Вашингто́нська конфере́нція — конференція з обмеження озброєнь та вирішення проблем Далекого Сходу та басейну Тихого океану, що склалась після Першої світової війни. Відбувалась з 12 листопада 1921 р. по 6 лютого 1922 р. у конгрес-холі Constitution Hall, Вашингтон.
У роботі конференції взяли участь США, Велика Британія, Республіка Китай, Японська імперія, Французька республіка, Королівство Італія, Нідерланди, Бельгія та Португальська республіка. Також були присутні делегати від британських домініонів і делегат, що виступав від імені Британської Індії.
Вашингтонська конференція була скликана за ініціативою США, які розраховували домогтися сприятливого для себе вирішення питання про морські озброєння та закріплення нового співвідношення сил в Республіці Китай та в басейні Тихого океану. Конференція також була спрямована проти національно-визвольного руху народів колоніальних і залежних країн. Радянський уряд, який не одержав запрошення на конференцію, заявив 19 липня і 2 листопада 1921 р. протести проти усунення РРФСР — однієї з головних тихоокеанських держав — від участі в роботі конференції, а 8 грудня 1921 направив протест проти обговорення на ній питання про Китайсько-східну залізницю. У грудні 1921 до Вашингтона прибула делегація Далекосхідної республіки, але вона не була допущена на конференцію.
Основні договори
На Вашингтонській конференції були вироблені і підписані наступні основні документи:
- Договір чотирьох держав (США, Великої Британії, Французької республіки та Японської імперії) про спільний захист договірними державами їх територіальних «прав» у Тихому океані. Підписаний 13 грудня 1921. Договір мав на меті об'єднати сили союзників проти національно-визвольного руху народів басейну Тихого океану і Далекого Сходу. Договір передбачав також (під тиском американської дипломатії) ліквідацію Британо-японського союзу 1902 р., спрямованого в той період проти планів США на Далекому Сході та в басейні Тихого океану. Проти британо-японського союзу висловлювалися і деякі британські домініони (в першу чергу Канада), що побоювались посилення Японської імперії за рахунок Республіки Китай та інших країн Далекого Сходу.
- Договір п'яти держав (США, Великої Британії, Японської імперії, Французької республіки та Королівства Італія) про обмеження морських озброєнь, що змінили співвідношення останніх на користь США. Підписаний 6 лютого 1922 р. Підписуючи цей договір, Велика Британія підтверджувала свою вимушену згоду на відмову від безумовного переважання на морі. Договір встановлював певну пропорцію граничного тоннажу лінійного флоту його учасників: США — 5, Велика Британія — 5, Японська імперія — 3, Французька республіка — 1,75, Королівство Італія — 1,75. Загальний тоннаж лінкорів, що підлягають заміні, не повинен був перевищувати: для США і Великої Британії з 525 тис. т, для Японської імперії 315 тис. т, для Королівства Італія та Французької республіки по 175 тис. т. Встановлювався також тоннаж авіаносців: 135 тис. т для США і Великої Британії, 81 тис. т для Японської імперії і по 60 тис. т для Королівства Італія та Французької республіки. Однак загальний тоннаж військово-морського флоту держав не обмежувався, і фактична перевага флоту Великої Британії, таким чином, зберігалася. Японська імперія домоглася зобов'язання американського та британського урядів не споруджувати нових баз на островах Тихого океану на схід від (за винятком островів поблизу узбережжя США, Канади, Аляски, зони Панамського каналу, Австралії, Нової Зеландії та Гавайських островів). Таким чином Японія забезпечила собі серйозні стратегічні переваги в цьому районі.
- Договір дев'яти держав (США, Великої Британії, Французької республіки, Японської імперії, Королівства Італія, Бельгії, Нідерландів, Португальської республіки та Республіки Китай). Підписаний 6 лютого 1922 р. Договір надавав країнам, які його підписали, «рівні можливості» у Республіці Китай в області торговельної та підприємницької діяльності та зобов'язував не вдаватися до використання внутрішнього становища в Республіці Китай з метою отримання спеціальних прав і привілеїв, які можуть завдати шкоди правам та інтересам інших держав — учасників договору. Республіка Китай розглядалась учасниками договору як загальний об'єкт експлуатації. Цей договір був спрямований проти домагань Японської імперії на монопольне панування в Республіці Китай. Ще раніше, 4 лютого 1922 р., Японська імперія змушена була підписати так звану Вашингтонську угоду — китайську-японську угоду про евакуацію японських військ з китайської провінції Шаньдун, а також про повернення Республіці Китай залізниці Ціндао — Цзінань і території Цзяочжоу. Глава японської делегації дав зобов'язання, що японський уряд не буде вимагати від китайського уряду виконання п'ятої групи про призначення японських радників при китайському уряді та ін. Однак вимога Республіки Китай про виведення японських військ з Південної Маньчжурії Японська імперія відхилила. Одночасно з Договором дев'яти держав 6 лютого 1922 було підписано Трактат про китайський митний тариф, де закріплювались митні нерівноправності Республіки Китай. Проте голова китайської делегації Ши Чжаоцзі виступив проти тарифної угоди, підкресливши, що Республіка Китай не відмовиться від прагнення відновити тарифну автономію.
