Ведична релігія

Веди́зм, ведаї́зм або веди́чна релігія — релігійні уявлення стародавніх індійців; вірування й обрядовість значної частини населення Індії, що склалися в 2 — на поч. 1 тисячоріччя до н.е. й отримали письмове оформлення в збірниках священних текстів — Ведах. Політеїстична релігійна система (з елементами монотеїстичної віри), яка передувала брахманізму і фактично перша стадія формування індуїзму. Їй характерні обожнювання сил природи, згодом — суспільних сил, культ предків.

Також це принцип східного світорозуміння, за яким визнається священність і авторитетність Вед як джерела абсолютної істини в осмисленні Всесвіту, місця в ньому людини, характеру і форми її стосунків із надприродними істотами.

Історія

Свою назву ведизм отримав від слова «Веди». Базою для розвитку ведизму послужили вірування праіндоєвропейців. Імовірно, ведизм виник у середовищі індоарійських племен (регіон Східного Пенджабу) і принесений останніми на територію індійського субконтиненту на рубежі II—I тисячоліття до н. е., ввібравши в себе залишки релігії дравідів. Ведизм поступово перейшов у брахманізм; жерці стали домінуючим класом, що спричинило за собою трансформацію ідеології.

Опис

Характерна риса ведизму — обожнювання сил природи, часто в міфологічних образах, а також генотеїзм. Велике значення мають магічні обряди. Була добре розвинена ритуалістика, існували різні типи жерців.

Найбільш шанованими богами ведійського пантеону були Варуна, Індра, Аґні і Сома. Об'єктивне вивчення ведизму в чистому вигляді практично неможливе. Єдиним документом для вивчення ведійської релігії є ранні частини Вед. Чіткої ієрархії богів також не існує.

• Аґні — бог вогню, що доставляв жертву небесним богам. У силу важливості для ритуалів, займав центральне місце в ведійських гімнах. Вогненні жертвопринесення (, аґні-хотра та ін.) відігравали ключову роль у ведійської релігії.
• Індра — бог-воїн. Важливе місце в Ріґведі займає мотив космічного подвигу Індри — вбивства змія Врітри, «що скував води».
• Вішну — помічник Індри, який зробив «три кроки», що зміцнили світобудову. (Бгаґавата-пурана (Шрімад-Бгаґаватам) інакше представляє історію про три кроки Вамани (втілення Вішну))
• Пуруша — гігантський першочоловік. Пуруша був принесений в жертву богами давнини (садг'ями), а з частин його тіла було створено Всесвіт (див. Пуруша-сукта). Тому основа ведійського культу — жертвопринесення, що супроводжувалися складним ритуалом, який виконувався брахманами.
• Варуна — бог нижнього світу і правосуддя, караючий за гріхи.
• Мітра — брат Варуни, сонячний бог договору та дружелюбності.
• Сома — божество, рівне Аґні. Бог-напій, приготований з соку рослини. Подібний п'янкий напій возливають у вогонь в ході жертвопринесення.
• Яма (дева) — сонячний бог смерті. Перший померлий чоловік, що проклав шлях у царство мертвих і став його царем. Мешкає в оселі зі світла, куди після смерті потрапляють праведники і самі стають богами. Як наслідок, у ведизмі значне поширення отримав культ предків, пітарів.

Концепція Кейпера

Одну з оригінальних концепцій розуміння ведійської релігії запропонував голландський індолог . На його думку, основну частину Рігведи складають гімни, що виконувалися під час ритуалів зустрічі Нового року. Саме тому, як вважає Кейпер, у Рігведі так часто згадується сюжет про перемогу Індри над Врітрою. Цей міф він вважає космогонічними і тому задаючим всю структуру ведійської релігії. Трактується їм цей міф наступним чином. На початку не було нічого, крім первинних вод хаосу, по яких плавав пагорб, що містить у собі весь всесвіт в потенційному, ще недиференційованому стані. Основною властивістю цього пагорба була інертність, тому він і називався Врітра («опір»). Індра, будучи деміургом, своїм космогонічними актом подолав цей опір, і пронизав первинний пагорб наскрізь, зробивши його нерухомим і позначивши таким чином Центр. З розколотого пагорба виривається життя у вигляді двох сил — води і вогню, а сам пагорб розростається і стає землею. Друга частина космогонічного діяння Індри полягає в тому, що він роз'єднав небо і землю, виступивши в ролі космічного стовпа або . Старі боги, асури, залишаються в підземному світі, в якому зберігаються води хаосу. У верхньому, небесному світі їм на зміну приходять молоді боги — деви. Таким чином, творіння світу полягає в поділі первинного хаосу на протилежності, .

Важливе місце Кьойпер приділяв образу Вішну, помічника Індри. На його думку, Вішну зберігав центральне положення між девами і асурами. Зробивши свої знамениті три кроки, він зміцнив створені Індрою два світи. Особливе місце займає третій крок Вішну, що відноситься до верхнього, недосяжного світу. Цим кроком він подолав подвійність Всесвіту, повернувши в неї єдність, але вже не у вигляді хаосу, а на якісно новому рівні трансцендентности.

Кожен Новий рік є ритуальним відображенням і спогадом космогонічного міфу, тому його обряди націлені на те, щоб допомогти Всесвіту оновитися, щоб знищити старий захирілий світ, повернутися до первинного хаосу, а потім створити світ заново. Щоб «допомогти» Індрі подолати опір хаосу, в Новий рік проводилися змагання колісниць і словесні поєдинки. Самого Індру символізував що встановлювався на час свята стовп.

Література

• Ведизм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
• Сурендра Мохан. Ведические таинства. Мистериальные посвящения, медитации, литургические молитвы, мантры, повседневные обряды.Veda Bhavan 1999 Бангалор — Нью-Йорк — Лондон — Минск

Посилання

• Ведизм [ 15 квітня 2021 у Wayback Machine.]; Ведична релігія [ 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

Примітки

1. Ведизм // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — .
2. Ведична релігія, ведизм // Кишеньковий словник атеїста (укр). — Київ: Політвидав України. — 1978. — С. 43.
3. В.І. Шинкарук та інші (2002). Філософський енциклопедичний словник (PDF) (укр) . Київ: Абрис. с. 74.
4. Ведизм // Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974. — С. 122.
5. В.І. Шинкарук та інші (2002). Філософський енциклопедичний словник (PDF) (укр) . Київ: Абрис. с. 37—38.
6. . Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 6 жовтня 2012.
7. Що стосується грішників, то вони просто гинуть, у Ведах немає опису пекла.
8. Кёйпер Ф. Б. Я. Труды по ведийской мифологии. М.: Наука, 1986.