Вей Янь

Вей Янь (кит.: 魏延; піньїнь: wèi yán; ? — 234) — китайський військовик періоду Саньго. Генерал династії Шу.

Вей Янь
Вей Янь збиває з коня Хуан Чжуна 1854, Утаґава Кунійосі
Псевдо	Веньчан
Народився	невідомо Наньян, КНР
Помер	234(0234) Династія Шу ·обезголовлення
Країна	Китай
Діяльність	офіцер, політик
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вей.

Короткі відомості

Вей Янь походив з селян командирства Іян. Служив Лю Бею. Завдяки ратним подвигам вислужився з рядового солдата до офіцера. Супроводжував його під час відступу з провінції до країни Шу.

219 року, після призначення Лю Бея Ханьчжунським ваном, отримав замість Чжан Фея посаду голови комнадирства Ханьчжун. У зв'язку з інтронізацією Лю Бея і зансуванням династії Шу, став генералом півночі. Користувався всебічною підтримкою монарха.

Після смерті Лю Бея в 223 році почав втрачати вплив при дворі Шу. Вступив у конфлікт із головним міністром Чжуге Ляном щодо тактики проти династії Вей. 234 року через сварку із генералом , наступником Чжуге Ляна, підняв збройне повстання. Загинув від каральних військ під проводом Ма Дая.

У китайському середньовічному «Романі трьох держав» постає як негативний персонаж, що постійно сперечається з Чжуге Ляном.

Примітки

1. кит.: 文長; піньїнь: wéncháng.
2. кит. 義陽郡. Сучасне місто Цзаоян провінції Хубей, КНР.
3. кит.: 鎮北将軍; піньїнь: zhènběi jiāngjūn, чженсі цзянцзюнь.

Джерела та література

Вей Янь // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

• (рос.) Ло Гуань-Чжун. Троецарствие: в 2 т. — Москва: «Художественная литература, 1954. [ 28 травня 2010 у Wayback Machine.]