Великий син Імператора (яп. 皇太子, こうたいし, котайсі) — титул спадкоємця престолу Імператора Японії, сина правлячого Імператора.
Великий син Імператора | |
Прапор | |
Офіційна резиденція | d |
---|---|
Посадовець | Акісіно-но-Мія Фуміхіто-Сінно |
Країна | Японія |
Керівний орган | d |
Спадкоємець Хризантемового трону, який є онуком правлячого Імператора, має титул Великого онука Імператора (яп. 皇太孫, こうたいそん, котайсон)
Короткі відомості
Перші згадки про титул «Великий син Імператора» датуються 7 століттям. До цього для позначення спадкоємця престолу використовувався титул «Великий брат» (яп. 大兄, おおえ, ое). Проте він не був тотожним пізнішому титулу «Великий син Імператора», оскільки останній міг належати лише одній особі, а титул «Великий брат» надавався багатьом вибраним синам монарха.
Синонімами «Великого сина Імператора» виступали «Східний палац» (яп. 東宮, とうぐう, тоґу), «Весняний палац» (яп. 春宮, はるのみや, харуномія) або «Великий Син» (太子, たいし, тайсі). Спочатку титул надавався улюбленому синові Імператора Японії, проте з 12 — 13 століття його отримує старший син монарха.
Згідно з чинним Законом про Імператорський Дім від 1949 року син Імператора, який є його спадкоємцем, називається Великим сином Імператора (Стаття 8). Він є членом і після прийняття титулу не має права відмовлятися від нього з власної волі (Стаття 11.2). У випадку встановлення регентства Великий син Імператора має право першим обійняти цю посаду (Стаття 17.1.1). Якщо він неповнолітній і регентом стає інша особа з Імператорської родини, то вона має поступитись на посаді Великому синові Імператора після досягнення ним повноліття (Стаття 19.2). Він вважається повнолітнім у 18 років (Стаття 22).
За відсутності Великого сина Імператора, спадкоємцем виступає Великий онук Імператора (Стаття 8). Положення Закону, які стосуються Великого сина Імператора, так само застосовуються щодо Великого онука Імператора.
В історіографії титул «Великий син Імператора», зазвичай, перекладається німецьким словом «кронпринц», якщо мова йдется про вестернізовану Японію 19 — 20 століття. У наукових працях, що присвячені традиційній Японії, такий переклад зустрічається рідко. Переважно вживається «Великий син Імператора» або «Котайсі». Переклад «кронпринц» є невдалим, оскільки нівелює різницю між Великим сином Імператора та Великим онуком Імператора.
Із 23 лютого 1991 року до 22 жовтня 2019 року (сходження на престол) титул Великого сина Імператора носив Нарухіто.
9 червня 1993 року він одружився з Масако Овада. Єдина дитина цієї пари, Айко, принцеса Тосі, народилася 1 грудня 2001 року.
Див. також
Примітки
- Закон про Імператорський Дім. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 1 грудня 2008.
Джерела та література
- 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.337.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
- (яп.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikij sin Imperatora yap 皇太子 こうたいし kotajsi titul spadkoyemcya prestolu Imperatora Yaponiyi sina pravlyachogo Imperatora Velikij sin ImperatoraPraporOficijna rezidenciyadPosadovecAkisino no Miya Fumihito SinnoKrayina YaponiyaKerivnij organdNaruhito pid chas vizitu do Braziliyi 2008 roku koli vin nosiv titul Velikogo sina Imperatora Spadkoyemec Hrizantemovogo tronu yakij ye onukom pravlyachogo Imperatora maye titul Velikogo onuka Imperatora yap 皇太孫 こうたいそん kotajson Korotki vidomostiPershi zgadki pro titul Velikij sin Imperatora datuyutsya 7 stolittyam Do cogo dlya poznachennya spadkoyemcya prestolu vikoristovuvavsya titul Velikij brat yap 大兄 おおえ oe Prote vin ne buv totozhnim piznishomu titulu Velikij sin Imperatora oskilki ostannij mig nalezhati lishe odnij osobi a titul Velikij brat nadavavsya bagatom vibranim sinam monarha Sinonimami Velikogo sina Imperatora vistupali Shidnij palac yap 東宮 とうぐう togu Vesnyanij palac yap 春宮 はるのみや harunomiya abo Velikij Sin 太子 たいし tajsi Spochatku titul nadavavsya ulyublenomu sinovi Imperatora Yaponiyi prote z 12 13 stolittya jogo otrimuye starshij sin monarha Zgidno z chinnim Zakonom pro Imperatorskij Dim vid 1949 roku sin Imperatora yakij ye jogo spadkoyemcem nazivayetsya Velikim sinom Imperatora Stattya 8 Vin ye chlenom i pislya prijnyattya titulu ne maye prava vidmovlyatisya vid nogo z vlasnoyi voli Stattya 11 2 U vipadku vstanovlennya regentstva Velikij sin Imperatora maye pravo pershim obijnyati cyu posadu Stattya 17 1 1 Yaksho vin nepovnolitnij i regentom staye insha osoba z Imperatorskoyi rodini to vona maye postupitis na posadi Velikomu sinovi Imperatora pislya dosyagnennya nim povnolittya Stattya 19 2 Vin vvazhayetsya povnolitnim u 18 rokiv Stattya 22 Za vidsutnosti Velikogo sina Imperatora spadkoyemcem vistupaye Velikij onuk Imperatora Stattya 8 Polozhennya Zakonu yaki stosuyutsya Velikogo sina Imperatora tak samo zastosovuyutsya shodo Velikogo onuka Imperatora V istoriografiyi titul Velikij sin Imperatora zazvichaj perekladayetsya nimeckim slovom kronprinc yaksho mova jdetsya pro vesternizovanu Yaponiyu 19 20 stolittya U naukovih pracyah sho prisvyacheni tradicijnij Yaponiyi takij pereklad zustrichayetsya ridko Perevazhno vzhivayetsya Velikij sin Imperatora abo Kotajsi Pereklad kronprinc ye nevdalim oskilki nivelyuye riznicyu mizh Velikim sinom Imperatora ta Velikim onukom Imperatora Iz 23 lyutogo 1991 roku do 22 zhovtnya 2019 roku shodzhennya na prestol titul Velikogo sina Imperatora nosiv Naruhito 9 chervnya 1993 roku vin odruzhivsya z Masako Ovada Yedina ditina ciyeyi pari Ajko princesa Tosi narodilasya 1 grudnya 2001 roku Div takozhKronprinc Korolevich Carevich Imperator YaponiyiPrimitkiZakon pro Imperatorskij Dim Arhiv originalu za 30 kvitnya 2019 Procitovano 1 grudnya 2008 Dzherela ta literatura 新編 日本史辞典 Nove vidannya Slovnik istoriyi Yaponiyi 京大日本史辞典編纂会 東京創元社 1994 P 337 Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist Kiyiv Akvilon Pres 1997 yap angl