Васи́лиха — село в Україні, у Ставищенській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване за 18 км на північний захід від смт Ставище. Населення становить 619 осіб.
село Василиха | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Білоцерківський район |
Громада | Ставищенська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1786 |
Перша згадка | 1786 (238 років) |
Населення | 619 |
Площа | 2,42 км² |
Густота населення | 255,79 осіб/км² |
Поштовий індекс | 09411 |
Телефонний код | +380 4564 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°28′08″ пн. ш. 30°01′52″ сх. д. / 49.46889° пн. ш. 30.03111° сх. д.Координати: 49°28′08″ пн. ш. 30°01′52″ сх. д. / 49.46889° пн. ш. 30.03111° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 207 м |
Водойми | річка Торц, Василиський струмок |
Місцева влада | |
Адреса ради | 09411, Київська обл., Ставищенський р-н, с.Василиха, вул.Наумова,18а |
Карта | |
Василиха | |
Василиха | |
Мапа | |
Василиха у Вікісховищі |
Історія
Походження назви
Назва села за переказами походить від подружжя Василя і Василини. По смерті чоловіка, Василина жила на слободі. Через її садибу ходили люди з с.Торчиці, а місцеві жителі — на базар в с.Іванівку. А перед тим, як вирушити в дорогу, збирались і радились, кудою краще йти. І більшість сходилась на тому, що кращого шляху, як через садибу Василини, немає.
Інша версія, менш поширена, говорить про те, що дружину Василя , люди між собою прозвали Василиха, як похідне від імені чоловіка.
З початку заснування село назви не міняло.
Перші згадки та поселення
На сьогоднішній день дата заснування села достеменно невідома.
За речовими знахідками можна говорити про поселення людей на території Василихи ще у період неоліту (був знайдений кам’яний молот, що був добре обшліфований із просвердленою діркою для держака, знаходиться в місцевому музеї).
Перші писемні згадки про село відносять нас до XVIII ст. Село Василиха в минулому одне з невеликих сіл. Історик Б.С.Літевський в журналі «По суше и по морю», виданому в типографії Б.Шварца вказує: «Василиха» — владельческая). Основание села относится к периоду 1786 года. К этому времени здесь было 14 дымарей».
Найбільш ранню писемну згадку про Василиху подано в книзі «Сказание о населенных местностях Киевской губернии» Л. Похилевич. Киев 1864 г. стр. 446 :
«В 1741 году в приходе Торчицкой церкви числилось 70 дворов в Торчице, 10 в с.Василиха и 6 в Скибинцах на Таргане. Село Василиха в 5 верстах от села Торчицы при ручье впадающем в речку Торчица, жителей обоего пола 734. Земли 1717 десятин. В прошлом веке село принадлежало к имениям князей Вишневецких. В начале текущего века к вотчинам Войцеха Валевского, дочь коего Жозефина замужем за Иваном Гижицким получила в приданое Василиху и Сухой Яр (латинского исповедания). Живет с мужем в местечке Молочках Житомирского уезда, где имеет 1200 ревизионных душ мужского пола, а также в Винницком уезде более 600 ревизионных душ. Сын Казимир родился 1840 года. Церковь во имя Архидиакона Стефана деревяная, 7 – классна. Земли имеет 56 десятин. Построена 1749 года по разрешеию данному из Радомишлянской Кансистории».
До 1917 року відносилось до Київської губернії, Таращанського повіту Кривецької волості.
