Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Велике замирення (тур. Büyük sakin) — період в історії Османської імперії, що загалом збігається з правлінням султанів Махмуда I, Османа III та Мустафи III.
| Історія Османської імперії | |
|---|---|
 | |
| Утворення Османської держави (1299-1402) | |
| (1402-1453) | |
| Розквіт Османської імперії (1453-1566) | |
| (1566-1789) | |
| Жіночий султанат | |
| Епоха Кепрюлю | |
| Доба тюльпанів | |
| Велике замирення | |
| Панування деребеїв | |
| (1789-1908) | |
| Нізам-і Джедід | |
| Танзимат | |
| Зулюм | |
| Розпад Османської імперії (1908-1922) | |
| Молодотурецька революція | |
| Поділ Османської імперії | |
Історія
У вузькому сенсі «великим замиренням» називають час між Белградським миром (1739) та початком Російсько-турецької війни 1768—1774, коли Порта і справді не воювала із християнськими державами. Махмуд I замирився зрештою і з Іраном, уклав «вічний мир» з Марією Терезією, надав «вічні капітуляції» французьким підданим, які дали їм змогу поступово підпорядкувати собі майже всю торгівлю Османської імперії. Посланці Людовика XV намагалися втягнути султана у військові суперечки між європейськими монархіями, але султан твердо тримався нейтралітету. Ще ніколи імперія так довго не насолоджувалася миром на своїх кордонах.
Втім, і у внутрішній політиці це був час спокою, адже вже Махмуд I відзначався незвичною для династії Османів м'якістю та гуманністю — не убив свого попередника, якого усунули від влади, та його синів і взагалі уникав страт, і такою ж була поведінка махмудового брата Османа III.
Кульмінацією «великого замирення» вважають час урядування , великого візира Мустафи III у 1757—1763. У Європі в цей час тривала Семирічна війна, але Османська імперія стояла осторонь, дістаючи від політики невтручання чималий зиск.
Примітки
- Мустафін О. Справжня історія раннього нового часу. Х., 2014, с. 342-343
Література
- Osmanlı Devleti ve Medeniyeti Tarihi. Editör Ekmeleddin İhsanoğlu 1.Cilt, Istanbul, 1994.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velike zamirennya tur Buyuk sakin period v istoriyi Osmanskoyi imperiyi sho zagalom zbigayetsya z pravlinnyam sultaniv Mahmuda I Osmana III ta Mustafi III Istoriya Osmanskoyi imperiyiUtvorennya Osmanskoyi derzhavi 1299 1402 1402 1453 Rozkvit Osmanskoyi imperiyi 1453 1566 1566 1789 Zhinochij sultanatEpoha KepryulyuDoba tyulpanivVelike zamirennyaPanuvannya derebeyiv 1789 1908 Nizam i DzhedidTanzimatZulyumRozpad Osmanskoyi imperiyi 1908 1922 Molodoturecka revolyuciyaPodil Osmanskoyi imperiyipereglyanutiobgovoritiredaguvati Mahmud IIstoriyaU vuzkomu sensi velikim zamirennyam nazivayut chas mizh Belgradskim mirom 1739 ta pochatkom Rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 koli Porta i spravdi ne voyuvala iz hristiyanskimi derzhavami Mahmud I zamirivsya zreshtoyu i z Iranom uklav vichnij mir z Mariyeyu Tereziyeyu nadav vichni kapitulyaciyi francuzkim piddanim yaki dali yim zmogu postupovo pidporyadkuvati sobi majzhe vsyu torgivlyu Osmanskoyi imperiyi Poslanci Lyudovika XV namagalisya vtyagnuti sultana u vijskovi superechki mizh yevropejskimi monarhiyami ale sultan tverdo trimavsya nejtralitetu She nikoli imperiya tak dovgo ne nasolodzhuvalasya mirom na svoyih kordonah Vtim i u vnutrishnij politici ce buv chas spokoyu adzhe vzhe Mahmud I vidznachavsya nezvichnoyu dlya dinastiyi Osmaniv m yakistyu ta gumannistyu ne ubiv svogo poperednika yakogo usunuli vid vladi ta jogo siniv i vzagali unikav strat i takoyu zh bula povedinka mahmudovogo brata Osmana III Kulminaciyeyu velikogo zamirennya vvazhayut chas uryaduvannya velikogo vizira Mustafi III u 1757 1763 U Yevropi v cej chas trivala Semirichna vijna ale Osmanska imperiya stoyala ostoron distayuchi vid politiki nevtruchannya chimalij zisk PrimitkiMustafin O Spravzhnya istoriya rannogo novogo chasu H 2014 s 342 343LiteraturaOsmanli Devleti ve Medeniyeti Tarihi Editor Ekmeleddin Ihsanoglu 1 Cilt Istanbul 1994