Венгард англ. Vanguard — американська ракета-носій, розроблена військово-морськими силами США для запуску першого американського супутника впродовж міжнародного геофізичного року. Ракета-носій Венгард розроблялась триступеневою, без бічних стабілізаторів, перший і другий ступені керувались двигунами в кардановому підвісі. В другому ступені також розташовувалась телеметрична система, інерційна система управління і автопілот. Третій ступінь стабілізувався обертанням перед розділенням обертовим механізмом, розташованим на другому ступені. Використовувалась за програмою Венгард з 1957 по 1959 роки. З одинадцяти спроб запуску супутника три були успішними.
Запуск ракети Венґард | ||||
Призначення | орбітальна ракета-носій | |||
---|---|---|---|---|
Виробник | Glenn L. Martin Company | |||
Країна | США | |||
Розміри | ||||
Висота | 23 м | |||
Діаметр | 1,14 м | |||
Маса | 10050 кг | |||
Ступенів | 3 | |||
Вантаж | ||||
Вантаж на НОО | 9 кг | |||
Споріднені ракети | ||||
Історія запусків | ||||
Статус | недіюча | |||
Космодроми | Мис Канаверал, майданчик 18A | |||
Всього запусків | 12 | |||
Успішних | 3 | |||
Невдалих | 8 | |||
Частково невдалих | 1 | |||
Перший запуск | 23 жовтня 1957 | |||
Останній запуск | 18 вересня 1959 | |||
Перший ступінь - Венґард | ||||
Довжина | 12,20 м | |||
Діаметр | 1,14 м | |||
Маса порожнього | 811 кг | |||
Повна маса | 7661 кг | |||
Двигуни | 1 X-405 | |||
Тяга | 134,79 кН | |||
Питомий імпульс | 270 с | |||
Тривалість горіння | 2 хв 25 с | |||
Паливо | Рідкий кисень/гас | |||
Другий ступінь - Ейбл (Able) | ||||
Довжина | 5,67 м | |||
Діаметр | 0,81 м | |||
Маса порожнього | 429 кг | |||
Повна маса | 1884 кг | |||
Двигуни | 1 AJ10-37 | |||
Тяга | 34,69 кН | |||
Питомий імпульс | 270 с | |||
Тривалість горіння | 1 хв 55 с | |||
Паливо | Азотна кислота/НДМГ | |||
Третій ступінь - Венґард-3 | ||||
Довжина | 2 м | |||
Діаметр | 0,5 м | |||
Маса порожнього | 31 кг | |||
Повна маса | 210 кг | |||
Двигуни | 1 GCRC | |||
Тяга | 11,56 кН | |||
Питомий імпульс | 230 с | |||
Тривалість горіння | 31 с | |||
Паливо | тверде паливо |
Історія
1955 року США оголосили плани з виведення наукового супутника на орбіту Землі під час міжнародного геофізичного року (МГР) 1957–1958. На той час існувало три ракети, що підходили для запуску апаратів на орбіту: Військово-повітряних сил США; армійського агентства балістичних ракет; і триступенева метеорологічна ракета військово-морських сил США.
Армійська ракета-носій, створена на базі бойової ракети Редстоун, могла першою запустити перший американський супутник. Однак був ризик несприйняття громадськістю причетності до її розробки народженого в Німеччині Вернера фон Брауна. Крім того, балістичні ракети Атлас і Редстоун були найперше військовими проєктами, які не хотіли уповільнювати для «вторинного» космічного запуску. Проєкт Венґард розробляла дослідницька лабораторія військово-морських сил США англ. Naval Research Laboratory (NRL), що вважалась більше науковою, ніж військовою організацією. Це допомогло показати невійськову мету супутникової програми, що було дуже важливим, оскільки точилась дискусія про допустимість чи заборону прольотів супутника над іншими країнами.
В серпні 1955 року спеціальний комітет міністерства оборони США обрав проєкт NRL, названий Венґард, для запуску супутника під час МГР. Компанію Мартін, що також будувала Вайкінг, обрали головним підрядником для будівництва ракети-носія.
Запуски
Використовувались дві модифікації ракети-носія: TV, англ. Test Vehicle (експериментальний апарат), SLV, англ. Space Launch Vehicle (космічна ракета-носій).