В « Путеводителе Киевского статистического управления», изданном в 1900 году указывается: «К 1 января 1900 г. В поселении «Василиха» было дворов 240, жителей обоего пола 1374 человек из них женщин 653, мужчин 721. Главное занятие жителей — хлебопашество, кроме того, крестьяне отправляются на заработки в Херсонскую губернию. Село в 5-и верстах от Торчицы, при ручье, впадающем в речку Торчица. Расстояние от уездного города до села 37 верст, от ближайшей железной станции — 49 верст, телеграфной и почтовой (земской) станций — 13 верст. Железнодорожная станция носит название «Белая Церковь». Телеграфная и почтовая (земская) находятся в поселении «Ставище». В селе числится земли 2119 десятин. Из них принадлежит помещику 1024 десятин, церкви—59 и крестьянам — 1036 десятин. Село принадлежит Александре Шашкевич и сдано в аренду Степану Краснопольскому. В селе имеется одна православная церковь, деревянная, церковноприходская школа, одна ветряная и одна водяная мельницы, две кузницы, две повивальных бабки (Кристина и Марфа). Пожарный обоз состоит из одной бочки, двух багров, одной лестницы, содержание которого обществу обходится в год до 3-х рублей (стр. 1886). Продовольственный капитал кь 1 января 1900 года достиг суммы 3022 руб. »
На початку ХХ ст. в селі було багато багатодітних (8-14 дітей) родин. Десь 1903-1906 р. група селян з 6-7 душ ходили до пана у Відень (Австрія) щоб виділив землі бо не було де в селі будуватися. У с. Василиха досліджуваного періоду функціонувала одна церковно-парафіяльна школа. Вона з’явилася в селі в 1860 р. завдяки старанням настоятеля місцевої Свято-Стефанівської церкви священика о. Василія Семеновича Бегановського. Фундатор приходської освіти села Василихи був досить досвідченим священиком — він служив у даному селі понад три десятиліття. Заснована ним школа перший час розташовувалася в домах «священно- и церковно служителей».
Отець Василій недовго керував церковно-парафіяльною школою — в 1863 р. до неї було призначено нового наставника — священика о. Василія Федоровича Колтоновського. І він був її наставником довгих 42 роки — до революційного 1905 р. (Це один з найбільших термінів на території нинішньої Ставищенщини). За його керівництва школа продовжувала розвиватися, проте до великих шкіл не належала. Втім, вже станом на 1870 р. школа вже не знаходилася в оселі священика та дяка, а перебувала в окремому будинку, збудованому місцевими селянами для навчання своїх дітей.
На початку 20 ст. більшість селян потрапили в кабалу до пана Краснопольського (стали боржниками). Пан знущався з селян, обдурював їх. Не витримавши знущань, селяни повстали проти пана в серпні 1910 року. Керував заворушенням Данило Федорей. Селяни спалили два панські млини, хліб у полі (копи). Під впливом агітації революційно настроєних селян (Данила Федорея, Данила Матвієнка, Василя Матвієнка) інші селяни не йшли на роботу. В цьому заворушенні брали участь Арсен Олексійович Четверик та Митрофан Андрійович Винарський. Поміщик викликав поліцію, яка жорстоко розправилась з повстанцями. Син Митрофана Андрійовича Винарського, Сергій Митрофанович, продовжив справу батька. В лютому 1917 року він уже був членом РСДРП(б). Сумнівна справа.
У селі Василисі Кривецької волості стояв старенький будинок — церковно-приходська школа. Поблизу церкви попівські хати, біля яких були гарні садки. Школа з чотирьохрічним навчанням. В школі проводив навчання дяк або присланий вчитель з духовної семінарії. А по божому закону проводив тлумачення священник. Крім церкви в той час для школярів не було ніяких розваг.
Кожної суботи увечері вчитель шеренгою по два учні водив школярів до церкви, де потрібно було простояти на колінах доти, поки священник не дасть розпорядження на вихід. Після закінчення сільської церковно-приходської школи селянським дітям, а особливо дівчатам дуже важко було одержати вищу освіту. В той час вчитися могли лише діти панів, попів та дяків.
До 1917 року землі села Василиха мали трьох власників: пана, селян, церкву. За два роки до Першої світової, місцеві чоловіки спалили панські господарські будівлі і ферми. Через ці події дехто з мешканців опинився в США.
В грудні 1917 р. була встановлена радянська влада. Будинок поміщика Краснопольського був очищений і переданий під школу, а будинок священника — під просвіту (так в той час називалися клуби).
Під час Української революції мешканці села Пустовіт Пилип Андрійович та Винарський Сергій Митрофанович були червоними партизанами, брали активну участь у боях з німцями та армією УНР, а також загонів Махна, Зеленого.
