Ванда Пултавська

Ванда Вікторія Полтавська, уроджена Войтасік (нар. 2 листопада 1921, Люблін, пом. 25 жовтня 2023, Краків) — польська лікарка, докторка медичних наук і спеціалістка із психіатрії, доцентка Папської академії теології, харцерка, активістка " Руху проти абортів", ув’язнена у німецькому концтаборі Равенсбрюк під час Другої світової війни, близька подруга Івана Павла II (присутня при його смерті), леді Ордена Білого Орла.

Ванда Пултавська
пол. Wanda Półtawska
Народилася	2 жовтня 1921(1921-10-02) Люблін, Республіка Польща
Померла	24 жовтня 2023(2023-10-24)^[1]^[2]^[3] (102 роки) Краків, Республіка Польща^[4]
Країна	Республіка Польща
Діяльність	психіатриня, лікарка
Галузь	лікар, медицина^[5] і психіатрія^[5]
Alma mater	Ягеллонський університет (1951)
Знання мов	польська
Заклад	Ягеллонський університет
Членство	^d^[6], Папська Рада у справах сім'ї і ^d
У шлюбі з	^d
Нагороди	^d (2019) ^d (2019) ^d (2018)
Медіафайли у Вікісховищі

Ванда Пултавська (1963)

Біографія

Відвідувала школу сестер уршулянок у Любліні. До 1939 року та під час Другої світової війни була харцеркою, належала до IV Люблінської Жіночої Дружини ім. Львівських орлят. У 15 років стала керівником групи.

Період Другої світової війни

Після початку Другої світової війни приєдналася до групи розвідників допоміжної служби і вступила в підпільну боротьбу як зв’язкова, водночас брала участь у таємному навчанні. 17 лютого 1941 року була заарештована гестапо і ув'язнена в Люблінському замку. Катована і допитувана у люблінському гестапо «Під Зегарем», потім 21 вересня 1941 р. вивезена до Равенсбрюка із заочним вироком до смертної кари. У таборі вона стала жертвою псевдомедичних експериментів (головним чином хірургічних калічень кінцівок), які проводили німецькі лікарі, зокрема берлінський професор, пізніше президент Німецького Червоного Хреста, Карл Ґебгардт і д-р. Фріц Фішер, Рольф Розенталь і Герта Обергойзер. Незадовго до кінця війни її перевезли до табору в Нойштадт-Глеве, де вона пробула до 7 травня 1945 року.

Наукова та медична діяльність

У 1951 році вона закінчила медицину в Ягеллонському університеті, а потім отримала обидва ступені спеціалізації та ступінь доктора психіатрії (1964). У 1952–1969 рр. вона була доценткою у психіатричній клініці Краківського медичного університету, у 1955–1997 рр. — викладачкою душпастирської медицини на Папському богословському факультеті в Кракові, а в 1964–1972 рр. — співробітницею Навчально-лікувальна клініки при кафедрі психології Ягеллонського університету Педагогічного факультету. У 1967 році Пултавська організувала Інститут сімейної теології на Папському богословському факультеті в Кракові та очолювала його 33 роки, обіймаючи посаду професора. У 1981–1984 рр. викладала в Інституті Шлюбу та Сім’ї ім. Івана Павла ІІ при Папському Латеранському університеті в Римі.

У лютому 1966 року вона обстежувала Кароля Кота, вбивцю, відомого як «Вампір із Кракова», який на той момент ще не входив до суворого кола підозрюваних, діагностувавши у нього «компульсивну мастурбацію» та прописала вітамін В .

Також В. Пултавська проводила дослідження так званих дітей Аушвіцу – людей, які в дитинстві потрапили до концтаборів. У квітні 1969 року вона залишила клініку, щоб присвятити себе в основному шлюбному та сімейному консультуванню. За даними бібліографічної бази медичних публікацій Medline, вона є автором п’яти наукових публікацій польською та однієї англійською мовами.

Соціальна активність

У 1995 році вона взяла участь у кампанії встановлення пам’ятної дошки польським жінкам, в’язням Равенсбрюка та жертвам німецьких лікарів. Заходи щодо отримання дозволу керівництва табору-музею розпочалися на початку 1995 р. з нагоди 50-річчя визволення табору. Через спротив керівництва цього табору щодо ідеї нагадування про трагедію польських жінок пам’ятну дошку не дозволили встановити. Лише після річної кампанії в 1996 році керівництво німецьких музеїв було змушене згодитися.

Брала участь у роботі Комісії з розслідування нацистських злочинів у Польщі. Була членом групи підтримки "«Радіо Марія» у служінні Богу, Церкві, Батьківщині та польському народу". Вона є серед редакторів «Źródła. Тижневика католицьких сімей ». Автор кількох публікацій у галузі педагогіки. 10 років була депутатом міської ради Кракова. У 2010 році підписала відкритий лист до уряду Республіки Польща та президента проти організації параду Європрайду у Варшаві. У листі наголошувалося на протидії легалізації одностатевих стосунків і усиновлення дітей гомосексуальними парами, а дії ЛГБТ-спільноти в цьому напрямку кваліфікувалися як наступ на свободу слова, переконань і совісті.

У травні 2014 року була ініціатором і автором тексту Декларації віри католицьких лікарів і студентів-медиків про людську сексуальність і фертильність.

Дружба з Каролем Войтилою

Відоме листування 1962 року, адресоване архієпископом Каролем Войтилою італійському ченцю, а пізніше католицькому святому Падре Піо, з проханням про молитви за зцілення Ванди Полтавської від раку та подальшою подякою Папи за ефективне втручання. Листування з Іваном Павлом ІІ, яке тривало аж до його смерті, було таємним доказом у процесі беатифікації.

Про Ванду Пултавську створено документальний фільм під назвою «Душка», режисер Ванда Рожицька-Зборовська. Прем'єра фільму відбулася навесні 2008 року в Познані.

Завдяки дружбі та довірі зі сторони Кароля Войтили, в листопаді 2001 року вона змогла поінформувати Папу про справу Познанського архієпископа Юліуша Пеца та ситуацію в Познанській дієцезії, внаслідок якої Ватиканська комісія приїхала до Познані й заслухала звіти обох сторін.

Дружба Ванди Полтавської з Каролем Войтилою (Іваном Павлом ІІ) описана в книзі Beskidzkie rekolekcje (Бескидські реколекції), в якій зібрано листування за майже 50 років. Перед виданням «Бескидських реколекцій» рукопис було представлено до Генеральної постулатури беатифікаційного процесу Івана Павла ІІ у Римі, щоб не зашкодити процесу його беатифікації. Постулація не мала заперечень щодо описаного.

Особисте життя

Третя донька Адама Францішека Войтасіка, поштового службовця, та Анни, уродженої Шабер. Її чоловік – Анджей Полтавський (1923–2020, син Адама ) – був професором філософії . Викладав у Ягеллонському університеті та Академії католицької теології у Варшаві . У них було чотири дочки.

Померла 25 жовтня 2023 року в Кракові у віці неповних 102 років. Її державний похорон розпочнеться 31 жовтня 2023 року Святою Месою. у базиліці Святої Марії, після чого її поховають разом із чоловіком на Сальваторському цвинтарі в Кракові .

Членство в організаціях

• з 1983 р. член Папської ради за Сім'ї
• член Папської академії життя з 1994 року
• консультант Папської ради для Медичні працівники
• член Спілки медичних письменників
• член Католицької асоціації журналістів
• колишній багаторічний учасник групи підтримки Радіо Марія в Службі Богові, Церкві, Батьківщині та польському народу

Публікації

Наукові публікації

• (1978) Стани пароксизмальної гіпермнезії у колишніх ув'язнених, що спостерігаються після 30 років
• (1967) Стани пароксизмальної гіпермнезії (На полях досліджень так званих «Освенцімських дітей»)
• (1966) Результати психіатричного обстеження осіб, які народилися або були ув'язнені дітьми в нацистських концтаборах
• (1957) д-р Władysław Stryjeński нар 1889 рік , помер 1956 рік
• (1956) Клінічні спостереження за агенезією прозорої перегородки
• (1996) Відповідальність лікаря і життя пацієнта

