Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

портрет Вернер Краусснім Werner KraussНародився7 червня 1900 1900 06 07 1 2 Штутгарт Німецька імперіяПомер28 серпня 1976

Вернер Краусс (літературознавець)

Вернер Краусс (літературознавець)

Вернер Краусс
нім. Werner Krauss
Народився7 червня 1900(1900-06-07)[1][2]
Штутгарт, Німецька імперія
Помер28 серпня 1976(1976-08-28)[3][1][2] (76 років)
Берлін, НДР
Країнаimage Німеччина
image НДР
Національністьнімець
Діяльністьбоєць опору, романіст, політик, історик літератури, викладач університету, літературний критик
Alma materМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Гумбольдтський університет Берліна
Галузьроманістика, історія літератури
ЗакладЛейпцизький університет
Марбурзький університет
Вчене званняпрофесор
Науковий керівникКарл Фосслер, Еріх Ауербах
ЧленствоАкадемія наук НДР
Саксонська академія наук (31 грудня 1951)
Саксонська академія наук
ПартіяСоціалістична єдина партія Німеччини і Комуністична партія Німеччини
Нагороди
image

d (1965)

 image

d (1960)

image Вернер Краусс у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Краусс.

Вернер Краусс (нім. Werner Krauss, 7 червня 1900, Штутгарт — 28 серпня 1979, Берлін) — німецький літературознавець, професор романської філології, учасник антинацистської групи спротиву .

Упродовж 1940-х років був політичним активістом. 1943 року його було визнано винним у зраді та засуджено до страти. Завдяки втручанню колег на чолі з Гансом-Георгом Гадамером 1944 року смертний вирок було змінено, а Краусса засудили до п'ятирічного ув'язнення.

Життєпис

Вернер Краусс був сином німецького архівіста та історика літератури Рудольфа Краусса та Оттілії Шюле. Навчався у штутгартській гімназії Ебенгарда-Людвігза, де захопився французькою літературою. Після завершення навчання, у червні 1918 року його призвали до армії артилеристом.

Після демобілізації, 1919 року, Краусс вивчав літературознавство в Університеті Людвіга-Максиміліана у Мюнхені під керівництвом Карла Фосслера, а також у Берлінському університеті, який згодом став називатися Гумбольдським університетом. Спеціалізувався на романській філології. Упродовж 1922—1926 років студіював у Мадриді, де познайомився з багатьма митцями та анархістами, а також почав цікавитися марксизмом. Зі своїм вчителем, істориком , потім підтримував зв'язок все життя. Після повернення до Німеччини він провів місяць в батьків, а потім вирушив продовжувати навчання у Мюнхені, де і познайомився з психологом .

Початок академічної кар'єри

Під керівництвом Карла Фосслера написав у Мюнхені докторську дисертацію, присвячену повсякденному життю та літературі у середньовічній Іспанії (нім. Das tätige Leben und die Literatur im mittelarterlichen Spanien). У квітні 1931 року переїхав до Марбурга, де став асистентом професора Еріха Ауербаха на семінарі з романської філології у Марбурзькому університеті. Рік потому пройшов габілітацію з роботою «Розвиток буколиків у іспанській літературі» (нім. Über die ästhetische Glundlagen des spanischen Schäferromans), яку підготував під керівництвом Ауербаха, та отримав статус приват-доцента. 1933 року, коли Ауербаха було позбавлено права викладання в університеті, Краусс почав викладати замість нього. Два роки потому, коли Ауербах виїхав до Стамбула, Краусс мав стати професором, але йому завадив статус «політично неблагонадійного».

Участь в антинацистському спротиві

11 листопада 1933 року в Лейпцизі відбулася церемонія на честь «Націонал-соціалістичної революції». Ще до неї багато представників університетського середовища були змушені підписати декларацію вірності Адольфу Гітлеру під назвою «З Адольфом Гітлером за честь, свободу та закон німецького народу» (нім. Mit Adolf Hitler für des deutschen Volkes Ehre, Freiheit und Recht!). Вернер Краусс, як і його вчитель та колега Еріх Ауербах, якого на той момент вже позбавили права викладання в університеті через те, що він був євреєм, були одними з 900 підписантів декларації. Перша робота Краусса була видана 1936 року під назвою «Корнель як політичний поет».

