Ве́рбиця — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області.
село Вербиця | |
---|---|
Церква | |
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Стрийський район |
Громада | Ходорівська міська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Населення | 467 осіб |
Площа | 1,41 км² |
Густота населення | 331,21 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81760 |
Телефонний код | +380 3239 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°22′33″ пн. ш. 24°24′10″ сх. д. / 49.37583° пн. ш. 24.40278° сх. д.Координати: 49°22′33″ пн. ш. 24°24′10″ сх. д. / 49.37583° пн. ш. 24.40278° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 272 м |
Відстань до обласного центру | 76 км |
Відстань до районного центру | 25 км |
Найближча залізнична станція | Ходорів |
Відстань до залізничної станції | 12 км |
Місцева влада | |
Карта | |
Вербиця | |
Вербиця | |
Мапа | |
Вербиця у Вікісховищі |
Назва
Назви сіл Жидачівського району можна пояснити історичними та економічними умовами їх виникнення, характером території, природи, рельєфу тощо.
Деякі населені пункти отримали свої назви від найменувань старовинних урочищ; окремі назви сіл означають певну прикмету, властиву тій чи іншій оселі і т. д. Зокрема назви окремих сіл нашого краю носять у собі територіальні ознаки.
За однією версією, моє рідне село Вербиця нарекли такою милозвучною назвою через те, що в ньому росте багато верб.
Верба — ніжне дерево, миле і дороге серцю українця, тісно пов'язане з його життям та побутом. Здавна супроводжує людські поселення і оселі. Нею обсаджували ставки, береги річок, озера, дороги. Адже верби укріпляють береги, стримують зсуви, у посушливих місцях зупиняють піщані зноси, а зволожені ґрунти осушують. Верба — незамінний фітомеліорант у наших умовах.
Верби — надто вологолюбиві рослини. Вербові прутики — надійний засіб пошуку джерел води. Народна мудрість це давно запримітила — де ростуть верби, там водні джерела чисті. Згадайте слова народної пісні: Ой у полі вербиченька, Там стояла криниченька.
Не випадково з давніх-давен криниці копали під вербою.
Верби над ставом — традиційна риса українського села. «Де срібна вербиця — там здорова водиця». Справді, верба — найнадійніший природний фільтр. У річці воду для пиття, як правило, брали під вербицею. А де копали колодязі, то на дно клали вербову дощечку, а невеличку, завбільшки з долоню, у відро з водою. Це дезенфікує воду, поліпшує смакові якості завдяки «вербового духу», що надають смолисті речовини.
Світоглядне значення поняття «верба» розкриває етимологія цього слова. Складається воно з двох слів «вер» i «ба». В давнину ці слова відповідно означали «всесвіт» i «матір». В українській мові подвійну матір, тобто матір матері й сьогодні називають «баба», «бабуля» «бабця» та іншими словами, похідними від подвоєння «ба». Слово має коріння у первісних культах Праматері світу. Й до сьогодні кам'яні культові зображення Праматері, що стояли на узвишшях могил по всій Україні, називають бабами.
Слово «вер» також дуже давнє. Величність позначуваного ним явища — Всесвіту — відбилась в багатьох українських словах, які ніби засвідчують величність та перевагу цього слова над іншими. Деякими з них ми користуємося і сьогодні. Це слова «верх», «вершина», «вершити», «верхів'я», «верхній», «зверхник», «верховода», «верховина» тощо.
В українській мові суфікс -иця вказує не лише на зменшувальне значення, його можна виділити і в таких словах: молодиця, гаківниця, винниця, болотниця, косовиця, полуниця, суниця, полотниця і т. д. Цей суфікс у зазначених словах вказує не на значення зменшувальності, а на місце знаходження (поміж верб, на болоті, поміж сосон та ін.).
Таке вшанування верби підкреслює значимість символіки цієї рослини для України і українського народу. Як символ Матері Всесвіту, а точніше її тотем-дерево, верба відігравала значну роль в обрядах і ритуалах українських релігійних і народних свят. Перед Великоднем цілий тиждень святкувалось вшанування Матері Всесвіту — верби. I досі збереглись спрощені та перекручені деякі обряди цього свята й назва — «вербний тиждень», «вербна неділя», «вербиця».
З вербою пов'язані і українські прізвища: Верба, Вербицький, Вербилівський, Вербин, Вербинець, Верб'яний, Верблян, Вербовець тощо У козацький реєстрах зустрічаємо прізвища — прізвиська: Верба, Вербенко, Вербило, Вербота, Вербята, Лозинець, Лозинський, Лозицький тощо
Згідно з іншою версією назва села походить від того, що тут вербували (наймали, набирали) людей до війська для боротьби з чужоземцями.
В Україні тотожних назв населених пунктів дуже багато. На основі адміністративно-територіального поділу, назви з коренем «верба» зустрічаються не тільки в інших регіонах України, а й за кордоном. Так, наприклад, село Вербиця зустрічаємо у Шумському районі Тернопільської області та поблизу Томашова Любельського у Люблінському воєводстві Республіки Польща.
Географія
Село розташоване за 25 кілометрів на схід від колишнього районного центру — міста Жидачева й за 12 кілометрів від залізничної станції Ходорів та за 76 кілометрів на південний схід від обласного центру — міста Львова.
Село розташоване у південно-західній частині природного району Опілля. Середня висота села над рівнем моря становить 272 метри. Географічні координати с. Вербиця 49° 23′ північної широти, 24° 24′ східної довготи. Вербиця лежить за півтора кілометри від автошляху між містами Ходоровом та Рогатином. Біля села Вербиця пролягає автомагістраль міжобласного значення Стрий — Бережани — Тернопіль.
Село межує із селами: Вовчатичами та Садками — на північному заході, Сугровом — на південному заході. На сході село Вербиця межує із селами Рогатинського району Івано-Франківської області: Помонятами, Княгиничами, Воскресінцями, на півночі — з Долинянами.
Природа
Вербиця знаходиться у помірно-континентальному кліматичному поясі. Середня температура липня +18С, січня −4,5С, середня річна -+ 6,8С. Річна кількість опадів 650 мм, більшість з них (450 мм) випадає у теплий період року. Абсолютний максимум повітря -+35С, абсолютний мінімум −32С. Сніговий покрив не тривкий, через часті відлиги взимку. Чітко виражені пори року, однак їх тривалість неоднакова через нестійкість, мінливість погоди.
Село багате на землі середньої родючості. Однак останнім часом у зв'язку з розвалом колективного господарства збільшилася кількість землі, яку ніхто не використовує для обробітку.
Вербиця славиться дуже доброю водою, є тут понад п'ятнадцять джерел, з яких стало випливає чиста холодна вода. Джерела, у переважній більшості, знаходяться в межах села або поблизу нього і в народі їх ще називають криничками. Майже всі вони мають питну воду і, як би не була оформлена криничка, якщо вода придатна для пиття, біля неї є посудина, щоб перехожий міг напитися та втамувати спрагу.
У селі протікають кілька невеликих потоків, які живлять водою ставок, а дальше несуть свої води у річку Свірж, що знаходиться у сусідньому селі Воскресінцях Рогатинського району.
На території села Вербиці, в урочищі Гайок, є значні поклади керамічних та цегельних глин.
АТУ
Вербиця — колишній центр Вербицької сільської ради. Територія сільської ради займала площу 494,5 тис. м². Сільській раді були підпорядковані чотири населених пункти: Вербиця, Вовчатичі, Садки, Сугрів. У сільській раді працювало 15 депутатів, 8 членів виконкому. Зараз Вербиця центр старостинського округу Ходорівської міської територіальної громади.
Історія
Багато сотень років учені працюють над проблемою виникнення населених пунктів на Прикарпатті. У більшості історичних досліджень науковці зводять свої думки до глибинних періодів давнини.
Село Вербиця належить до історичної території, яка називається Галичиною. Цей західноукраїнський регіон внаслідок політичних подій в історії України, що призводили до поділу українських земель, починаючи з XIV століття підпадав під владу Польщі, Литви (1349—1772 рр.), Австрії (1772—1918 рр.), Росії (1809—1815 рр.), Польщі (1918—1939 рр.), Радянської імперії (1939—1991 рр.).
У плині часу, хаосі, воєн та різних життєвих колізіях уціліло не дуже багато архівних документів про село. Так, історичні відомості про першу згадку с. Вербиця сягають XV століття. Перша письмова згадка про село датується 1445 роком. Про ранній період його розвитку поки що майже немає інформації. Існує твердження, що село могло виникнути ще в давньоруські часи. Скільки прожито літ і пережито бід моїми далекими пращурами… Літопис села має багату, а заодно й трагічну історичну спадщину. Згадуваний 1445 рік — перша, на даний час, віднайдена письмова згадка про Вербицю.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі.
Як і більшість старовинних поселень, Вербиця розташовувалася в місці, пристосованому до оборони. У XVIII столітті згадувалися в документах поля «За Окопом» та «На Острові». Ці назви наводять на думку про існування в цьому місці якогось укріплення. Є припущення, що навколо цього укріплення знаходилися вириті рови та кілька великих ставків, які допомагали тримати оборону перед ворогами-нападниками. На випадок небезпеки разом із сім'ями наші пращури могли заховатись в збудованому укріпленні. Джерела польського періоду про таке укріплення не згадують, тому є підстава вважати, що до середини XV століття воно вже не існувало.
З найдавніших часів перші поселенці села будували глинобитні будівлі — хати та приміщення для худоби. Хати та інші будівлі покривали очеретом та китицями із житньої соломи. Будинки для житла будували одно- та двокімнатні. Перші хати поселян стояли недалеко теперішнього центру села. В найдавніші часи хати були курними, без димоходів. В хаті мурували велику піч з припічком, на якому спали. У великих сім'ях були широкі лавиці, на яких спала челядь.
У кожній сім'ї була скриня для одягу. Сільські столяри згодом навчилися робити дерев'яні ліжка та бамбетлі. В ліжках накладали солому і покривали плахтами.
Мешканці села займались, крім землеробства, розведенням великої рогатої худоби, свиней, овець і коней а також попутно різними ремеслами (бондарством, ковальством, шевством, кравецтвом тощо). Вмілому розміщенню Вербиці сприяло те, що через село протікало кілька потоків, з яких поселяни могли брати воду для приготування їжі, поїти коней та худобу.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460350, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 263 виборці, явка 48,29%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 21,26%, за «Європейську Солідарність» — 20,47%, за «Голос» — 14,96%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 51,18%, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 12,60%, за Володимира Гаврона (Голос) — 10,24%.
Економіка
Територію села перетинає високовольтна лінія Західноукраїнської електропідстанції (напругою 750 кВ), а з 1983 року через Вербицю проходить магістральний експортний газопровід «Дружба», який з'єднує газові родовища півночі Західного Сибіру Російської Федерації із споживачами в Європі.
Запаси глини в свій час використовувалися на колгоспному цегельному заводі для випікання будівельної цегли для потреб господарства.
Село газифіковане та електрифіковане.
Населення
Станом на 1 січня 2009 року населення Вербицької територіальної громади становить 2340 чоловік, з них жителів с. Вербиця — 467 осіб, с. Вовчатичі — 1085 осіб, с. Садки — 303 особи, с. Сугрів — 485 осіб. Густота населення с. Вербиця становить 331,21 осіб/км². Загальна площа села становить 1,41 км².
Віковий склад населення, зафіксований Всеукраїнським переписом населення 2001 року, характеризується зменшенням частки дітей у загальній кількості населення, поряд із підвищенням питомої ваги осіб у віці, старшому за працездатний, ускладнюють сучасну демографічну ситуацію в нашому селі й свідчать про старіння населення. У віковій структурі села переважають люди похилого віку, дуже незначна частка молоді до 17 років, у статевому складі переважають жінки.
Зменшення кількості населення села Вербиці пов'язують із специфікою розташування села (віддаленість від транспортних шляхів обласного значення), а також від'ємним приростом населення, що зумовлено соціально-економічними умовами, (обмеженою кількістю робочих місць, розвитком інфраструктури села), міграцією за кордон (в більшій мірі чоловіків).
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,36% |
російська | 0,64% |
Освіта, культура, релігія
Є у Вербиці загальноосвітня середня школа І-ІІ ступенів, клуб на 200 місць, бібліотека, поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт, 2 магазини, побутовий комбінат, автоматична телефонна станція.
Діє . Храм внесено до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення за охоронним номером 1905-М.
На території сільської ради зареєстровано 4 релігійні громади.
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ПАМ’ЯТНИКА Т.Г.ШЕВЧЕНКУ
Як ми уже зазначали вище, кінець 80-х рр. ХХ ст. в Україні, особливо в Західній, це був період національного пробудження, прозріння, усвідомлення себе волелюбною українською нацією. Повсюдно створювались партії Народного Руху, які влаштовували всенародні віча, сходи громадян, організовували перепоховання жертв більшовицького режиму, відкриття Стрілецьких могил та пам’ятників борцям за волю. Ніщо не могло зупинити животворчих процесів незалежницького оновлення свідомості й почуттів жителів нашого краю – повсюди проростали паростки отого незламного, живучого, людяного, надихаючого, що зветься народною духовністю, українським менталітетом.
Не обминуло це всенародне піднесення і нашу Вербицю.
А почалося все у восьмирічній школі. Група вчителів-ентузіастів, що завжди носила в серці любов до всього рідного, українського – мови, історії, пісні, традицій, почала влаштовувати ранки, вечори, проводити бесіди, присвячені славним сторінкам нашої історії – боротьбі за українську самостійну державу. Та матеріалу для проведення таких заходів ми не мали. Тому розпитували у старших людей про ЗУНР, про Злуку ЗУНР і УНР, про бої на горі Маківці, про бої під Крутами, про УПА і ОУН тощо.
Серед оповідачів найяскравішою постаттю був Леськів Павло, людина начитана, з доброю пам’яттю, патріотично налаштована.
Це йому належить ідея встановлення пам’ятника Т.Г.Шевченку у нашому селі. А інша мешканка села Данчевська Степанія зразу ж вказала на місце, де можна спорудити пам’ятник – у центрі села, на роздоріжжі, на місці, де стояла колгоспна комора, яку напередодні розібрали. А захаращене місце залишилось, як чиряк на здоровому тілі.
Ідею підхопили ми, освітяни, члени Товариства української мови ім.Т.Г.Шевченка.
Перш за все почали готувати площу. Скликали людей, розчистили місце, вивезли сміття, почистили струмок, що протікав біля площі. Обсадили берег деревцями, кущами, квітами.
Василюк Степан віддав нам зі свого подвір’я великий камінь, який ми вирішили поставити у центрі площі на місці пам’ятника і освятили.
Домовились з отцем Богданом Гринівим, і в найближчу неділю парафіяни з церковною процесією прибули на площу. Відбулося Богослужіння, а потім – велелюдний мітинг. Люди були піднесені, віяння нового часу торкнулося всіх. Тут же вирішили збирати кошти на спорудження пам’ятника. Люди давали, скільки хто міг. Створили також оргкомітет, який очолив Василюк Степан.
Допомагали нам вихідці з села, що проживали у Львові – Неїжмак В., Крачковський С., Атаманів П. Вони зустрілися з кількома скульпторами. Нам «підійшов» (по коштах) скульптор Дзиндра Петро. Ми поїхали до нього, вибрали макет бюста і домовились про ціну.
Коштів не вистачало, і тоді ми організували і провели в клубі благодійний вечір стрілецької і повстанської пісні. До речі прийшлося нам по крихітці збирати слова цих пісень у Лалак Г., Нагребної Г., Бурчали С. та ін. Вчителі, що проживали у Ходорові, Вовчатичах, теж збирали і записували пісні. Долучився до цього і наш художній керівник Підгайний М.П. Люди старшого віку зі сльозами на очах слухали пісні своєї молодості, які десятиліттями були заборонені.
Згодом виникла потреба обгородити камінь. Знайшли осокори, знесені буревієм. На колгоспній пилорамі їх порізали, зробили лати, штахети. На Ходорівському заводі «Поліграфмаш» дістали металеві труби. І знову колективно зробили огорожу, пофарбували її синьо-жовтим кольором. Це ще один крок до успіху.
Та робота над виготовленням бюста затримувалась через відсутність матеріалу – спеціального каменю, який добувають у Миколаївському районі. Працівники кар’єру мали добутися до сьомого пласту, що дає потрібний матеріал. Допоміг нам у вивезенні матеріалу і доставці до скульптора у м.Львів Степан Крачковський.
Скульптор з архітектором прибули в село, оглянули місце, одобрили. Архітектор зробив проект. За проектом місцевий майстер Іванишин Степан почав роботу над основою пам’ятника та постаментом. Допомагали йому більшість чоловіків села безоплатно. Особливо добре попрацювали Атаманів С., Сенів С., Данчевський М. та ін. Тротуарну плитку з Мукачева привезли Неїжмаки Степанія і Павло.
Нарешті привезли бюст. Його встановлював на постамент кранівник Лесів А.
А далі постала проблема впорядкування площі. Знову потрібні були кошти, які збирали в громади. Робота по впорядкуванню площі пожвавішала, коли до неї долучилося правління колгоспу, який очолював Мулик П. Сюди було послано бригаду будівельників. Долучився до роботи і новообраний голова сільської ради Табін І. Будівельники виклали доріжку, зробили металеву огорожу, встановили світильники. Ми привезли з Львівського дендропарку кущі ялівцю, туї та інших рослин, осінні квіти. Усе висадили біля пам’ятника. На постаменті прилаштували мармурову плиту з прекрасними словами Д.Павличка:
Батьку наш, Тарасе всемогутній,
Хай світиться між народами твоє ім’я!
І ось все готове. До того в школі і у клубі йшла велика підготовка святкового концерту до відкриття пам’ятника.
Відкриття пам’ятника відбулося 20 жовтня 1991 р. Було запрошено багато гостей. На призначену годину церковна процесія прибула до пам’ятника. Відправлена молебень, було багато виступів, великий святковий концерт, в якому брали участь учні і молодших, і старших класів, і молодь села, і церковний хор.
Цей день запам’ятався всім надовго. Це була визначна подія.
