Ва́нда-Цезари́на Войнаро́вська (пол. Wanda Cezaryna Wojnarowska; * 1 травня 1861, Кам'янець-Подільський — † 15 квітня 1911, Париж) — активістка російського, польського та французького революційного руху.
Ванда-Цезарина Войнаровська | |
---|---|
пол. Wanda Cezaryna Wojnarowska | |
Народилася | 1 травня 1861[1] або 1 травня 1864[2] Кам'янець-Подільськ, Російська імперія[1] |
Померла | 15 квітня 1911[1] V округ Парижа, Париж, Франція[1] ·інфаркт міокарда |
Поховання | Пер-Лашез |
Країна | Республіка Польща Російська імперія |
Діяльність | політична діячка |
Знання мов | польська |
Партія | Соціал-демократія Королівства Польського і Литви |
|
Біографія
Ванда-Цезарина Войнаровська походила із зубожілої шляхти. Народилася 1 травня 1861 року в Кам'янці-Подільському в родині колезького асесора Костянтина Войнаровського.
1877 року закінчила гімназію в Кишиневі.
У 1877—1878 роках у Петербурзі була слухачкою спочатку Вищих педагогічних курсів Вишнеградського, потім медичних курсів для жінок при Військовій медико-хурургічній академії. Відвідувала також деякі лекції на Вищих жіночих курсах імені Бестужева-Рюміна.
Перший арешт
У березні 1879 року Войнаровська прибула з Петербурга у Варшаву для зміцнення зв'язків між петербурзькими соціалістами та варшавським соціалістичним гуртком. Поселилася в давньої знайомої з Кам'янця-Подільського — Діонізи Цертовічової.
Заарештована 10 квітня 1879 року у Варшаві. При Варшавському жандармському управлінні проведено дізнання у справі про соціально-революційну пропаганду у Варшаві (справа 137-ми).
При дізнанні Войнаровську звинуватили в тісних стосунках із провідними діячами варшавського гуртка (серед яких були Людвік Дзянковський, Софія Пласковіцька, Станіслав Рогальський, Зигмунт Герінг, Александер Венцковський та інші), в участі в пропаганді в робітничих гуртках. Утримувалася в десятому павільйоні Олександрівської цитаделі у Варшаві. За найвищим повелінням від 2 квітня 1880 року Войнаровська зазнала тюремного ув'язнення на рік із наступним гласним наглядом поліції.
Другий арешт
Від 21 червня 1881 року жила під гласним наглядом у Кишиневі. У липні 1881 року Войнаровська подала клопотання на дозвіл вести педагогічну діяльність. Проте клопотання не мало успіху.
Відпущена в Одесу для лікування, була там заарештована внаслідок підозри про передачу невідомій особі пачки паспортів. Дізнання припинили через брак доказів. За постановою Особливої наради від 12 грудня 1881 року Войнаровську залишили під гласним наглядом до 9 вересня 1885 року.
Третій арешт
У грудні 1882 року втекла з Кишинева за кордон і поселилася в Кракові, де брала участь у революційній діяльності польських соціалістів. Заарештована 13(24) лютого 1883 року та притягнута до дізнання у справі про утворення в Кракові соціально-революційного гуртка. Засуджена австрійським судом 24 червня 1883 року до чотирьох місяців тюремного ув'язнення з подальшим вигнанням за межі Австрії.
У Женеві
Наприкінці жовтня 1883 року Войнаровська прибула до Женеви. Там уже діяв добре організований осередок польської соціалістичної еміграції. Керували ним Марія Янковська, Станіслав Мендельсон, Казимеж Длуський, Шимон Дікштайн. Вони оточили Войнаровську опікою. Янковська допомогла їй фінансово.
Войнаровську запросили до редакційних колективів соціалістичних видань. У 1884—1889 роках вона була співредакторкою польських соціалістичних видань у Женеві — журналів «Przedświt» («Світанок») і «Walka Klas» («Класова боротьба»). Співпрацювала в журналі «Przegląd Tygodniowy» («Щотижневий огляд»).
Войнаровська брала участь у роботі партії «Пролетаріат», групи «Звільнення праці».
Теплими були стосунки Войнаровської з групою російських емігрантів. Вона постійно бувала в домі Георгія Плеханова. З його дружиною Марією Войнаровська познайомилася ще в часи навчання в Петербурзі.
Російський революціонер Лев Дейч пізніше згадував, що він знав тільки двох жінок, які читали та могли дискутувати про «Капітал» Карла Маркса. То були Цезарина Войнаровська та .
У Парижі
Від березня 1889 року Войнаровська мешкала в Парижі.
Від 1893 року членкиня Соціал-демократії Королівства Польського (від 1900 року — Соціал-демократії Королівства Польського та Литви). У 1900—1904 роках представляла цю партію в Міжнародному соціалістичному бюро 2-го Інтернаціоналу.
Організовувала допомогу для колишніх політичних в'язнів і емігрантів.
В останні роки життя брала участь у французькому соціалістичному русі.
