Ва́нтуз (від фр. ventouse — «присоска», , з лат. ventosus — «вітряний») — сантехнічний ручний інструмент для механічного прочищення засмічень у трубах каналізації і видалення з них повітря, яке перешкоджає руху води, що стікає. Складається з гумового клапана і ручки.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODNMemRrTHlWRU1DVTVNaVZFTUNWQ01DVkVNQ1ZDUkNWRU1TVTRNaVZFTVNVNE15VkVNQ1ZDTjE5UWJIVnVaMlZ5WHpjdWFuQm5Mekl5TUhCNExTVkVNQ1U1TWlWRU1DVkNNQ1ZFTUNWQ1JDVkVNU1U0TWlWRU1TVTRNeVZFTUNWQ04xOVFiSFZ1WjJWeVh6Y3VhbkJuLmpwZw==.jpg)
Інше значення слова ва́нту́з (також з наголосом на останньому складі, англ. air escape valve, air hole, vent нім. Entlüftungsventil) — пристрій для автоматичного випускання повітря (газу) з водогінних труб.
Для більш ефективного застосування бажано застосовувати вантуз зануреним у воду, оскільки повітряна подушка під вантузом не дозволить досягти необхідного для прочищення коливання тиску у трубі.
Примітки
- Вантуз // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Вантуз // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .