Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Патріарх Венедикт (грец. Πατριάρχης Βενέδικτος ; у миру Васіліос Пападопулос, грец. Βασίλειος Παπαδόπουλος ; 1892 Чеснейрі, Османська імперія - 9 грудня 1980 , Єрусалим) - єпископ Єрусалимської православної церкви, Патріарх граду Єрусалиму і всієї Палестини (1957-1980).
| Венедикт I Єрусалимський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1892 d, Караджабей, Бурса, Туреччина |
| Помер | 10 грудня 1980 Єрусалим, Ізраїль |
| Діяльність | священник, священнослужитель, єпископ |
| Alma mater | Афінський національний університет імені Каподистрії |
| Знання мов | грецька, англійська, французька і арабська |
| Посада | Патріарх Єрусалимський |
| Конфесія | православ'я |
| |
Біографія
Народився в Нікімідійському селі Чеснейро поблизу міста Прусса в Османській імперії в грецькій родині. Здобув початкову освіту в місті Пруссі (нині Бурса, Туреччина).
8 грудня 1906 року родина Пападопулосів переїхала до Єрусалиму.
У 14 років вступив до Єрусалимської семінарії Святого Хреста, яку закінчив у 1914 році.
23 вересня 1914 року призначений секретарем Патріаршої канцелярії.
3 грудня 1914 року митрополитом Птолемаїдським Келадіоном пострижений у чернецтво з ім'ям [en], а наступного дня був висвячений у сан диякона.
Під час бойових дій у Палестині в роки першої світової війни разом із Патріархом Даміаном та Священним Синодом виїхав із Єрусалиму до Дамаску.
З 23 грудня 1918 перебував на службі в Патріархії і виконував обов'язки патріаршого протодиякона.
9 вересня 1921 року синодальним рішенням направлений до Афін для навчання в Афінському університеті, де він навчався на юридичному факультеті, який закінчив у 1925 році. Також вивчав богослов'я у тому ж університеті.
В 1927 направлений в Лозанну як представник Єрусалимського патріархату на Всехристиянській конференції «Віра і церковний устрій».
У лютому 1929 року призначений екзархом Святого Гробу в Афінах. У жовтні 1929 року висвячений на священика і зведений у сан архімандрита.
17 лютого 1946 року був відкликаний до Єрусалиму та призначений постійним членом Священного Синоду, а також юридичним радником Єрусалимської Патріархії.
З 27 лютого 1947 - голова комітету Святого Гробу з питань нерухомості, а з 1950 - головою комітету фінансів.
В 1950 як представник Патріархату був присутній в Женеві на сесії Ради Безпеки ООН, де вирішувалося питання про Єрусалим.
18 березня 1951 року в Єрусалимському соборному храмі Воскресіння Христового висвячений на єпископа і призначений на Тиверіадську кафедру.
29 січня 1957 року рішенням Священного Синоду обраний патріархом Єрусалимським. Інтронізацію було здійснено 1 березня.
Йому вдалося розрядити небезпечну атмосферу невизначеності і нестабільності, що панувала в Палестині, ось уже багато років щодо питання про привілеї і прерогативи Єрусалимського Патріархату на Святих Місцях. Патріарх домігся навіть видання Йорданською державою відповідного закону від 1 липня 1958 року, який підтверджував за Братством Святого Гробу Господнього право володіння святими місцями, що належать православним грецьким ченцям, і охоронялася їхня власність.
Працював над улаштуванням святинь Святої землі, організацією парафіяльного життя, навчальних, медичних та соціальних установ. Поєднував душпастирську діяльність з активною науковою роботою. За свою працю був нагороджений Великим хрестом короля Георгія, орденами Антіохійського Патріархату, Йорданського королівства, Республіки Ліван, святого Діонісія Закінфського, святого Георгія та ін.
Зміцнив авторитет свого Патріархату через різностороннє спілкування та часті поїздки в такі країни як Греція, Сполучені Штати та Англія, участю членів Священного Синоду в ряді Всеправославних Конференцій та святкуванні тисячоліття Святої Афонської Гори на острові Родос, а також залагодженням невирішеного питання реконструкції Гробу Господнього.
Помер 9 грудня 1980 року. Похований 14 грудня 1980 року в церкві Вознесіння на Олеонській горі.
Примітки
- Νέα Σιών. 1957. — № 52-53. — С. 13-14
- ВЕНЕДИКТ I. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2004. — Т. VII. — С. 583-584. — .(рос.)