У серпні 1940 року Краусса призвали до армії, він служив у підрозділі перекладачів Вермахту в Берліні, хоча кілька разів його відправляли на лінію фронту. Він мав аналізувати іспанську пресу. Під час перебування у Берліні, завдяки психіатру Джону Ріттмайстеру, Краусс познайомився з активістом , керівником одного з підрозділів «Червоної капели». Разом зі своєю подругою, студенткою , Краусс розклеював листівки з критикою нацистської виставки «Радянський рай», яка проходила у травні-червні 1942 року в парку . 24 листопада 1942 року їх обох затримало Гестапо через зв'язок з «Червоною капелою». Під тортурами Урсула Гетце дала звинувачувальні свідчення проти Краусса та інших членів групи, але згодом від них відмовилася. Крауссу пощастило — через те що впродовж 1918—1919 років він служив у армії, його справу розглядав Національний військовий суд, а не суд СС. Тож хоча 18 січня 1943 року його визнали винним у зраді та засудили до страти, вирок вдалося змінити.

Від смерті Краусса врятувало втручання Ганса-Георга Гадамера, який 1943 року став професором у Лейпцигу. Він та колеги Краусса з Марбурзького університету подали клопотання, де ексцентрична поведінка Краусса пояснювалася наявністю в нього шизофренічних тенденцій. Там було також зазначено, що зачаття Краусса відбулося в той період, коли його батьки мало не розлучилися. Ще одним аргументом на користь «ексцентричності» Краусса стало те, що під час його перебування у Марбургу на його обличчі часто можна було побачити подряпини від гоління.

На процесі Краусс зіграв роль «божевільного професора», який брав участь в акціях Червоної Капели через кохання до жінки. Інші члени «групи Бойзена» дали свідчення на користь цієї версії. Його друзі та родина забезпечили підтримку видатних інтелектуалів того часу, зібравши листи Карла Фосслера, Ернста Роберта Курціуса та інших колег Краусса. Марбурзький університет надіслав офіційне прошення про помилування до міністерства освіти. Захисту також вдалося отримати свідчення доктора Кретшмера з Марбурзької психіатричної лікарні, якого поважали нацисти. Навіть не зустрівшись з Крауссом, він визнав його психічно хворим. Повторний розгляд справи розпочався 30 грудня 1943 року, а 14 вересня 1944 року смертний вирок замінили п'ятирічним терміном ув'язнення. Урсулу Гетце було страчено на гільйотині у жіночій тюрмі 5 серпня 1943 року.

Краусс провів двадцять місяців в очікуванні страти. Протягом ув'язнення у тюрмі Пльотцензее він листувався зі своїми колегами та близькими, а також писав працю про барокового поета Бальтасара Грасіана та сатиричний роман PLN, або «Пристрасті алкіонівської душі» (Die Passionen der halkyonischen Seele), головний герой якого дещо нагадував Гарро Шульце-Бойзена. Книжку було видано після війни, 1946 року, та перевидано 1983-го.

21 квітня 1945 року Краусса та інших ув'язнених тюрми Торгау змусили вирушити маршем на схід. Ймовірно, їх хотіли доправити до концтабору, але колону звільнили американські військові. Завдяки допомозі лікаря, Краусс дістався потягом до Карлових Варів, звідки його перевели до американського табору для військовополонених в Егері, на кордоні з Чехословаччиною. Його звільнили 16 червня 1945 року.

Повоєнні роки

Після війни Краусс повернувся до Марбурга, де впродовж 1945-46 років обіймав посаду професора. 1945 року він заснував впливове щомісячне видання . Був членом комітету з денацифікації, який розглядав справи університетських викладачів, але його неприємно вразила поблажливість американської адміністрації до представників академічного середовища, які співпрацювали з нацистами. Коли збірку есеїв самого Краусса заборонили, а ЦРУ підготувало на нього рапорт, Краусс вирішив переїхати на схід. 1947 року він став професором романської філології на кафедрі історії та філології на філософському факультеті Лейпцизького університету, де на той час вже викладали Ернст Блох та германіст . Згодом Блох був змушений переїхати на Захід, а есеї самого Краусса почали піддавати цензурі. Кількох його студентів було заарештовано.