В грудні 1917 року, були створені невеликі колективи, більшість яких складали одноосібники(?). Після 1918 року, як і раніше, кожна сім’я виживала за рахунок землі та домашнього господарства.
У 1918 році село було звільнене від червоних військами кайзерівської Німеччини.Коли було вигнано німців, розгромлено українські загони, село зажило по "новому". Активно працювали клуб (бібліотека на громадських засадах).
Під час революційних подій багато жителів села на жаль були червоними партизанами, брали активну участь у бойових діях проти німців і різних українських загонів.
Дещо із записів жителя села Назарчука Корнія Івановича 1899 р.н. Він писав: «Хочеться дещо записати, щоб лишилося для тих, хто цим буде цікавитись. Десь у 1850 роках у Василисі було 734 душі. До революції 1917 року в селі числилось 2200 десятин всієї землі. Крім того селяни прикупили у пана села Лихачиха 80 десятин через Сільбанк по 200 крб. за десятину на 40 років в розстрочку. Це було десь в 1906 році. Крім того, ще купили в пана села Ожегівка 50 десятин, але вона після революції відійшла до с. Ожегівка. Під час революції при розподілі панської землі у Василисі було 2000 душ і тому наділяли по 1 десятині на душу, враховуючи і свою власну хто вже скільки мав».
За радянські часи населення становило 830 осіб.
У селі — колгосп ім. Чапаева, якому належить 2037 га землі, у т. ч. 1858 га орної. Виробничий напрям — вирощування зернових культур і цукрових буряків. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. Тракторист І. М. Матвієнко нагороджений орденом Жовтневої Революції.
У Василисі працювали восьмирічна школа, бібліотека, будинок культури.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,28% |
російська | 3,72% |
Природа
Від господарів, які мали землі, пішли й назви: Савчукове поле, Попів ланок, Забара, Бойкові гори, Чорна гора, Лейбове поле, Лихачиські десятини. Панська земля була обкопана глибоким ровом, тепер ці землі називаються степом. У другій половині 19 ст. в степу ще росли віковічні ліси.
Ставки:
Громадський став. Робили його громадою, тому в ньому дозволяли селянам ловити рибу, мочити коноплі, прати білизну, купатися.
Бродовий став був панським. Мали на нього право тільки пан та його рідня.
Загородній став був з городами.
Німецький став. Бо там свого часу жив німець, який зробив став, збудував водяного млина.
Безодній ставок розташований на місці, де сходяться два яри, колись тут утворилось велике джерело, в якому гинула худоба якщо забредала в нього. За легендами в цьому ставку пан втопив свого воза, аби перекрити джерело, яке дуже сильно бито та підтоплювало село.
Маточний ставок - невеликий став, де розводили рибу.
Археологічні знахідки
На сільських полях знаходяться 5 курганів-могил, 4 з яких розоряються. По шляху на Володарку є Царева могила — пагорб (курган). Датується III тис. до н. е. — I тис. н. е. Він був розкопаний у 1845 р, де були знайдені залишки спалення. Збереглася легенда, що в сиву давнину шляхом їхав цар із свитою. Відпочивши, на кургані закопали Євангеліє, срібну чашу, культові предмети. Місцеві жителі знаходять на території села цікаві історичні знахідки: старовинні монети, кам'яний молот, кам'яні ядра, роги оленя, польські печатки з міді, ручні жорна, кресала, останки зброї і боєприпасів 1917-1920 рр, 1941-1944 рр та інше. В 1958 році, в піщаному кар’єрі тракторист викопав глиняного глечика із старовинними монетами, стародавніми цінностями. Частина скарбу зберігається в краєзнавчому музеї м. Біла Церква.
Пам'ятки
- Меморіальний комплекс: пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули на фронтах війни знаходиться на кладовищі.
- Пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, що знаходиться в центрі села.
- Могила лейтенанта І. В. Наумова, який загинув у роки Великої Вітчизняної війни біля будинку культури.
- Пам'ятний хрест жертвам Голодомору, що знаходиться на кладовищі.
