Варавва Петро Федорович

Петро́ Фе́дорович Вара́вва (4.2.1857 — ? після 1920) — підполковник Армії УНР.

Варавва Петро Федорович
Народження	4 лютого 1857(1857-02-04)
Смерть	? після 1920
Країна	УНР
Приналежність	Армія УНР
Звання	Підполковник
Війни / битви	Перша світова війна радянсько-українська війна
Нагороди	Орден Святого Станіслава 2 ступеня Орден Святої Анни 3 ступеня Орден Святого Станіслава 3 ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Варавва.

Життєпис

Родом з дворян Харківської губернії; 1873 року вступив на військову службу до .

1876 року закінчив , з початку 1879-го служив у . Від травня 1888-го — у запасі, штабс-капітан гвардії.

З середини жовтня 1898-го р. — у відставці. Після початку Першої світової війни добровольцем повернувся до діючої армії, закінчив офіцерський клас Петроградської військово-автомобільної школи.

Від середини лютого 1915-го приділений до 634-ї Петроградської дружини ополчення, з квітня — до 1-ї автомобільної роти. З травня 1915-го — начальник Школи військових санітарів, від липня того ж року — начальник 22-го військово-санітарного автозагону. Першу світову війну відбув у старому званні — штабс-капітана гвардії.

Нагороджений орденами — Святого Станіслава II ступеня без мечів, та Бухарським орденом «Зірки, що сходить» І ступеня.

Після розформування 22-го військово-санітарного автозагону з січня 1918-го перебував у резерві управління Південно-Західного фронту. З квітня 1918 р. — обер-офіцер для доручень управління по збору майна при Центральній Раді та Гетьманаті.

Від 24 січня 1919-го приділений до самохідної управи, Головне інженерне управління Військового міністерства УНР, кінцем лютого — в. о. начальника самохідного відділу, самохідна управа, Військове міністерство УНР. З кінця травня 1919-го р. — в. о. начальника самохідної управи, Військове міністерство УНР, від жовтня того ж року — у резерві старшин.

З другої половини березня 1920 р. — начальник самохідного відділу, Військово-технічна управа, Військове міністерство УНР. Початком липня того ж року відрахований з посади за віком, приділений до Військово-технічної управи Військового міністерства УНР.

Протягом 1920—1930-х років жив на еміграції у Польщі. Подальша доля невідома.

Джерела

• Офіцерський корпус [ 1 липня 2019 у Wayback Machine.]