Пам’ятник – не лише окраса села. Тут щорічно під час шевченківських днів відбувається вшанування пам’яті безсмертного Кобзаря – борця за волю України. А нові покоління школярів беруть шефство над пам’ятником, підтримують чистоту і порядок, висаджують квіти. Адже Т.Г.Шевченко допомагає нам і сьогодні будувати вільну демократичну державу, долати труднощі перехідного періоду і вірити в те, що «встане правда, встане воля».
ДУХОВНА СВЯТИНЯ – ЦЕРКВА АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА
Майже у кожному місті та селі на нашій славній Україні є церкви. Вони відрізняються одна від одної своїми розмірами і формами. Єдиним залишається те, що храм пов’язує людину з чимось морально вищим, духовним. Мабуть, тому церква протягом століть відігравала і надалі відграватиме провідну роль у житті прихожан. Через це історія кожного населеного пункту нерозривно пов’язана із храмом.
Так, у 1740 році у селі була побудована разом з дзвіницею на дубових підвалинах та з дубового дерева церква архистратига Михаїла. На жаль, крім цієї згадки в Описі села немає жодних відомостей про те, якою була та церква і ким вона була збудована. А тому про це можемо лише здогадуватися, орієнтуючись, зокрема й на тогочасну церковну архітектуру Галичини. У 1811 році релігійна громада Вербиці належала до парафії сусіднього села Сугрова. У 1856 році (за іншою версією у 1854 р.) прадіди сучасних жителів села толокою чи гуртом збудували нову церкву, яка збереглася до наших днів, очевидно, на місці попередньої церкви.
Вербицька церква стоїть на видному місці – на пагорбі, ніби піднявшись над селом. Вона невелика, збудована з дубових брусів, на кам`яному фундаменті. Будівля стоїть на підвищенні східної частини поселення. Церква хрестова у плані, одноверха, зі сходу до вівтаря прибудована рівноширока захристія, накрита трисхилим дахом.
До речі, у цій частині Жидачівщини, серед дерев`яних церков тільки у вербицькій захристія знаходиться на головній осі храму. Святиня оточена традиційним піддашшям, яке має плавні переходи на зовнішніх кутах і суміщене з покриттям захристії. Усі стіни вертикально шальовані фарбованими дошками з лиштвами. Стіни підопасання, очевидно, зашалю-вали дошками після 1990 р.
До будівлі ведуть два входи: від заходу до бабинця і також від заходу до південного крила нави. Бабинець, вівтар і бічні крила нави накриті трисхилими дахами, гребені яких увінчані маківками на вежах. Середхрестя нави завершує низький світловий восьмерик нави, накритий восьмибічним шатром з ліхтарем та маківкою.
У північно-західному кутку церковного подвір`я стоїть дерев`яна двоярусна дзвіниця, нижній ярус якої відкритий. На дзвіниці є два дзвони – великий і малий. З півночі і частково зі сходу та півдня церкву оточують старі липи. На сході від будівлі святині розташований цвинтар.
У східному напрямі від захристії знаходяться дві каплиці: одна відкрита з півкруглим кам`яним дахом, біля неї – друга невелика мурована каплиця, накрита двосхилим дахом.
Парафія церкви архистратига Михаїла с.Вербиці на даний час входить до складу Ходорівського деканату Стрийської єпархії Української греко-католицької церкви. Престольним містом єпархії є місто Стрий, а Катедральним собором – храм Успіння Пресвятої Богородиці. З 1992 року настоятелем церкви був отець Богдан Савків.
Політика комуністичного режиму (1939-1991 рр.) негативно позначилася не тільки на матеріальному стані духовних святинь, але й залишила незагоєні рани у психіці мільйонів людей усіх національностей. Комуністична ідеологія ворожо ставилася до церкви. За радянських часів багато церков, капличок та дзвіниць було безцеремонно знищено та закрито. У 1946 році радянський уряд забороняє греко-католицьку церкву, висилає до концентраційних таборів священиків, руйнує церкви, натомість насаджує російську православну віру.
Деякі храми нашого краю уціліли, як і церква архистратига Михаїла у Вербиці.
У кінці 50-х років ХХ століття церкву у нашому селі було закрито. З церкви було забрано всю Богослужбову літературу, євхаристійний набір та багато інших цінних церковних речей. Чудотворний образ-ікона Вербицької Богородиці залишився в церкві, хоч пояснити чому – важко, бо забирали все дорогоцінне. І тільки майже через сорокалітню заборону, у 1989 році, коли Україна святкувала 1000-літній ювілей Хрещення Руси-України, церкву дозволили відкрити.
Коли наприкінці 80-х років минулого століття Прикарпаття потрапило в лавину міжрелігійних чвар, вербицька громада вогню не роздмухувала – гуртом взялася зміцнювати лише одну конфесію.
Оскільки з приходом радянської влади відпусти у селі не святкувались, перша Свята Літургія в уже відкритій церкві відбулася 15 липня 1989 року – саме на самісінькій відпуст. З цього часу наша церква святкує це велике свято щороку у першу неділю після свята апостолів Петра і Павла.
У цьому ж році, з почину тодішнього настоятеля церкви отця Богдана Гриніва, в селі організовується церковний хор під керівництвом Михайла Підгайного. Основу його сформували односельчани – колишні активісти мішаного хору 60-х років. Хор нараховував у своєму складі близько 20 чоловік. Почалася кропітка та скрупульозна робота як диригента, так і хористів. Адже треба було роздобути відповідну літературу з творами літургії, опрацювати її, розписати партитуру для чотириголосся мішаного хору, адаптувати її до рівня виконавців, вивчити та належним чином закріпити партії. Оскільки кожен з хористів мав основну роботу, доводилося часто збиратися вечорами та у вихідні дні у сільському клубі на репетиції. Відповідальність і наполегливість хористів протягом майже п’яти років існування колективу (до березня 1995 року) щоразу давали свої позитивні результати, помітним було і зростання їх професійного рівня. Під час щонедільної літургії, Різдвяних, Великодніх свят, відпустів та інших церковних служб в церкві архистратига Михаїла хор виконував твори лише українською мовою.
З приходом до церкви отця Романа Оліярника продовжилася давня традиція святкування в селі відпусту. З більшим розмахом та особливим піднесенням відзначали це свято односельчани. На запрошення до нас в ці дні приїздили священики, хори, процесії з інших сусідніх парафій. Про масштабність цього свята свідчить той факт, що на відпуст у Вербицю приїздив навіть священик з Боснії Петро Овід з дітьми.
Великої шани і поваги заслужив у жителів села нинішній парох – отець Богдан Савків, який зробив дуже багато для духовного відродження нашого села й церкви. У 2003 році до чергового святкування відпусту жителі села почали готуватися заздалегідь. Біля своїх осель, на кожній вулиці було організовано проведення толоки та благоустрою території села. Разом із священиком люди впорядкували територію біля церкви, цвинтар, могилу січовим стрільцям, пам’ятник Т.Г.Шевченку тощо.
Громадою села було зроблено Хресну дорогу та встановлено навколо церкви хрести як символ стацій Ісуса Христа по дорозі на Голгофу. Хрест – це та дорогоцінна пам’ятка, яку нам залишив Ісус Христос. На ньому Син Божий віддав своє життя задля спасіння наших душ і всього людства. Хрест освячений останньою кров’ю Ісуса. Відтак хрест став знаряддям перемоги Христової над гріхом і смертю. З того часу і донині, для християн хрест є знаменням спасіння, символом вічного поєднання із Христом.
Проща почалася з освячення Хресної дороги, і гробниці для Ісуса Христа, собором священства та відправи у парафіяльній церкві святого архистратига Михаїла. Процесійний Хрест на Хресній дорозі передавався з рук в руки священикам, прочанам, найстарішим жителям села, молоді. На закінчення Хресної дороги була відправлена спільна вервечка до Божого милосердя. Свято продовжував великий духовний концерт за участю церковного хору, дітей та молоді села. Після цього була відслужена велика Вечірня, Свята літургія (соборна). Торжество закінчилось процесією до місця ікони Матері Божої (місце, де завершувалося будівництво каплички). Відпуст проходив протягом двох днів 13-14 липня.
Архистратиг Михаїл є покровителем Вербицької церкви, а тому цей день, 21 листопада, є храмовим. Свято починається з відправи св. Літургії, в якій беруть участь священики із Ходорівського деканату та сусідньої Івано-Франківської області. У церкві вшановують всіх на ім'я Михайло і співають їм «Многая літа». До Вербиці приходять в гості люди з інших сіл і міст та односельці до своїх Михайлів.
ЧУДОТВОРНА ІКОНА ВЕРБИЦЬКОЇ БОГОРОДИЦІ
У церквах на Прикарпатті є чимало ікон, пов’язаних з образом Богородиці, із зображенням Матері Божої – Діви Марії з маленьким Ісусиком на руках.
З давніх віків люди зверталися до ікон, бо добре розуміли, до якого образу вони підносять свої прохання та молитви. Як предмети священного поклоніння в православній вірі, ікони використовувались у храмах, у домашній оселі, в дальній дорозі або перед початком великої справи. Люди завжди вірили, що у такий спосіб вони не тільки шанують християнських святих, як своїх заступників і покровителів у земних справах, а й роблять побожну справу захисту та спасіння своєї душі.
Чим старша ікона за віком, тим все більшого і більшого значення вона набуває, як засіб духовного єднання. «Ікона намолена, – як кажуть служителі церкви, – тими людьми, тими прихожанами, віруючими, хто звертався до неї багато років». Унікальність ікони полягає в тому, що вона містить у собі своєрідну потужну ауру, енергетику позитивної якості, що утворилась за сотні літ від спілкування з іконою величезної кількості людей. Вони несли до рукотворного образу свої думки, почуття, настрої, емоції, найсокровенніші душевні переживання. Тому лише колосальний заряд любові та добра накопичувався в іконі. А вона в свою чергу світилася цими почуттями, віддаючи їх добрим людям та зціляючи їхні стражденні душі.
Найяскравішим прикладом такого феномену є численні ікони Богородиці, і особливо – її чудотворні образи. Є і в нашій церкві архистратига Михаїла чудотворний образ-ікона Матері Божої.
Старожили розказують, що сталося це влітку 1846 року. На околиці села в старій хатині жили побожні чоловік із жінкою. У них не було дітей. Тепер на тому місці живе родина Барщинських. У старенькій хаті на стіні висів образ Діви Марії, який перейшов їм у спадок від їхніх батьків, а тим ще від їхніх.
Але одного разу ікона Пресвятої Богородиці почала випромінювати яскраве світло і воно було таким сильним, що його побачили люди, котрі працювали у полі. Збіглися односельчани, думали, що хата горить. Разом із місцевим парохом всі почали щиро молитися.
Чутка про це диво швидко рознеслася по навколишніх селах. До Вербиці почали приїжджати люди із сусідніх сіл, міст, щоб помолитися до образу Пречистої Діви Марії і випросити в Неї ласки і благодаті для себе і своєї родини.
Згодом громада села вирішила перенести ікону Божої Матері до церкви. Але ніхто із людей чомусь не міг зняти її із стіни в хаті. Зумів це зробити тільки священик, який і відніс ікону разом з процесією до Божого Храму.
Про віднову ікони Божої Матері повідомили відповідні інстанції у м.Львові. Звідти у село з митрополичої капітули приїхали священики-крилошани, які і забрали образ на експертизу, що тривала два роки.
Після оприлюднення результатів експертизи Римський Папа Блаженний Пій IX надав Вербицькій Чудотворній іконі право повного відпусту на празник Положення чесної ризи Пресвятої Богородиці. Тобто та людина, яка прийшла їй поклонитися, може отримати особливу ласку від Бога. Проща відбувається щороку на празник Положення чесної ризи Пресвятої Богородиці (переноситься на першу неділю після свята первоверховних апостолів Петра і Павла).
Зараз відновлений образ зберігається в церкві на почесному місці – над вівтарем. На відновленому образі-іконі Богородиця з маленьким Ісусиком на руках. Богоматір одягнена в червону атласну одіж, поверх котрої накинутий блакитний плащ. Голова Божої Матері та Ісуса оточена діадемою сіяючих зірок. Руки її ніжні, пальці витончені. На лівій руці тримає дитятко Ісуса. Обличчя миле, уста дуже гарні. В очах Діви Марії все: і безмежна любов, і величезний сум, і всеохоплююче знання про долю тих, хто звернувся до Богородиці. Головне, що у цьому образі відчувається духовна підтримка, розуміння та пробачення тих, хто в скорботі і печалі живе та несе свій хрест.
Щоразу приходять до церкви люди, аби помолитись перед чудотворною іконою Пречистої Діви Марії і попросити в неї помочі, опіки і покрова. Вірні розуміють, що це Боже знамення оберігає їх від усіх бід. Так і є. Стихійні лиха, які не раз завдавали чимало шкоди населеним пунктам Ходорівщини, обминали вербицьку землю. Ми є щасливими, і це щастя нам дароване Богом.
У роки незалежності України громада села на тому місці, де з’явилася Матінка Божа (на подвір’ї Барщинських) спорудила невелику капличку. Освячення провів отець Богдан Савків. Тут можна помолитися, запалити свічку, знайти душевний спокій.
ЛЕГЕНДА ПРО ВЕРБИЦЬКУ БОГОРОДИЦЮ
Згідно з переказами старожилів, колись дуже давно у нашому селі об’явилася Богородиця.
На тому місці, де у свій час у селі знаходився фельдшерсько-акушерський пункт, колись була невелика хата, в якій мешкала пані вчителька. У неї була служниця.
Одного погожого дня зібралася ця наймичка піти по воду до криниці, що була у березі. Прийшовши до криниці, вона поставила порожні відра і заходилася набирати воду, аж раптом побачила у воді незвичайне сяйво. Вона дуже перелякалася, не знала, що діється, покинула все і побігла до господаря цієї криниці, кажучи: «Татусю, ідіть до криниці, в ній якесь «стерво» є». Коли вони обоє прийшли до криниці, то побачили тільки кінчик образа Пречистої Діви Марії.
Пречиста Діва Марія образилася на такі слова наймички і підземними водами дійшла аж до Зарваниці, що на Тернопільщині. Там вона теж об’явилася. Коли згодом священик освячував чудотворний образ-ікону, то із зворотної сторони був напис: «Вербицька родичка, мешканка Зарваницька».
Відомі люди
- Народилися
- Степан Ратич (1890—1968) — український греко-католицький священник, громадський діяч.
Фотографії
- Церква
- Дзвіниця
- Церква святого Архистратига Михаїла
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 166 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 31 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 31 березня 2020.
Джерела
- Підгайний Петро Михайлович. Підготував матеріали 17 лютого 2009 р.
- Wierzbica (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 394. (пол.).— S. 394. (пол.)
Посилання
- Погода в селі Вербиця [ 31 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Verbicya Ve rbicya selo v Ukrayini u Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti selo VerbicyaCerkvaCerkvaKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Strijskij rajonGromada Hodorivska miska gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniNaselennya 467 osibPlosha 1 41 km Gustota naselennya 331 21 osib km Poshtovij indeks 81760Telefonnij kod 380 3239Geografichni daniGeografichni koordinati 49 22 33 pn sh 24 24 10 sh d 49 37583 pn sh 24 40278 sh d 49 37583 24 40278 Koordinati 49 22 33 pn sh 24 24 10 sh d 49 37583 pn sh 24 40278 sh d 49 37583 24 40278Serednya visota nad rivnem morya 272 mVidstan do oblasnogo centru 76 kmVidstan do rajonnogo centru 25 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya HodorivVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 12 kmMisceva vladaKartaVerbicyaVerbicyaMapa Verbicya u VikishovishiNazvaNazvi sil Zhidachivskogo rajonu mozhna poyasniti istorichnimi ta ekonomichnimi umovami yih viniknennya harakterom teritoriyi prirodi relyefu tosho Deyaki naseleni punkti otrimali svoyi nazvi vid najmenuvan starovinnih urochish okremi nazvi sil oznachayut pevnu prikmetu vlastivu tij chi inshij oseli i t d Zokrema nazvi okremih sil nashogo krayu nosyat u sobi teritorialni oznaki Za odniyeyu versiyeyu moye ridne selo Verbicya narekli takoyu milozvuchnoyu nazvoyu cherez te sho v nomu roste bagato verb Verba nizhne derevo mile i doroge sercyu ukrayincya tisno pov yazane z jogo zhittyam ta pobutom Zdavna suprovodzhuye lyudski poselennya i oseli Neyu obsadzhuvali stavki beregi richok ozera dorogi Adzhe verbi ukriplyayut beregi strimuyut zsuvi u posushlivih miscyah zupinyayut pishani znosi a zvolozheni grunti osushuyut Verba nezaminnij fitomeliorant u nashih umovah Verbi nadto vologolyubivi roslini Verbovi prutiki nadijnij zasib poshuku dzherel vodi Narodna mudrist ce davno zaprimitila de rostut verbi tam vodni dzherela chisti Zgadajte slova narodnoyi pisni Oj u poli verbichenka Tam stoyala krinichenka Ne vipadkovo z davnih daven krinici kopali pid verboyu Verbi nad stavom tradicijna risa ukrayinskogo sela De sribna verbicya tam zdorova vodicya Spravdi verba najnadijnishij prirodnij filtr U richci vodu dlya pittya yak pravilo brali pid verbiceyu A