Веніамін Юхимович Баснер (рос. Вениамин Ефимович Баснер; нар. 1 січня 1925, м. Ярославль, РРФСР — †3 вересня 1996, с. Рєпіно, під Санкт-Петербургом, Росія) — радянський та російський композитор. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1974). Народний артист РРФСР (1982).
Веніамін Баснер | |
---|---|
Вениамин Ефимович Баснер | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Веніамін Юхимович Баснер |
Дата народження | 1 січня 1925 |
Місце народження | Ярославль, РСФРР, СРСР |
Дата смерті | 3 вересня 1996 (71 рік) |
Місце смерті | селище Рєпіно під Санкт-Петербургом Російська Федерація |
Поховання | Комаровське селищне кладовище |
Громадянство | |
Професії | композитор, кінокомпозитор |
Освіта | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова (1949) |
Інструменти | скрипка |
Жанри | класична музика |
Нагороди | |
basner.ru | |
|
Життєпис
Веніамін Баснер народився 1 січня 1925 року в місті Ярославлі в єврейській родині, евакуйованій з Двінська з початком Першої світової війни. Обидва його діди, а також батьки, незважаючи на вимушену асиміляцію євреїв у СРСР, говорили на ідиш.
Великий вплив на Баснера мав його дід, Хірш Якович Ґредітор, кравець за професією, який знав багато єврейських народних пісень. Опановував скрипку в дитячій музичній школі № 1 в Ярославлі. Одним з перших великих музичних вражень у житті юного Веніаміна стало виконання в Ярославлі в 1938 році П'ятої симфонії Дмитра Шостаковича. По закінченні Ярославського музичного училища в 1942 році Баснер був запрошений солістом в Ярославську філармонію, але вже через рік його призвали до армії. Він служив у військовому оркестрі аранжувальником, а також ремонтував музичні інструменти.
У 1944 році Веніаміна Баснера демобілізували, і він вступив до Ленінградської консерваторії імені М. Римського-Корсакова у клас скрипки і композиції. Закінчивши консерваторію в 1949 році, він почав виступати як соліст і оркестровий музикант. У 1955 році Баснер став членом Ленінградського відділення Спілки композиторів СРСР і очолив комісію по роботі з молоддю. У наступні роки композитор багато творив, найбільшу популярність йому принесли його оперети, військові пісні і кіномузика (зокрема «З чого починається Батьківщина» (з к/ф «Щит і меч»), «На безіменній висоті», «Від розлуки до розлуки» (з к/ф «Тиша»), «Березовий сік» (з к/ф «Хороший хлопець»), «Цілу ніч соловей нам насвистував» (з к/ф («Дні Турбіних»)), «Пісня про рудого песика» (з к/ф («Учитель співу»)), «Це було так недавно, це було так давно» (з к/ф («Друзі та роки»)), «На все життя, що залишилось» (з однойменного к/ф). Веніамін Баснер також є автором низки статей в музичних журналах СРСР.
Великий вплив на творчість Веніаміна Баснера справила багаторічна дружба з Дмитром Шостаковичем. Шостакович позитивно відгукувався про твори Баснера, допомагав просувати їх на сцену. Як і Шостакович, Баснер дуже цінував музику (Густава Малера), його вплив помітно в творах композитора, а також єврейський музичний фольклор.
У 1994 році Баснер здійснив свою давню мрію — відкрив у Петербурзі єврейський театр «Симха» («Радість»), і на прем'єрному показі мюзиклу «Єврейське щастя» власноруч виконав партію скрипки.
Помер 3 вересня 1996 в селищі Рєпіно під Санкт-Петербургом. Похований на Комаровському кладовищі.
Основні твори
- Опери
- «Весняні води» (за романом І. Тургенєва, 1975)
- «Готель „Танатос“» (за романом А. Моруа, 1991. Не закінчена)
- Балет
- «Три мушкетери» (1964)
- Оперети і мюзикли
- «Полярна зірка» (1966)
- «Потрібна героїня» (1968)
- «Південний хрест» (1971)
- «Рік блакитного зайця» «Білий танець» , 1978)
- «Між небом і землею» (1980)
- «Сяйливі хмари» (1982)
- "Моя хата скраю " (1985)
- «Ми з Одеси, здрастє!» (1988, не закінчена)
- «Ти — велика актриса» (1990)
- «Єврейське щастя» (1994)
- Вокально-симфонічні твори
- "Весна, пісні, хвилювання " (текст Л. Мартинова) для голосів соло, хору та оркестру (1963)
- «Вічний вогонь» (текст М. Матусовського) для баритона , хору хлопчиків та оркестру (1971)
- П'ять віршів М. Лермонтова для баритона та оркестру (1979)
- Симфонія № 2 "Блокада " (текст М. Матусовського) для баритона , хору та оркестру (1983)
- Симфонія № 3 «Любов» (текст Е. Верхарна) для тенора і оркестру (1988)
- Твори для оркестру, концерти
- «Поема про блокадний Ленінград» (1957)
- Симфонія № 1 (1958)
- Концерт для скрипки з оркестром (1966)
- Концерт для віолончелі з оркестром «Цар Давид» (1967—1980)
- Симфонієта для флейти та струнних (1972)
- Симфонія «Катерина Ізмайлова» (за оперою Шостаковича, 1993)
- Камерні твори
- П'ять струнних квартетів (1948, 1953, 1960, 1969, 1975)
- Соната для скрипки і фортепіано (1982)
- Камерно-вокальні твори
- «Парабола» (текст А. Вознесенського) для баритона і фортепіано (1962)
- «Гойя» (текст А. Вознесенського) для баритона, англійського ріжка, фагота і фортепіано (1965)
- Вісім віршів (А. Ахматової) для мецо-сопрано та гітари (1977)
- «Пам'яті Володимира Висоцького», шість балад для голосу та інструментального ансамблю (1981)
- Сюїта на вірші О. Мандельштама та інших авторів для баритона, гобоя, англійського ріжка, двох фаготів і фортепіано (1983)
- Романси та пісні для голосу і фортепіано на вірші російських і зарубіжних авторів.
- Музика більш ніж до 100 кінофільмів.
- Інші твори.
Музика кіно
- 1956 — (Безсмертний гарнізон)
- 1956 — (Людина народилася)
- 1956—1957 — (Тугий вузол) (1956—1957, 1988 рр.)
- 1957 — (Ленінградська симфонія)
- 1958 — (Троє вийшли з лісу)
- 1959 — Однолітки
- 1959 — Сонце світить всім
- 1959 — (Доля людини)
- 1960 — (Мічман Панін)
- 1961 — Смугастий рейс
- 1962 — (У твого порога)
- 1963 — Рідна кров
- 1963 — Тиша
- 1964 — (Мати і мачуха)
- 1965 — (Друзі та роки)
- 1965 —
- 1965 — Дзвонять, відкрийте двері
- 1965 — (Перша Бастилія)
- 1966 — (Дикий мед)
- 1967 — Подія, яку ніхто не помітив
- 1967 — (Циган) (к/ст ім. О. Довженка)
- 1968 — Щит і меч
- 1968 — (Розвідники) (к/ст ім. О. Довженка)
- 1968 — (Армія «Трясогузки» знову в бою)
- 1969 — (Потрійна перевірка)
- 1969 — (На шляху в Берлін)
- 1969 — (Білий флюгер)
- 1969 — (П'ять днів відпочинку)
- 1969 — (Посол Радянського Союзу)
- 1970 — (Море у вогні)
- 1970 — (Африканич)
- 1970 —
- 1971 — (Хороший хлопець)\Мировой парень
- 1971 — (Місто під липами)
- 1971 — Інспектор карного розшуку (к/ст ім. О. Довженка)
- 1972 — (Небезпечний поворот)
- 1972 — Дозвольте зліт!