Невдовзі після війни Краусс вступив до Комуністичної партії. 19 лютого 1946 року його призначили представником партії у Консультативному регіональному комітеті, але 15 травня 1946 року він звільнився, залишивши свою посаду Джо Мігали. 1947 року Краусс став членом Соціалістичної єдиної партії Німеччини (Sozialistische Einheitspartei Deutschlands, SED).

1949 року Краусс став членом Саксонської академії наук (нім. Sächsische Akademie der Wissenschaften), а 1951 року обійняв посаду професора у Гумбольдському університеті у Берліні. Після 1945 року Краусс намагався переосмислити історію німецьких інтелектуалів, щоб віднайти «лібертаріанське підґрунтя німецької національної свідомості». На його думку, після 1848 року панівною стала бісмаркіанська концепція національності — так звані «німецькі цінності» перетворилися на уособлення квазіромантичних виявів зверхності: «Kultur проти цивілізації, етика проти моральності, спільнота проти суспільства, народ (Volk) проти мас, розвиток особистості проти прав людини».

1955 року під егідою Краусс створив робочу групу з вивчення історії французького та німецького просвітництва. Цей період цікавив його і тоді, коли 1961 року він переїхав до Берліна. Вийшовши на пенсію 1965 року, Краусс продовжив писати та популяризувати переклади ключових праць з цієї теми.

Опубліковані праці

Наукові праці

  1. Literaturtheorie, Philosophie und Politik. Aufbau-Verlag, Berlin und Weimar 1984, 2. Aufl. 1987
  2. Cervantes und seine Zeit. Hrsg. Werner Bahner. de Gruyter, Berlin 1990
  3. Spanische, italienische und französische Literatur im Zeitalter des Absolutismus. de Gruyter, 1997
  4. Essays zur spanischen und französischen Literatur- und Ideologiegeschichte der Moderne. de Gruyter, 1997
  5. Aufklärung 1: Frankreich 1. Hrsg. Winfried Schröder. Aufbau, Berlin / Weimar 1991,
  6. Aufklärung 2: Frankreich 2. Aufbau, Berlin / Weimar 1987,
  7. Aufklärung 3: Deutschland und Spanien. Hrsg. Martin Fontius. de Gruyter, Berlin 1996
  8. Sprachwissenschaft und Wortgeschichte. de Gruyter, 1997

Інші видання

  • Graciáns Lebenslehre. Klostermann, Frankfurt 1947, 2. Auflage: ebd. 2000 (Krauss schrieb dieses Buch über den spanischen Moralisten Gracián in der Todeszelle des Zuchthauses Plötzensee)
  • Fontenelle und die Aufklärung. Wilhelm Fink, München 1969
  • Die Aufklärung in Spanien, Portugal und Lateinamerika. ebd. 1973
  • Literaturgeschichte als geschichtlicher Auftrag. Argument, Berlin 1979
  • Hans Kortum, Christa Gohrisch (Hrsg.): Zur Anthropologie des 18. Jahrhunderts. Die Frühgeschichte der Menschheit im Blickpunkt der Aufklärung. Hanser, München 1979; TB: Ullstein, Frankfurt 1987
  • Die Innenseite der Weltgeschichte. Ausgewählte Essays über Sprache & Literatur. Reclam, Leipzig 1983
  • Manfred Naumann (Hrsg.): Vor gefallenem Vorhang. Aufzeichnungen eines Kronzeugen des Jahrhunderts. Fischer-TB, Frankfurt 1995
  • Elisabeth Fillmann, Karlheinz Barck (Hrsg.): Die nabellose Welt. Mit drei Visionen von Nuria Quevedo. Basisdruck, Berlin 2001
  • Peter Jehle, Peter-Volker Springborn (Hrsg.): Ein Romanist im Widerstand. Briefe an die Familie und andere Dokumente. Weidler, Berlin 2004
  • PLN. Die Passionen der halykonischen Seele. Roman. Rütten und Loening, Berlin 1980 / Klostermann, Frankfurt 1983 (zuerst 1946)
  • Elisabeth Fillmann, Peter Jehle, Peter-Volker Springborn (Hrsg.): Werner Krauss. Briefe 1922–1976. Klostermann, Frankfurt 2002 (GoogleBooks).
  • Grundprobleme der Literaturwissenschaft. Rowohlt, Reinbek 1968

Див. також

Примітки

  1. Marburger Professorenkatalog — 2016.
    d:Track:Q26951121
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Kristina Lieschke (24 серпня 2006). Bewegter deutsch-deutscher Lebenslauf: Wissenschaftler, Schriftsteller und Marxist: Vor dreißig Jahren starb Werner Krauss, dessen Arbeit das Romanische Seminar der Philipps-Universität in den 1930er Jahren geprägt hatte. Ein Rückblick auf das Leben einer Persönlichkeit, die "in keine Schublade passte" und das Nazi-Regime mit knapper Not überlebte. Das Marburger UniJournal. Philipps-Universität Marburg.
  5. Bernd-Rainer Barth. Krauss, Werner * 7.6.1900, † 28.8.1976 Romanist. Wer war wer in der DDR?. Ch. Links Verlag., Berlin & Bundesstiftung zur Aufarbeitung der SED-Diktatur, Berlin. Процитовано 17 серпня 2016.
  6. Franz-Josef Hanke (24 грудня 2005). . fjh-Journalistenbüro, Marburg. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 17 серпня 2016.
  7. (PDF). Professorenkatalog der Universität Leipzig / Catalogus Professorum Lipsiensium. The source includes a small photo-portrait. Leipzig University. Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2016. Процитовано 17 серпня 2016.
  8. Werner Krauss (1929). Das tätige Leben und die Literatur im mittelalterlichen Spanien. W. Kohlhammer, Stuttgart.
  9. . Deutsches Pressemuseum im Ullsteinhaus e.V., Berlin. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 17 серпня 2016.
  10. Kristina Werner (2014). Zwischen Neutralität und Propaganda – Französisch-Dolmetscher im Nazionalsozialismus. Frank & Timme, Berlin. с. 58—59. ISBN .
  11. Darko Suvin (2003). Werner Krauss - The Furthest Exception. The Rule and the Exception: Romance Studies in Germany and Werner Krauss. Prof. Dr. Ulrich Schödlbauer i.A. IABLIS, Köln. Процитовано 17 серпня 2016.
  12. Karl Heinz Jahnke (1995). Ursula Goetze. Ahriman-Verlag. с. 85—90. ISBN . {{}}: Проігноровано |work= ()
  13. Werner Krauss (1946). PLN. Die Passionen der halkyonischen Seele. Vittorio Klostermann, Frankfurt am Main. ISBN .
  14. Jost Hermand (2013). Inner emigration - forms of artistic expressions. Berghahn Books. с. 156. ISBN . {{}}: Проігноровано |work= ()
  15. Werner Krauss (main text); Horst F. Müller (editor and compiler of biographical epilogue) (1997). Edistosrische Anmerkungen (biographical notes included as an epilogue). Walter de Gruyter. с. 545. ISBN . {{}}: Проігноровано |work= ()
  16. Wolfgang Asholt (2009). Die DDR-Romanistik und der Spanische Bürgerkrieg See also footnote 1 (same page). Vervuert Verlag, Frankfurt am Main. с. 75. ISBN . {{}}: Проігноровано |work= ()
  17. Sean A. Forner, Michigan State University (2014). German Intellectuals and the Challenge of Democratic Renewal: Culture and politics after 1945. Cambridge University Press. с. 244. ISBN .
  18. Jochen Lengemann (1986). 1. Wahlperiode 1946-1950 (PDF). Das Hessen-Parlament 1946-1986: Biographisches Handbuch des Beratenden Landesausschusses, der Verfassungsberatenden Landesversammlung und des Hessischen Landtags (1.–11. Wahlperiode). Präsident des Hessischen Landtags & Insel Verlag. Процитовано 17 серпня 2016.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