Книги

• І я боюся снів . ред. Видання Святого Павла Ченстохова 1998 (4-е видання). .
• Гомосексуалізм – особиста справа? . ред. Єдність 1998; колективна робота: Wanda Półtawska, Bogdan Gierdziewicz, Wiesław Kryczka, Krystyna Kluzowa. .
• І я боюся своїх снів . Нью-Йорк: Hippocrene Books, 1989. .
• Саме життя Ред. Видання Святого Павла Ченстохова 1994, 2004.
• За течією і проти течії . ред. Святий Павло Ченстохова 2001 р. видання. .
• Я відповідаю за свою квітку. (касетне видання)
• Старі Рачунки Вид. Видання Святого Павла, Ченстохова 2001. .
• Щоб родина була міцною з Богом... ред. Видання Святого Павла, Ченстохова 2004. .
• Підготовка до шлюбу WAM Kraków, видання: 1988, 1993, 1996, 1998, 2000 ( ), 2002. Нове видання під назвою: Eros et iuventus! , ред. Видання Святого Павла, Ченстохова 2009, .
• Кохання попереду нас . ред. Видання Святого Павла, Ченстохова 2001. .
• Судово-психіатрична експертиза у справах про спадщину за заповітом. National Medical Publishers, Варшава 1974.
• І я боюся снів (аудіокнига mp3) . Читає Чеслав Мончек, ред. Святий Павло Ченстохова 2008 р. видання.
• Бескидський відступ. Історія дружби між священиком Каролем Войтилою та родиною Полтавських , ред. Видання Святого Павла, Ченстохова 2009, .
• Любов, шлюб, сім'я, на роботі колекція Редаговано Ф Адамскі, Видавництво PETRUS, Краків 2010.
• Виховання в сім'ї, на роботі Редаговано Ф Адамскі, Видавництво PETRUS, Краків 2010.
• "Душка" Кіноповість про унікальну жінку (DVD) - документальний фільм про Ванду Полтавську. реж. Ванда Рожицька-Зборовська, Вид. Saint Paul Edition, Ченстохова 2011
• Одна кімната . Розмови за мотивами фільму Павла Застшежинського «Одна кімната» (книга + DVD). ред. Saint Paul Edition, Ченстохова 2011
• Learn to Love, Edition Saint Paul Publishing House, 2015. .

Ордени, відзнаки, нагороди та відзнаки

• Золотий знак «За роботу на благо міста Кракова» (1964)
• Медаль « Pro Ecclesia et Pontifice » (1981)
• Доктор honoris causa Папського катехичного інституту Нотр-Дам в Арлінгтоні, Вірджинія (1987)
• Командорський хрест ордена Святого Григорія Великого (1999)
• Медаль Сенату Республіки Польща (1999)
• Медаль Святої Ядвіги Папської Теологічної Академії в Кракові (1999)
• Медаль мера Любліна (2006)
• Премія ім Ойген Больц (2006)
• Почесний громадянин міста Седльце (26.10.2007)
• Доктор honoris causa Люблінського католицького університету (9 червня 2008)
• Премія ім Антон Нойвірт з Асоціації Словацького форуму життя за захист життя в категорії іноземної особистості (27 березня 2009 р.)
• Почесний громадянин Свідніка (28.06.2009)
• Почесний громадянин Любліна (19.11.2009)
• Fides et ratio – для послідовного захисту життя
• Командорський хрест із зіркою Ордену Відродження Польщі – на знак визнання видатних заслуг у вшануванні правди про долю поляків під час війни, за величезний внесок у розвиток католицького соціального вчення та досягнення в науково-дослідницькій роботі на терені. психіатрії, за свідчення любові до людини та допомогу нужденним (2012)
• Медаль «Люби і служи» – нагороджується римо-католицькою парафією св. Максиміліана Кольбе в Любліні «тим, хто надзвичайно активний у доброчинстві, надає допомогу, пропагуючи християнські ідеї» (2014)
• Медаль і звання Почесного громадянина міста Лиманова (13.02.2016)
• Орден Білого Орла (28.04.2016)
• Почесний громадянин міста Закопане (05.06.2017)
• Медаль 700-річчя міста Люблін (19 жовтня 2017)
• Звання та відзнака Хранителя національної пам’яті (2019)
• Золотий Почесний знак Малопольського воєводства - Малопольський хрест (2019)
• Велика почесна нагорода Вітольд Гулевич (25 листопада 2020)
• « Свідок історії » (2018)
• Медаль «Pro Bono Poloniae» (2021)
• Почесний громадянин Королівської Столиці Кракова (2022)

Вшанування пам'яті

• У березні 2023 року неонатальне відділення лікарні Семирадського. Р Червяковського в Кракові було названо на честь Ванди Полтавської. Меценат офіційно відкрив заклад .

