Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Венді Маргарет Гіллер (англ. Wendy Margaret Hiller; 15 серпня 1912, Стокпорт, графство Чешир — 14 травня 2003, , графство Бакінгемшир) — британська акторка, лауреатка премії «Оскар» (1959) за роль Пет Купер у фільмі «За окремими столиками».
| Венді Гіллер | |
|---|---|
| англ. Wendy Margaret Hiller | |
 | |
| Дата народження | 15 серпня 1912 |
| Місце народження | Стокпорт (Англія), Велика Британія |
| Дата смерті | 14 травня 2003 (90 років) |
| Місце смерті | Біконсфілд[d], Велика Британія |
| Поховання | d |
| Громадянство |  Велика Британія Велика Британія |
| Професія | акторка, акторка театру, кіноакторка |
| Кар'єра | 1937—1992 |
| Нагороди |   |
| IMDb | ID 0384908 |
 Венді Гіллер у Вікісховищі | |
Біографія
Народилася в місті Стокпорт в графстві Чешир на північному заході Англії в сім'ї Френка Воткін Гіллера, виробника бавовни, і Мері Стоун.
Кар'єра
Професійну акторську кар'єру Венді Гіллер розпочала на початку 1930-х в Манчестері. Першого успіху досягла 1934 року, після чого багато гастролювала театрами Англії. У 1935 дебютувала в лондонському Вест-Енді. У 1936 Гіллер з'явилася на гастролях в Нью-Йорку, де її помітив Бернард Шоу. Йому дуже сподобалася її гра, і він запросив її на роль у своїх п'єсах «Свята Іоанна», «Пігмаліон» і «Майор Барбара». Шоу також наполіг на тому, щоб вона втілила Елізу Дуліттл в екранізації п'єси в 1938, за яку вона вперше була номінована на «Оскар», ставши першою британською акторкою, номінованою на цю премію. У 1941 Гіллер знялася у фільмі «Майор Барбара», ще одній екранізації п'єси Бернарда Шоу. У 1945 Гіллер з'явилася в класиці британського кіно — фільмі «Я знаю, куди я йду!».
Надалі, з розвитком кар'єри, Гіллер стала популярна як в Лондоні, так і в Нью-Йорку. У 1947 вона виступала на Бродвеї в п'єсі «Спадкоємиця».
Попри успішні ролі в кіно і привабливі пропозиції з Голлівуду, Гіллер все ж більшою мірою продовжувала залишатися театральною акторкою, лише зрідка з'являючись на кіноекранах. У 1950-ті виконала примітні ролі у фільмах «Вигнанець з островів» (1952), «Щось цінне» (1957), «Як вбити багатого дядечка» (1957), а також в «За окремими столиками» (1958), роль в якому була відзначена премією «Оскар» як найкраща акторка другого плану.
У 1971 Венді Гіллер присвоєно титул Офіцера ордена Британської імперії, а 1975 вона стала Дамою-командором ордена.
У 1960 за роль владної матері у фільмі «Сини і коханці» номінована на премію BAFTA. Роль княгині Драгомирової в екранізації роману Агати Крісті «Вбивство в Східному експресі» (1974) принесла їй ще більший успіх і Вечірню британську кінопремію. Іншими примітними її ролями в наступні роки були Ребекка Вайлер у фільмі «Подорож проклятих» (1976) і злісна матрона в лондонському госпіталі в фільмі «Людина-слон» (1980).
Останній раз на Вест-Енді вона з'явилася в 1988 в постановці «Водій міс Дейзі», а останньою її екранною роллю стала Еліс фон Голзендорф у фільмі «Графиня Еліс» (1992).
Особисте життя
У 1937 одружилася з на 16 років старшим сценаристом Рональдом Гоу. На початку 1940-х переїхала з чоловіком у Біконсфілд в графстві Бакінгемшир, де народила двох дітей — Енн (1939-2006) і Ентоні (1942). Гілер припинила акторську кар'єру в 1992 через поганий стан здоров'я. У наступному році помер чоловік.
Померла у віці 90 років у своєму будинку в Біконсфілді 14 травня 2003.
Вибрана фільмографія
- 1938 — Пігмаліон — Еліза Дуліттл
- 1941 — Майор Барбара — майор Барбара
- 1945 — Я знаю, куди я йду! — Джоан Уебстер
- 1951 : [en] / (Outcast of the Islands) — пані Алмеєр
- 1957 — Як вбити заможнього дядька — Едіт Кліттербьорн
- 1957 — Щось цінне — Елізабет МакКензі Ньютон
- 1958 — За окремими столиками — Пет Купер
- 1960 — Сини і коханці — Гертруда Морел
- 1963 — Іграшки на горищі — Анна
- 1966 — Людина на всі часи — Еліс Мур
- 1974 — Вбивство у Східному експресі — Княгиня Драгомирова
- 1976 — Подорож проклятих — Ребекка Вайлер
- 1980 — Людина-слон — Мазерхед
- 1982 — Займаючись любов'ю — Вінні Бейтс
- 1982 — Свідок обвинувачення — Джанет Макензі
- 1987 — Самотня пристрасть Джудіт Хирн — тітка Д'Арсі
Нагороди
- 1959 — Премія «Оскар» — найкраща жіноча роль другого плану, за фільм «За окремими столиками».
