Валлійці валл Cymry народ що населяє одну з чотирьох складових Великої Британії Уельс Валлійці відносяться до так званої

Валлійці (валл. Cymry) — народ, що населяє одну з чотирьох складових Великої Британії Уельс. Валлійці відносяться до так званої «кельтської» групи народів («keltoi / keltae» називали себе племена, що населяли території між ріками Сеною й Марною; лише пізніше римляни стали так іменувати різні племінні групи, що мешкали в Галії, використовуючи слово «кельт» (celt) як синонім слова «галл»). Сучасна французька назва валлійців — фр. Gallois, галли. Давня назва валлійців — «кімри» (валлійською означає «співвітчизники»), тепер це також самоназва валлійців. Від слова кімри походить також і назва області Камбрія в Англії.

Валлійці
Ллойд Джордж Дейвід · Том Джонс · Вільям Джонс · Ділан Томас · Джордж Еверест Кетрін Зета-Джонс · Крістіан Бейл
Кількість	бл. 14 млн
Ареал	Уельс, Шотландія, США
Близькі до:	кельтські народи
Мова	валлійська мова, англійська мова
Релігія	протестанти—пресвітеріани;

Як один з «кельтських» народів валлійці відокремилися від бритів, іншого «кельтського» народу, що раніше населяв територію сучасної Великої Британії.

Етимологія

Слово «валлієць» — германського походження, означає «іноземець». Вважається, що кельтські племена були розселені колись майже всією Європою, тому від валлійців залишилися такі топоніми, як Валлонія (Бельгія), Валу (Швейцарія), закінчення «волл» у назві Корнволл.

Релігія

Більшість валлійців на сьогодні дотримуються протестантського віросповідання. Найбільшу вагу має . Споконвіку кельтською давньою релігією був друїдизм — культ поклоніння деревам, що виражається в кельтській астрології, де замість знаків зодіаку фігурують дерева. Саме слово «друїд» (жрець) утворене від кореня «дру» — дуб.

Дуже популярний цикл легенд про короля Артура і Мерліна. Саме там уперше згадується національний символ Уельсу — прапор із Червоним драконом (валлійською — Ddraig Goch (Дзраґ ґох).

Топоніми

Назви поселень для більшості європейців здаються дивними: Glyndyfrdwy (Ґлендефрдуе), Llangollen, Glan-yr-afon, Cefnddwysarn чи Llandderfel. Масив Сноудон, найвищу гору в Уельсі, місцеві називають Yr Wyddfa. І Бала (Y Bala) — старе валлійське містечко, яке 1310 року заснували англійці, щоб у такий спосіб приборкати й контролювати бунтівний район Пенлін.

Валлійська мова

Докладніше: Валлійська мова

Сучасні валлійці не нав'язують іноземцям своєї валлійськості, але й не соромляться її. Прибульця зустрічають чемними словами: «Croeso i Cymru» («Ласкаво просимо до Уельсу»). Проте місцеве населення воліє жити по-своєму, згідно з давно усталеним порядком. У навколишніх селах розмовляють, пліткують, бавляться, співають (ну, і моляться, звичайно) валлійською. І відчувається, що власні мова та звичаї для місцевих валлійців настільки цінні, що вони бояться їх втратити. Якщо ж до крамниці чи пабу входить якийсь незнайомець, власник чемно звертається до прибульця англійською, після чого, однак, знову переходить на валлійську, продовжуючи перервану розмову з кимось іншим.

Сучасний стан

Про неприязнь між валлійцями й англійцями навіть ходять легенди, і можна на цю тему написати велику книгу. Згідно з одним анекдотом, коли 1899 року до одного з містечок приїхала королева Вікторія, власниця місцевої крамниці відмовилася обслужити монарха, вважаючи її «старою марнотратною бабою». Валлійці (подібно до шотландців та ірландців в Ольстері) досі вважають англійців загарбниками, водночас англійці зазвичай трактують валлійців із півночі як дурників, які «не можуть» навчитись англійської мови.

Річ у тому, що валлійці, котрих уже досить давно (1282 року) остаточно підкорив король могутньої Англії , не дали себе остаточно асимілювати. Їхня стара мова витримала, як не дивно, серед численних на тих землях сторожових замків, які споруджували Едвард І та його наступники, щоб зміцнити свою владу. Ті замки нині для англійців — історичні пам'ятки найвищого класу. Для валлійців це радше прикре свідчення їхніх поразок. Валлійці ніколи не були такою войовничою нацією, як шотландці. Останню і водночас найсерйознішу спробу скинути ярмо англійського панування було зроблено 1400-го року — тоді Овайн Гліндур (Owain ap Gruffyd Glyn Dwr of Glydyfrdwy) у своєму маєтку неподалік Бали проголосив себе суверенним князем Уельсу й підняв повстання проти англійського панування, яке вдалось повністю придушити лише через 15 років.

Нині лише 30 % майже тримільйонної спільноти валлійців вільно розмовляють валлійською мовою. Збереглася вона передусім на півночі. Та промисловий південь, де розмовляють здебільшого англійською, теж поступово відкриває своє валлійське коріння.

Ще в період правління Маргарет Тетчер валлійські діти навчалися винятково англійською мовою, бо консерватори боялися, що впровадження валлійської в школах пробудить антибританські настрої серед «приборканих» багато століть тому валлійців.