Галерея
- Вулиця Наумова
- Сільська рада
- Школа
- Будинок культури
- Ставок
- Пам'ятник воїнам-односельцям
- Пам'ятник воїнам-односельцям
Відомі люди
- Винарський С. М. — організатор невеличкого партизанського загону у травні 1918. Пізніше приєднався до загону таращанських повстанців під керівництвом Федора Гребенка, де згодом був начальником команди зв'язку.
Див. також
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)
- Історія села Василиха: відеосюжет до 95-річчя Ставищенського району (2018)
Література
- Бондаренко Олександр, Бондаренко Іван. Повернення із забуття. — К. : Український пріоритет, 2012. — 480 с.
Примітки
- Мартиролог, Київська, 828
Посилання
- (рос.)
- Ставищанський районний краєзнавчий музей
- Історія міст і сіл Української РСР
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasi liha selo v Ukrayini u Stavishenskij selishnij gromadi Bilocerkivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Roztashovane za 18 km na pivnichnij zahid vid smt Stavishe Naselennya stanovit 619 osib selo Vasiliha Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Bilocerkivskij rajon Gromada Stavishenska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1786 Persha zgadka 1786 238 rokiv Naselennya 619 Plosha 2 42 km Gustota naselennya 255 79 osib km Poshtovij indeks 09411 Telefonnij kod 380 4564 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 28 08 pn sh 30 01 52 sh d 49 46889 pn sh 30 03111 sh d 49 46889 30 03111 Koordinati 49 28 08 pn sh 30 01 52 sh d 49 46889 pn sh 30 03111 sh d 49 46889 30 03111 Serednya visota nad rivnem morya 207 m Vodojmi richka Torc Vasiliskij strumok Misceva vlada Adresa radi 09411 Kiyivska obl Stavishenskij r n s Vasiliha vul Naumova 18a Karta Vasiliha Vasiliha Mapa Vasiliha u Vikishovishi Div takozh Vasiliha znachennya IstoriyaPohodzhennya nazvi Nazva sela za perekazami pohodit vid podruzhzhya Vasilya i Vasilini Po smerti cholovika Vasilina zhila na slobodi Cherez yiyi sadibu hodili lyudi z s Torchici a miscevi zhiteli na bazar v s Ivanivku A pered tim yak virushiti v dorogu zbiralis i radilis kudoyu krashe jti I bilshist shodilas na tomu sho krashogo shlyahu yak cherez sadibu Vasilini nemaye Insha versiya mensh poshirena govorit pro te sho druzhinu Vasilya lyudi mizh soboyu prozvali Vasiliha yak pohidne vid imeni cholovika Z pochatku zasnuvannya selo nazvi ne minyalo Pershi zgadki ta poselennya Na sogodnishnij den data zasnuvannya sela dostemenno nevidoma Za rechovimi znahidkami mozhna govoriti pro poselennya lyudej na teritoriyi Vasilihi she u period neolitu buv znajdenij kam yanij molot sho buv dobre obshlifovanij iz prosverdlenoyu dirkoyu dlya derzhaka znahoditsya v miscevomu muzeyi Pershi pisemni zgadki pro selo vidnosyat nas do XVIII st Selo Vasiliha v minulomu odne z nevelikih sil Istorik B S Litevskij v zhurnali Po sushe i po moryu vidanomu v tipografiyi B Shvarca vkazuye Vasiliha vladelcheskaya Osnovanie sela otnositsya k periodu 1786 goda K etomu vremeni zdes bylo 14 dymarej Najbilsh rannyu pisemnu zgadku pro Vasilihu podano v knizi Skazanie o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii L Pohilevich Kiev 1864 g str 446 V 1741 godu v prihode Torchickoj cerkvi chislilos 70 dvorov v Torchice 10 v s Vasiliha i 6 v Skibincah na Targane Selo Vasiliha v 5 verstah ot sela Torchicy pri ruche vpadayushem v rechku Torchica