Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олексій Дмитрович Варнавський (нар. 6 квітня 1957, Макіївка, Донецька область, УРСР — пом. 28 лютого 2008, Бердянськ, Запорізька область, Україна) — радянський, український футболіст та тренер, дворазовий володар Кубку СРСР, майстер спорту СРСР (1978).
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Олексій Дмитрович Варнавський | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 6 квітня 1957 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Макіївка, УРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 28 лютого 2008 (50 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Бердянськ, Запорізька область, Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Бердянськ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 177 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 72 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник, півзахисник, нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1974 |  «Шахтар» (Донецьк) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Роки | Збірна | І (г) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1979 1979 | СРСР II СРСР U-21 | 2 (0) 1 (0) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |  | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кар'єра гравця
Футболом Олексій почав займатися в макіївському СК «Зарево», у тренера Віктора Івановича Петрова. Брав участь в турнірах на приз «Шкіряний м'яч», виступав у юнацькій першості республіки. Пізніше грав у молодіжній команді «Кіровець» (Макіївка), де його тренером був Іван Федорович Скребець, який і порекомендував юного футболіста наставнику дублерів донецького «Шахтаря» — Михайлу Калініну. Сезон 1974 року, молодий нападник відіграв за команду резервістів «гірників». У наступному році Варнавский був покликаний на службу в армію і направлений в київський СКА, який в 1975 році базувався в Чернігові. В армійському колективі Олексій виступав на позиції правого півзахисника, був гравцем основного складу.
Після демобілізації повернувся в донецьку команду. В елітному дивізіоні Варнавский дебютував 11 вересня 1977 року, в поєдинку «Шахтар» (Донецьк) — «Чорноморець» (Одеса), відігравши повний матч. Але в подальшому, за першу команду, грав не часто, за два роки взявши участь лише в дев'яти поєдинках чемпіонату. У 1978 році, Олексій взяв участь у фінальному матчі Кубку СРСР, в якому його команда поступилася київським динамівцям. Восени того ж року, відбувся дебют Варнавського в єврокубкових турнірах. 27 вересня Олексій взяв участь у поєдинку Кубка кубків «Шахтар» (Донецьк) — «Барселона». Початок матчу для гірників склалося вдало, вже на першій хвилині вони повели в рахунку. Але вже через півгодини, груба помилка правого захисника Варнавського, дозволила форварду іспанців Кранклю зрівняти рахунок. В цілому, молодий правий захисник, за винятком фатальної помилки, яка призвела до пропущеного м'яча, відіграв впевнено. Всього ж за свою кар'єру, в єврокубкових турнірах зіграв 10 матчів (6 поєдинків і 2 забитих голи в Кубку кубків і 4 гри в Кубку УЄФА).
1979 року «Шахтар» очолив Віктор Носов, при якому Варнавский став стабільним гравцем основного складу, пропустивши в чемпіонаті, який став для гірників «срібним», тільки один поєдинок. В цьому ж році Олексій отримав виклик в другу збірну СРСР, у складі якої провів дві гри.
1980 року Варнавский став володарем Кубку СРСР. У вирішальному поєдинку його клуб обіграв динамівців Тбілісі. Після фінального матчу, капітан команди Володимир Сафонов, представляючи своїх партнерів, так охарактеризував Варнавського:
 | До нього слово «досвід» начебто абсолютно не може бути застосовано, але зверніть увагу, грає майже без помилок. Він якось відразу увійшов до основного складу і не тільки відразу вписався в лінію оборони, але й став досить результативним атакуючим гравцем, який вміє знаходити раптові і нестандартні тактичні ходи |  |
.
На початку наступного сезону «Шахтар» зіграв в матчі за Суперкубок СРСР проти чемпіонів країни — київських динамівців. Але стати володарями чергового трофею, Варнавському з партнерами, не судилося, гірники поступилися в серії післяматчевих пенальті. У 1983 році, донецький колектив в черговий раз став володарем Кубку СРСР, обігравши в фіналі харківський «Металіст» з рахунком 1:0. Олексій Варнавський, який грав у статусі віце-капітана команди, був одним з найкращих на футбольному полі, надійно зіграв в обороні і активно загострював ситуацію на своєму фланзі при підключеннях до атак гірників. У тому ж році, 1 листопада, відбувся матч-відповідь 1/8 фіналу розіграшу Кубку кубків, в якому швейцарський «Серветт» приймав на своєму полі «Шахтар». Перемогу донецькій команді і як підсумок вихід в наступний етап змагань, принесли два влучні удари, захисника Варнавського, який підключився до атаки своєї команди. Ще двічі, в 1985 і 1986 роках, Олексій з партнерами пробивалися до фіналу Кубку СРСР, але цього разу у вирішальних матчах донецький колектив поступався своїм суперникам.
Незважаючи на те, що кар'єра у талановитого захисника складалася досить вдало, траплялися і неприємні моменти, в яких звинувачувати Олексій міг тільки себе. Стійкий і самовідданий на футбольному полі, за його межами Варнавский був добродушним, компанійським хлопцем, любив веселі застілля, часто дозволяючи собі порушувати спортивний режим. Його кілька разів відраховували з команди, футболіст каявся і його знову повертали, тим більше в грі захисник викладався сповна. З приходом на тренерський місток Олега Базилевича, зросли і вимоги до дисципліни, але все ж Варнавский продовжував залишатися в основній обоймі команди.
1987 року старшим тренером «Шахтаря» був призначений Анатолій Коньков, який став робити ставку на більш молодих гравців. В результаті 30 річному захисникові довелося покинути команду та перебратися до жданівського «Новатора». У вересні Варнавский отримав запрошення від Михайла Фоменка, який очолював «Гурію», допомогти команді в боротьбі за право залишитися у вищій лізі. У грузинському клубі Олексій відіграв до кінця сезону, потім повернувся в Жданов, продовживши виступати за друголіговий «Новатор», де досвідчений футболіст був лідером на футбольному полі. У сезоні 1988 року, номінальний захисник, який розпочинав колись свою кар'єру на позиції форварда, за підсумками чемпіонату став найкращим бомбардиром команди, забивши 22 м'ячі та встановив рекорд клубу за забитими м'ячами протягом одного сезону.
У 1990 році Олексій переходить в запорізьке «Торпедо», з яким за підсумками першості стає чемпіоном Української РСР. По завершенню чемпіонату покинув Запоріжжя, повернувся додому, де грав в аматорських клубах. У 1992 році, колишній партнер по «Шахтарю» Микола Федоренко, який тренував кіровоградську «Зірку», запрошує його в свою команду. Закінчував ігрову кар'єру Варнавский в російському клубі Кристал (Дятьково), куди його запросив, тодішній тренер Олександр Васін.
Тренерська кар'єра
Тренерську кар'єру Олексій Дмитрович почав в 1992 році, очоливши команду «Антрацит» (Кіровське), яка виступала в перехідній лізі чемпіонату України. У 1993 році перейшов в російську команду «Кристал» з Дятьково, де одночасно був гравцем і помічником тренера. За короткий термін колектив, пройшовши аматорські турніри, пробився в професійну лігу. У 1995 році, команду покинув її наставник — Олександр Васін і на його місце був призначений Варнавский. За підсумками сезону дятьковський клуб зайняв 6-те місце в своїй зоні третьої ліги чемпіонату Росії.
Незабаром Олексій покинув російську команду та повернувся в Донецьк. Грав за ветеранські команди, працював дитячим тренером у ДЮСШ, був селекціонером донецького «Шахтаря».
1998 року керівництво компанії «Укрсплав» запросило Варнавського очолити однойменну футзальну команду. У першому же сезоні команда виграла Першу лігу і дійшла до чвертьфіналу Кубка України. У наступному сезоні «Укрсплав» посів 7 місце у Вищій лізі і знову зупинився на стадії чвертьфіналу Кубка України.
У першому колі сезону 2000/2001 очолював «Шахтар-3», який виступав у другій лізі. У 2001 році входив до тренерського штабу луганської «Зорі».
Але незабаром Варнавский, який на той час «зав'язав» з алкоголем, знову зірвався та повернувся до згубної звички, з якої чудовий у минулому футболіст і улюбленець донецьких уболівальників, так і не зміг впоратися. Йому багато хто намагався допомогти — і вболівальники, і колишні партнери по команді. Донецький «Шахтар» виплачував стипендію президента клубу, як заслуженому ветерану команди, допоміг зробити операцію на очах. Микола Федоренко і Валерій Рудаков, з якими Олексій дружив багато років, всіляко намагалися витягнути свого товариша з цієї ситуації і умовити його почати нове життя, але все було марно. В останні роки Варнавский проживав у Макіївці, куди він переїхав після розлучення з дружиною. У березні 2008 року, в пресі з'явилися повідомлення про зникнення відомого футболіста і тренера. Як пізніше з'ясувалося, Олексій Дмитрович вирішив обміняти свою квартиру в Макіївці на інше житло і тимчасово переїхав до готелю міста Бердянськ. 28 лютого 2008 року, Варнавский був знайдений замерзлим на одній з вулиць міста. Похований Олексій Дмитрович Варнавский на муніципальному кладовищі № 2 міста Бердянськ.
Досягнення
![image]()
Чемпіонат СРСР 
![image]()
Срібний призер (1): 1979
![image]()
Кубок СРСР 
![image]()
Володар (2): 1980, 1983
![image]()
Фіналіст (3): 1978, 1984/85, 1985/86
![image]()
Чемпіонат УРСР 
![image]()
Чемпіон (1): 1990
Сім'я
Був двічі одружений. Від першого, цивільного шлюбу — син Олександр. З другою дружиною, Любов'ю, прожив багато років в офіційному шлюбі, разом виховували дочку Альону.
Освіта
- Закінчив Донецький інститут радянської торгівлі.
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 12 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 12 жовтня 2016.
- Капітан за своїми товаришами // «Футбол-хокей» № 33. — 17 серпня 1980. — с. 8-9
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 12 жовтня 2016.
- Олексій Варнавський: «У футзалі грати легше, але працювати треба не менше, ніж у великому футболі» / В'ячеслав Шарафутдінов, Анатолій Солянов // Газета «Український футбол». — 2000. — Вип. 32 (598) (2 березня). — С. 12.
- . Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 12 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
Джерела
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця[недоступне посилання з червня 2019] на сайті ukr-football.org.ua
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Varnavskij Oleksij Dmitrovich Varnavskij nar 6 kvitnya 1957 Makiyivka Donecka oblast URSR pom 28 lyutogo 2008 Berdyansk Zaporizka oblast Ukrayina radyanskij ukrayinskij futbolist ta trener dvorazovij volodar Kubku SRSR majster sportu SRSR 1978 Oleksij Varnavskij Osobisti dani Povne im ya Oleksij Dmitrovich Varnavskij Narodzhennya 6 kvitnya 1957 1957 04 06 Makiyivka URSR Smert 28 lyutogo 2008 2008 02 28 50 rokiv Berdyansk Zaporizka oblast Ukrayina Pohovannya Berdyansk Zrist 177 sm Vaga 72 kg Gromadyanstvo SRSR Ukrayina Poziciya zahisnik pivzahisnik napadnik Yunacki klubi 1974 Shahtar Doneck Profesionalni klubi Roki Klub I g 1975 SK Chernigiv 2 1976 SKA Kiyiv 34 4 1977 1986 Shahtar Doneck 222 11 1987 Novator Zhdanov 10 6 1987 Guriya Lanchhuti 7 1 1988 1989 Novator Zhdanov 73 31 1990 Torpedo Zaporizhzhya 33 2 1992 Zirka Kirovograd 6 1 1993 1994 Kristal Dyatkovo 40 3 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1979 1979 SRSR II SRSR U 21 2 0 1 0 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada 1992 1993 Antracit Kirovske 1993 1994 Kristal Dyatkovo trener 1995 Kristal Dyatkovo 1998 2000 Ukrsplav futz 2000 Shahtar 3 Doneck 2001 Zorya Lugansk trener Zvannya nagorodi Nagorodi Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Informaciyu onovleno 12 zhovtnya 2016 Tilki na posadi golovnogo trenera Kar yera gravcyaFutbolom Oleksij pochav zajmatisya v makiyivskomu SK Zarevo u trenera Viktora Ivanovicha Petrova Brav uchast v turnirah na priz Shkiryanij m yach vistupav u yunackij pershosti respubliki Piznishe grav u molodizhnij komandi Kirovec Makiyivka de jogo trenerom buv Ivan Fedorovich Skrebec yakij i porekomenduvav yunogo futbolista nastavniku dubleriv doneckogo Shahtarya Mihajlu Kalininu Sezon 1974 roku molodij napadnik vidigrav za komandu rezervistiv girnikiv U nastupnomu roci Varnavskij buv poklikanij na sluzhbu v armiyu i napravlenij v kiyivskij SKA yakij v 1975 roci bazuvavsya v Chernigovi V armijskomu kolektivi Oleksij vistupav na poziciyi pravogo pivzahisnika buv gravcem osnovnogo skladu Pislya demobilizaciyi povernuvsya v donecku komandu V elitnomu divizioni Varnavskij debyutuvav 11 veresnya 1977 roku v poyedinku Shahtar Doneck Chornomorec Odesa vidigravshi povnij match Ale v podalshomu za pershu komandu grav ne chasto za dva roki vzyavshi uchast lishe v dev yati poyedinkah chempionatu U 1978 roci Oleksij vzyav uchast u finalnomu matchi Kubku SRSR v yakomu jogo komanda postupilasya kiyivskim dinamivcyam Voseni togo zh roku vidbuvsya debyut Varnavskogo v yevrokubkovih turnirah 27 veresnya Oleksij vzyav uchast u poyedinku Kubka kubkiv Shahtar Doneck Barselona Pochatok matchu dlya girnikiv sklalosya vdalo vzhe na pershij hvilini voni poveli v rahunku Ale vzhe cherez pivgodini gruba pomilka pravogo zahisnika Varnavskogo dozvolila forvardu ispanciv Kranklyu zrivnyati rahunok V cilomu molodij pravij zahisnik za vinyatkom fatalnoyi pomilki yaka prizvela do propushenogo m yacha vidigrav vpevneno Vsogo zh za svoyu kar yeru v yevrokubkovih turnirah zigrav 10 matchiv 6 poyedinkiv i 2 zabitih goli v Kubku kubkiv i 4 gri v Kubku UYeFA 1979 roku Shahtar ocholiv Viktor Nosov pri yakomu Varnavskij stav stabilnim gravcem osnovnogo skladu propustivshi v chempionati yakij stav dlya girnikiv sribnim tilki odin poyedinok V comu zh roci Oleksij otrimav viklik v drugu zbirnu SRSR u skladi yakoyi proviv dvi gri 1980 roku Varnavskij stav volodarem Kubku SRSR U virishalnomu poyedinku jogo klub obigrav dinamivciv Tbilisi Pislya finalnogo matchu kapitan komandi Volodimir Safonov predstavlyayuchi svoyih partneriv tak oharakterizuvav Varnavskogo Do nogo slovo dosvid nachebto absolyutno ne mozhe buti zastosovano ale zvernit uvagu graye majzhe bez pomilok Vin yakos vidrazu uvijshov do osnovnogo skladu i ne tilki vidrazu vpisavsya v liniyu oboroni ale j stav dosit rezultativnim atakuyuchim gravcem yakij vmiye znahoditi raptovi i nestandartni taktichni hodi Na pochatku nastupnogo sezonu Shahtar zigrav v matchi za Superkubok SRSR proti chempioniv krayini kiyivskih dinamivciv Ale stati volodaryami chergovogo trofeyu Varnavskomu z partnerami ne sudilosya girniki postupilisya v seriyi pislyamatchevih penalti U 1983 roci doneckij kolektiv