Посилання
- Венедикт I (Пападопулос)
- Іменний коментар
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Patriarh Venedikt grec Patriarxhs Benediktos u miru Vasilios Papadopulos grec Basileios Papadopoylos 1892 1892 Chesnejri Osmanska imperiya 9 grudnya 1980 Yerusalim yepiskop Yerusalimskoyi pravoslavnoyi cerkvi Patriarh gradu Yerusalimu i vsiyeyi Palestini 1957 1980 Venedikt I YerusalimskijNarodivsya1892 d Karadzhabej Bursa TurechchinaPomer10 grudnya 1980 1980 12 10 Yerusalim IzrayilDiyalnistsvyashennik svyashennosluzhitel yepiskopAlma materAfinskij nacionalnij universitet imeni KapodistriyiZnannya movgrecka anglijska francuzka i arabskaPosadaPatriarh YerusalimskijKonfesiyapravoslav ya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Nikimidijskomu seli Chesnejro poblizu mista Prussa v Osmanskij imperiyi v greckij rodini Zdobuv pochatkovu osvitu v misti Prussi nini Bursa Turechchina 8 grudnya 1906 roku rodina Papadopulosiv pereyihala do Yerusalimu U 14 rokiv vstupiv do Yerusalimskoyi seminariyi Svyatogo Hresta yaku zakinchiv u 1914 roci 23 veresnya 1914 roku priznachenij sekretarem Patriarshoyi kancelyariyi 3 grudnya 1914 roku mitropolitom Ptolemayidskim Keladionom postrizhenij u chernectvo z im yam en a nastupnogo dnya buv visvyachenij u san diyakona Pid chas bojovih dij u Palestini v roki pershoyi svitovoyi vijni razom iz Patriarhom Damianom ta Svyashennim Sinodom viyihav iz Yerusalimu do Damasku Z 23 grudnya 1918 perebuvav na sluzhbi v Patriarhiyi i vikonuvav obov yazki patriarshogo protodiyakona 9 veresnya 1921 roku sinodalnim rishennyam napravlenij do Afin dlya navchannya v Afinskomu universiteti de vin navchavsya na yuridichnomu fakulteti yakij zakinchiv u 1925 roci Takozh vivchav bogoslov ya u tomu zh universiteti V 1927 napravlenij v Lozannu yak predstavnik Yerusalimskogo patriarhatu na Vsehristiyanskij konferenciyi Vira i cerkovnij ustrij U lyutomu 1929 roku priznachenij ekzarhom Svyatogo Grobu v Afinah U zhovtni 1929 roku visvyachenij na svyashenika i zvedenij u san arhimandrita 17 lyutogo 1946 roku buv vidklikanij do Yerusalimu ta priznachenij postijnim chlenom Svyashennogo Sinodu a takozh yuridichnim radnikom Yerusalimskoyi Patriarhiyi Z 27 lyutogo 1947 golova komitetu Svyatogo Grobu z pitan neruhomosti a z 1950 golovoyu komitetu finansiv Arhiyepiskop Yakiv Kennedi ta patriarh Venedikt V 1950 yak predstavnik Patriarhatu buv prisutnij v Zhenevi na sesiyi Radi Bezpeki OON de virishuvalosya pitannya pro Yerusalim 18 bereznya 1951 roku v Yerusalimskomu sobornomu hrami Voskresinnya Hristovogo visvyachenij na yepiskopa i priznachenij na Tiveriadsku kafedru 29 sichnya 1957 roku rishennyam Svyashennogo Sinodu obranij patriarhom Yerusalimskim Intronizaciyu bulo zdijsneno 1 bereznya Jomu vdalosya rozryaditi nebezpechnu atmosferu neviznachenosti i nestabilnosti sho panuvala v Palestini os uzhe bagato rokiv shodo pitannya pro privileyi i prerogativi Yerusalimskogo Patriarhatu na Svyatih Miscyah Patriarh domigsya navit vidannya Jordanskoyu derzhavoyu vidpovidnogo zakonu vid 1 lipnya 1958 roku yakij pidtverdzhuvav za Bratstvom Svyatogo Grobu Gospodnogo pravo volodinnya svyatimi miscyami sho nalezhat pravoslavnim greckim chencyam i ohoronyalasya yihnya vlasnist Pracyuvav nad ulashtuvannyam svyatin Svyatoyi zemli organizaciyeyu parafiyalnogo zhittya navchalnih medichnih ta socialnih ustanov Poyednuvav dushpastirsku diyalnist z aktivnoyu naukovoyu robotoyu Za svoyu pracyu buv nagorodzhenij Velikim hrestom korolya Georgiya ordenami Antiohijskogo Patriarhatu Jordanskogo korolivstva Respubliki Livan svyatogo Dionisiya Zakinfskogo svyatogo Georgiya ta in Zmicniv avtoritet svogo Patriarhatu cherez riznostoronnye spilkuvannya ta chasti poyizdki v taki krayini yak Greciya Spolucheni Shtati ta Angliya uchastyu chleniv Svyashennogo Sinodu v ryadi Vsepravoslavnih Konferencij ta svyatkuvanni tisyacholittya Svyatoyi Afonskoyi Gori na ostrovi Rodos a takozh zalagodzhennyam nevirishenogo pitannya rekonstrukciyi Grobu Gospodnogo Pomer 9 grudnya 1980 roku Pohovanij 14 grudnya 1980 roku v cerkvi Voznesinnya na Oleonskij gori PrimitkiNea Siwn 1957 52 53 S 13 14 VENEDIKT I Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2004 T VII S 583 584 ISBN 5 89572 010 2 ros PosilannyaVenedikt I Papadopulos Imennij komentar Poperednik Timofij I Patriarh Yerusalimskij 1958 1980 Nastupnik Diodor I