Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Велике герцогство Мекленбург-Шверінське (нім. Großherzogtum Mecklenburg-Schwerin) — адміністративно-територіальне утворення, велике герцогство у складі Німецького, Північнонімецького союзів та Німецької імперії, що існувала з 1815 до 1918 року.
| Велике герцогство Мекленбург-Шверінське нім. Großherzogtum Mecklenburg-Schwerin | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Шверін | ||||
| Форма правління | Конституційна монархія | ||||
| Великий герцог | |||||
| - 1815–1837 | Фрідріх Франц I | ||||
| - 1837–1842 | |||||
| - 1842–1883 | Фрідріх Франц II | ||||
| - 1842–1883 | Фрідріх Франц III | ||||
| - 1842–1883 | Фрідріх Франц IV | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 14 червня 1815 | ||||
| - Віденський конгрес | 14 червня 1815 | ||||
| - Листопадова революція | 14 листопада 1918 | ||||
| - Ліквідовано | 14 листопада 1918 | ||||
| Площа | |||||
| - 1910 | 13 127 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 1910 | 639 958 осіб | ||||
| Густота | 48,8 осіб/км² | ||||
| |||||
Титулярним Великим князем Мекленбургу-Шверінгу з 2001 року є Юрій Борвін Мекленбурзький.
Географія
Велике герцогство Мекленбург-Шверін на півночі обмежувалося Балтійським морем, а на північному сході прусською провінцією Померанія, де кордони проходили поздовж Західної її частини (колишньої Шведської Померанії) по берегах річок , та озера . На півдні герцогство межувало з провінцією Пруссії Бранденбург (з ексклавами Россов та Шонберг). На південному заході Мекленбург-Шверін мало кордони з Королівством Ганновер, а після входження герцогства Гольштейн до складу прусської провінції Шлезвіг-Гольштейн, стало межувати з нею.
Історія
На Віденському конгресі 1815 року обидва мекленбурзькі герцогства (Мекленбург-Шверін та Мекленбург-Стреліц) були проголошені великими герцогствами у складі Німецького союзу, а до їхніх володарів мали тепер звертатися як до Королівських Високостей. Зазвичай до титулу «великий герцог Мекленбурзький» додавалися також титули «князь вендів, Шверіна і Ратцебурга, граф Шверіна, землі Ростока і господар Штаргарда».
У 1820 році в обох частинах Мекленбургу нарешті було скасоване кріпацтво. Але, крім особистої свободи, селяни не отримали нічого. Земля зосталася в руках поміщиків — юнкерів, які тепер були звільнені від усіх соціальних зобов'язань перед колишніми підданими. Чимало колишніх кріпаків зрештою емігрували — зокрема до американського Вісконсину.
У 1837 році Фрідріха Франца I не стало. Мекленбург-шверінський престол успадкував його онук . Новий володар захопився реформами, впорядкуванням права, будівництвом шляхів, зокрема і проектуванням першої в Північній Німеччині залізниці. Столицю герцогства Пауль Фрідріх повернув із Людвіґслуста до Шверіна, де розпочалося будівництво нового палацу та театру. Невдовзі, однак, у місті виникла пожежа, в гасінні якої взяв участь і сам герцог. Під час боротьби з вогнем від застудився і за декілька днів помер.
Корона перейшла до 19-річного сина померлого — Фрідріха Франца ІІ. Від продовжив транспортні та будівельні проекти батька. Перша гілка залізниці Берлін — Гамбург, що проходила територією Мекленбург-Шверіна, була введена в експлуатацію у грудні 1846 року.
«Весна народів» сприяла появі власного революційного руху в Мекленбурзі. Восени 1848 року в державі з'явився перший демократично обраний ландтаг. 10 жовтня 1849 року, одними з останніх в революційній Німеччині депутати Мекленбург-Шверінського ландтагу ухвалили нову конституцію.
У 1867 році Велике герцогство приєдналося до Північнонімецького союзу, а у 1871 році — до Німецької імперії.
Після самогубства у 1918 році , останнього великого герцога з дому Мекленбург-Штреліц, регентом герцогства став великий герцог Мекленбургу-Шверіна Фрідріх Франц IV, але перемовини про престолонаслідування та подальшу долю династії вже незабаром втратили сенс. Листопадова революція призвела до падіння у Мекленбурзі монархії. Фрідріх Франц IV зрікся і шверінського престолу і штреліцького регентства.