v chergovij raz stav volodarem Kubku SRSR obigravshi v finali harkivskij Metalist z rahunkom 1 0 Oleksij Varnavskij yakij grav u statusi vice kapitana komandi buv odnim z najkrashih na futbolnomu poli nadijno zigrav v oboroni i aktivno zagostryuvav situaciyu na svoyemu flanzi pri pidklyuchennyah do atak girnikiv U tomu zh roci 1 listopada vidbuvsya match vidpovid 1 8 finalu rozigrashu Kubku kubkiv v yakomu shvejcarskij Servett prijmav na svoyemu poli Shahtar Peremogu doneckij komandi i yak pidsumok vihid v nastupnij etap zmagan prinesli dva vluchni udari zahisnika Varnavskogo yakij pidklyuchivsya do ataki svoyeyi komandi She dvichi v 1985 i 1986 rokah Oleksij z partnerami probivalisya do finalu Kubku SRSR ale cogo razu u virishalnih matchah doneckij kolektiv postupavsya svoyim supernikam Nezvazhayuchi na te sho kar yera u talanovitogo zahisnika skladalasya dosit vdalo traplyalisya i nepriyemni momenti v yakih zvinuvachuvati Oleksij mig tilki sebe Stijkij i samoviddanij na futbolnomu poli za jogo mezhami Varnavskij buv dobrodushnim kompanijskim hlopcem lyubiv veseli zastillya chasto dozvolyayuchi sobi porushuvati sportivnij rezhim Jogo kilka raziv vidrahovuvali z komandi futbolist kayavsya i jogo znovu povertali tim bilshe v gri zahisnik vikladavsya spovna Z prihodom na trenerskij mistok Olega Bazilevicha zrosli i vimogi do disciplini ale vse zh Varnavskij prodovzhuvav zalishatisya v osnovnij obojmi komandi 1987 roku starshim trenerom Shahtarya buv priznachenij Anatolij Konkov yakij stav robiti stavku na bilsh molodih gravciv V rezultati 30 richnomu zahisnikovi dovelosya pokinuti komandu ta perebratisya do zhdanivskogo Novatora U veresni Varnavskij otrimav zaproshennya vid Mihajla Fomenka yakij ocholyuvav Guriyu dopomogti komandi v borotbi za pravo zalishitisya u vishij lizi U gruzinskomu klubi Oleksij vidigrav do kincya sezonu potim povernuvsya v Zhdanov prodovzhivshi vistupati za drugoligovij Novator de dosvidchenij futbolist buv liderom na futbolnomu poli U sezoni 1988 roku nominalnij zahisnik yakij rozpochinav kolis svoyu kar yeru na poziciyi forvarda za pidsumkami chempionatu stav najkrashim bombardirom komandi zabivshi 22 m yachi ta vstanoviv rekord klubu za zabitimi m yachami protyagom odnogo sezonu U 1990 roci Oleksij perehodit v zaporizke Torpedo z yakim za pidsumkami pershosti staye chempionom Ukrayinskoyi RSR Po zavershennyu chempionatu pokinuv Zaporizhzhya povernuvsya dodomu de grav v amatorskih klubah U 1992 roci kolishnij partner po Shahtaryu Mikola Fedorenko yakij trenuvav kirovogradsku Zirku zaproshuye jogo v svoyu komandu Zakinchuvav igrovu kar yeru Varnavskij v rosijskomu klubi Kristal Dyatkovo kudi jogo zaprosiv todishnij trener Oleksandr Vasin Trenerska kar yeraTrenersku kar yeru Oleksij Dmitrovich pochav v 1992 roci ocholivshi komandu Antracit Kirovske yaka vistupala v perehidnij lizi chempionatu Ukrayini U 1993 roci perejshov v rosijsku komandu Kristal z Dyatkovo de odnochasno buv gravcem i pomichnikom trenera Za korotkij termin kolektiv projshovshi amatorski turniri probivsya v profesijnu ligu U 1995 roci komandu pokinuv yiyi nastavnik Oleksandr Vasin i na jogo misce buv priznachenij Varnavskij Za pidsumkami sezonu dyatkovskij klub zajnyav 6 te misce v svoyij zoni tretoyi ligi chempionatu Rosiyi Nezabarom