Підсумок
Вашингтонська конференція не внесла змін до існуючого на той час становища на Далекому Сході. Рішення, досягнуті на конференції, завершили переділ колоніальних володінь і сфер впливу, що відбувались після Першої світової війни імперіалістичних держав на Тихому океані та Далекому Сході. США ж домоглись ряду важливих поступок з боку Великої Британії та Японської імперії. Разом з тим рівновага була нестійкою. Вже в ході переговорів США заявили про недостатність японських поступок у Республіці Китай, у свою чергу Японська імперія відразу ж після конференції встала на шлях перегляду рішень конференції.
Див. також
- Імперіалізм
- Паризька мирна конференція (1919—1920)
Джерела
- Велика радянська енциклопедія [ 8 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Література
- І. С. Покровська. Вашингтонська конференція 1921-22 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vashingto nska konfere nciya konferenciya z obmezhennya ozbroyen ta virishennya problem Dalekogo Shodu ta basejnu Tihogo okeanu sho sklalas pislya Pershoyi svitovoyi vijni Vidbuvalas z 12 listopada 1921 r po 6 lyutogo 1922 r u kongres holi Constitution Hall Vashington Constitution Hall Vashington U roboti konferenciyi vzyali uchast SShA Velika Britaniya Respublika Kitaj Yaponska imperiya Francuzka respublika Korolivstvo Italiya Niderlandi Belgiya ta Portugalska respublika Takozh buli prisutni delegati vid britanskih dominioniv i delegat sho vistupav vid imeni Britanskoyi Indiyi Vashingtonska konferenciya bula sklikana za iniciativoyu SShA yaki rozrahovuvali domogtisya spriyatlivogo dlya sebe virishennya pitannya pro morski ozbroyennya ta zakriplennya novogo spivvidnoshennya sil v Respublici Kitaj ta v basejni Tihogo okeanu Konferenciya takozh bula spryamovana proti nacionalno vizvolnogo ruhu narodiv kolonialnih i zalezhnih krayin Radyanskij uryad yakij ne oderzhav zaproshennya na konferenciyu zayaviv 19 lipnya i 2 listopada 1921 r protesti proti usunennya RRFSR odniyeyi z golovnih tihookeanskih derzhav vid uchasti v roboti konferenciyi a 8 grudnya 1921 napraviv protest proti obgovorennya na nij pitannya pro Kitajsko shidnu zaliznicyu U grudni 1921 do Vashingtona pribula delegaciya Dalekoshidnoyi respubliki ale vona ne bula dopushena na konferenciyu Osnovni dogovoriNa Vashingtonskij konferenciyi buli virobleni i pidpisani nastupni osnovni dokumenti Dogovir chotiroh derzhav SShA Velikoyi Britaniyi Francuzkoyi respubliki ta Yaponskoyi imperiyi pro spilnij zahist dogovirnimi derzhavami yih teritorialnih prav u Tihomu okeani Pidpisanij 13 grudnya 1921 Dogovir mav na meti ob yednati sili soyuznikiv proti nacionalno vizvolnogo ruhu narodiv basejnu Tihogo okeanu i Dalekogo Shodu Dogovir peredbachav takozh pid tiskom amerikanskoyi diplomatiyi likvidaciyu Britano yaponskogo soyuzu 1902 r spryamovanogo v toj period proti planiv SShA na Dalekomu Shodi ta v basejni Tihogo okeanu Proti britano yaponskogo soyuzu vislovlyuvalisya i deyaki britanski dominioni v pershu chergu Kanada sho poboyuvalis posilennya Yaponskoyi imperiyi za rahunok Respubliki Kitaj ta inshih krayin Dalekogo Shodu Dogovir p yati derzhav SShA Velikoyi Britaniyi Yaponskoyi imperiyi Francuzkoyi respubliki ta Korolivstva Italiya pro obmezhennya morskih ozbroyen sho zminili spivvidnoshennya ostannih na korist SShA Pidpisanij 6 lyutogo 1922 r Pidpisuyuchi cej dogovir Velika Britaniya pidtverdzhuvala svoyu vimushenu zgodu na vidmovu vid bezumovnogo perevazhannya na mori Dogovir vstanovlyuvav pevnu proporciyu granichnogo tonnazhu linijnogo flotu jogo uchasnikiv SShA 5 Velika Britaniya 5 Yaponska imperiya 3 Francuzka respublika 1 75 Korolivstvo Italiya 1 75 Zagalnij tonnazh linkoriv sho pidlyagayut zamini ne povinen buv perevishuvati dlya SShA i Velikoyi Britaniyi z 525 tis t dlya Yaponskoyi imperiyi 315 tis t dlya Korolivstva Italiya ta Francuzkoyi respubliki po 175 tis t Vstanovlyuvavsya takozh tonnazh avianosciv 135 tis t dlya SShA i Velikoyi Britaniyi 81 tis t dlya Yaponskoyi imperiyi i po 60 tis t dlya Korolivstva Italiya ta Francuzkoyi respubliki Odnak zagalnij tonnazh vijskovo morskogo flotu derzhav ne obmezhuvavsya i faktichna perevaga flotu Velikoyi Britaniyi takim chinom zberigalasya Yaponska imperiya domoglasya zobov yazannya amerikanskogo ta britanskogo uryadiv ne sporudzhuvati novih baz na ostrovah Tihogo okeanu na shid vid za vinyatkom ostroviv poblizu uzberezhzhya SShA Kanadi Alyaski zoni Panamskogo kanalu Avstraliyi Novoyi Zelandiyi ta Gavajskih ostroviv Takim chinom Yaponiya zabezpechila sobi serjozni strategichni perevagi v comu rajoni Dogovir dev yati derzhav SShA Velikoyi Britaniyi Francuzkoyi respubliki Yaponskoyi imperiyi Korolivstva Italiya Belgiyi Niderlandiv Portugalskoyi respubliki ta Respubliki Kitaj Pidpisanij 6 lyutogo 1922 r Dogovir nadavav krayinam yaki jogo pidpisali rivni mozhlivosti u Respublici Kitaj v oblasti torgovelnoyi ta pidpriyemnickoyi diyalnosti ta zobov yazuvav ne vdavatisya do vikoristannya vnutrishnogo stanovisha v Respublici Kitaj z metoyu otrimannya specialnih prav i privileyiv yaki mozhut zavdati shkodi pravam ta interesam inshih derzhav uchasnikiv dogovoru Respublika Kitaj rozglyadalas uchasnikami dogovoru yak zagalnij ob yekt ekspluataciyi Cej dogovir buv spryamovanij proti domagan Yaponskoyi imperiyi na monopolne panuvannya v Respublici Kitaj She ranishe 4 lyutogo 1922 r Yaponska imperiya zmushena bula pidpisati tak zvanu Vashingtonsku ugodu kitajsku yaponsku ugodu pro evakuaciyu yaponskih vijsk z kitajskoyi provinciyi Shandun a takozh pro povernennya Respublici Kitaj zaliznici Cindao Czinan i teritoriyi Czyaochzhou Glava yaponskoyi delegaciyi dav zobov yazannya sho yaponskij uryad ne bude vimagati vid kitajskogo uryadu vikonannya p yatoyi grupi pro priznachennya yaponskih radnikiv pri kitajskomu uryadi ta in Odnak vimoga Respubliki Kitaj pro vivedennya yaponskih vijsk z Pivdennoyi Manchzhuriyi Yaponska imperiya vidhilila Odnochasno z Dogovorom dev yati derzhav 6 lyutogo 1922 bulo pidpisano Traktat pro kitajskij mitnij tarif de zakriplyuvalis mitni nerivnopravnosti Respubliki Kitaj Prote golova kitajskoyi delegaciyi Shi Chzhaoczi vistupiv proti tarifnoyi ugodi pidkreslivshi sho Respublika Kitaj ne vidmovitsya vid pragnennya vidnoviti tarifnu avtonomiyu PidsumokVashingtonska konferenciya ne vnesla zmin do isnuyuchogo na toj chas stanovisha na Dalekomu Shodi Rishennya dosyagnuti na konferenciyi zavershili peredil kolonialnih volodin i sfer vplivu sho vidbuvalis pislya Pershoyi svitovoyi vijni imperialistichnih derzhav na Tihomu okeani ta Dalekomu Shodi SShA zh domoglis ryadu vazhlivih postupok z boku Velikoyi Britaniyi ta Yaponskoyi imperiyi Razom z tim rivnovaga bula nestijkoyu Vzhe v hodi peregovoriv SShA zayavili pro nedostatnist yaponskih postupok u Respublici Kitaj u svoyu chergu Yaponska imperiya vidrazu zh pislya konferenciyi vstala na shlyah pereglyadu rishen konferenciyi Div takozhImperializm Parizka mirna konferenciya 1919 1920 DzherelaVelika radyanska enciklopediya 8 kvitnya 2009 u Wayback Machine LiteraturaI S Pokrovska Vashingtonska konferenciya 1921 22 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X