portret Verner Kraussnim Werner KraussNarodivsya7 chervnya 1900 1900 06 07 1 2 Shtutgart Nimecka imperiyaPomer28 serpnya 1976 1976 08 28 3 1 2 76 rokiv Berlin NDRKrayina Nimechchina NDRNacionalnistnimecDiyalnistboyec oporu romanist politik istorik literaturi vikladach universitetu literaturnij kritikAlma materMyunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana Gumboldtskij universitet BerlinaGaluzromanistika istoriya literaturiZakladLejpcizkij universitet Marburzkij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij kerivnikKarl Fossler Erih AuerbahChlenstvoAkademiya nauk NDR Saksonska akademiya nauk 31 grudnya 1951 Saksonska akademiya naukPartiyaSocialistichna yedina partiya Nimechchini i Komunistichna partiya NimechchiniNagorodid 1965 d 1960 Verner Krauss u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krauss Verner Krauss nim Werner Krauss 7 chervnya 1900 Shtutgart 28 serpnya 1979 Berlin nimeckij literaturoznavec profesor romanskoyi filologiyi uchasnik antinacistskoyi grupi sprotivu Uprodovzh 1940 h rokiv buv politichnim aktivistom 1943 roku jogo bulo viznano vinnim u zradi ta zasudzheno do strati Zavdyaki vtruchannyu koleg na choli z Gansom Georgom Gadamerom 1944 roku smertnij virok bulo zmineno a Kraussa zasudili do p yatirichnogo uv yaznennya ZhittyepisVerner Krauss buv sinom nimeckogo arhivista ta istorika literaturi Rudolfa Kraussa ta Ottiliyi Shyule Navchavsya u shtutgartskij gimnaziyi Ebengarda Lyudvigza de zahopivsya francuzkoyu literaturoyu Pislya zavershennya navchannya u chervni 1918 roku jogo prizvali do armiyi artileristom Pislya demobilizaciyi 1919 roku Krauss vivchav literaturoznavstvo v Universiteti Lyudviga Maksimiliana u Myunheni pid kerivnictvom Karla Fosslera a takozh u Berlinskomu universiteti yakij zgodom stav nazivatisya Gumboldskim universitetom Specializuvavsya na romanskij filologiyi Uprodovzh 1922 1926 rokiv studiyuvav u Madridi de poznajomivsya z bagatma mitcyami ta anarhistami a takozh pochav cikavitisya marksizmom Zi svoyim vchitelem istorikom potim pidtrimuvav zv yazok vse zhittya Pislya povernennya do Nimechchini vin proviv misyac v batkiv a potim virushiv prodovzhuvati navchannya u Myunheni de i poznajomivsya z psihologom Pochatok akademichnoyi kar yeri Pid kerivnictvom Karla Fosslera napisav u Myunheni doktorsku disertaciyu prisvyachenu povsyakdennomu zhittyu ta literaturi u serednovichnij Ispaniyi nim Das tatige Leben und die Literatur im mittelarterlichen Spanien U kvitni 1931 roku pereyihav do Marburga de stav asistentom profesora Eriha Auerbaha na seminari z romanskoyi filologiyi u Marburzkomu universiteti Rik potomu projshov gabilitaciyu z robotoyu Rozvitok bukolikiv u ispanskij literaturi nim Uber die asthetische Glundlagen des spanischen Schaferromans yaku pidgotuvav pid kerivnictvom Auerbaha ta otrimav status privat docenta 1933 roku koli Auerbaha bulo pozbavleno prava vikladannya v universiteti Krauss pochav vikladati zamist nogo Dva roki potomu koli Auerbah viyihav do Stambula Krauss mav stati profesorom ale jomu zavadiv status politichno neblagonadijnogo Uchast v antinacistskomu sprotivi 11 listopada 1933 roku v Lejpcizi vidbulasya ceremoniya na chest Nacional socialistichnoyi revolyuciyi She do neyi bagato predstavnikiv universitetskogo seredovisha buli zmusheni pidpisati deklaraciyu virnosti Adolfu Gitleru pid nazvoyu Z Adolfom Gitlerom za chest svobodu ta zakon nimeckogo narodu nim Mit Adolf Hitler fur des deutschen Volkes Ehre Freiheit und Recht Verner Krauss yak i jogo vchitel ta kolega Erih Auerbah yakogo na toj moment vzhe pozbavili