Oleksij pokinuv rosijsku komandu ta povernuvsya v Doneck Grav za veteranski komandi pracyuvav dityachim trenerom u DYuSSh buv selekcionerom doneckogo Shahtarya 1998 roku kerivnictvo kompaniyi Ukrsplav zaprosilo Varnavskogo ocholiti odnojmennu futzalnu komandu U pershomu zhe sezoni komanda vigrala Pershu ligu i dijshla do chvertfinalu Kubka Ukrayini U nastupnomu sezoni Ukrsplav posiv 7 misce u Vishij lizi i znovu zupinivsya na stadiyi chvertfinalu Kubka Ukrayini U pershomu koli sezonu 2000 2001 ocholyuvav Shahtar 3 yakij vistupav u drugij lizi U 2001 roci vhodiv do trenerskogo shtabu luganskoyi Zori Ale nezabarom Varnavskij yakij na toj chas zav yazav z alkogolem znovu zirvavsya ta povernuvsya do zgubnoyi zvichki z yakoyi chudovij u minulomu futbolist i ulyublenec doneckih ubolivalnikiv tak i ne zmig vporatisya Jomu bagato hto namagavsya dopomogti i vbolivalniki i kolishni partneri po komandi Doneckij Shahtar viplachuvav stipendiyu prezidenta klubu yak zasluzhenomu veteranu komandi dopomig zrobiti operaciyu na ochah Mikola Fedorenko i Valerij Rudakov z yakimi Oleksij druzhiv bagato rokiv vsilyako namagalisya vityagnuti svogo tovarisha z ciyeyi situaciyi i umoviti jogo pochati nove zhittya ale vse bulo marno V ostanni roki Varnavskij prozhivav u Makiyivci kudi vin pereyihav pislya rozluchennya z druzhinoyu U berezni 2008 roku v presi z yavilisya povidomlennya pro zniknennya vidomogo futbolista i trenera Yak piznishe z yasuvalosya Oleksij Dmitrovich virishiv obminyati svoyu kvartiru v Makiyivci na inshe zhitlo i timchasovo pereyihav do gotelyu mista Berdyansk 28 lyutogo 2008 roku Varnavskij buv znajdenij zamerzlim na odnij z vulic mista Pohovanij Oleksij Dmitrovich Varnavskij na municipalnomu kladovishi 2 mista Berdyansk DosyagnennyaChempionat SRSR Sribnij prizer 1 1979 Kubok SRSR Volodar 2 1980 1983 Finalist 3 1978 1984 85 1985 86 Chempionat URSR Chempion 1 1990Sim yaBuv dvichi odruzhenij Vid pershogo civilnogo shlyubu sin Oleksandr Z drugoyu druzhinoyu Lyubov yu prozhiv bagato rokiv v oficijnomu shlyubi razom vihovuvali dochku Alonu OsvitaZakinchiv Doneckij institut radyanskoyi torgivli Primitki Arhiv originalu za 28 lyutogo 2014 Procitovano 12 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 31 grudnya 2013 Procitovano 12 zhovtnya 2016 Kapitan za svoyimi tovarishami Futbol hokej 33 17 serpnya 1980 s 8 9 Arhiv originalu za 29 veresnya 2013 Procitovano 12 zhovtnya 2016 Oleksij Varnavskij U futzali grati legshe ale pracyuvati treba ne menshe nizh u velikomu futboli V yacheslav Sharafutdinov Anatolij Solyanov Gazeta Ukrayinskij futbol 2000 Vip 32 598 2 bereznya S 12 Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 30 bereznya 2019 Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 30 bereznya 2019 Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 30 bereznya 2019 Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 30 bereznya 2019 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2013 Procitovano 12 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 11 chervnya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2016 DzherelaStatistika vistupiv v Ukrayini na oficijnomu sajti UAF Profil futbolista na sajti FootballFacts ru ros Profil gravcya nedostupne posilannya z chervnya 2019 na sajti ukr football org ua