de kopali kolodyazi to na dno klali verbovu doshechku a nevelichku zavbilshki z dolonyu u vidro z vodoyu Ce dezenfikuye vodu polipshuye smakovi yakosti zavdyaki verbovogo duhu sho nadayut smolisti rechovini Svitoglyadne znachennya ponyattya verba rozkrivaye etimologiya cogo slova Skladayetsya vono z dvoh sliv ver i ba V davninu ci slova vidpovidno oznachali vsesvit i matir V ukrayinskij movi podvijnu matir tobto matir materi j sogodni nazivayut baba babulya babcya ta inshimi slovami pohidnimi vid podvoyennya ba Slovo maye korinnya u pervisnih kultah Pramateri svitu J do sogodni kam yani kultovi zobrazhennya Pramateri sho stoyali na uzvishshyah mogil po vsij Ukrayini nazivayut babami Slovo ver takozh duzhe davnye Velichnist poznachuvanogo nim yavisha Vsesvitu vidbilas v bagatoh ukrayinskih slovah yaki nibi zasvidchuyut velichnist ta perevagu cogo slova nad inshimi Deyakimi z nih mi koristuyemosya i sogodni Ce slova verh vershina vershiti verhiv ya verhnij zverhnik verhovoda verhovina tosho V ukrayinskij movi sufiks icya vkazuye ne lishe na zmenshuvalne znachennya jogo mozhna vidiliti i v takih slovah molodicya gakivnicya vinnicya bolotnicya kosovicya polunicya sunicya polotnicya i t d Cej sufiks u zaznachenih slovah vkazuye ne na znachennya zmenshuvalnosti a na misce znahodzhennya pomizh verb na boloti pomizh soson ta in Take vshanuvannya verbi pidkreslyuye znachimist simvoliki ciyeyi roslini dlya Ukrayini i ukrayinskogo narodu Yak simvol Materi Vsesvitu a tochnishe yiyi totem derevo verba vidigravala znachnu rol v obryadah i ritualah ukrayinskih religijnih i narodnih svyat Pered Velikodnem cilij tizhden svyatkuvalos vshanuvannya Materi Vsesvitu verbi I dosi zbereglis sprosheni ta perekrucheni deyaki obryadi cogo svyata j nazva verbnij tizhden verbna nedilya verbicya Z verboyu pov yazani i ukrayinski prizvisha Verba Verbickij Verbilivskij Verbin Verbinec Verb yanij Verblyan Verbovec tosho U kozackij reyestrah zustrichayemo prizvisha prizviska Verba Verbenko Verbilo Verbota Verbyata Lozinec Lozinskij Lozickij tosho Zgidno z inshoyu versiyeyu nazva sela pohodit vid togo sho tut verbuvali najmali nabirali lyudej do vijska dlya borotbi z chuzhozemcyami V Ukrayini totozhnih nazv naselenih punktiv duzhe bagato Na osnovi administrativno teritorialnogo podilu nazvi z korenem verba zustrichayutsya ne tilki v inshih regionah Ukrayini a j za kordonom Tak napriklad selo Verbicya zustrichayemo u Shumskomu rajoni Ternopilskoyi oblasti ta poblizu Tomashova Lyubelskogo u Lyublinskomu voyevodstvi Respubliki Polsha GeografiyaSelo roztashovane za 25 kilometriv na shid vid kolishnogo rajonnogo centru mista Zhidacheva j za 12 kilometriv vid zaliznichnoyi stanciyi Hodoriv ta za 76 kilometriv na pivdennij shid vid oblasnogo centru mista Lvova Selo roztashovane u pivdenno zahidnij chastini prirodnogo rajonu Opillya Serednya visota sela nad rivnem morya stanovit 272 metri Geografichni koordinati s Verbicya 49 23 pivnichnoyi shiroti 24 24 shidnoyi dovgoti Verbicya lezhit za pivtora kilometri vid avtoshlyahu mizh mistami Hodorovom ta Rogatinom Bilya sela Verbicya prolyagaye avtomagistral mizhoblasnogo znachennya Strij Berezhani Ternopil Selo mezhuye iz selami Vovchatichami ta Sadkami na pivnichnomu zahodi Sugrovom na pivdennomu zahodi Na shodi selo Verbicya mezhuye iz selami Rogatinskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Pomonyatami Knyaginichami Voskresincyami na pivnochi z Dolinyanami Priroda Verbicya znahoditsya u pomirno kontinentalnomu klimatichnomu poyasi Serednya temperatura lipnya 18S sichnya 4 5S serednya richna 6 8S Richna kilkist opadiv 650 mm bilshist z nih 450 mm vipadaye u teplij period roku Absolyutnij maksimum povitrya 35S absolyutnij minimum 32S Snigovij pokriv ne trivkij cherez chasti vidligi vzimku Chitko virazheni pori roku odnak yih trivalist neodnakova cherez nestijkist minlivist pogodi Selo bagate na zemli serednoyi rodyuchosti Odnak ostannim chasom u zv yazku z rozvalom kolektivnogo gospodarstva zbilshilasya kilkist zemli yaku nihto ne vikoristovuye dlya obrobitku Verbicya slavitsya duzhe dobroyu vodoyu ye tut ponad p yatnadcyat dzherel z yakih stalo viplivaye chista holodna voda Dzherela u perevazhnij bilshosti znahodyatsya v mezhah sela abo poblizu nogo i v narodi yih she nazivayut krinichkami Majzhe vsi voni mayut pitnu vodu i yak bi ne bula oformlena krinichka yaksho voda pridatna dlya pittya bilya neyi ye posudina shob perehozhij mig napitisya ta vtamuvati spragu U seli protikayut kilka nevelikih potokiv yaki zhivlyat vodoyu stavok a dalshe nesut svoyi vodi u richku Svirzh sho znahoditsya u susidnomu seli Voskresincyah Rogatinskogo rajonu Na teritoriyi sela Verbici v urochishi Gajok ye znachni pokladi keramichnih ta cegelnih glin ATUVerbicya kolishnij centr Verbickoyi silskoyi radi Teritoriya silskoyi radi zajmala ploshu 494 5 tis m Silskij radi buli pidporyadkovani chotiri naselenih punkti Verbicya Vovchatichi Sadki Sugriv U silskij radi pracyuvalo 15 deputativ 8 chleniv vikonkomu Zaraz Verbicya centr starostinskogo okrugu Hodorivskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi IstoriyaBagato soten rokiv ucheni pracyuyut nad problemoyu viniknennya naselenih punktiv na Prikarpatti U bilshosti istorichnih doslidzhen naukovci zvodyat svoyi dumki do glibinnih periodiv davnini Selo Verbicya nalezhit do istorichnoyi teritoriyi yaka nazivayetsya Galichinoyu Cej zahidnoukrayinskij region vnaslidok politichnih podij v istoriyi Ukrayini sho prizvodili do podilu ukrayinskih zemel pochinayuchi z XIV stolittya pidpadav pid vladu Polshi Litvi 1349 1772 rr Avstriyi 1772 1918 rr Rosiyi 1809 1815 rr Polshi 1918 1939 rr Radyanskoyi imperiyi 1939 1991 rr U plini chasu haosi voyen ta riznih zhittyevih koliziyah ucililo ne duzhe bagato arhivnih dokumentiv pro selo Tak istorichni vidomosti pro pershu zgadku s Verbicya syagayut XV stolittya Persha pismova zgadka pro selo datuyetsya 1445 rokom Pro rannij period jogo rozvitku poki sho majzhe nemaye informaciyi Isnuye tverdzhennya sho selo moglo viniknuti she v davnoruski chasi Skilki prozhito lit i perezhito bid moyimi dalekimi prashurami Litopis sela maye bagatu a zaodno j tragichnu istorichnu spadshinu Zgaduvanij 1445 rik persha na danij chas vidnajdena pismova zgadka pro Verbicyu U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya 2 lani blizko 50 ga obroblyuvanoyi zemli Yak i bilshist starovinnih poselen Verbicya roztashovuvalasya v misci pristosovanomu do oboroni U XVIII stolitti zgaduvalisya v dokumentah polya Za Okopom ta Na Ostrovi Ci nazvi navodyat na dumku pro isnuvannya v comu misci yakogos ukriplennya Ye pripushennya sho navkolo cogo ukriplennya znahodilisya viriti rovi ta kilka velikih stavkiv yaki dopomagali trimati oboronu pered vorogami napadnikami Na vipadok nebezpeki razom iz sim yami nashi prashuri mogli zahovatis v zbudovanomu ukriplenni Dzherela polskogo periodu pro take ukriplennya ne zgaduyut tomu ye pidstava vvazhati sho do seredini XV stolittya vono vzhe ne isnuvalo Z najdavnishih chasiv pershi poselenci sela buduvali glinobitni budivli hati ta primishennya dlya hudobi Hati ta inshi budivli pokrivali ocheretom ta kiticyami iz zhitnoyi solomi Budinki dlya zhitla buduvali odno ta dvokimnatni Pershi hati poselyan stoyali nedaleko teperishnogo centru sela V najdavnishi chasi hati buli kurnimi bez dimohodiv V hati muruvali veliku pich z pripichkom na yakomu spali U velikih sim yah buli shiroki lavici na yakih spala chelyad U kozhnij sim yi bula skrinya dlya odyagu Silski stolyari zgodom navchilisya robiti derev yani lizhka ta bambetli V lizhkah nakladali solomu i pokrivali plahtami Meshkanci sela zajmalis krim zemlerobstva