Здійснено 12 запусків: один пробний (TV2), чотири запуски експериментальних ракет (TV3, TV3BU, TV4, TV5), шість запусків ракет-носіїв (SLV-1, SLV-2, SLV-3, SLV-4, SLV-5, SLV-6), один запуск експериментальної ракети з покращеним третім ступенем (TV-4BU).
Дата | Політ | Тип супутника (маса в кг) | Пояснення |
---|---|---|---|
23 жовтня 1957 року | Перший пробний запуск (з макетами другого і третього ступенів), успішно розділились перший і другий ступені. | ||
6 грудня 1957 року | Венґард TV3 | Венґард 1 (1,36) | Перший повноцінний запуск (з супутником). Вибух після зльоту. |
5 лютого 1958 року | Венґард TV3BU | Венґард 1 (1,36) | Несправність в системі управління, вибух. |
17 березня 1958 року | Венґард 1 (1,47) | Виведено супутник Венґард 1. | |
28 квітня 1958 року | Венґард TV5 | Венґард 1 (10) | Не відокремився третій ступінь. |
27 травня 1958 року | Венґард SLV-1 | Венґард 2 (10) | Неправильна траєкторія третього ступеня. |
26 червня 1958 року | Венґард SLV-2 | Венґард 2 (10) | Після відокремлення другого ступеня вимкнувся двигун. |
26 вересня 1958 року | Венґард SLV-3 | Венґард 2 (10) | Третій ступінь не розвинув достатньої швидкості. |
17 лютого 1959 року | Венґард 2 (9,8) | Виведено супутник Венґард 2. | |
13 квітня 1959 року | Венґард SLV-5 | Венґард 3 (10,3) | Збій в роботі другого ступеня. |
22 червня 1959 року | Венґард SLV-6 | Венґард 3 (10,3) | Збій в роботі другого ступеня. |
18 вересня 1959 року | Венґард 3 (22,7) | Виведено супутник . |
Посилання
Ракета Венґард [ 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vengard angl Vanguard amerikanska raketa nosij rozroblena vijskovo morskimi silami SShA dlya zapusku pershogo amerikanskogo suputnika vprodovzh mizhnarodnogo geofizichnogo roku Raketa nosij Vengard rozroblyalas tristupenevoyu bez bichnih stabilizatoriv pershij i drugij stupeni keruvalis dvigunami v kardanovomu pidvisi V drugomu stupeni takozh roztashovuvalas telemetrichna sistema inercijna sistema upravlinnya i avtopilot Tretij stupin stabilizuvavsya obertannyam pered rozdilennyam obertovim mehanizmom roztashovanim na drugomu stupeni Vikoristovuvalas za programoyu Vengard z 1957 po 1959 roki Z odinadcyati sprob zapusku suputnika tri buli uspishnimi Vengard Zapusk raketi VengardZapusk raketi VengardPriznachennya orbitalna raketa nosijVirobnik Glenn L Martin CompanyKrayina SShARozmiri Visota 23 mDiametr 1 14 mMasa 10050 kgStupeniv 3 Vantazh Vantazh na NOO 9 kg Sporidneni raketi Istoriya zapuskiv Status nediyuchaKosmodromi Mis Kanaveral majdanchik 18AVsogo zapuskiv 12Uspishnih 3Nevdalih 8Chastkovo nevdalih 1Pershij zapusk 23 zhovtnya 1957Ostannij zapusk 18 veresnya 1959Pershij stupin Vengard Dovzhina 12 20 m Diametr 1 14 m Masa porozhnogo 811 kg Povna masa 7661 kg Dviguni 1 X 405 Tyaga 134 79 kN Pitomij impuls 270 s Trivalist gorinnya 2 hv 25 s Palivo Ridkij kisen gas Drugij stupin Ejbl Able Dovzhina 5 67 m Diametr 0 81 m Masa porozhnogo 429 kg Povna masa 1884 kg Dviguni 1 AJ10 37 Tyaga 34 69 kN Pitomij impuls 270 s Trivalist gorinnya 1 hv 55 s Palivo Azotna kislota NDMG Tretij stupin Vengard 3 Dovzhina 2 m Diametr 0 5 m Masa porozhnogo 31 kg Povna masa 210 kg Dviguni 1 GCRC Tyaga 11 56 kN Pitomij impuls 230 s Trivalist gorinnya 31 s Palivo tverde palivoIstoriya1955 roku SShA ogolosili plani z vivedennya naukovogo suputnika na orbitu Zemli pid chas mizhnarodnogo geofizichnogo roku MGR 1957 1958 Na toj chas isnuvalo tri raketi sho pidhodili dlya zapusku aparativ na orbitu Vijskovo povitryanih sil SShA armijskogo agentstva balistichnih raket i tristupeneva meteorologichna raketa vijskovo morskih sil SShA Armijska raketa nosij stvorena na bazi bojovoyi raketi Redstoun mogla pershoyu zapustiti pershij amerikanskij suputnik Odnak buv rizik nesprijnyattya gromadskistyu prichetnosti do yiyi rozrobki narodzhenogo v Nimechchini Vernera fon Brauna Krim togo balistichni raketi Atlas i Redstoun buli najpershe vijskovimi proyektami yaki ne hotili upovilnyuvati dlya vtorinnogo kosmichnogo zapusku Proyekt Vengard rozroblyala doslidnicka laboratoriya vijskovo morskih sil SShA angl Naval Research Laboratory NRL sho vvazhalas bilshe naukovoyu nizh vijskovoyu organizaciyeyu Ce dopomoglo pokazati nevijskovu metu suputnikovoyi programi sho bulo duzhe vazhlivim oskilki tochilas diskusiya pro dopustimist chi zaboronu prolotiv suputnika nad inshimi krayinami V serpni 1955 roku specialnij komitet ministerstva oboroni SShA obrav proyekt NRL nazvanij Vengard dlya zapusku suputnika pid chas MGR Kompaniyu Martin sho takozh buduvala Vajking obrali golovnim pidryadnikom dlya budivnictva raketi nosiya ZapuskiVikoristovuvalis dvi modifikaciyi raketi nosiya TV angl Test Vehicle eksperimentalnij aparat SLV angl Space Launch Vehicle kosmichna raketa nosij Zdijsneno 12 zapuskiv odin probnij TV2 chotiri zapuski eksperimentalnih raket TV3 TV3BU TV4 TV5 shist zapuskiv raket nosiyiv SLV 1 SLV 2 SLV 3 SLV 4 SLV 5 SLV 6 odin zapusk eksperimentalnoyi raketi z pokrashenim tretim stupenem TV 4BU Data Polit Tip suputnika masa v kg Poyasnennya 23 zhovtnya 1957 roku Pershij probnij zapusk z maketami drugogo i tretogo stupeniv uspishno rozdililis pershij i drugij stupeni 6 grudnya 1957 roku Vengard TV3 Vengard 1 1 36 Pershij povnocinnij zapusk z suputnikom Vibuh pislya zlotu 5 lyutogo 1958 roku Vengard TV3BU Vengard 1 1 36 Nespravnist v sistemi upravlinnya vibuh 17 bereznya 1958 roku Vengard 1 1 47 Vivedeno suputnik Vengard 1 28 kvitnya 1958 roku Vengard TV5 Vengard 1 10 Ne vidokremivsya tretij stupin 27 travnya 1958 roku Vengard SLV 1 Vengard 2 10 Nepravilna trayektoriya tretogo stupenya 26 chervnya 1958 roku Vengard SLV 2 Vengard 2 10 Pislya vidokremlennya drugogo stupenya vimknuvsya dvigun 26 veresnya 1958 roku Vengard SLV 3 Vengard 2 10 Tretij stupin ne rozvinuv dostatnoyi shvidkosti 17 lyutogo 1959 roku Vengard 2 9 8 Vivedeno suputnik Vengard 2 13 kvitnya 1959 roku Vengard SLV 5 Vengard 3 10 3 Zbij v roboti drugogo stupenya 22 chervnya 1959 roku Vengard SLV 6 Vengard 3 10 3 Zbij v roboti drugogo stupenya 18 veresnya 1959 roku Vengard 3 22 7 Vivedeno suputnik PosilannyaRaketa Vengard 30 zhovtnya 2013 u Wayback Machine angl