prava vikladannya v universiteti cherez te sho vin buv yevreyem buli odnimi z 900 pidpisantiv deklaraciyi Persha robota Kraussa bula vidana 1936 roku pid nazvoyu Kornel yak politichnij poet U serpni 1940 roku Kraussa prizvali do armiyi vin sluzhiv u pidrozdili perekladachiv Vermahtu v Berlini hocha kilka raziv jogo vidpravlyali na liniyu frontu Vin mav analizuvati ispansku presu Pid chas perebuvannya u Berlini zavdyaki psihiatru Dzhonu Rittmajsteru Krauss poznajomivsya z aktivistom kerivnikom odnogo z pidrozdiliv Chervonoyi kapeli Razom zi svoyeyu podrugoyu studentkoyu Krauss rozkleyuvav listivki z kritikoyu nacistskoyi vistavki Radyanskij raj yaka prohodila u travni chervni 1942 roku v parku 24 listopada 1942 roku yih oboh zatrimalo Gestapo cherez zv yazok z Chervonoyu kapeloyu Pid torturami Ursula Getce dala zvinuvachuvalni svidchennya proti Kraussa ta inshih chleniv grupi ale zgodom vid nih vidmovilasya Kraussu poshastilo cherez te sho vprodovzh 1918 1919 rokiv vin sluzhiv u armiyi jogo spravu rozglyadav Nacionalnij vijskovij sud a ne sud SS Tozh hocha 18 sichnya 1943 roku jogo viznali vinnim u zradi ta zasudili do strati virok vdalosya zminiti Vid smerti Kraussa vryatuvalo vtruchannya Gansa Georga Gadamera yakij 1943 roku stav profesorom u Lejpcigu Vin ta kolegi Kraussa z Marburzkogo universitetu podali klopotannya de ekscentrichna povedinka Kraussa poyasnyuvalasya nayavnistyu v nogo shizofrenichnih tendencij Tam bulo takozh zaznacheno sho zachattya Kraussa vidbulosya v toj period koli jogo batki malo ne rozluchilisya She odnim argumentom na korist ekscentrichnosti Kraussa stalo te sho pid chas jogo perebuvannya u Marburgu na jogo oblichchi chasto mozhna bulo pobachiti podryapini vid golinnya Na procesi Krauss zigrav rol bozhevilnogo profesora yakij brav uchast v akciyah Chervonoyi Kapeli cherez kohannya do zhinki Inshi chleni grupi Bojzena dali svidchennya na korist ciyeyi versiyi Jogo druzi ta rodina zabezpechili pidtrimku vidatnih intelektualiv togo chasu zibravshi listi Karla Fosslera Ernsta Roberta Kurciusa ta inshih koleg Kraussa Marburzkij universitet nadislav oficijne proshennya pro pomiluvannya do ministerstva osviti Zahistu takozh vdalosya otrimati svidchennya doktora Kretshmera z Marburzkoyi psihiatrichnoyi likarni yakogo povazhali nacisti Navit ne zustrivshis z Kraussom vin viznav jogo psihichno hvorim Povtornij rozglyad spravi rozpochavsya 30 grudnya 1943 roku a 14 veresnya 1944 roku smertnij virok zaminili p yatirichnim terminom uv yaznennya Ursulu Getce bulo stracheno na giljotini u zhinochij tyurmi 5 serpnya 1943 roku Krauss proviv dvadcyat misyaciv v ochikuvanni strati Protyagom uv yaznennya u tyurmi Plotcenzee vin listuvavsya zi svoyimi kolegami ta blizkimi a takozh pisav pracyu pro barokovogo poeta Baltasara Grasiana ta satirichnij roman PLN abo Pristrasti alkionivskoyi dushi Die Passionen der halkyonischen Seele golovnij geroj yakogo desho nagaduvav Garro Shulce Bojzena Knizhku bulo vidano pislya vijni 1946 roku ta perevidano 1983 go 21 kvitnya 1945 roku Kraussa ta inshih uv yaznenih tyurmi Torgau zmusili virushiti marshem na shid Jmovirno yih hotili dopraviti do konctaboru ale kolonu zvilnili amerikanski vijskovi Zavdyaki dopomozi likarya Krauss distavsya potyagom do Karlovih Variv zvidki jogo pereveli do amerikanskogo taboru dlya vijskovopolonenih v Egeri na kordoni z Chehoslovachchinoyu Jogo zvilnili 16 chervnya 1945 roku Povoyenni roki Pislya vijni Krauss povernuvsya do Marburga de vprodovzh 1945 46 rokiv obijmav posadu profesora 1945 roku vin zasnuvav vplivove shomisyachne vidannya