Виноски

Бібліографія

зовнішні посилання

1. https://polskieradio24.pl/5/1222/artykul/3267693,zmarla-wanda-poltawska-obronczyni-zycia-przyjaciolka-jana-pawla-ii-miala-prawie-102-lata
2. https://www.pap.pl/en/news/wanda-poltawska-close-friend-saint-john-paul-ii-dies
3. https://www.vaticannews.va/it/mondo/news/2023-10/karol-wojtyla-papa-giovanni-paolo-ii-lager-polonia-nazismo.html
4. https://www.rnd.de/panorama/wanda-poltawska-ist-tot-polnische-kz-ueberlebende-und-psychiaterin-mit-101-jahren-gestorben-X6V5255UZFPHBB3XK5QXRA7QRI.html
5. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
6. http://www.academyforlife.va/content/pav/en/the-academics.html
7. Życiorys dr Wandy Półtawskiej. kul.pl.
8. Nie żyje Wanda Półtawska, wieloletnia przyjaciółka Jana Pawła II. rmf24.pl. 25 жовтня 2023.
9. „Tygodnik Powszechny”, 7 czerwca 2009, wywiad z ks. Adamem Bonieckim.
10. Wiemy, kiedy odbędzie się pogrzeb śp. Wandy Półtawskiej (пол.). niedziela.pl. Процитовано 31 жовтня 2023.
11. [1], Przemysław Semczuk, "M jak morderca. Karol Kot – wampir z Krakowa" 
12. "Przegląd": chodzi o historię, nie o trupy (пол.), 24 березня 2019
13. Zadawanie bólu innym sprawiało mu przyjemność. 53 lata temu skazano na śmierć 'wampira z Krakowa' (пол.), 17 березня 2021
14. Yr. No. 1 11th Yr. No. 1, Poltawska, Wanda;, "The responsibility of the medical doctor and the life of the patient" 
15. Cała Polska chroni dzieci. Wiara.pl (пол.).
16. [2], Ewa Siedlecka, "Apel przyjaciółki Jana Pawła II do lekarzy, by podpisali „Deklarację wiary”" 
17. [3], Aleksandra Klich, "Dymisja Paetza. Półtawska: Byłam tylko listonoszem" 
18. Burza w szklance wody wokół „Rekolekcji”. 23 czerwca 2009.
19. POGRZEB ŚP. WANDY PÓŁTAWSKIEJ. diecezja.pl.
20. 1, Wanda Półtawska, "Stany hipermnezji napadowej u byłych więźniów obserwowane po 30 latach / [Paroxysmal hypermnesia states among ex-prisoners observed 30 years after imprisonment]" 
21. 1, Wanda Półtawska, "Stany hipermnezji napadowej (Na marginesie badań tzw. „dzieci oświęcimskich”)" 
22. 1, Wanda Półtawska, Andrzej Jakubik, Józef Sarnecki, Julian Gątarski, "Wyniki badań psychiatrycznych osób urodzonych lub więzionych w dzieciństwie w hitlerowskich obozach koncentracyjnych" 
23. 1, A. Kepinski, B. Winid, W. Poltawska, "Dr Władysław Stryjeński ur. 1889 r., zm. 1956 r." 
24. 6, W. Jakimowicz, S. Spettowa, J.B. Kierzkowska-Dobrowolska, W. Poltawska, "Clinical observations on agenesis of the pellucid septum" 
25. Doktorzy Honoris Causa Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego Jana Pawła II. kul.pl.
26. , архів оригіналу за 24 серпня 2015, процитовано 28 жовтня 2023
27. . prezydent.pl. 11 listopada 2012. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 28 жовтня 2023.
28. Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 18 października 2012 r. o nadaniu orderu (M.P. z 2013 r. poz. 244).
29. , архів оригіналу за 2 лютого 2022, процитовано 28 жовтня 2023
30. Prof. Półtawska honorowym obywatelem Limanowej.
31. Postanowienie nr rej. 188/2016 Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 28 kwietnia 2016 r. o nadaniu orderów (M.P. z 2016 r. poz. 576).
32. . prezydent.pl. Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 28 жовтня 2023.
33. Honorowi obywatele. Wanda Półtawska, 6 червня 2017
34. Prezydent wręczył w Krakowie medale 700-lecia byłym więźniarkom Zamku, 19 жовтня 2017
35. [4], Grzegorz Skowron, "Złoty Krzyż Małopolski dla Wandy Półtawskiej" 
36. X X V – Witold Hulewicz (пол.)
37. W Krakowie wręczono nagrody honorowe „Świadek Historii”. Instytut Pamięci Narodowej (пол.).
38. Wanda Półtawska uhonorowana medalem „Pro Bono Poloniae”. Odznaczenie przyznał Urząd ds. Kombatantów
39. Wanda Półtawska uhonorowana medalem „Pro Bono Poloniae” (пол.), 1 грудня 2021
40. Wanda Półtawska i Jerzy Trela honorowymi obywatelami Krakowa. Decyzja wzbudziła sprzeciw części radnych. deon.pl (пол.).
41. Kraków. Otwarcie Oddziału Noworodkowego Szpitala na Siemiradzkiego. prezydent.pl (пол.). 3 березня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()