- 1972 — (Гросмейстер)
- 1972 — Повернення до життя
- 1972 — (Капітан Джек)
- 1973 — (Учитель співу)
- 1973 — (Я служу на кордоні)
- 1974 — (Морські ворота)
- 1974 — (Дивні дорослі)
- 1975 — (Фронт без флангів)
- 1975 — (На все життя, що залишилося…)\На всю оставшуюся жизнь…
- 1975 — (Дожити до світанку)
- 1976 — (Дні Турбіних)
- 1977 — Блокада
- 1977 — (Фронт за лінією фронту)
- 1977 — (Доброта)
- 1978 — (Останній шанс)
- 1978 — (Зустріч в кінці зими)
- 1979 — (Рідна справа)
- 1979 — (Задача з трьома невідомими)
- 1980 —
- 1981 — (Контрольна зі спеціальності)
- 1981 — (Факти минулого дня)
- 1981 — (Фронт в тилу ворога)
- 1981 — (Вони були акторами)
- 1982 — (Варварин день)
- 1982 — Владивосток, рік 1918
- 1983 — («Водій автобуса»)
- 1983 — (Тут твій фронт)
- 1984 — (Час і сім'я Конвей)
- 1984 — (Репортаж з лінії вогню)
- 1984 — (Три відсотка ризику)
- 1984 — (Через всі роки)
- 1985 — (Таємна прогулянка)
- 1985 — (Місто над головою)
- 1985 — (Чоловічі тривоги)
- 1985 — (Недільний тато)
- 1985 — (Друзів не вибирають)
- 1986 — (Рись повертається)
- 1986 — (Сім криків в океані)
- 1987 — (Залізний дощ)
- 1988 — (У зв'язку з переходом на іншу роботу)
- 1989 — (Маленька людина у великій війні)
- 1989 —
- 1990 — (Мишоловка)
- 1990 — (Невідомі сторінки з життя розвідника)
- 1991 — Люмі
- 1992 —
- 1996 — (Повернення «Броненосця»)
- 1997 — Четверо (короткометражний) та ін.
Дискографія
- 2001 — «Веніамін Баснер. На все життя, що залишилось … Пісні про війну»
- 2001 — «Веніамін Баснер. Білої акації грона запашні … Пісні з кінофільмів»
- 2004 — «Веніамін Баснер. Струнні квартети» — виконує Квартет імені Танєєва
- 2006 — «Веніамін Баснер. „Ти і я“» — виконує Академічний симфонічний оркестр Санкт-Петербурзької філармонії
Нагороди та премії
- Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1974).
- Народний артист РРФСР (1982).
- (1980) — за музику до фільму «Блокада» (1973, 1977).
Пам'ять
- В честь Веніаміна Баснера названо астероїд 4267.
- В 2005 році на фасаді будинку № 16 на набережній річки Мойки встановили меморіальну дошку пам'яті Веніаміна Баснера.
Література
- Бєлєцький І. В. Веніамін Баснер: монографічний нарис. — М., Л., 1972.
- Тищенко Б. І. Веніамін Юхимович Баснер. — «Музыкальное обозрение» № 9/1996.
- Планета Баснер. До 85-річчя від дня народження композитора Веніаміна Баснера / Автор-упорядник Л. Р. Баснер. — СПб.: Композитор • Санкт-Петербург, 2010. — 320 с., іл.
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 20 вересня 2013.
- Постанова Уряду Санкт-Петербурга від 06.06.2005 № 828. Уряд Санкт-Петербурга (28.07.2005). — Про встановлення меморіальної дошки Веніаміну Баснеру. Перевірено 6 січня 2013. Архівовано з першоджерела 11 січня 2013.
- 25 травня відкриють меморіальну дошку Веніаміну Баснеру. ВО «Ленбудматеріали» (23.05.2005). Перевірено 6 січня 2013. Архівовано з першоджерела 11 січня 2013.
Посилання
- Офіційний сайт Веніаміна Баснера [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Додаток до офіційного сайту Веніаміна Баснера(пісні) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Фільмографія на kino-teatr.ru [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- С чего начинается Родина (аудіо)(укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет