Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вацлав Івашкевич Рудошанський пол Wacław Iwaszkiewicz Rudoszański нар 26 серпня 1871 пом 25 листопада 1922 російський та

Вацлав Івашкевич-Рудошанський

Вацлав Івашкевич-Рудошанський

Вацлав Івашкевич-Рудошанський (пол. Wacław Iwaszkiewicz-Rudoszański; нар. 26 серпня 1871 — пом. 25 листопада 1922) — російський та польський військовий діяч білоруського походження, генерал-майор Російської імператорської армії, пізніше — дивізійний генерал Війська Польського. Герой Першої світової війни. Активний учасник польсько-радянської війни (1919—1921).

Вацлав Івашкевич-Рудошанський
image
Народився26 серпня 1871(1871-08-26)[1]
Омськ, Західно-Сибірське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер25 листопада 1922(1922-11-25)[1] (51 рік)
Варшава, Польська Республіка
ПохованняЛичаківський цвинтар[2] і Меморіал львівських орлят
Країнаimage Республіка Польща
Діяльністьофіцер
Alma materПавловське військове училище
Знання мовпольська
УчасникПерша світова війна
Військове званнядивізійний генерал
Нагороди
image image image image image image image image image image image

Життєпис

Народився 26 серпня 1871 року в римсько-католицькій сім'ї білоруського шляхтича Вітебської губернії, інженера, учасника січневого повстання 1863 року. Представник польсько-білоруського шляхетського роду Івашкевичі герба Труби.

Вихованець Сибірського кадетського корпусу, який закінчив 1890 року. В імператорській армії з вересня того ж року.

Випускник Павлівського військового училища 1892 року. Випущений підпоручиком до 4-го Східно-Сибірського лінійного батальйону. (з 11.07.1900 — 22-й Східно-Сибірський стрілецький полк).

Поручник (1895). Штабс-Капітан (1900).

У 1900 — учасник інтервенції коаліційних сил в ході придушення Боксерського повстання в Китаї (1900—1901).

З березня 1904 року служив у 34-му Східно-Сибірському стрілецькому полку. Брав участь у Російсько-японській війні 1904—1905 рр.. Захисник Порт-Артура. Був поранений.

За відмінності у битвах з японцями отримав звання капітана (1905), потім підполковника. На початок 1909 — в 34-му Східно-Сибірському стрілецькому полку. На 1 травня 1911 — в 11-му Сибірському стрілецькому полку. У липні 1911 р. отримав звання полковника з переведенням до Сибірського 44-го стрілецького полку. На 1913 — командир Барнаульського загону 44-го Сибірського стрілецького полку. На початок березня 1914 — у 42-му Сибірському стрілецькому полку.

Під час першої світової війни командував 54-м Сибірським стрілецьким полком. За відмінності в Лодзінській операції 1914 року переведено у генерал-майори. У боях під Ригою зазнав поранення.

9 листопада 1915 року був призначений командиром бригади 3-ї Сибірської стрілецької дивізії. З червня — по вересень 1917 — командир Фінляндської прикордонної зведеної дивізії.

Після Лютневої революції 1917 року в Росії член Головного польського військового комітету.

З 21 жовтня 1917 — командувач 3-ї стрілецької дивізії 1-го Польського корпусу, що формувався в місті Єльні, під командуванням І. Довбор-Мусницького, у лютому 1918 року пробився з дивізією на з'єднання з основними силами корпусу до Бобруйська.

З 31.10.1918 року — генерал-поручник Польської армії.

Активний учасник польсько-радянська війни та польсько-української війн.

Був начальником оперативної групи оборони Львова (листопад 1918), командиром генерального округу «Кельці», сформував 1-у Литовсько-Білоруську піхотну дивізію, якою командував до лютого 1919 року, командувачем армій «Схід» (березень-травень 1919), начальником оперативної групи, командувачем Галицько-Волинським фронтом (травень-липень 1919), командувачем Галицьким фронтом (липень 1919 — січень 1920), Подільським фронтом (січень-березень 1920).

image
Могила генерала Івашкевича (ліворуч) на Меморіалі захисників Львова

Під час польського наступу на Київ — командувач 6-ї армії (березень — 10 серпня 1920), у серпні 1920 року керував обороною Львова проти частин 1-ї Кінної армії. Потім у ході Варшавської битви — польським Південним фронтом.

З 20 серпня 1920 по червень 1921 — командувач генеральним округом Варшава.

З 1 жовтгя 1921 року — у відставці з чином генерала-поручика.

Помер 25 листопада 1922 року у Варшаві після тяжкої тривалої хвороби. Посмертно відзначений званням дивізійного генерала. Похований із військовими почестями у Львові на Личаківському цвинтарі на меморіалі захисників Львова.

Нагороди

Російської імперії

Польщі

Примітки

  1. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
    d:Track:Q96022943
  2. Cmentarz Łyczakowski we Lwowie — С. 179.
    d:Track:Q63568307

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vaclav Ivashkevich Rudoshanskij pol Waclaw Iwaszkiewicz Rudoszanski nar 26 serpnya 1871 pom 25 listopada 1922 rosijskij ta polskij vijskovij diyach biloruskogo pohodzhennya general major Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi piznishe divizijnij general Vijska Polskogo Geroj Pershoyi svitovoyi vijni Aktivnij uchasnik polsko radyanskoyi vijni 1919 1921 Vaclav Ivashkevich RudoshanskijNarodivsya26 serpnya 1871 1871 08 26 1 Omsk Zahidno Sibirske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaPomer25 listopada 1922 1922 11 25 1 51 rik Varshava Polska RespublikaPohovannyaLichakivskij cvintar 2 i Memorial lvivskih orlyatKrayina Respublika PolshaDiyalnistoficerAlma materPavlovske vijskove uchilisheZnannya movpolskaUchasnikPersha svitova vijnaVijskove zvannyadivizijnij generalNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 26 serpnya 1871 roku v rimsko katolickij sim yi biloruskogo shlyahticha Vitebskoyi guberniyi inzhenera uchasnika sichnevogo povstannya 1863 roku Predstavnik polsko biloruskogo shlyahetskogo rodu Ivashkevichi gerba Trubi Vihovanec Sibirskogo kadetskogo korpusu yakij zakinchiv 1890 roku V imperatorskij armiyi z veresnya togo zh roku Vipusknik Pavlivskogo vijskovogo uchilisha 1892 roku Vipushenij pidporuchikom do 4 go Shidno Sibirskogo linijnogo bataljonu z 11 07 1900 22 j Shidno Sibirskij strileckij polk Poruchnik 1895 Shtabs Kapitan 1900 U 1900 uchasnik intervenciyi koalicijnih sil v hodi pridushennya Bokserskogo povstannya v Kitayi 1900 1901 Z bereznya 1904 roku sluzhiv u 34 mu Shidno Sibirskomu strileckomu polku Brav uchast u Rosijsko yaponskij vijni 1904 1905 rr Zahisnik Port Artura Buv poranenij Za vidminnosti u bitvah z yaponcyami otrimav zvannya kapitana 1905 potim pidpolkovnika Na pochatok 1909 v 34 mu Shidno Sibirskomu strileckomu polku Na 1 travnya 1911 v 11 mu Sibirskomu strileckomu polku U lipni 1911 r otrimav zvannya polkovnika z perevedennyam do Sibirskogo 44 go strileckogo polku Na 1913 komandir Barnaulskogo zagonu 44 go Sibirskogo strileckogo polku Na pochatok bereznya 1914 u 42 mu Sibirskomu strileckomu polku Pid chas pershoyi svitovoyi vijni komanduvav 54 m Sibirskim strileckim polkom Za vidminnosti v Lodzinskij operaciyi 1914 roku perevedeno u general majori U boyah pid Rigoyu zaznav poranennya 9 listopada 1915 roku buv priznachenij komandirom brigadi 3 yi Sibirskoyi strileckoyi diviziyi Z chervnya po veresen 1917 komandir Finlyandskoyi prikordonnoyi zvedenoyi diviziyi Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku v Rosiyi chlen Golovnogo polskogo vijskovogo komitetu Z 21 zhovtnya 1917 komanduvach 3 yi strileckoyi diviziyi 1 go Polskogo korpusu sho formuvavsya v misti Yelni pid komanduvannyam I Dovbor Musnickogo u lyutomu 1918 roku probivsya z diviziyeyu na z yednannya z osnovnimi silami korpusu do Bobrujska Z 31 10 1918 roku general poruchnik Polskoyi armiyi Aktivnij uchasnik polsko radyanska vijni ta polsko ukrayinskoyi vijn Buv nachalnikom operativnoyi grupi oboroni Lvova listopad 1918 komandirom generalnogo okrugu Kelci sformuvav 1 u Litovsko Bilorusku pihotnu diviziyu yakoyu komanduvav do lyutogo 1919 roku komanduvachem armij Shid berezen traven 1919 nachalnikom operativnoyi grupi komanduvachem Galicko Volinskim frontom traven lipen 1919 komanduvachem Galickim frontom lipen 1919 sichen 1920 Podilskim frontom sichen berezen 1920 Mogila generala Ivashkevicha livoruch na Memoriali zahisnikiv Lvova Pid chas polskogo nastupu na Kiyiv komanduvach 6 yi armiyi berezen 10 serpnya 1920 u serpni 1920 roku keruvav oboronoyu Lvova proti chastin 1 yi Kinnoyi armiyi Potim u hodi Varshavskoyi bitvi polskim Pivdennim frontom Z 20 serpnya 1920 po cherven 1921 komanduvach generalnim okrugom Varshava Z 1 zhovtgya 1921 roku u vidstavci z chinom generala poruchika Pomer 25 listopada 1922 roku u Varshavi pislya tyazhkoyi trivaloyi hvorobi Posmertno vidznachenij zvannyam divizijnogo generala Pohovanij iz vijskovimi pochestyami u Lvovi na Lichakivskomu cvintari na memoriali zahisnikiv Lvova NagorodiRosijskoyi imperiyi Orden Svyatoyi Anni 3 go stupenya z mechami ta bantom 1901 Orden Svyatoyi Anni 4 go stupenya 1901 Orden Svyatogo Stanislava 2 go stupenya z mechami 1904 Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenya z mechami 1904 Zolota Georgiyivska zbroya 1907 Orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenya 1913 Orden Svyatogo Volodimira 3 go stupenya z mechami 27 kvitnya 1915 Orden Svyatogo Georgiya 4 go stupenya 07 kvitnya 1915 Polshi Sribnij hrest ordena Virtuti Militari 1 sichnya 1920 Komandorskij hrest ordena Virtuti Militari 10 listopada 1922 Komandorskij hrest ordena Vidrodzhennya Polshi Hrest Horobrih Za zaslugi pered Polsheyu uryadom Ivashkevichu buv nadanij mayetok u Zahidnij Bilorusiyi pid Grodno PrimitkiInternetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Cmentarz Lyczakowski we Lwowie S 179 d Track Q63568307

Дата публікації:
Топ