Див. також
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velike gercogstvo Meklenburg Shverinske nim Grossherzogtum Mecklenburg Schwerin administrativno teritorialne utvorennya velike gercogstvo u skladi Nimeckogo Pivnichnonimeckogo soyuziv ta Nimeckoyi imperiyi sho isnuvala z 1815 do 1918 roku Velike gercogstvo Meklenburg Shverinske nim Grossherzogtum Mecklenburg Schwerin 1815 1918 Prapor Gerb Meklenburg Shverin istorichni kordoni na kartiVelike gercogstvo Meklenburg Shverin u skladi Nimeckoyi imperiyi Stolicya Shverin Forma pravlinnya Konstitucijna monarhiya Velikij gercog 1815 1837 Fridrih Franc I 1837 1842 Paul Fridrih 1842 1883 Fridrih Franc II 1842 1883 Fridrih Franc III 1842 1883 Fridrih Franc IV Istoriya Zasnovano 14 chervnya 1815 Videnskij kongres 14 chervnya 1815 Listopadova revolyuciya 14 listopada 1918 Likvidovano 14 listopada 1918 Plosha 1910 13 127 km2 Naselennya 1910 639 958 osib Gustota 48 8 osib km Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Velike gercogstvo Meklenburg Shverinske Titulyarnim Velikim knyazem Meklenburgu Shveringu z 2001 roku ye Yurij Borvin Meklenburzkij Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Div takozh 4 PrimitkiGeografiyared nbsp Shverinskij zamok Velike gercogstvo Meklenburg Shverin na pivnochi obmezhuvalosya Baltijskim morem a na pivnichnomu shodi prusskoyu provinciyeyu Pomeraniya de kordoni prohodili pozdovzh Zahidnoyi yiyi chastini kolishnoyi Shvedskoyi Pomeraniyi po beregah richok Reknic Peene ta ozera Kummerover Ze Na pivdni gercogstvo mezhuvalo z provinciyeyu Prussiyi Brandenburg z eksklavami Rossov ta Shonberg Na pivdennomu zahodi Meklenburg Shverin malo kordoni z Korolivstvom Gannover a pislya vhodzhennya gercogstva Golshtejn do skladu prusskoyi provinciyi Shlezvig Golshtejn stalo mezhuvati z neyu nbsp Fridrih Franc IIstoriyared nbsp Karta Velikogo gercogstva Meklenburg Shverinskogo u 1815 1918 Na Videnskomu kongresi 1815 roku obidva meklenburzki gercogstva Meklenburg Shverin ta Meklenburg Strelic buli progolosheni velikimi gercogstvami u skladi Nimeckogo soyuzu a do yihnih volodariv mali teper zvertatisya yak do Korolivskih Visokostej Zazvichaj do titulu velikij gercog Meklenburzkij dodavalisya takozh tituli knyaz vendiv Shverina i Ratceburga graf Shverina zemli Rostoka i gospodar Shtargarda U 1820 roci v oboh chastinah Meklenburgu nareshti bulo skasovane kripactvo Ale krim osobistoyi svobodi selyani ne otrimali nichogo Zemlya zostalasya v rukah pomishikiv yunkeriv yaki teper buli zvilneni vid usih socialnih zobov yazan pered kolishnimi piddanimi Chimalo kolishnih kripakiv zreshtoyu emigruvali zokrema do amerikanskogo Viskonsinu U 1837 roci Fridriha Franca I ne stalo Meklenburg shverinskij prestol uspadkuvav jogo onuk Paul Fridrih Novij volodar zahopivsya reformami vporyadkuvannyam prava budivnictvom shlyahiv zokrema i proektuvannyam pershoyi v Pivnichnij Nimechchini zaliznici Stolicyu gercogstva Paul Fridrih povernuv iz Lyudvigslusta do Shverina de rozpochalosya budivnictvo novogo palacu ta teatru Nevdovzi odnak u misti vinikla pozhezha v gasinni yakoyi vzyav uchast i sam gercog Pid chas borotbi z vognem vid zastudivsya i za dekilka dniv pomer Korona perejshla do 19 richnogo sina pomerlogo Fridriha Franca II Vid prodovzhiv transportni ta budivelni proekti batka Persha gilka zaliznici Berlin Gamburg sho prohodila teritoriyeyu Meklenburg Shverina bula vvedena v ekspluataciyu u grudni 1846 roku Vesna narodiv spriyala poyavi vlasnogo revolyucijnogo ruhu v Meklenburzi Voseni 1848 roku v derzhavi z yavivsya pershij demokratichno obranij landtag 10 zhovtnya 1849 roku odnimi z ostannih v revolyucijnij Nimechchini deputati Meklenburg Shverinskogo landtagu uhvalili novu konstituciyu U 1867 roci Velike gercogstvo priyednalosya do Pivnichnonimeckogo soyuzu a u 1871 roci do Nimeckoyi imperiyi Pislya samogubstva u 1918 roci Adolfa Fridriha VI ostannogo velikogo gercoga z domu Meklenburg Shtrelic regentom gercogstva stav velikij gercog Meklenburgu Shverina Fridrih Franc IV ale peremovini pro prestolonasliduvannya ta podalshu dolyu dinastiyi vzhe nezabarom vtratili sens Listopadova revolyuciya prizvela do padinnya u Meklenburzi monarhiyi Fridrih Franc IV zriksya i shverinskogo prestolu i shtrelickogo regentstva Div takozhred Velike gercogstvo Oldenburzke Provinciya Gessen Nassau Gessen Kassel Velike gercogstvo Badenske Gercogstvo Nassau Rejnska provinciyaPrimitkired Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Velike gercogstvo Meklenburg Shverinske amp oldid 43764993