zhitelej oboego pola 734 Zemli 1717 desyatin V proshlom veke selo prinadlezhalo k imeniyam knyazej Vishneveckih V nachale tekushego veka k votchinam Vojceha Valevskogo doch koego Zhozefina zamuzhem za Ivanom Gizhickim poluchila v pridanoe Vasilihu i Suhoj Yar latinskogo ispovedaniya Zhivet s muzhem v mestechke Molochkah Zhitomirskogo uezda gde imeet 1200 revizionnyh dush muzhskogo pola a takzhe v Vinnickom uezde bolee 600 revizionnyh dush Syn Kazimir rodilsya 1840 goda Cerkov vo imya Arhidiakona Stefana derevyanaya 7 klassna Zemli imeet 56 desyatin Postroena 1749 goda po razresheiyu dannomu iz Radomishlyanskoj Kansistorii Do 1917 roku vidnosilos do Kiyivskoyi guberniyi Tarashanskogo povitu Kriveckoyi volosti V Putevoditele Kievskogo statisticheskogo upravleniya izdannom v 1900 godu ukazyvaetsya K 1 yanvarya 1900 g V poselenii Vasiliha bylo dvorov 240 zhitelej oboego pola 1374 chelovek iz nih zhenshin 653 muzhchin 721 Glavnoe zanyatie zhitelej hlebopashestvo krome togo krestyane otpravlyayutsya na zarabotki v Hersonskuyu guberniyu Selo v 5 i verstah ot Torchicy pri ruche vpadayushem v rechku Torchica Rasstoyanie ot uezdnogo goroda do sela 37 verst ot blizhajshej zheleznoj stancii 49 verst telegrafnoj i pochtovoj zemskoj stancij 13 verst Zheleznodorozhnaya stanciya nosit nazvanie Belaya Cerkov Telegrafnaya i pochtovaya zemskaya nahodyatsya v poselenii Stavishe V sele chislitsya zemli 2119 desyatin Iz nih prinadlezhit pomeshiku 1024 desyatin cerkvi 59 i krestyanam 1036 desyatin Selo prinadlezhit Aleksandre Shashkevich i sdano v arendu Stepanu Krasnopolskomu V sele imeetsya odna pravoslavnaya cerkov derevyannaya cerkovnoprihodskaya shkola odna vetryanaya i odna vodyanaya melnicy dve kuznicy dve povivalnyh babki Kristina i Marfa Pozharnyj oboz sostoit iz odnoj bochki dvuh bagrov odnoj lestnicy soderzhanie kotorogo obshestvu obhoditsya v god do 3 h rublej str 1886 Prodovolstvennyj kapital k 1 yanvarya 1900 goda dostig summy 3022 rub Na pochatku HH st v seli bulo bagato bagatoditnih 8 14 ditej rodin Des 1903 1906 r grupa selyan z 6 7 dush hodili do pana u Viden Avstriya shob vidiliv zemli bo ne bulo de v seli buduvatisya U s Vasiliha doslidzhuvanogo periodu funkcionuvala odna cerkovno parafiyalna shkola Vona z yavilasya v seli v 1860 r zavdyaki starannyam nastoyatelya miscevoyi Svyato Stefanivskoyi cerkvi svyashenika o Vasiliya Semenovicha Beganovskogo Fundator prihodskoyi osviti sela Vasilihi buv dosit dosvidchenim svyashenikom vin sluzhiv u danomu seli ponad tri desyatilittya Zasnovana nim shkola pershij chas roztashovuvalasya v domah svyashenno i cerkovno sluzhitelej Otec Vasilij nedovgo keruvav cerkovno parafiyalnoyu shkoloyu v 1863 r do neyi bulo priznacheno novogo nastavnika svyashenika o Vasiliya Fedorovicha Koltonovskogo I vin buv yiyi nastavnikom dovgih 42 roki do revolyucijnogo 1905 r Ce odin z najbilshih terminiv na teritoriyi ninishnoyi Stavishenshini Za jogo kerivnictva shkola prodovzhuvala rozvivatisya prote do velikih shkil ne nalezhala Vtim vzhe stanom na 1870 r shkola vzhe ne znahodilasya v oseli svyashenika ta dyaka a perebuvala v okremomu budinku zbudovanomu miscevimi selyanami dlya navchannya svoyih ditej Na pochatku 20 st bilshist selyan potrapili v kabalu do pana Krasnopolskogo stali borzhnikami Pan znushavsya z selyan obduryuvav yih Ne vitrimavshi znushan