Buv chlenom komitetu z denacifikaciyi yakij rozglyadav spravi universitetskih vikladachiv ale jogo nepriyemno vrazila poblazhlivist amerikanskoyi administraciyi do predstavnikiv akademichnogo seredovisha yaki spivpracyuvali z nacistami Koli zbirku eseyiv samogo Kraussa zaboronili a CRU pidgotuvalo na nogo raport Krauss virishiv pereyihati na shid 1947 roku vin stav profesorom romanskoyi filologiyi na kafedri istoriyi ta filologiyi na filosofskomu fakulteti Lejpcizkogo universitetu de na toj chas vzhe vikladali Ernst Bloh ta germanist Zgodom Bloh buv zmushenij pereyihati na Zahid a eseyi samogo Kraussa pochali piddavati cenzuri Kilkoh jogo studentiv bulo zaareshtovano Nevdovzi pislya vijni Krauss vstupiv do Komunistichnoyi partiyi 19 lyutogo 1946 roku jogo priznachili predstavnikom partiyi u Konsultativnomu regionalnomu komiteti ale 15 travnya 1946 roku vin zvilnivsya zalishivshi svoyu posadu Dzho Migali 1947 roku Krauss stav chlenom Socialistichnoyi yedinoyi partiyi Nimechchini Sozialistische Einheitspartei Deutschlands SED 1949 roku Krauss stav chlenom Saksonskoyi akademiyi nauk nim Sachsische Akademie der Wissenschaften a 1951 roku obijnyav posadu profesora u Gumboldskomu universiteti u Berlini Pislya 1945 roku Krauss namagavsya pereosmisliti istoriyu nimeckih intelektualiv shob vidnajti libertarianske pidgruntya nimeckoyi nacionalnoyi svidomosti Na jogo dumku pislya 1848 roku panivnoyu stala bismarkianska koncepciya nacionalnosti tak zvani nimecki cinnosti peretvorilisya na uosoblennya kvaziromantichnih viyaviv zverhnosti Kultur proti civilizaciyi etika proti moralnosti spilnota proti suspilstva narod Volk proti mas rozvitok osobistosti proti prav lyudini 1955 roku pid egidoyu Krauss stvoriv robochu grupu z vivchennya istoriyi francuzkogo ta nimeckogo prosvitnictva Cej period cikaviv jogo i todi koli 1961 roku vin pereyihav do Berlina Vijshovshi na pensiyu 1965 roku Krauss prodovzhiv pisati ta populyarizuvati perekladi klyuchovih prac z ciyeyi temi Opublikovani praciNaukovi praci Literaturtheorie Philosophie und Politik Aufbau Verlag Berlin und Weimar 1984 2 Aufl 1987 Cervantes und seine Zeit Hrsg Werner Bahner de Gruyter Berlin 1990 Spanische italienische und franzosische Literatur im Zeitalter des Absolutismus de Gruyter 1997 Essays zur spanischen und franzosischen Literatur und Ideologiegeschichte der Moderne de Gruyter 1997 Aufklarung 1 Frankreich 1 Hrsg Winfried Schroder Aufbau Berlin Weimar 1991 ISBN 3 351 01718 9 Aufklarung 2 Frankreich 2 Aufbau Berlin Weimar 1987 ISBN 3 351 00583 0 Aufklarung 3 Deutschland und Spanien Hrsg Martin Fontius de Gruyter Berlin 1996 Sprachwissenschaft und Wortgeschichte de Gruyter 1997 Inshi vidannya Gracians Lebenslehre Klostermann Frankfurt 1947 2 Auflage ebd 2000 Krauss schrieb dieses Buch uber den spanischen Moralisten Gracian in der Todeszelle des Zuchthauses Plotzensee Fontenelle und die Aufklarung Wilhelm Fink Munchen 1969 Die Aufklarung in Spanien Portugal und Lateinamerika ebd 1973 Literaturgeschichte als geschichtlicher Auftrag Argument Berlin 1979 Hans Kortum Christa Gohrisch Hrsg Zur Anthropologie des 18 Jahrhunderts Die Fruhgeschichte der Menschheit im Blickpunkt der Aufklarung Hanser Munchen 1979 TB Ullstein Frankfurt 1987 Die Innenseite der Weltgeschichte Ausgewahlte Essays uber Sprache amp Literatur Reclam Leipzig 1983 Manfred Naumann Hrsg Vor gefallenem Vorhang Aufzeichnungen eines Kronzeugen des Jahrhunderts Fischer TB Frankfurt 1995 Elisabeth Fillmann Karlheinz Barck Hrsg Die nabellose Welt Mit drei Visionen von Nuria Quevedo Basisdruck Berlin 2001 Peter