Вергеєнко Михайло Никифорович

Михайло Вергеєнко (біл. Міхаіл Вергеенка, нар. 12 січня 1950, Гомель) — радянський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — білоруський тренер. Відомий за виступами за клуб «Динамо» (Мінськ), у складі якого став чемпіоном СРСР у 1982 році. Як тренер ставав із мінським «Динамо» дворазовим чемпіоном Білорусі та володарем Кубка Білорусі, двічі очолював також збірну Білорусі.

Михайло Вергеєнко
Особисті дані
Народження	12 січня 1950(1950-01-12)
	Гомель, СРСР
Смерть	16 липня 2024(2024-07-16)^[1] (74 роки)
	Мінськ, Білорусь
Зріст	183 см
Вага	78 кг
Громадянство	СРСР  Білорусь
Позиція	воротар
Юнацькі клуби
1969-1970	«Спартак» (Гомель) «Динамо» (Мінськ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1971–1983 «Динамо» (Мінськ) 281 (-280)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1984–1986 «Динамо» (Мінськ) (помічник) 1989–1991 «Динамо» (Мінськ) (помічник) 1991–1994 / «Динамо» (Мінськ) 1992–1994 Білорусь 1994–1995 «Гаспер» (Гаґен) 1997–1999 Білорусь
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

Михайло Вергеєнко народився в Гомель. Розпочав займатися футболом у юнацькій команді місцевого «Спартака», у 1969 році перейшов до дублюючого складу мінського «Динамо». З 1971 року розпочав виступи в основній команді мінського клубу, кольори якої і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала тринадцять років. Більшість часу, проведеного у складі мінського «Динамо», був основним гравцем команди, кілька років був капітаном команди. У 1982 році Вергеєнко разом із командою став чемпіоном СРСР. Наступного року команда отримала бронзові нагороди першості, проте Михайло Вергеєнко не отримав цієї нагороди, оскільки не провів необхідної кількості матчів. У 1983 році воротар завершив виступи на футбольних полях.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, у 1984 році, увійшовши до тренерського штабу клубу «Динамо» (Мінськ). Працював тренером до 1986 року, пізніше у 1986 став начальником команди. З 1988 року знову був одним із тренерів мінського клубу, а в 1991 році очолив його тренерський штаб. Після проголошення незалежності Білорусі він паралельно очолив і тренерський штаб новосформованої національної збірної Білорусі. Два роки поспіль Вергеєнко вигравав із «Динамо» чемпіонат Білорусі, проте у 1994 році покинув обидві посади. У 1994—1995 роках колишній воротар тренував німецький нижчоліговий клуб «Гаспер». У 1997—1999 році Вергеєнко знову очолював національну збірну Білорусі, паралельно працюючи в клубній структурі мінського «Динамо». З 1998 до 2011 року Михайло Вергеєнко працював також заступником голови Білоруської федерації футболу, проте після обрання на посаду її керівника Сергія Румаса його не обрали до керівних органів федерації.

Політичні погляди

Михайло Вергеєнко підписав відкритого листа спортивних діячів країни, які підтримали діючу владу Білорусі після жорстокого придушення народних протестів у 2020 році.

Особисте життя

Сином Михайла Вергеєнка є , який тренував молодіжну збірну Білорусі з футболу.

Титули і досягнення

Як гравця

• Чемпіон СРСР (1):

«Динамо» (Мінськ): 1982

Як тренера

• Чемпіон Білорусі (2):

«Динамо» (Мінськ): 1992, 1992–1993

• Володар Кубка Білорусі (1):

«Динамо» (Мінськ): 1992

Примітки

1. Умер Михаил Вергеенко
2. Человек за бортом. Михаил Вергеенко: персона отчуждения [ 2017-09-09 у Wayback Machine.] (рос.)
3. . sport.tut.by (рос.). 24 листопада 2020. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
4. Подписи. athletes.by. оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 8 грудня 2020. (рос.)
5. «Жизнь показала — Косой был прав» (архівна копія) (рос.)

Посилання

• Вергеєнко Михайло Никифорович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Вергеєнко Михайло Никифорович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль на сайті «Збірна Білорусі з футболу» (рос.)