selyani povstali proti pana v serpni 1910 roku Keruvav zavorushennyam Danilo Fedorej Selyani spalili dva panski mlini hlib u poli kopi Pid vplivom agitaciyi revolyucijno nastroyenih selyan Danila Fedoreya Danila Matviyenka Vasilya Matviyenka inshi selyani ne jshli na robotu V comu zavorushenni brali uchast Arsen Oleksijovich Chetverik ta Mitrofan Andrijovich Vinarskij Pomishik viklikav policiyu yaka zhorstoko rozpravilas z povstancyami Sin Mitrofana Andrijovicha Vinarskogo Sergij Mitrofanovich prodovzhiv spravu batka V lyutomu 1917 roku vin uzhe buv chlenom RSDRP b Sumnivna sprava U seli Vasilisi Kriveckoyi volosti stoyav starenkij budinok cerkovno prihodska shkola Poblizu cerkvi popivski hati bilya yakih buli garni sadki Shkola z chotirohrichnim navchannyam V shkoli provodiv navchannya dyak abo prislanij vchitel z duhovnoyi seminariyi A po bozhomu zakonu provodiv tlumachennya svyashennik Krim cerkvi v toj chas dlya shkolyariv ne bulo niyakih rozvag Kozhnoyi suboti uvecheri vchitel sherengoyu po dva uchni vodiv shkolyariv do cerkvi de potribno bulo prostoyati na kolinah doti poki svyashennik ne dast rozporyadzhennya na vihid Pislya zakinchennya silskoyi cerkovno prihodskoyi shkoli selyanskim dityam a osoblivo divchatam duzhe vazhko bulo oderzhati vishu osvitu V toj chas vchitisya mogli lishe diti paniv popiv ta dyakiv Do 1917 roku zemli sela Vasiliha mali troh vlasnikiv pana selyan cerkvu Za dva roki do Pershoyi svitovoyi miscevi choloviki spalili panski gospodarski budivli i fermi Cherez ci podiyi dehto z meshkanciv opinivsya v SShA V grudni 1917 r bula vstanovlena radyanska vlada Budinok pomishika Krasnopolskogo buv ochishenij i peredanij pid shkolu a budinok svyashennika pid prosvitu tak v toj chas nazivalisya klubi Pid chas Ukrayinskoyi revolyuciyi meshkanci sela Pustovit Pilip Andrijovich ta Vinarskij Sergij Mitrofanovich buli chervonimi partizanami brali aktivnu uchast u boyah z nimcyami ta armiyeyu UNR a takozh zagoniv Mahna Zelenogo V grudni 1917 roku buli stvoreni neveliki kolektivi bilshist yakih skladali odnoosibniki Pislya 1918 roku yak i ranishe kozhna sim ya vizhivala za rahunok zemli ta domashnogo gospodarstva U 1918 roci selo bulo zvilnene vid chervonih vijskami kajzerivskoyi Nimechchini Koli bulo vignano nimciv rozgromleno ukrayinski zagoni selo zazhilo po novomu Aktivno pracyuvali klub biblioteka na gromadskih zasadah Pid chas revolyucijnih podij bagato zhiteliv sela na zhal buli chervonimi partizanami brali aktivnu uchast u bojovih diyah proti nimciv i riznih ukrayinskih zagoniv Desho iz zapisiv zhitelya sela Nazarchuka Korniya Ivanovicha 1899 r n Vin pisav Hochetsya desho zapisati shob lishilosya dlya tih hto cim bude cikavitis Des u 1850 rokah u Vasilisi bulo 734 dushi Do revolyuciyi 1917 roku v seli chislilos 2200 desyatin vsiyeyi zemli Krim togo selyani prikupili u pana sela Lihachiha 80 desyatin cherez Silbank po 200 krb za desyatinu na 40 rokiv v rozstrochku Ce bulo des v 1906 roci Krim togo she kupili v pana sela Ozhegivka 50 desyatin ale vona pislya revolyuciyi vidijshla do s Ozhegivka Pid chas revolyuciyi pri rozpodili panskoyi zemli u Vasilisi bulo 2000 dush i tomu nadilyali po 1 desyatini na dushu vrahovuyuchi i svoyu vlasnu hto vzhe skilki mav Za radyanski chasi naselennya stanovilo 830 osib U seli kolgosp im Chapaeva yakomu nalezhit 2037 ga zemli