Jehle Peter Volker Springborn Hrsg Ein Romanist im Widerstand Briefe an die Familie und andere Dokumente Weidler Berlin 2004 PLN Die Passionen der halykonischen Seele Roman Rutten und Loening Berlin 1980 Klostermann Frankfurt 1983 zuerst 1946 Elisabeth Fillmann Peter Jehle Peter Volker Springborn Hrsg Werner Krauss Briefe 1922 1976 Klostermann Frankfurt 2002 GoogleBooks Grundprobleme der Literaturwissenschaft Rowohlt Reinbek 1968Div takozhKarl BerensPrimitkiMarburger Professorenkatalog 2016 d Track Q26951121 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Kristina Lieschke 24 serpnya 2006 Bewegter deutsch deutscher Lebenslauf Wissenschaftler Schriftsteller und Marxist Vor dreissig Jahren starb Werner Krauss dessen Arbeit das Romanische Seminar der Philipps Universitat in den 1930er Jahren gepragt hatte Ein Ruckblick auf das Leben einer Personlichkeit die in keine Schublade passte und das Nazi Regime mit knapper Not uberlebte Das Marburger UniJournal Philipps Universitat Marburg Bernd Rainer Barth Krauss Werner 7 6 1900 28 8 1976 Romanist Wer war wer in der DDR Ch Links Verlag Berlin amp Bundesstiftung zur Aufarbeitung der SED Diktatur Berlin Procitovano 17 serpnya 2016 Franz Josef Hanke 24 grudnya 2005 fjh Journalistenburo Marburg Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2012 Procitovano 17 serpnya 2016 PDF Professorenkatalog der Universitat Leipzig Catalogus Professorum Lipsiensium The source includes a small photo portrait Leipzig University Arhiv originalu PDF za 11 zhovtnya 2016 Procitovano 17 serpnya 2016 Werner Krauss 1929 Das tatige Leben und die Literatur im mittelalterlichen Spanien W Kohlhammer Stuttgart Deutsches Pressemuseum im Ullsteinhaus e V Berlin Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2021 Procitovano 17 serpnya 2016 Kristina Werner 2014 Zwischen Neutralitat und Propaganda Franzosisch Dolmetscher im Nazionalsozialismus Frank amp Timme Berlin s 58 59 ISBN 978 3 7329 0085 5 Darko Suvin 2003 Werner Krauss The Furthest Exception The Rule and the Exception Romance Studies in Germany and Werner Krauss Prof Dr Ulrich Schodlbauer i A IABLIS Koln Procitovano 17 serpnya 2016 Karl Heinz Jahnke 1995 Ursula Goetze Ahriman Verlag s 85 90 ISBN 978 3 894 84553 7 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka Werner Krauss 1946 PLN Die Passionen der halkyonischen Seele Vittorio Klostermann Frankfurt am Main ISBN 978 3 46501 580 2 Jost Hermand 2013 Inner emigration forms of artistic expressions Berghahn Books s 156 ISBN 978 0 85745 590 1 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka Werner Krauss main text Horst F Muller editor and compiler of biographical epilogue 1997 Edistosrische Anmerkungen biographical notes included as an epilogue Walter de Gruyter s 545 ISBN 3 11 015593 1 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka Wolfgang Asholt 2009 Die DDR Romanistik und der Spanische Burgerkrieg See also footnote 1 same page Vervuert Verlag Frankfurt am Main s 75 ISBN 978 3 86527 465 6 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka Sean A Forner Michigan State University 2014 German Intellectuals and the Challenge of Democratic Renewal Culture and politics after 1945 Cambridge University Press s 244 ISBN 978 1 107 04957 4 Jochen Lengemann 1986 1 Wahlperiode 1946 1950 PDF Das Hessen Parlament 1946 1986 Biographisches Handbuch des Beratenden Landesausschusses der Verfassungsberatenden Landesversammlung und des Hessischen Landtags 1 11 Wahlperiode Prasident des Hessischen Landtags amp Insel Verlag Procitovano 17 serpnya 2016

Дата публікації:
Топ