Василе Міля рум Vasile Milea 1 січня 1927 Лерешть жудець Арджеш 22 грудня 1989 Бухарест румунський військовий діяч мініс

Василе Міля (рум. Vasile Milea; *1 січня 1927, Лерешть, жудець Арджеш — †22 грудня 1989, Бухарест) — румунський військовий діяч, міністр національної оборони Соціалістичної Республіки Румунія (1985-1989). Наклав на себе руки (за деякими даними, убитий за наказом президента Румунії Ніколае Чаушеску під час Румунської революції за відмову застосовувати збройні сили проти повсталого народу).

Василе Міля
рум. Vasile Milea

Прапор

Міністр національної оборони Румунії

16 грудня 1985 — 22 грудня 1989

Попередник:

Константин Олтяну

Спадкоємець:

Ніколае Міліеру

Народження:

1 січня 1927
Лерешть, жудець Арджеш

Смерть:

22 грудня 1989 (62 роки)
Бухарест, Румунія

Причина смерті:

вогнепальне поранення

Країна:

Румунія

Партія:

Румунська комуністична партія

Нагороди:

Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Міля.

Біографія

Міля народився в комуні Лерешть жудця Арджеш Румунське королівство 1 січня 1927. Закінчив середню школу, працював учителем. У 1947 вступив в піхотне військове училище, в травні 1949 закінчив його, отримавши звання лейтенанта. 20 вересня 1957 був прийнятий в Румунську робітничу партію. Після розкриття великої недостачі за місцем служби Міля (близько 700 тисяч леїв), він був звільнений зі служби, а 30 липня 1958 — виключений з партії.

Протягом декількох років Міля працював в різних відомствах військової освіти. 6 жовтня 1960 після його заяви він був відновлений в партії. 30 грудня 1962 йому було присвоєно звання полковника. У 1964 — звання генерал-майора і був призначений на посаду командира 6-ї танкової дивізії (1964-1965), потім — 3-ї армії (1965-1973). Командував в 1973-1978 Вітчизняною гвардією. 23 серпня 1969 йому було присвоєно звання генерал-лейтенанта, а в травні 1977 — генерал-полковника. З 1974 він був кандидатом в члени ЦК РКП, з 1979 — членом ЦК РКП.

31 березня 1980, після призначення Константина Олтяну міністром оборони, Василе Міля був призначений заступником прем'єр-міністра і начальника генерального штабу румунських збройних сил. Після звільнення Константина Олтяну з поста міністра оборони, 16 грудня 1985 Міля був призначений на посаду, що звільнилася.

Після початку масових заворушень в румунських містах в грудні 1989, 17 грудня Генеральний секретар ЦК РКП Ніколае Чаушеску висловив Мілі, главі «Секурітате» генералу Юліану Владу та міністру внутрішніх справ Тудору Постелніку своє незадоволення діяльністю каральних органів і сказав, що підозрює їх в зраді, Чаушеску заявив їм про усунення всіх трьох зі своїх постів, але прем'єр-міністр Константин Дескелеску заступився за них. У Чаушеску стався напад гніву, але незабаром він взяв себе в руки і відмовився від планів зміщення Міля, Влада і Постелніку.

Нагороди

Орден Жовтневої революції (1987).

Джерела

, defense.ro
Istoricii îl repudiază pe «eroul» Milea [ 13 вересня 2011 у Wayback Machine.], 19 aprilie 2010, Adevărul
VIDEO Misterul morții generalului Milea^{[недоступне посилання з червня 2019]}, 4 noiembrie 2009, Grigore Cartianu, Florel Manu, Adevărul
VIDEO Milea n-a fost erou / Generalul a comandat măcelul de la Timișoara^{[недоступне посилання з червня 2019]}, 5 noiembrie 2009, Grigore Cartianu, Florel Manu, Adevărul
Versiunile morții generalului Milea^{[недоступне посилання з грудня 2021]}, 8 decembrie 2009, Vasile Surcel, Razvan Belciuganu, Jurnalul Național
Secretul «trădării» generalului Vasile Milea [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.], 21 februarie 2010, Miruna Pasa Petru, Razvan Belciuganu, Jurnalul Național
Generalul Milea a fost împușcat când era la telefon cu soția sa^{[недоступне посилання з грудня 2021]}, 3 decembrie 2009, Daniela Dumitrescu, Jurnalul Național