Василь Никольський

Василь Васильович Никольський або Микольський (пом. після 1511) — писар канцелярії великих князів литовських й руських Казимира IV, Олександра Ягеллончика й Сигізмунда Старого.

Біографія

Походив з чернігівської боярської родини. Батько, Василь Павлович, також був великокняжим писарем. Від нього Никольський успадкував місце в канцелярії та маєтності в Слонімському повіті та на Чернігівщині. Згодом, втративши останні через литовсько-московську війну 1500—1503 років, дістав як компенсацію землі в Троцькому повіті. Брав участь у повстанні князя Михайла Глинського. Як посланець князя їздив з його листами до великого князя московського Василія III Івановича. На зламі 1508—1509 років, після поразки повстання, разом із князями Глинськими емігрував до Москви. Згодом опинився при дворі сербського воєводи , чия сестра ^[ru] була дружиною князя Василя Глинського. У 1511 році на прохання воєводи написав своє полемічне «Сказання», адресоване «некоему латинскому архиепискупу сопротивляющуся» й спрямоване на захист догматів православ'я. Твір зберігся в кількох списках XVI—XVIII століть.

Праці

• Послание Василия, пресвитера Никольского из Дольней Руси, об исхождении Св. Духа. «Известия Отделения рус. языка и словесности Академии наук», 1908, т. 13, кн. 3.

Примітки

1. Русіна, 2010.

Джерела

• Русіна О. В. Никольський Василь Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — 728 с. : іл. — .

Література

• Русина О. В. Василь Никольський — невідомий книжник XVI століття і його творчість // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Львів, 2000. — Т. CCXL. Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. — С. 43-52.