Від 1911 року викладала історію Франції на Курсах супільних наук (під такою назвою діяла партійна школа російських революціонерів).
Померла 15 квітня 1911 року в Парижі від гострого інфаркту міокарда, не доживши півмісяця до 50-річчя. Сім'ї не мала.
Пам'ять
1978 року у Варшаві побачила світ книга Яніни Каспжакової «Цезарина Войнаровська».
1982 року в Польщі випущено поштову марку з портретом Цезарини Войнаровської .
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1033724904 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- свідоцтво про смерть
- Марка з портретом Цезарини Войнаровської[недоступне посилання з червня 2019]
Література
- Жигунов Е. К. Войнаровская Цезарына Ванда // Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание. [ 25 січня 2009 у Wayback Machine.]
- J. Kasprzakowa. Cezaryna Wojnarowska. — Warszawa 1978.
- Bożena Krzywobłocka. Cezaryna Wojnarowska. — Warszawa: Książka i Wiedza, 1979. — 248 s.
- D. Wawrzykowska-Wierciochowa. Cezaryna Wanda Wojnarowska // Z pola walki. — S. 180—198.
- Lew Dejcz. Pionierzy ruchu socjalistycznego w Królestwie Polskim (fragmenty) // Wspomnienia o «Proletariacie». — 1953. — S. 21—52.[недоступне посилання з червня 2019]
- Michał Śliwa. Cezaryna Wanda Wojnarowska // Michał Śliwa. Sylwetki polskich socjalistów — studia i szkice. — Kraków: Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej, 2000. — S. 14—20.[недоступне посилання з червня 2019]
- Пасько А. Її ім'я — в історії // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1987. — 24 січня.
- Будзей Олег. Кам'янчанка на поштовій марці // Подолянин (Кам'янець-Подільський). — 2008. — 25 квітня. — С. 8.
Посилання
- Діячі революційного руху в Росії[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
- Дві фотографії[недоступне посилання з червня 2019]
- Цезарина Ванда Войнаровська[недоступне посилання з листопадаа 2019](пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vojnarovska Va nda Cezari na Vojnaro vska pol Wanda Cezaryna Wojnarowska 1 travnya 1861 Kam yanec Podilskij 15 kvitnya 1911 Parizh aktivistka rosijskogo polskogo ta francuzkogo revolyucijnogo ruhu Vanda Cezarina Vojnarovskapol Wanda Cezaryna WojnarowskaNarodilasya1 travnya 1861 1861 05 01 1 abo 1 travnya 1864 1864 05 01 2 Kam yanec Podilsk Rosijska imperiya 1 Pomerla15 kvitnya 1911 1911 04 15 1 V okrug Parizha Parizh Franciya 1 infarkt miokardaPohovannyaPer LashezKrayina Respublika Polsha Rosijska imperiyaDiyalnistpolitichna diyachkaZnannya movpolskaPartiyaSocial demokratiya Korolivstva Polskogo i Litvi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaVanda Cezarina Vojnarovska pohodila iz zubozhiloyi shlyahti Narodilasya 1 travnya 1861 roku v Kam yanci Podilskomu v rodini kolezkogo asesora Kostyantina Vojnarovskogo 1877 roku zakinchila gimnaziyu v Kishinevi U 1877 1878 rokah u Peterburzi bula sluhachkoyu spochatku Vishih pedagogichnih kursiv Vishnegradskogo potim medichnih kursiv dlya zhinok pri Vijskovij mediko hururgichnij akademiyi Vidviduvala takozh deyaki lekciyi na Vishih zhinochih kursah imeni Bestuzheva Ryumina Pershij aresht U berezni 1879 roku Vojnarovska pribula z Peterburga u Varshavu dlya zmicnennya zv yazkiv mizh peterburzkimi socialistami ta varshavskim socialistichnim gurtkom Poselilasya v davnoyi znajomoyi z Kam yancya Podilskogo Dionizi Certovichovoyi Zaareshtovana 10 kvitnya 1879 roku u Varshavi Pri Varshavskomu zhandarmskomu upravlinni provedeno diznannya u spravi pro socialno revolyucijnu propagandu u Varshavi sprava 137 mi Vanda Cezarina Vojnarovska Pri diznanni Vojnarovsku zvinuvatili v tisnih stosunkah iz providnimi diyachami varshavskogo gurtka sered yakih buli Lyudvik Dzyankovskij Sofiya Plaskovicka Stanislav Rogalskij Zigmunt Gering Aleksander Venckovskij ta inshi v uchasti v propagandi v robitnichih gurtkah Utrimuvalasya v desyatomu paviljoni Oleksandrivskoyi citadeli u Varshavi Za najvishim povelinnyam vid 2 kvitnya 1880 roku Vojnarovska zaznala tyuremnogo uv yaznennya na rik iz nastupnim glasnim naglyadom policiyi Drugij aresht Vid 21 chervnya 1881 roku zhila pid glasnim naglyadom u Kishinevi U lipni 1881 roku Vojnarovska podala klopotannya na dozvil vesti pedagogichnu diyalnist Prote klopotannya ne malo uspihu Vidpushena v Odesu dlya likuvannya bula tam zaareshtovana vnaslidok pidozri pro peredachu nevidomij osobi pachki pasportiv Diznannya pripinili cherez brak dokaziv Za postanovoyu Osoblivoyi naradi vid 12 grudnya 1881 roku Vojnarovsku zalishili pid glasnim naglyadom do 9 veresnya 1885 roku Tretij aresht U grudni 1882 roku vtekla z Kishineva za kordon i poselilasya v Krakovi de brala uchast u revolyucijnij diyalnosti polskih socialistiv Zaareshtovana 13 24 lyutogo 1883 roku ta prityagnuta do diznannya u spravi pro utvorennya v Krakovi socialno revolyucijnogo gurtka Zasudzhena avstrijskim sudom 24 chervnya 1883 roku do chotiroh misyaciv tyuremnogo uv yaznennya z podalshim vignannyam za mezhi Avstriyi U Zhenevi Naprikinci zhovtnya 1883 roku Vojnarovska pribula do Zhenevi Tam uzhe diyav dobre organizovanij oseredok polskoyi socialistichnoyi emigraciyi Keruvali nim Mariya Yankovska Stanislav Mendelson Kazimezh Dluskij Shimon Dikshtajn Voni otochili Vojnarovsku opikoyu Yankovska dopomogla yij finansovo Vojnarovsku zaprosili do redakcijnih kolektiviv socialistichnih vidan U 1884 1889 rokah vona bula spivredaktorkoyu polskih socialistichnih vidan u Zhenevi zhurnaliv Przedswit Svitanok i Walka Klas Klasova borotba Spivpracyuvala v zhurnali Przeglad Tygodniowy Shotizhnevij oglyad Vojnarovska brala uchast u roboti partiyi Proletariat grupi Zvilnennya praci Teplimi buli stosunki Vojnarovskoyi z grupoyu rosijskih emigrantiv Vona postijno buvala v domi Georgiya Plehanova Z jogo druzhinoyu Mariyeyu Vojnarovska poznajomilasya she v chasi navchannya v Peterburzi Rosijskij revolyucioner Lev Dejch piznishe zgaduvav sho vin znav tilki dvoh zhinok yaki chitali ta mogli diskutuvati pro Kapital Karla Marksa To buli Cezarina Vojnarovska ta U Parizhi Vid bereznya 1889 roku Vojnarovska meshkala v Parizhi Vid 1893 roku chlenkinya Social demokratiyi Korolivstva Polskogo vid 1900 roku Social demokratiyi Korolivstva Polskogo ta Litvi U 1900 1904 rokah predstavlyala cyu partiyu v Mizhnarodnomu socialistichnomu byuro 2 go Internacionalu Organizovuvala dopomogu dlya kolishnih politichnih v yazniv i emigrantiv V ostanni roki zhittya brala uchast u francuzkomu socialistichnomu rusi Vid 1911 roku vikladala istoriyu Franciyi na Kursah supilnih nauk pid takoyu nazvoyu diyala partijna shkola rosijskih revolyucioneriv Pomerla 15 kvitnya 1911 roku v Parizhi vid gostrogo infarktu miokarda ne dozhivshi pivmisyacya do 50 richchya Sim yi ne mala Pam yat1978 roku u Varshavi pobachila svit kniga Yanini Kaspzhakovoyi Cezarina Vojnarovska 1982 roku v Polshi vipusheno poshtovu marku z portretom Cezarini Vojnarovskoyi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1033724904 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 svidoctvo pro smert d Track Q708653 Marka z portretom Cezarini Vojnarovskoyi nedostupne posilannya z chervnya 2019 LiteraturaZhigunov E K Vojnarovskaya Cezaryna Vanda Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya 3 e izdanie 25 sichnya 2009 u Wayback Machine J Kasprzakowa Cezaryna Wojnarowska Warszawa 1978 Bozena Krzywoblocka Cezaryna Wojnarowska Warszawa Ksiazka i Wiedza 1979 248 s D Wawrzykowska Wierciochowa Cezaryna Wanda Wojnarowska Z pola walki S 180 198 Lew Dejcz Pionierzy ruchu socjalistycznego w Krolestwie Polskim fragmenty Wspomnienia o Proletariacie 1953 S 21 52 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Michal Sliwa Cezaryna Wanda Wojnarowska Michal Sliwa Sylwetki polskich socjalistow studia i szkice Krakow Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej 2000 S 14 20 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Pasko A Yiyi im ya v istoriyi Prapor Zhovtnya Kam yanec Podilskij 1987 24 sichnya Budzej Oleg Kam yanchanka na poshtovij marci Podolyanin Kam yanec Podilskij 2008 25 kvitnya S 8 PosilannyaDiyachi revolyucijnogo ruhu v Rosiyi nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros Dvi fotografiyi nedostupne posilannya z chervnya 2019 Cezarina Vanda Vojnarovska nedostupne posilannya z listopadaa 2019 pol