Посилання
- Венді Гіллер на сайті Internet Broadway Database (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Giler Vendi Margaret Giller angl Wendy Margaret Hiller 15 serpnya 1912 Stokport grafstvo Cheshir 14 travnya 2003 grafstvo Bakingemshir britanska aktorka laureatka premiyi Oskar 1959 za rol Pet Kuper u filmi Za okremimi stolikami Vendi Gillerangl Wendy Margaret HillerZobrazhennyaData narodzhennya 15 serpnya 1912 1912 08 15 Misce narodzhennya Stokport Angliya Velika BritaniyaData smerti 14 travnya 2003 2003 05 14 90 rokiv Misce smerti Bikonsfild d Velika BritaniyaPohovannya dGromadyanstvo Velika Britaniya Velika BritaniyaProfesiya aktorka aktorka teatru kinoaktorkaKar yera 1937 1992NagorodiIMDb ID 0384908 Vendi Giller u VikishovishiBiografiyaNarodilasya v misti Stokport v grafstvi Cheshir na pivnichnomu zahodi Angliyi v sim yi Frenka Votkin Gillera virobnika bavovni i Meri Stoun Kar yera Profesijnu aktorsku kar yeru Vendi Giller rozpochala na pochatku 1930 h v Manchesteri Pershogo uspihu dosyagla 1934 roku pislya chogo bagato gastrolyuvala teatrami Angliyi U 1935 debyutuvala v londonskomu Vest Endi U 1936 Giller z yavilasya na gastrolyah v Nyu Jorku de yiyi pomitiv Bernard Shou Jomu duzhe spodobalasya yiyi gra i vin zaprosiv yiyi na rol u svoyih p yesah Svyata Ioanna Pigmalion i Major Barbara Shou takozh napolig na tomu shob vona vtilila Elizu Dulittl v ekranizaciyi p yesi v 1938 za yaku vona vpershe bula nominovana na Oskar stavshi pershoyu britanskoyu aktorkoyu nominovanoyu na cyu premiyu U 1941 Giller znyalasya u filmi Major Barbara she odnij ekranizaciyi p yesi Bernarda Shou U 1945 Giller z yavilasya v klasici britanskogo kino filmi Ya znayu kudi ya jdu Nadali z rozvitkom kar yeri Giller stala populyarna yak v Londoni tak i v Nyu Jorku U 1947 vona vistupala na Brodveyi v p yesi Spadkoyemicya Popri uspishni roli v kino i privablivi propoziciyi z Gollivudu Giller vse zh bilshoyu miroyu prodovzhuvala zalishatisya teatralnoyu aktorkoyu lishe zridka z yavlyayuchis na kinoekranah U 1950 ti vikonala primitni roli u filmah Vignanec z ostroviv 1952 Shos cinne 1957 Yak vbiti bagatogo dyadechka 1957 a takozh v Za okremimi stolikami 1958 rol v yakomu bula vidznachena premiyeyu Oskar yak najkrasha aktorka drugogo planu U 1971 Vendi Giller prisvoyeno titul Oficera ordena Britanskoyi imperiyi a 1975 vona stala Damoyu komandorom ordena U 1960 za rol vladnoyi materi u filmi Sini i kohanci nominovana na premiyu BAFTA Rol knyagini Dragomirovoyi v ekranizaciyi romanu Agati Kristi Vbivstvo v Shidnomu ekspresi 1974 prinesla yij she bilshij uspih i Vechirnyu britansku kinopremiyu Inshimi primitnimi yiyi rolyami v nastupni roki buli Rebekka Vajler u filmi Podorozh proklyatih 1976 i zlisna matrona v londonskomu gospitali v filmi Lyudina slon 1980 Ostannij raz na Vest Endi vona z yavilasya v 1988 v postanovci Vodij mis Dejzi a ostannoyu yiyi ekrannoyu rollyu stala Elis fon Golzendorf u filmi Grafinya Elis 1992 Osobiste zhittyaU 1937 odruzhilasya z na 16 rokiv starshim scenaristom Ronaldom Gou Na pochatku 1940 h pereyihala z cholovikom u Bikonsfild v grafstvi Bakingemshir de narodila dvoh ditej Enn 1939 2006 i Entoni 1942 Giler pripinila aktorsku kar yeru v 1992 cherez poganij stan zdorov ya U nastupnomu roci pomer cholovik Pomerla u vici 90 rokiv u svoyemu budinku v Bikonsfildi 14 travnya 2003 Vibrana filmografiya1938 Pigmalion Eliza Dulittl 1941 Major Barbara major Barbara 1945 Ya znayu kudi ya jdu Dzhoan Uebster 1951 en Outcast of the Islands pani Almeyer 1957 Yak vbiti zamozhnogo dyadka Edit Klitterborn 1957 Shos cinne Elizabet MakKenzi Nyuton 1958 Za okremimi stolikami Pet Kuper 1960 Sini i kohanci Gertruda Morel 1963 Igrashki na gorishi Anna 1966 Lyudina na vsi chasi Elis Mur 1974 Vbivstvo u Shidnomu ekspresi Knyaginya Dragomirova 1976 Podorozh proklyatih Rebekka Vajler 1980 Lyudina slon Mazerhed 1982 Zajmayuchis lyubov yu Vinni Bejts 1982 Svidok obvinuvachennya Dzhanet Makenzi 1987 Samotnya pristrast Dzhudit Hirn titka D ArsiNagorodi1959 Premiya Oskar najkrasha zhinocha rol drugogo planu za film Za okremimi stolikami PosilannyaVendi Giller na sajti Internet Broadway Database angl