rozvedennyam velikoyi rogatoyi hudobi svinej ovec i konej a takozh poputno riznimi remeslami bondarstvom kovalstvom shevstvom kravectvom tosho Vmilomu rozmishennyu Verbici spriyalo te sho cherez selo protikalo kilka potokiv z yakih poselyani mogli brati vodu dlya prigotuvannya yizhi poyiti konej ta hudobu PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 460350 roztashovana u primishenni shkoli Rezultatizareyestrovano 263 viborci yavka 48 29 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 21 26 za Yevropejsku Solidarnist 20 47 za Golos 14 96 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Andrij Kit samovisuvannya 51 18 za Andriya Gergerta Vseukrayinske ob yednannya Svoboda 12 60 za Volodimira Gavrona Golos 10 24 EkonomikaTeritoriyu sela peretinaye visokovoltna liniya Zahidnoukrayinskoyi elektropidstanciyi naprugoyu 750 kV a z 1983 roku cherez Verbicyu prohodit magistralnij eksportnij gazoprovid Druzhba yakij z yednuye gazovi rodovisha pivnochi Zahidnogo Sibiru Rosijskoyi Federaciyi iz spozhivachami v Yevropi Zapasi glini v svij chas vikoristovuvalisya na kolgospnomu cegelnomu zavodi dlya vipikannya budivelnoyi cegli dlya potreb gospodarstva Selo gazifikovane ta elektrifikovane NaselennyaStanom na 1 sichnya 2009 roku naselennya Verbickoyi teritorialnoyi gromadi stanovit 2340 cholovik z nih zhiteliv s Verbicya 467 osib s Vovchatichi 1085 osib s Sadki 303 osobi s Sugriv 485 osib Gustota naselennya s Verbicya stanovit 331 21 osib km Zagalna plosha sela stanovit 1 41 km Vikovij sklad naselennya zafiksovanij Vseukrayinskim perepisom naselennya 2001 roku harakterizuyetsya zmenshennyam chastki ditej u zagalnij kilkosti naselennya poryad iz pidvishennyam pitomoyi vagi osib u vici starshomu za pracezdatnij uskladnyuyut suchasnu demografichnu situaciyu v nashomu seli j svidchat pro starinnya naselennya U vikovij strukturi sela perevazhayut lyudi pohilogo viku duzhe neznachna chastka molodi do 17 rokiv u statevomu skladi perevazhayut zhinki Zmenshennya kilkosti naselennya sela Verbici pov yazuyut iz specifikoyu roztashuvannya sela viddalenist vid transportnih shlyahiv oblasnogo znachennya a takozh vid yemnim prirostom naselennya sho zumovleno socialno ekonomichnimi umovami obmezhenoyu kilkistyu robochih misc rozvitkom infrastrukturi sela migraciyeyu za kordon v bilshij miri cholovikiv Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 36 rosijska 0 64 Osvita kultura religiyaYe u Verbici zagalnoosvitnya serednya shkola I II stupeniv klub na 200 misc biblioteka poshtove viddilennya feldshersko akusherskij punkt 2 magazini pobutovij kombinat avtomatichna telefonna stanciya Diye Hram vneseno do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya za ohoronnim nomerom 1905 M Na teritoriyi silskoyi radi zareyestrovano 4 religijni gromadi ISTORIYa STVORENNYa PAM YaTNIKA T G ShEVChENKU Yak mi uzhe zaznachali vishe kinec 80 h rr HH st v Ukrayini osoblivo v Zahidnij ce buv period nacionalnogo probudzhennya prozrinnya usvidomlennya sebe volelyubnoyu ukrayinskoyu naciyeyu Povsyudno stvoryuvalis partiyi Narodnogo Ruhu yaki vlashtovuvali vsenarodni vicha shodi gromadyan organizovuvali perepohovannya zhertv bilshovickogo rezhimu vidkrittya Strileckih mogil ta pam yatnikiv borcyam za volyu Nisho ne moglo zupiniti zhivotvorchih procesiv nezalezhnickogo onovlennya svidomosti j pochuttiv zhiteliv nashogo krayu povsyudi prorostali parostki otogo nezlamnogo zhivuchogo lyudyanogo nadihayuchogo sho zvetsya narodnoyu duhovnistyu ukrayinskim mentalitetom Ne obminulo ce vsenarodne pidnesennya i nashu Verbicyu A pochalosya vse u vosmirichnij shkoli Grupa vchiteliv entuziastiv sho zavzhdi nosila v serci lyubov do vsogo ridnogo ukrayinskogo movi istoriyi pisni tradicij pochala vlashtovuvati ranki vechori provoditi besidi prisvyacheni slavnim storinkam nashoyi istoriyi borotbi za ukrayinsku samostijnu derzhavu Ta materialu dlya provedennya takih zahodiv mi ne mali Tomu rozpituvali u starshih lyudej pro ZUNR pro Zluku ZUNR i UNR pro boyi na gori Makivci pro boyi pid Krutami pro UPA i OUN tosho Sered opovidachiv najyaskravishoyu postattyu buv Leskiv Pavlo lyudina nachitana z dobroyu pam yattyu patriotichno nalashtovana Ce jomu nalezhit ideya vstanovlennya pam yatnika T G Shevchenku u nashomu seli A insha meshkanka sela Danchevska Stepaniya zrazu zh vkazala na misce de mozhna sporuditi pam yatnik u centri sela na rozdorizhzhi na misci de stoyala kolgospna komora yaku naperedodni rozibrali A zaharashene misce zalishilos yak chiryak na zdorovomu tili Ideyu pidhopili mi osvityani chleni Tovaristva ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka Persh za vse pochali gotuvati ploshu Sklikali lyudej rozchistili misce vivezli smittya pochistili strumok sho protikav bilya ploshi Obsadili bereg derevcyami kushami kvitami Vasilyuk Stepan viddav nam zi svogo podvir ya velikij kamin yakij mi virishili postaviti u centri ploshi na misci pam yatnika i osvyatili Domovilis z otcem Bogdanom Grinivim i v najblizhchu nedilyu parafiyani z cerkovnoyu procesiyeyu pribuli na ploshu Vidbulosya Bogosluzhinnya a potim velelyudnij miting Lyudi buli pidneseni viyannya novogo chasu torknulosya vsih Tut zhe virishili zbirati koshti na sporudzhennya pam yatnika Lyudi davali skilki hto mig Stvorili takozh orgkomitet yakij ocholiv Vasilyuk Stepan Dopomagali nam vihidci z sela sho prozhivali u Lvovi Neyizhmak V Krachkovskij S Atamaniv P Voni zustrilisya z kilkoma skulptorami Nam pidijshov po koshtah skulptor Dzindra Petro Mi poyihali do nogo vibrali maket byusta i domovilis pro cinu Koshtiv ne vistachalo i todi mi organizuvali i proveli v klubi blagodijnij vechir strileckoyi i povstanskoyi pisni Do rechi prijshlosya nam po krihitci zbirati slova cih pisen u Lalak G Nagrebnoyi G Burchali S ta in Vchiteli sho prozhivali u Hodorovi Vovchatichah tezh zbirali i zapisuvali pisni Doluchivsya do cogo i nash hudozhnij kerivnik Pidgajnij M P Lyudi starshogo viku zi slozami na ochah sluhali pisni svoyeyi molodosti yaki desyatilittyami buli zaboroneni Zgodom vinikla potreba obgoroditi kamin Znajshli osokori zneseni bureviyem Na kolgospnij pilorami yih porizali zrobili lati shtaheti Na Hodorivskomu zavodi Poligrafmash distali metalevi trubi I znovu kolektivno zrobili ogorozhu pofarbuvali yiyi sino zhovtim kolorom Ce she odin krok do uspihu Ta robota nad vigotovlennyam byusta zatrimuvalas cherez vidsutnist materialu specialnogo kamenyu yakij dobuvayut u Mikolayivskomu rajoni Pracivniki kar yeru mali dobutisya do somogo plastu sho daye potribnij material Dopomig nam u vivezenni materialu i dostavci do skulptora u m Lviv Stepan Krachkovskij Skulptor z arhitektorom pribuli v selo oglyanuli misce odobrili Arhitektor zrobiv proekt Za proektom miscevij majster Ivanishin Stepan pochav robotu nad osnovoyu pam yatnika ta postamentom Dopomagali jomu bilshist cholovikiv sela bezoplatno Osoblivo dobre popracyuvali Atamaniv S Seniv S Danchevskij M ta in Trotuarnu plitku z Mukacheva privezli Neyizhmaki Stepaniya i Pavlo Nareshti privezli byust Jogo vstanovlyuvav na postament kranivnik Lesiv A A dali postala problema vporyadkuvannya ploshi Znovu potribni buli koshti yaki zbirali v gromadi Robota po vporyadkuvannyu ploshi pozhvavishala koli do neyi doluchilosya pravlinnya kolgospu yakij ocholyuvav Mulik P Syudi bulo poslano brigadu budivelnikiv Doluchivsya do roboti i novoobranij golova silskoyi radi Tabin I Budivelniki viklali dorizhku zrobili metalevu ogorozhu vstanovili svitilniki Mi privezli z Lvivskogo dendroparku kushi yalivcyu tuyi ta inshih roslin osinni kviti Use visadili bilya pam yatnika Na postamenti prilashtuvali marmurovu plitu z prekrasnimi slovami D Pavlichka Batku nash