagnuvshi i 20 rokiv zhinka bula vklyuchena do Perelik usih osnovnih ta najshanovanishih kurtizanok Veneciyi Vona bula shanovanoyu kurtizankoyu tobto nalezhala do elitarnoyi kategoriyi Zgidno z cim perelikom vona zhila na Kampo Santa Mariya Formosa razom iz matir yu Z 1570 h rokiv stala uchasniceyu literaturnogo salonu Domeniko Venyera kolishnogo venecijskogo senatora ta poradnika bagatoh zhinok literatoriv vklyuchayuchi Tulliyu d Aragon ta Moderatu Fonte Venyer zabezpechiv materialnij dostatok a takozh kupiv dlya neyi velike zibrannya knig yake stalo predmetom zazdrosti dlya intelektualiv mista Do 1570 h rokiv vona vhodila do najprestizhnishih literaturnih kil mista beruchi uchast u diskusiyah Zhila rozkishno grala na muzichnih instrumentah rozbiralasya v literaturi Starodavnoyi Greciyi ta Rimu spilkuvalasya z mislitelyami poetami hudozhnikami ta politikami Yiyi vidviduvali Chelio Mano Bernardo Tasso Sperone Speroni Sered yiyi kohanih buv korol Genrih III yakij podorozhuyuchi z Polshi do Franciyi u lipni 1574 roku zayihav do Veneciyi Piznij period zhittya V 1575 pid chas epidemiyi chumi Veronika bula zmushena pokinuti Veneciyu a yiyi budinok ta bagatstva buli rozgrabovani Na plechi Veroniki povernulasya do Veneciyi v 1577 roci lyagla turbota ne tilki pro vlasnih ditej a j pro osirotilih pleminnikiv 8 zhovtnya 1580 r yij dovelosya zahishatisya vid zvinuvachen inkviziciyi v chaklunstvi i yeresi sho nibito praktikuvalisya v yiyi budinku Vikoristannya diyavolskih invokacij zaboroneni igri v yiyi budinku navedennya lyubovnih chariv na nimeckih kupciv poyidannya m yasa po p yatnicyah cerkvi ta brehnya shodo svogo shlyubnogo statusu dlya togo shob nositi prikrasi zaboroneni poviyam Zvinuvachennya buli visunuti za naklepom Ridolfo Vannitelli nastavnika yiyi sina Zgidno z dokumentami vona bliskuche sebe zahishala na venecijskomu dialekti z velikoyu pristrastyu ta vpevnenistyu u svoyij pravoti yaki vrazili prisutnih nastilki sho zvinuvachennya bulo znyato U svoyu chergu Veronika zgadala sho cej Ridolfo Vannitelli krav z yiyi budinku Yiyi rozumnij zahist dopomoga Domeniko Venyera ta garne stavlennya inkvizitora vryatuvali yiyi vid zvinuvachen 13 zhovtnya rozglyad bulo pripineno pislya drugogo zasidannya Zhodnih svidkiv zvinuvachennya ne bulo zalucheno Same z cih protokoliv vidomo pro te sho vona narodila 6 ditej u tomu chisli dvoh siniv na im ya Ahill ta Enej Ale yiyi reputaciya bula poshkodzhena i z cogo momentu yiyi uspihi jdut na spad Yiyi virnij i drug Domeniko Venyer pomer u 1582 roci Yak pripuskayut deyaki doslidniki na toj chas Veronika vstala na istinnij shlyah Yiyi vvazhayut avtorom dvoh anonimnih ta nepidpisanih dokumentiv de miskij radi proponuyetsya stvoriti budinki dlya bidnih zhinok keruyuchim yakimi avtor Veronika gotova stati Cyu versiyu visunuv Emmanuel Chikonya i deyaki suchasni doslidniki prodovzhuyut rozdilyati jogo dumku Podibnij budinok Casa del Soccorso buv zasnovanij u 1580 roci yakoyus venecijkoyu ale svidchennya yaki b pidtrimali gipotezu sho neyu bula Veronika Franko vidsutni Pislya 1580 informaciya pro neyi mizerna Za deyakimi svidchennyami Veronika pomerla u zlidnyah Za inshimi danimi dokumenti svidchat sho hocha yiyi stanovishe naprikinci rokiv ne bulo takim procvitayuchim yak u yunosti prote vona ne biduvala Podatkovi deklaraciyi 1582 roku svidchat sho vona zhila u chastini mista poblizu cerkvi de meshkalo bagato znedolenih povij Svoyu literaturnu diyalnist vona pripinila Pomerla u vici 45 rokiv pislya 20 dniv provedenih v garyachci nevidomogo pohodzhennya Isnuye versiya sho ostanni roki vona provela u pokayanni PrimitkiRussell Rinaldina 1994 Italian Women Writers A Bio bibliographical Sourcebook angl Greenwood Publishing Group ISBN 978 0 313 28347 5 Biography Franco Veronica www lib uchicago edu Procitovano 2 lyutogo 2023 Franco Veronica 1 listopada 2007 Poems and Selected Letters angl University of Chicago Press ISBN 978 0 226 25985 7 Russell Rinaldina 1994 Italian Women Writers A Bio bibliographical Sourcebook angl Greenwood Publishing Group ISBN 978 0 313 28347 5