Вели́кий Пелі́с (рос. Большой Пелис) — невеликий острів у затоці Петра Великого Японського моря. Знаходиться за 12,9 км на південний схід від , що на материку. Адміністративно належить до Хасанського району Приморського краю Росії.
Великий Пеліс | |
---|---|
Большой Пелис | |
Карта | |
Географія | |
42°39′33″ пн. ш. 131°27′37″ сх. д. / 42.65916666669477308° пн. ш. 131.46027777780776091° сх. д.Координати: 42°39′33″ пн. ш. 131°27′37″ сх. д. / 42.65916666669477308° пн. ш. 131.46027777780776091° сх. д. | |
Місцерозташування | затока Петра Великого Японське море |
Акваторія | Японське море |
Площа | 3,1 км² |
Найвища точка | 110 м |
Країна | |
Росія | |
Регіон | Приморський край |
(Адм. одиниця) | Приморський край |
Населення | відсутнє |
Великий Пеліс Великий Пеліс (Росія) | |
Географія
Острів є найбільшим в архіпелазі Римського-Корсакова. Його довжина становить 5 км, ширина 1,1 км. Острів складається з двох частин — більшої північної та меншої південної, з'єднаних між собою перешийком шириною всього 250 м. Береги різноманітні, в основному скелясті та стрімкі, але є й пологі з білими піщаними пляжами. Протяжність берегової смуги становить 12,7 км.
На півночі острова є прісне озеро. На заході біля перешийку міститься бухта Молчановського, названа на честь І. А. Молчановського, вахтенного начальника шхуни «Восток». Найхолодніший місяць — січень, пересічна температура −11 °C; найтепліший місяць — серпень, еперсічна температура +21 °C.
Острів вкритий травою та чагарниками, дерев майже немає. Тут багато ендемічних рослин, які занесені до , особливо слід відмітити лілію тигрову. Також на острові зростає , шипшина, тис, актинідія, виноград, лимонник тощо. На острові збереглись пташині базари, в яких зустрічаються такі птахи, як журавель японський, журавель даурський, качурка вилохвоста, фрегат, беркут. Тут розміщена одна з найбільших колоній баклана японського та мартина чорнохвостого. Серед земноводних поширені та квакша далекосхідна. Із плазунів на острові мешкають та полоз візерунковий. Серед ссавців зустрічаються миша польова, . Серед хижаків мешкає єнот уссурійський. На узбережжі є декілька місць відпочинку тюленів ларга.
Історія
Острів вперше був описаний французькими моряками бригу «Каприз» й отримав від назву Пелес, тобто Голий. В 1854 році острів відвідали росіяни. В 1862–1863 роках був ретельно досліджений експедицією підполковника корпусу флотських штурманів . Тоді ж острів і отримав сучасну назву. До середини 1930-их років він був незаселеним і мало відвідуваним. Але після хасанських подій острів став головним укріппунктом. На ньому розмістили невеликий постійний гарнізон, декілька польових укріплень та артилерійську батарею. На вершині острова був встановлений маяк.
В 1974 році на острів прибула група з 3 осіб, які брали участь у експерименті по дослідженню психофізіологічних процесів та відносин між людьми у групі при екстремальних умовах, у відсутності зв'язку з іншими людьми. В кінці 1970-их років військові покинули острів і він відійшов до складу .