Tarase vsemogutnij Haj svititsya mizh narodami tvoye im ya I os vse gotove Do togo v shkoli i u klubi jshla velika pidgotovka svyatkovogo koncertu do vidkrittya pam yatnika Vidkrittya pam yatnika vidbulosya 20 zhovtnya 1991 r Bulo zaprosheno bagato gostej Na priznachenu godinu cerkovna procesiya pribula do pam yatnika Vidpravlena moleben bulo bagato vistupiv velikij svyatkovij koncert v yakomu brali uchast uchni i molodshih i starshih klasiv i molod sela i cerkovnij hor Cej den zapam yatavsya vsim nadovgo Ce bula viznachna podiya Pam yatnik ne lishe okrasa sela Tut shorichno pid chas shevchenkivskih dniv vidbuvayetsya vshanuvannya pam yati bezsmertnogo Kobzarya borcya za volyu Ukrayini A novi pokolinnya shkolyariv berut shefstvo nad pam yatnikom pidtrimuyut chistotu i poryadok visadzhuyut kviti Adzhe T G Shevchenko dopomagaye nam i sogodni buduvati vilnu demokratichnu derzhavu dolati trudnoshi perehidnogo periodu i viriti v te sho vstane pravda vstane volya DUHOVNA SVYaTINYa CERKVA ARHISTRATIGA MIHAYiLA Majzhe u kozhnomu misti ta seli na nashij slavnij Ukrayini ye cerkvi Voni vidriznyayutsya odna vid odnoyi svoyimi rozmirami i formami Yedinim zalishayetsya te sho hram pov yazuye lyudinu z chimos moralno vishim duhovnim Mabut tomu cerkva protyagom stolit vidigravala i nadali vidgravatime providnu rol u zhitti prihozhan Cherez ce istoriya kozhnogo naselenogo punktu nerozrivno pov yazana iz hramom Tak u 1740 roci u seli bula pobudovana razom z dzviniceyu na dubovih pidvalinah ta z dubovogo dereva cerkva arhistratiga Mihayila Na zhal krim ciyeyi zgadki v Opisi sela nemaye zhodnih vidomostej pro te yakoyu bula ta cerkva i kim vona bula zbudovana A tomu pro ce mozhemo lishe zdogaduvatisya oriyentuyuchis zokrema j na togochasnu cerkovnu arhitekturu Galichini U 1811 roci religijna gromada Verbici nalezhala do parafiyi susidnogo sela Sugrova U 1856 roci za inshoyu versiyeyu u 1854 r pradidi suchasnih zhiteliv sela tolokoyu chi gurtom zbuduvali novu cerkvu yaka zbereglasya do nashih dniv ochevidno na misci poperednoyi cerkvi Verbicka cerkva stoyit na vidnomu misci na pagorbi nibi pidnyavshis nad selom Vona nevelika zbudovana z dubovih brusiv na kam yanomu fundamenti Budivlya stoyit na pidvishenni shidnoyi chastini poselennya Cerkva hrestova u plani odnoverha zi shodu do vivtarya pribudovana rivnoshiroka zahristiya nakrita trishilim dahom Do rechi u cij chastini Zhidachivshini sered derev yanih cerkov tilki u verbickij zahristiya znahoditsya na golovnij osi hramu Svyatinya otochena tradicijnim piddashshyam yake maye plavni perehodi na zovnishnih kutah i sumishene z pokrittyam zahristiyi Usi stini vertikalno shalovani farbovanimi doshkami z lishtvami Stini pidopasannya ochevidno zashalyu vali doshkami pislya 1990 r Do budivli vedut dva vhodi vid zahodu do babincya i takozh vid zahodu do pivdennogo krila navi Babinec vivtar i bichni krila navi nakriti trishilimi dahami grebeni yakih uvinchani makivkami na vezhah Seredhrestya navi zavershuye nizkij svitlovij vosmerik navi nakritij vosmibichnim shatrom z lihtarem ta makivkoyu U pivnichno zahidnomu kutku cerkovnogo podvir ya stoyit derev yana dvoyarusna dzvinicya nizhnij yarus yakoyi vidkritij Na dzvinici ye dva dzvoni velikij i malij Z pivnochi i chastkovo zi shodu ta pivdnya cerkvu otochuyut stari lipi Na shodi vid budivli svyatini roztashovanij cvintar U shidnomu napryami vid zahristiyi znahodyatsya dvi kaplici odna vidkrita z pivkruglim kam yanim dahom bilya neyi druga nevelika murovana kaplicya nakrita dvoshilim dahom Parafiya cerkvi arhistratiga Mihayila s Verbici na danij chas vhodit do skladu Hodorivskogo dekanatu Strijskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Prestolnim mistom yeparhiyi ye misto Strij a Katedralnim soborom hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Z 1992 roku nastoyatelem cerkvi buv otec Bogdan Savkiv Politika komunistichnogo rezhimu 1939 1991 rr negativno poznachilasya ne tilki na materialnomu stani duhovnih svyatin ale j zalishila nezagoyeni rani u psihici miljoniv lyudej usih nacionalnostej Komunistichna ideologiya vorozho stavilasya do cerkvi Za radyanskih chasiv bagato cerkov kaplichok ta dzvinic bulo bezceremonno znisheno ta zakrito U 1946 roci radyanskij uryad zaboronyaye greko katolicku cerkvu visilaye do koncentracijnih taboriv svyashenikiv rujnuye cerkvi natomist nasadzhuye rosijsku pravoslavnu viru Deyaki hrami nashogo krayu ucilili yak i cerkva arhistratiga Mihayila u Verbici U kinci 50 h rokiv HH stolittya cerkvu u nashomu seli bulo zakrito Z cerkvi bulo zabrano vsyu Bogosluzhbovu literaturu yevharistijnij nabir ta bagato inshih cinnih cerkovnih rechej Chudotvornij obraz ikona Verbickoyi Bogorodici zalishivsya v cerkvi hoch poyasniti chomu vazhko bo zabirali vse dorogocinne I tilki majzhe cherez sorokalitnyu zaboronu u 1989 roci koli Ukrayina svyatkuvala 1000 litnij yuvilej Hreshennya Rusi Ukrayini cerkvu dozvolili vidkriti Koli naprikinci 80 h rokiv minulogo stolittya Prikarpattya potrapilo v lavinu mizhreligijnih chvar verbicka gromada vognyu ne rozdmuhuvala gurtom vzyalasya zmicnyuvati lishe odnu konfesiyu Oskilki z prihodom radyanskoyi vladi vidpusti u seli ne svyatkuvalis persha Svyata Liturgiya v uzhe vidkritij cerkvi vidbulasya 15 lipnya 1989 roku same na samisinkij vidpust Z cogo chasu nasha cerkva svyatkuye ce velike svyato shoroku u pershu nedilyu pislya svyata apostoliv Petra i Pavla U comu zh roci z pochinu todishnogo nastoyatelya cerkvi otcya Bogdana Griniva v seli organizovuyetsya cerkovnij hor pid kerivnictvom Mihajla Pidgajnogo Osnovu jogo sformuvali odnoselchani kolishni aktivisti mishanogo horu 60 h rokiv Hor narahovuvav u svoyemu skladi blizko 20 cholovik Pochalasya kropitka ta skrupulozna robota yak dirigenta tak i horistiv Adzhe treba bulo rozdobuti vidpovidnu literaturu z tvorami liturgiyi opracyuvati yiyi rozpisati partituru dlya chotirigolossya mishanogo horu adaptuvati yiyi do rivnya vikonavciv vivchiti ta nalezhnim chinom zakripiti partiyi Oskilki kozhen z horistiv mav osnovnu robotu dovodilosya chasto zbiratisya vechorami ta u vihidni dni u silskomu klubi na repeticiyi Vidpovidalnist i napoleglivist horistiv protyagom majzhe p yati rokiv isnuvannya kolektivu do bereznya 1995 roku shorazu davali svoyi pozitivni rezultati pomitnim bulo i zrostannya yih profesijnogo rivnya Pid chas shonedilnoyi liturgiyi Rizdvyanih Velikodnih svyat vidpustiv ta inshih cerkovnih sluzhb v cerkvi arhistratiga Mihayila hor vikonuvav tvori lishe ukrayinskoyu movoyu Z prihodom do cerkvi otcya Romana Oliyarnika prodovzhilasya davnya tradiciya svyatkuvannya v seli vidpustu Z bilshim rozmahom ta osoblivim pidnesennyam vidznachali ce svyato odnoselchani Na zaproshennya do nas v ci dni priyizdili svyasheniki hori procesiyi z inshih susidnih parafij Pro masshtabnist cogo svyata svidchit toj fakt sho na vidpust u Verbicyu priyizdiv navit svyashenik z Bosniyi Petro Ovid z ditmi Velikoyi shani i povagi zasluzhiv u zhiteliv sela ninishnij paroh otec Bogdan Savkiv yakij zrobiv duzhe bagato dlya duhovnogo vidrodzhennya nashogo sela j cerkvi U 2003 roci do chergovogo svyatkuvannya vidpustu zhiteli sela pochali gotuvatisya zazdalegid Bilya svoyih osel na kozhnij vulici bulo organizovano provedennya toloki ta blagoustroyu teritoriyi sela Razom iz svyashenikom lyudi vporyadkuvali teritoriyu bilya cerkvi cvintar mogilu sichovim strilcyam pam yatnik T G Shevchenku tosho Gromadoyu sela bulo zrobleno Hresnu dorogu ta vstanovleno navkolo cerkvi hresti yak simvol stacij Isusa Hrista po dorozi na Golgofu Hrest ce ta dorogocinna pam yatka yaku nam zalishiv Isus Hristos Na nomu Sin Bozhij viddav svoye zhittya zadlya spasinnya nashih dush i vsogo lyudstva Hrest osvyachenij ostannoyu krov yu Isusa Vidtak hrest stav znaryaddyam peremogi Hristovoyi nad grihom i smertyu Z togo chasu i donini dlya hristiyan hrest ye znamennyam spasinnya simvolom vichnogo poyednannya iz Hristom Prosha pochalasya z osvyachennya Hresnoyi dorogi i grobnici dlya Isusa Hrista soborom svyashenstva ta vidpravi u parafiyalnij cerkvi svyatogo arhistratiga Mihayila Procesijnij Hrest na Hresnij dorozi peredavavsya z ruk v ruki svyashenikam prochanam najstarishim zhitelyam sela molodi Na zakinchennya Hresnoyi dorogi bula vidpravlena spilna vervechka do Bozhogo miloserdya Svyato prodovzhuvav velikij duhovnij koncert za uchastyu cerkovnogo horu ditej ta molodi sela Pislya cogo bula vidsluzhena velika Vechirnya Svyata liturgiya soborna Torzhestvo zakinchilos procesiyeyu do miscya ikoni Materi Bozhoyi misce de zavershuvalosya budivnictvo kaplichki Vidpust prohodiv protyagom dvoh dniv 13 14 lipnya Arhistratig Mihayil ye pokrovitelem Verbickoyi cerkvi a tomu cej den 21 listopada ye hramovim Svyato pochinayetsya z vidpravi sv Liturgiyi v yakij berut uchast svyasheniki iz Hodorivskogo dekanatu ta susidnoyi Ivano Frankivskoyi oblasti U cerkvi vshanovuyut vsih na im ya Mihajlo i spivayut yim Mnogaya lita Do Verbici prihodyat v gosti lyudi z inshih sil i mist ta odnoselci do svoyih Mihajliv ChUDOTVORNA IKONA VERBICKOYi BOGORODICI U cerkvah na Prikarpatti ye chimalo ikon pov yazanih z obrazom Bogorodici iz zobrazhennyam Materi Bozhoyi Divi Mariyi z malenkim Isusikom na rukah Z davnih vikiv lyudi zvertalisya do ikon bo dobre rozumili do yakogo obrazu voni pidnosyat svoyi prohannya ta molitvi Yak predmeti svyashennogo pokloninnya v pravoslavnij viri ikoni vikoristovuvalis u hramah u domashnij oseli v dalnij dorozi abo pered pochatkom velikoyi spravi Lyudi zavzhdi virili sho u takij sposib voni ne tilki shanuyut hristiyanskih svyatih yak svoyih zastupnikiv i pokroviteliv u zemnih spravah a j roblyat pobozhnu spravu zahistu ta spasinnya svoyeyi dushi Chim starsha ikona za vikom tim vse bilshogo i bilshogo znachennya vona nabuvaye yak zasib duhovnogo yednannya Ikona namolena yak kazhut sluzhiteli cerkvi timi lyudmi timi prihozhanami viruyuchimi hto zvertavsya do neyi bagato rokiv Unikalnist ikoni polyagaye v tomu sho vona mistit u sobi svoyeridnu potuzhnu auru energetiku pozitivnoyi yakosti sho utvorilas za sotni lit vid spilkuvannya z ikonoyu velicheznoyi kilkosti lyudej Voni nesli do rukotvornogo obrazu svoyi dumki pochuttya nastroyi emociyi najsokrovennishi dushevni perezhivannya Tomu lishe kolosalnij zaryad lyubovi ta dobra nakopichuvavsya v ikoni A vona v svoyu chergu svitilasya cimi pochuttyami viddayuchi yih dobrim lyudyam ta zcilyayuchi yihni strazhdenni dushi Najyaskravishim prikladom takogo fenomenu ye chislenni ikoni Bogorodici i osoblivo yiyi chudotvorni obrazi Ye i v nashij cerkvi arhistratiga Mihayila chudotvornij obraz ikona Materi Bozhoyi Starozhili rozkazuyut sho stalosya ce vlitku 1846 roku Na okolici sela v starij hatini zhili pobozhni cholovik iz zhinkoyu U nih ne bulo ditej Teper na tomu misci zhive rodina Barshinskih U starenkij hati na stini visiv obraz Divi Mariyi yakij perejshov yim u spadok vid yihnih batkiv a tim she vid yihnih Ale odnogo razu ikona Presvyatoyi Bogorodici pochala viprominyuvati yaskrave svitlo i vono bulo takim silnim sho jogo pobachili lyudi kotri pracyuvali u poli Zbiglisya odnoselchani dumali sho hata gorit Razom iz miscevim parohom vsi pochali shiro molitisya Chutka pro ce divo shvidko rozneslasya po navkolishnih selah Do Verbici pochali priyizhdzhati lyudi iz susidnih sil mist shob pomolitisya do obrazu Prechistoyi Divi Mariyi i viprositi v Neyi laski i blagodati dlya sebe i svoyeyi rodini Zgodom gromada sela virishila perenesti ikonu Bozhoyi Materi do cerkvi Ale nihto iz lyudej chomus ne mig znyati yiyi iz stini v hati Zumiv ce zrobiti tilki svyashenik yakij i vidnis ikonu razom z procesiyeyu do Bozhogo Hramu Pro vidnovu ikoni Bozhoyi Materi povidomili vidpovidni instanciyi u m Lvovi Zvidti u selo z mitropolichoyi kapituli priyihali svyasheniki kriloshani yaki i zabrali obraz na ekspertizu sho trivala dva roki Pislya oprilyudnennya rezultativ ekspertizi Rimskij Papa Blazhennij Pij IX nadav Verbickij Chudotvornij ikoni pravo povnogo vidpustu na praznik Polozhennya chesnoyi rizi Presvyatoyi Bogorodici Tobto ta lyudina yaka prijshla yij poklonitisya mozhe otrimati osoblivu lasku vid Boga Prosha vidbuvayetsya shoroku na praznik Polozhennya chesnoyi rizi Presvyatoyi Bogorodici perenositsya na pershu nedilyu pislya svyata pervoverhovnih apostoliv Petra i Pavla Zaraz vidnovlenij obraz zberigayetsya v cerkvi na pochesnomu misci nad vivtarem Na vidnovlenomu obrazi ikoni Bogorodicya z malenkim Isusikom na rukah Bogomatir odyagnena v chervonu atlasnu odizh poverh kotroyi nakinutij blakitnij plash Golova Bozhoyi Materi ta Isusa otochena diademoyu siyayuchih zirok Ruki yiyi nizhni palci vitoncheni Na livij ruci trimaye dityatko Isusa Oblichchya mile usta duzhe garni V ochah Divi Mariyi vse i bezmezhna lyubov i velicheznij sum i vseohoplyuyuche znannya pro dolyu tih hto zvernuvsya do Bogorodici Golovne sho u comu obrazi vidchuvayetsya duhovna pidtrimka rozuminnya ta probachennya tih hto v skorboti i pechali zhive ta nese svij hrest Shorazu prihodyat do cerkvi lyudi abi pomolitis pered chudotvornoyu ikonoyu Prechistoyi Divi Mariyi i poprositi v neyi pomochi opiki i pokrova Virni rozumiyut sho ce Bozhe znamennya oberigaye yih vid usih bid Tak i ye Stihijni liha yaki ne raz zavdavali chimalo shkodi naselenim punktam Hodorivshini obminali verbicku zemlyu Mi ye shaslivimi i ce shastya nam darovane Bogom U roki nezalezhnosti Ukrayini gromada sela na tomu misci de z yavilasya Matinka Bozha na podvir yi Barshinskih sporudila neveliku kaplichku Osvyachennya proviv otec Bogdan Savkiv Tut mozhna pomolitisya zapaliti svichku znajti dushevnij spokij LEGENDA PRO VERBICKU BOGORODICYu Zgidno z perekazami starozhiliv kolis duzhe davno u nashomu seli ob yavilasya Bogorodicya Na tomu misci de u svij chas u seli znahodivsya feldshersko akusherskij punkt kolis bula nevelika hata v yakij meshkala pani vchitelka U neyi bula sluzhnicya Odnogo pogozhogo dnya zibralasya cya najmichka piti po vodu do krinici sho bula u berezi Prijshovshi do krinici vona postavila porozhni vidra i zahodilasya nabirati vodu azh raptom pobachila u vodi nezvichajne syajvo Vona duzhe perelyakalasya ne znala sho diyetsya pokinula vse i pobigla do gospodarya ciyeyi krinici kazhuchi Tatusyu idit do krinici v nij yakes stervo ye Koli voni oboye prijshli do krinici to pobachili tilki kinchik obraza Prechistoyi Divi Mariyi Prechista Diva Mariya obrazilasya na taki slova najmichki i pidzemnimi vodami dijshla azh do Zarvanici sho na Ternopilshini Tam vona tezh ob yavilasya Koli zgodom svyashenik osvyachuvav chudotvornij obraz ikonu to iz zvorotnoyi storoni buv napis Verbicka rodichka meshkanka Zarvanicka Vidomi lyudiNarodilisyaStepan Ratich 1890 1968 ukrayinskij greko katolickij svyashennik gromadskij diyach FotografiyiCerkva Dzvinicya Cerkva svyatogo Arhistratiga MihayilaPrimitki Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2016 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 166 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 31 bereznya 2020 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 31 bereznya 2020 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaPidgajnij Petro Mihajlovich Pidgotuvav materiali 17 lyutogo 2009 r Wierzbica 1 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 394 pol S 394 pol PosilannyaPogoda v seli Verbicya 31 zhovtnya 2007 u Wayback Machine