u t ch 1858 ga ornoyi Virobnichij napryam viroshuvannya zernovih kultur i cukrovih buryakiv Rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo Traktorist I M Matviyenko nagorodzhenij ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi U Vasilisi pracyuvali vosmirichna shkola biblioteka budinok kulturi NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 28 rosijska 3 72 PrirodaVid gospodariv yaki mali zemli pishli j nazvi Savchukove pole Popiv lanok Zabara Bojkovi gori Chorna gora Lejbove pole Lihachiski desyatini Panska zemlya bula obkopana glibokim rovom teper ci zemli nazivayutsya stepom U drugij polovini 19 st v stepu she rosli vikovichni lisi Stavki Gromadskij stav Robili jogo gromadoyu tomu v nomu dozvolyali selyanam loviti ribu mochiti konopli prati biliznu kupatisya Brodovij stav buv panskim Mali na nogo pravo tilki pan ta jogo ridnya Zagorodnij stav buv z gorodami Nimeckij stav Bo tam svogo chasu zhiv nimec yakij zrobiv stav zbuduvav vodyanogo mlina Bezodnij stavok roztashovanij na misci de shodyatsya dva yari kolis tut utvorilos velike dzherelo v yakomu ginula hudoba yaksho zabredala v nogo Za legendami v comu stavku pan vtopiv svogo voza abi perekriti dzherelo yake duzhe silno bito ta pidtoplyuvalo selo Matochnij stavok nevelikij stav de rozvodili ribu Arheologichni znahidkiNa silskih polyah znahodyatsya 5 kurganiv mogil 4 z yakih rozoryayutsya Po shlyahu na Volodarku ye Careva mogila pagorb kurgan Datuyetsya III tis do n e I tis n e Vin buv rozkopanij u 1845 r de buli znajdeni zalishki spalennya Zbereglasya legenda sho v sivu davninu shlyahom yihav car iz svitoyu Vidpochivshi na kurgani zakopali Yevangeliye sribnu chashu kultovi predmeti Miscevi zhiteli znahodyat na teritoriyi sela cikavi istorichni znahidki starovinni moneti kam yanij molot kam yani yadra rogi olenya polski pechatki z midi ruchni zhorna kresala ostanki zbroyi i boyepripasiv 1917 1920 rr 1941 1944 rr ta inshe V 1958 roci v pishanomu kar yeri traktorist vikopav glinyanogo glechika iz starovinnimi monetami starodavnimi cinnostyami Chastina skarbu zberigayetsya v krayeznavchomu muzeyi m Bila Cerkva Pam yatkiMemorialnij kompleks pam yatnik voyinam odnoselcyam yaki zaginuli na frontah vijni znahoditsya na kladovishi Pam yatnik voyinam odnoselcyam yaki zaginuli v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni sho znahoditsya v centri sela Mogila lejtenanta I V Naumova yakij zaginuv u roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni bilya budinku kulturi Pam yatnij hrest zhertvam Golodomoru sho znahoditsya na kladovishi GalereyaVulicya Naumova Silska rada Shkola Budinok kulturi Stavok Pam yatnik voyinam odnoselcyam Pam yatnik voyinam odnoselcyamVidomi lyudiVinarskij S M organizator nevelichkogo partizanskogo zagonu u travni 1918 Piznishe priyednavsya do zagonu tarashanskih povstanciv pid kerivnictvom Fedora Grebenka de zgodom buv nachalnikom komandi zv yazku Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Istoriya sela Vasiliha videosyuzhet do 95 richchya Stavishenskogo rajonu 2018 LiteraturaBondarenko Oleksandr Bondarenko Ivan Povernennya iz zabuttya K Ukrayinskij prioritet 2012 480 s PrimitkiMartirolog Kiyivska 828 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannya ros Stavishanskij rajonnij krayeznavchij muzej Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi