Вале́ (фр. Valais) чи Ва́лліс (нім. Wallis) — двомовний кантон на південному заході Швейцарії, що складається з 13 округів. Адміністративний центр — місто Сьйон.
Вале | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Адм. центр | Сьйон | ||||
Країна | Швейцарія | ||||
| |||||
Номерний знак | VS | ||||
Офіційна мова | французька німецька | ||||
Населення | |||||
- повне | 327 011 чол. (2013) | ||||
- густота | 62,7 | ||||
Площа | |||||
- повна | 5 224 км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 4 634 м (Дюфур) | ||||
- мінімальна | 372 м (Женевське озеро) | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Дата заснування | 1815 | ||||
Вебсайт | vs.ch | ||||
Код ISO 3166-2 | CH-VS | ||||
Абревіатура | VS | ||||
|
Вале — дев'ятий кантон країни за чисельністю населення та третій за площею після кантонів Граубюнден і Берн. Через кантон протікає річка Рона.
Клімат
У кантоні Вале клімат помірно континентальний. Середня температура січня — -0,1 °C, середня температура липня — + 20,1 °C. Середньорічна кількість опадів 644,8 мм. Відносна вологість повітря (Сьйон): 70 %.
Історія
Після битви під Мартіньї у 57 р. до н. е., коли римляни здолали кельтів, починається історія Вале. Ця битва визначила долю регіону на кілька століть вперед. У IX ст. цей край був захоплений бургундами і приєднаний до їхнього Нижньобургундського королівства. У 999 р. король Бургундії Рудольф III (971—1032 рр.) надав права на управління Вале єпископу Сьйонскому Гуго, який отримав пізніше титул князя-єпископа.
На територію Сьйону і Вале претендували графи Савої, що розташовувалася на території сучасних Італії та Франції. Зрештою їм вдалося захопити більшу частину Сьйону, але у Верхньому Вале збереглася місцева влада.
У XIII ст. Верхній Вале зайняли німці з територій кантону Берн. Саме в ті часи почалася історія нинішньої двомовності у Вале. У 1388 році, одержавши верх над єпископською владою, встановленою графами Савойськими, німці стали розселятися по верхній частині долини Рони. Таким чином сформувався німецькомовний Верхній і франкомовний Нижній Вале.
У 1414—1420 рр. у Вале розгорілося повстання проти влади єпископа Раронського Вільгельма II. Після чого боротьба за владу тут не припинялася протягом століття. Нарешті, 1529 році Вале проголосив себе асоційованим членом Швейцарської Конфедерації.
У 1628 році Вале став незалежною республікою з єпископською владою, а в 1798 році вже республікою під контролем наполеонівських військ. Згодом Вале входив до складу більших республік у регіоні, поки у 1815 році Вале нарешті не увійшов до складу Швейцарії на правах кантону.
Населення
Населення кантону — швейцарці, які говорять німецькою та французькою мовами. Німецька мова є рідною мовою для 28,4 % жителів (переважає в округах Гомс, Східний Рарон, Бріг, Західний Рарон, Лойк, Сьєр, північний анклав округу Еран), французька для 62,8 % (переважають в округах Монте, Сен-Моріс, Мартіньї, Антремон, Конте, Еран, Сьйон), італійська рідна для трохи більше 2 %. Решта 6,8 % говорять на інших мовах.
У кантоні більшість вірян римо-католики, є також протестанти — 6 %.
Цікаві факти
- Найвищою греблею гравітаційного типу є дамба Ґранд-Діксенс в кантоні Вале висотою 285 м.
- У монастирі Сен-Бернар була виведена знаменита порода собак, навчених пошуку людей, які опинилися під лавинами. Сенбернари були привчені ще й приносити постраждалим маленькі барила з бренді, щоб дати їм можливість зігрітися.
- По території кантону Вале проходить ділянка залізниці Льодовиковий експрес, призначеної спеціально для огляду льодовиків. Лінія була прокладена у 1890—1930-х рр. Льодовиковий експрес проходить по зубчастій вузькоколійній дорозі з численними віадуками і тунелями, серед яких є навіть спіральні. На найкрутіших ділянках за кілометр шляху поїзд піднімається на 110—120 м. За сім з половиною годин дороги Льодовиковий експрес долає 291 міст, 91 тунель і піднімається на висоту 2033 м.
Пам'ятки
Во | Берн | Урі Тічино |
Франція | Італія | |
Італія | Італія |
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 листопада 2012. Процитовано 12 квітня 2015.
- Georges Lüdi, Iwar Werlen (Hrsg.):Sprachlandschaft in der Schweiz. Bundesamt für Statistik, Neuchâtel, April 2005.
- Federal Department of Statistics (2004). . Архів оригіналу (Interactive Map) за 29 грудня 2008. Процитовано 15 січня 2009.
Посилання
- Вале // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вале (кантон) |
- Офіційний сайт кантону Валє [ 1 вересня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)(нім.)
- Valais/Wallis Promotion offizielle Website [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.]
- (нім.)
- (нім.)
- Kanton Wallis, каталог посилань Open Directory Project
- Das Tourismusportal für Ferien im Wallis [ 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Швейцарії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vale Vale fr Valais chi Va llis nim Wallis dvomovnij kanton na pivdennomu zahodi Shvejcariyi sho skladayetsya z 13 okrugiv Administrativnij centr misto Sjon Vale fr Valais nim Wallis Gerb Prapor Adm centr Sjon Krayina Shvejcariya Mezhuye z susidni adminodiniciBern Tichino Vo P yemont Rona Alpi Valle d Aosta Uri Verhnya Savoya Provinciya Verchelli Provinciya Verbano Kuzio Ossola Ollomon Overn Rona Alpi Nomernij znak VS Oficijna mova francuzka nimecka Naselennya povne 327 011 chol 2013 gustota 62 7 Plosha povna 5 224 km Visota maksimalna 4 634 m Dyufur minimalna 372 m Zhenevske ozero Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2 Data zasnuvannya 1815 Vebsajt vs ch Kod ISO 3166 2 CH VS Abreviatura VS Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vale Vale dev yatij kanton krayini za chiselnistyu naselennya ta tretij za plosheyu pislya kantoniv Graubyunden i Bern Cherez kanton protikaye richka Rona KlimatU kantoni Vale klimat pomirno kontinentalnij Serednya temperatura sichnya 0 1 C serednya temperatura lipnya 20 1 C Serednorichna kilkist opadiv 644 8 mm Vidnosna vologist povitrya Sjon 70 IstoriyaPislya bitvi pid Martinyi u 57 r do n e koli rimlyani zdolali keltiv pochinayetsya istoriya Vale Cya bitva viznachila dolyu regionu na kilka stolit vpered U IX st cej kraj buv zahoplenij burgundami i priyednanij do yihnogo Nizhnoburgundskogo korolivstva U 999 r korol Burgundiyi Rudolf III 971 1032 rr nadav prava na upravlinnya Vale yepiskopu Sjonskomu Gugo yakij otrimav piznishe titul knyazya yepiskopa Na teritoriyu Sjonu i Vale pretenduvali grafi Savoyi sho roztashovuvalasya na teritoriyi suchasnih Italiyi ta Franciyi Zreshtoyu yim vdalosya zahopiti bilshu chastinu Sjonu ale u Verhnomu Vale zbereglasya misceva vlada U XIII st Verhnij Vale zajnyali nimci z teritorij kantonu Bern Same v ti chasi pochalasya istoriya ninishnoyi dvomovnosti u Vale U 1388 roci oderzhavshi verh nad yepiskopskoyu vladoyu vstanovlenoyu grafami Savojskimi nimci stali rozselyatisya po verhnij chastini dolini Roni Takim chinom sformuvavsya nimeckomovnij Verhnij i frankomovnij Nizhnij Vale U 1414 1420 rr u Vale rozgorilosya povstannya proti vladi yepiskopa Raronskogo Vilgelma II Pislya chogo borotba za vladu tut ne pripinyalasya protyagom stolittya Nareshti 1529 roci Vale progolosiv sebe asocijovanim chlenom Shvejcarskoyi Konfederaciyi U 1628 roci Vale stav nezalezhnoyu respublikoyu z yepiskopskoyu vladoyu a v 1798 roci vzhe respublikoyu pid kontrolem napoleonivskih vijsk Zgodom Vale vhodiv do skladu bilshih respublik u regioni poki u 1815 roci Vale nareshti ne uvijshov do skladu Shvejcariyi na pravah kantonu NaselennyaNaselennya kantonu shvejcarci yaki govoryat nimeckoyu ta francuzkoyu movami Nimecka mova ye ridnoyu movoyu dlya 28 4 zhiteliv perevazhaye v okrugah Goms Shidnij Raron Brig Zahidnij Raron Lojk Syer pivnichnij anklav okrugu Eran francuzka dlya 62 8 perevazhayut v okrugah Monte Sen Moris Martinyi Antremon Konte Eran Sjon italijska ridna dlya trohi bilshe 2 Reshta 6 8 govoryat na inshih movah U kantoni bilshist viryan rimo katoliki ye takozh protestanti 6 Cikavi faktiNajvishoyu grebleyu gravitacijnogo tipu ye damba Grand Diksens v kantoni Vale visotoyu 285 m U monastiri Sen Bernar bula vivedena znamenita poroda sobak navchenih poshuku lyudej yaki opinilisya pid lavinami Senbernari buli privcheni she j prinositi postrazhdalim malenki barila z brendi shob dati yim mozhlivist zigritisya Po teritoriyi kantonu Vale prohodit dilyanka zaliznici Lodovikovij ekspres priznachenoyi specialno dlya oglyadu lodovikiv Liniya bula prokladena u 1890 1930 h rr Lodovikovij ekspres prohodit po zubchastij vuzkokolijnij dorozi z chislennimi viadukami i tunelyami sered yakih ye navit spiralni Na najkrutishih dilyankah za kilometr shlyahu poyizd pidnimayetsya na 110 120 m Za sim z polovinoyu godin dorogi Lodovikovij ekspres dolaye 291 mist 91 tunel i pidnimayetsya na visotu 2033 m Pam yatkiMovuazenske vodoshovishe Aleckij lodovik Zamok Shtokalper Tunel Simplon Vo Bern Uri Tichino Franciya Italiya Italiya ItaliyaPrimitki Arhiv originalu za 14 listopada 2012 Procitovano 12 kvitnya 2015 Georges Ludi Iwar Werlen Hrsg Sprachlandschaft in der Schweiz Bundesamt fur Statistik Neuchatel April 2005 Federal Department of Statistics 2004 Arhiv originalu Interactive Map za 29 grudnya 2008 Procitovano 15 sichnya 2009 PosilannyaVale Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vale kanton Oficijnij sajt kantonu Valye 1 veresnya 2021 u Wayback Machine fr nim Valais Wallis Promotion offizielle Website 4 chervnya 2016 u Wayback Machine nim nim Kanton Wallis katalog posilan Open Directory Project Das Tourismusportal fur Ferien im Wallis 29 kvitnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Shvejcariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi