Марк Тере́нцій Варр́он, іноді Варро́ (лат. Marcus Terentius Varro, 116 до н. е. — 27 до н. е.) — римський вчений-енциклопедист і письменник. За місцем народження його іноді називають Варроном Реатинським, аби відрізніти від Варрона Атацинського. Авторитет Варрона як вченого та оригінального письменника ще за життя був незаперечним.
Марк Теренцій Варрон | ||||
---|---|---|---|---|
лат. Marcus Terentius Varrō | ||||
Народився | 116 до н. е.[1] Рієті, Лаціо, Італія | |||
Помер | 27 до н. е.[1] Рим, Ватикан | |||
Країна | Стародавній Рим | |||
Діяльність | письменник, поет, теоретик музики, філософ, давньоримський історик, граматик, аналіст, давньоримський військовий | |||
Мова творів | латина | |||
Magnum opus | De lingua Latina і Трактат про Сільське Господарство (De re rustica (Varro)) | |||
Рід | d | |||
Батько | невідомо | |||
Мати | невідомо | |||
У шлюбі з | d | |||
| ||||
Марк Теренцій Варрон у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Філософські погляди Варрона еклектичні, він близький до кініків, стоїків, піфагореїзму. Найвище благо, на його думку, повинно задовольняти потреби душі та тіла. Доброчесність визначається як мистецтво життя, що веде до щастя, і якому можна навчитися. Варрон був прихильником старих римських звичаїв, але ніколи не виступав як непереборний захисник традицій. Він цінував справжню культуру незалежно від її зовнішньої форми.
Біографія
Марк Теренцій Варрон народився в 116 р. до н. е. в сабінському місті Реата. На державній службі пройшов усі посади до претури. Під час громадянської війни в 49 р. до н. е. воював на боці Помпея в Іспанії на чолі Legio II. Після закінчення війни Юлій Цезар пробачив його і призначив керівником публічної бібліотеки. Оселившись у Римі, Варрон остаточно присвятив себе історичним дослідженням, які давно його цікавили, та літературній діяльності. Проте, з особистих мотивів, Антоній накладає на нього проскрипції, причому Варрон втратив частину своєї бібліотеки та свою землю. З 43 р. до н.е. почав займатися виключно науковою працею та літературною діяльністю. Працював до глибокої старості. Деякі твори написав у віці 80 років. Очолював публічну бібліотеку Риму.
Меніппові сатири
Основною літературною працею Варрона вважаються філософсько-моральні «Меніппові сатири» (лат. Saturae menippeae) в 150 книгах (кожній книзі відповідає одна сатира; зберігся 591 короткий фрагмент з 96 книг). Названі за своєю специфічною формою, яку автор запозичив у кінічного письменника Меніппа, якого Варрон високо цінував. Власне, від Варрона походить назва відповідного жанру — меніппова сатира. Згідно з Цицероном, «Сатири» написані Варроном у юнацтві.
Наукові твори
Існує складений Ієронімом неповний каталог творів Варрона, згідно з яким встановлено, що Варрон написав понад 70 творів, загальною кількістю понад 600 книг. Він займався, зокрема, грамматикою, правом, мистецтвом, історією, історією літератури.
Збереглися трактат «Про сільське господарство» в 3-х книгах, 5-10 книги твору «Про латинську мови» (усього було 25 книг). Цей твір ґрунтується на висновках його вчителя .
Відомо, що він написав літературні портрети семисот греків та римлян. Це був перший ілюстрований римський твір. У ньому він доводив рівноправний стан грецької та римської культур. Ця тема також була присутня і в деяких інших творах Варрона.
Велике значення мала енциклопедія Варрона «Книга досвіду». Вона складалася з граматики, діалектики, риторики, геометрії, арифметики, астрології, музики, медицини та архітектури. У пізню античність перші 7 наук були виділені як основні, що надалі заложило підґрунтя середньовічної європейської освіти.
Також відомі його твори під загальною назвою «Логісторики», що складаються з 76 книг і являють собою етичні роздуми з прикладами з міфології та історії.
В історичних дослідженнях виділяються «Людські та божественні давності» в 41 книзі. Це енциклопедія історії римської культури. Завдяки християнським письменникам, насамперед Августину, відомий зміст другої частини дослідження (кн. 26-41), яку Варрон присвятив Цезарю. У творі «Про походження римського народу» в 4 книгах Варрон показав внесок Риму в грецьку культуру.
Великою є роль Варрона у становленні граматики та лінгвістики. Збереглися фрагменти «Історії алфавіту» у 2 книгах, «Про походження латинської мови» в 3 книгах.
Література
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Марк Теренцій Варрон |
У Вікіджерелах є it:Autore:Marco Terenzio Varrone |
- «Античные писатели. Словарь», вид. «Лань», Санкт-Петербург, 1999 р.
- «Словарь античности», переклад з німецької, вид. «Внешсигма», Москва, 1992 р.
Посилання
- Варрон Марк Теренцій // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 78. — .
- M. TERENTIVS VARRO (116 – 27 B.C.) [ 4 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- Digital Prosopography of the Roman Republic
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mark Tere ncij Varr on inodi Varro lat Marcus Terentius Varro 116 do n e 27 do n e rimskij vchenij enciklopedist i pismennik Za miscem narodzhennya jogo inodi nazivayut Varronom Reatinskim abi vidrizniti vid Varrona Atacinskogo Avtoritet Varrona yak vchenogo ta originalnogo pismennika she za zhittya buv nezaperechnim Mark Terencij Varronlat Marcus Terentius VarrōNarodivsya116 do n e 1 Riyeti Lacio ItaliyaPomer27 do n e 1 Rim VatikanKrayinaStarodavnij RimDiyalnistpismennik poet teoretik muziki filosof davnorimskij istorik gramatik analist davnorimskij vijskovijMova tvorivlatinaMagnum opusDe lingua Latina i Traktat pro Silske Gospodarstvo De re rustica Varro RiddBatkonevidomoMatinevidomoU shlyubi zd Mark Terencij Varron u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Filosofski poglyadi Varrona eklektichni vin blizkij do kinikiv stoyikiv pifagoreyizmu Najvishe blago na jogo dumku povinno zadovolnyati potrebi dushi ta tila Dobrochesnist viznachayetsya yak mistectvo zhittya sho vede do shastya i yakomu mozhna navchitisya Varron buv prihilnikom starih rimskih zvichayiv ale nikoli ne vistupav yak neperebornij zahisnik tradicij Vin cinuvav spravzhnyu kulturu nezalezhno vid yiyi zovnishnoyi formi BiografiyaMark Terencij Varron narodivsya v 116 r do n e v sabinskomu misti Reata Na derzhavnij sluzhbi projshov usi posadi do preturi Pid chas gromadyanskoyi vijni v 49 r do n e voyuvav na boci Pompeya v Ispaniyi na choli Legio II Pislya zakinchennya vijni Yulij Cezar probachiv jogo i priznachiv kerivnikom publichnoyi biblioteki Oselivshis u Rimi Varron ostatochno prisvyativ sebe istorichnim doslidzhennyam yaki davno jogo cikavili ta literaturnij diyalnosti Prote z osobistih motiviv Antonij nakladaye na nogo proskripciyi prichomu Varron vtrativ chastinu svoyeyi biblioteki ta svoyu zemlyu Z 43 r do n e pochav zajmatisya viklyuchno naukovoyu praceyu ta literaturnoyu diyalnistyu Pracyuvav do glibokoyi starosti Deyaki tvori napisav u vici 80 rokiv Ocholyuvav publichnu biblioteku Rimu Menippovi satiriOsnovnoyu literaturnoyu praceyu Varrona vvazhayutsya filosofsko moralni Menippovi satiri lat Saturae menippeae v 150 knigah kozhnij knizi vidpovidaye odna satira zberigsya 591 korotkij fragment z 96 knig Nazvani za svoyeyu specifichnoyu formoyu yaku avtor zapozichiv u kinichnogo pismennika Menippa yakogo Varron visoko cinuvav Vlasne vid Varrona pohodit nazva vidpovidnogo zhanru menippova satira Zgidno z Ciceronom Satiri napisani Varronom u yunactvi Naukovi tvoriIsnuye skladenij Iyeronimom nepovnij katalog tvoriv Varrona zgidno z yakim vstanovleno sho Varron napisav ponad 70 tvoriv zagalnoyu kilkistyu ponad 600 knig Vin zajmavsya zokrema grammatikoyu pravom mistectvom istoriyeyu istoriyeyu literaturi Zbereglisya traktat Pro silske gospodarstvo v 3 h knigah 5 10 knigi tvoru Pro latinsku movi usogo bulo 25 knig Cej tvir gruntuyetsya na visnovkah jogo vchitelya Vidomo sho vin napisav literaturni portreti semisot grekiv ta rimlyan Ce buv pershij ilyustrovanij rimskij tvir U nomu vin dovodiv rivnopravnij stan greckoyi ta rimskoyi kultur Cya tema takozh bula prisutnya i v deyakih inshih tvorah Varrona Velike znachennya mala enciklopediya Varrona Kniga dosvidu Vona skladalasya z gramatiki dialektiki ritoriki geometriyi arifmetiki astrologiyi muziki medicini ta arhitekturi U piznyu antichnist pershi 7 nauk buli vidileni yak osnovni sho nadali zalozhilo pidgruntya serednovichnoyi yevropejskoyi osviti Takozh vidomi jogo tvori pid zagalnoyu nazvoyu Logistoriki sho skladayutsya z 76 knig i yavlyayut soboyu etichni rozdumi z prikladami z mifologiyi ta istoriyi V istorichnih doslidzhennyah vidilyayutsya Lyudski ta bozhestvenni davnosti v 41 knizi Ce enciklopediya istoriyi rimskoyi kulturi Zavdyaki hristiyanskim pismennikam nasampered Avgustinu vidomij zmist drugoyi chastini doslidzhennya kn 26 41 yaku Varron prisvyativ Cezaryu U tvori Pro pohodzhennya rimskogo narodu v 4 knigah Varron pokazav vnesok Rimu v grecku kulturu Velikoyu ye rol Varrona u stanovlenni gramatiki ta lingvistiki Zbereglisya fragmenti Istoriyi alfavitu u 2 knigah Pro pohodzhennya latinskoyi movi v 3 knigah LiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Mark Terencij Varron U Vikidzherelah ye it Autore Marco Terenzio Varrone Antichnye pisateli Slovar vid Lan Sankt Peterburg 1999 r Slovar antichnosti pereklad z nimeckoyi vid Vneshsigma Moskva 1992 r PosilannyaVarron Mark Terencij Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 78 ISBN 978 966 439 921 7 M TERENTIVS VARRO 116 27 B C 4 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Digital Prosopography of the Roman Republic d Track Q100166489