Примітки
- Пізніше він служив на пароплаві-корветі «Америка», шхунах «Перша» та «Сахалін». Виконував гідрографічні роботи в Амруській затоці, Татарській протоці, затоці Петра Великого. Був власником золотої копальні на острові Аскольд
Посилання
- На сайті Шамора [ 4 березня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Приморського краю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli kij Peli s ros Bolshoj Pelis nevelikij ostriv u zatoci Petra Velikogo Yaponskogo morya Znahoditsya za 12 9 km na pivdennij shid vid sho na materiku Administrativno nalezhit do Hasanskogo rajonu Primorskogo krayu Rosiyi Velikij PelisBolshoj PelisKartaGeografiya42 39 33 pn sh 131 27 37 sh d 42 65916666669477308 pn sh 131 46027777780776091 sh d 42 65916666669477308 131 46027777780776091 Koordinati 42 39 33 pn sh 131 27 37 sh d 42 65916666669477308 pn sh 131 46027777780776091 sh d 42 65916666669477308 131 46027777780776091Misceroztashuvannya zatoka Petra Velikogo Yaponske moreAkvatoriya Yaponske morePlosha 3 1 km Najvisha tochka 110 mKrayina RosiyaRegion Primorskij krajAdm odinicya Primorskij krajNaselennya vidsutnyeVelikij PelisVelikij Pelis Rosiya GeografiyaOstriv ye najbilshim v arhipelazi Rimskogo Korsakova Jogo dovzhina stanovit 5 km shirina 1 1 km Ostriv skladayetsya z dvoh chastin bilshoyi pivnichnoyi ta menshoyi pivdennoyi z yednanih mizh soboyu pereshijkom shirinoyu vsogo 250 m Beregi riznomanitni v osnovnomu skelyasti ta strimki ale ye j pologi z bilimi pishanimi plyazhami Protyazhnist beregovoyi smugi stanovit 12 7 km Na pivnochi ostrova ye prisne ozero Na zahodi bilya pereshijku mistitsya buhta Molchanovskogo nazvana na chest I A Molchanovskogo vahtennogo nachalnika shhuni Vostok Najholodnishij misyac sichen peresichna temperatura 11 C najteplishij misyac serpen epersichna temperatura 21 C Ostriv vkritij travoyu ta chagarnikami derev majzhe nemaye Tut bagato endemichnih roslin yaki zaneseni do osoblivo slid vidmititi liliyu tigrovu Takozh na ostrovi zrostaye shipshina tis aktinidiya vinograd limonnik tosho Na ostrovi zbereglis ptashini bazari v yakih zustrichayutsya taki ptahi yak zhuravel yaponskij zhuravel daurskij kachurka vilohvosta fregat berkut Tut rozmishena odna z najbilshih kolonij baklana yaponskogo ta martina chornohvostogo Sered zemnovodnih poshireni ta kvaksha dalekoshidna Iz plazuniv na ostrovi meshkayut ta poloz vizerunkovij Sered ssavciv zustrichayutsya misha polova Sered hizhakiv meshkaye yenot ussurijskij Na uzberezhzhi ye dekilka misc vidpochinku tyuleniv larga IstoriyaOstriv vpershe buv opisanij francuzkimi moryakami brigu Kapriz j otrimav vid nazvu Peles tobto Golij V 1854 roci ostriv vidvidali rosiyani V 1862 1863 rokah buv retelno doslidzhenij ekspediciyeyu pidpolkovnika korpusu flotskih shturmaniv Todi zh ostriv i otrimav suchasnu nazvu Do seredini 1930 ih rokiv vin buv nezaselenim i malo vidviduvanim Ale pislya hasanskih podij ostriv stav golovnim ukrippunktom Na nomu rozmistili nevelikij postijnij garnizon dekilka polovih ukriplen ta artilerijsku batareyu Na vershini ostrova buv vstanovlenij mayak V 1974 roci na ostriv pribula grupa z 3 osib yaki brali uchast u eksperimenti po doslidzhennyu psihofiziologichnih procesiv ta vidnosin mizh lyudmi u grupi pri ekstremalnih umovah u vidsutnosti zv yazku z inshimi lyudmi V kinci 1970 ih rokiv vijskovi pokinuli ostriv i vin vidijshov do skladu PrimitkiPiznishe vin sluzhiv na paroplavi korveti Amerika shhunah Persha ta Sahalin Vikonuvav gidrografichni roboti v Amruskij zatoci Tatarskij protoci zatoci Petra Velikogo Buv vlasnikom zolotoyi kopalni na ostrovi AskoldPosilannyaNa sajti Shamora 4 bereznya 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Primorskogo krayu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi