Валентина Максимівна Чорновіл (нар. 23 березня 1948 в селі Гусакове Звенигородського району Київської області, Українська РСР) — український філолог, громадська діячка. Літературний редактор у газеті «Час-Time» (з 1998). Упорядкувала й видала зібрання творів Вячеслава Чорновола в десяти томах (2002—2015). Молодша сестра В'ячеслава Чорновола, вдова Миколи Плахотнюка.
Валентина Максимівна Чорновіл | |
---|---|
Народився | 23 березня 1948 (76 років) Гусакове, Звенигородський район, Київська область, Українська РСР, СРСР |
Рід | В'ячеслав Максимович Чорновіл |
Батько | Максим Йосипович Чорновіл |
Матір | Акулина Харитонівна Терещенко |
Чоловік | Микола Григорович Плахотнюк |
Діти | Богдан Миколайович Плахотнюк |
Громадянство | Україна |
Походження | українка |
Життєпис
Народилася 23 березня 1948 року в селі Гусакове Звенигородського району Київської області (нині Черкаська область). Батько — Максим Йосипович — викладав українську мову та літературу, мати — Акулина Харитонівна Терещенко — була вчителькою молодших класів. Дитинство Валентини минуло в селі Вільховець, де в 1965 році вона закінчила середню школу. У 1965—1970 роках навчалася на філологічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1970—1972 роках викладала українську мову та літературу у Львівській, Тернопільській та Київській областях. Через брата познайомилася з колом шістдесятників: Аллою Горською, Галиною Севрук, Іваном, Леонідою та Надією Світличними, . Брала участь у ватагах колядників. Поширювала й передавала за кордон журнал ''Український вісник'', який видавав її брат. Після його арешту 12 січня 1972 року на допитах не давала жодних свідчень ні проти нього, ні проти Миколи Плахотнюка, в справі якого проходила як наречена. Проти неї також було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 62 КК УРСР ''Антирадянська агітація та пропаганда''. У серпні 1972 року її було затримано одночасно з Атеною Пашко. Утримували їх у слідчому ізоляторі КДБ у Львові. Але завдяки братові, який, дізнавшись про це, оголосив сухе голодування, через три дні обох було звільнено.
З політичних мотивів Валентину протягом року не допускали до педагогічної роботи. З 1973 року працювала вчителькою української мови та літератури в місті Тальне на Черкащині, у селі Рокитне та смт Буча на Київщині. Місцеві та обласні органи КДБ постійно шантажували її — викликали на допити, установили стеження на роботі. Валентина їздила на побачення з братом у Мордовію та Якутію. Вивозила табірну інформацію, зокрема, інтерв'ю В'ячеслава Чорновола та ''Будні мордовських таборів''.
У 1982 році вийшла заміж за Миколу Плахотнюка.
У 1998 році стала працювати літературним редактором у газеті ''Час-Time'' (пізніше ''Час''), головним редактором якої був її брат. Публікувала свої публіцистичні та культурологічні дослідження. Редагувала вісник брата ''Вимір часу''. Після його загибелі в автомобільній катастрофі 25 березня 1999 року упорядкувала та видала його твори в десяти томах.
На громадських засадах була науковим працівником у Кабінеті-музеї В'ячеслава Чорновола та літературним редактором у його Фонді.
Член правління громадської організації ''Музей шістдесятництва'', член Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих (ВТПіР) із 1996 року. Нагороджена відзнакою Народного руху України ''За заслуги перед українським народом'' II ступеня (2005), орденом княгині Ольги III ступеня (2007).
Родина
- Брат В'ячеслав Чорновіл.
- Чоловік Микола Плахотнюк (1936—2015), засновник Музею шістдесятництва.
- Син Богдан Плахотнюк, 1990 р.н., філолог.
Бібліографія
- Слава Богу, не всі ми раби, лицеміри, не всі і лакузи; Пам'яті Павла Максимовича Федченка // Вимір часу. — 2002, — № 6;
- До історії видання «Українського вісника» // Вимір часу. 2002. — № 7;
- Україна відзначила 65-річчя з дня народження Вячеслава Чорновола // Вимір часу. — 2003. — № 9;
- Мала Батьківщина Вячеслава Чорновола // Вимір часу. — 2003 (11);
- Перше покарання Чорновола // Вимір часу. 2003,— № 12;
- «Я оголошую голодівку» (Знову до теми «Українського вісника»); Шістдесятники — у шістдесяті // Вимір часу. — 2003. — № 13;
- Валентина Чорновіл поділася спогадами про рідного брата В'ячеслава Чорновола. Інтерв'ю. Унікальні фото. // Український інформаційний портал. 27 Кві 2011 http://ua3.info/?p=2179#
- Володимир Панченко та Ярослав Панченко. Валентина Чорновіл: «Я завжди намагалася наслідувати брата». День, № 236, 25.12.2012.
- Вячеслав Чорновіл. Твори: У 10-и т. —
- Т. 1. Літературознавство. Критика. Журналістика / Упоряд. Валентина Чорновіл. Передм. В. Яременка, М. Коцюбинської. — К.: Смолоскип, 2002, — 640 с.: іл.
- Т. 2. «Правосуддя чи рецидиви терору?». «Лихо з розуму». Матеріали та документи 1966—1969 рр. / Упоряд. Валентина Чорновіл. Передм. Лесь Танюк. — К.: Смолоскип, 2003, — 906 с.: іл.
- Т. 3. («Український вісник», 1970-72) / Упоряд. Валентина Чорновіл. Передм. М. Косів. — К.: Смолоскип, 2006, — 976 с.: іл.
- Т. 4. Листи / Упоряд. М.Коцюбинська, В.Чорновіл. Передм. М.Коцюбинська. — К.: Смолоскип, 2005
- Т. 4. — Кн. 1. — 990 с.: іл.;
- Т. 4. — Кн. 2. — 1068 с.: іл.
- Т. 5. Публіцистика, документи, матеріали «Справи № 196» (1970—1984 / Упоряд. Валентина Чорновіл. — К.: Смолоскип, 2007. — 912 с.
- Т. 6. Документи та матеріали (Листопад 1985 — квітень 1990) / Упоряд. Валентина Чорновіл. — К.: Смолоскип, 2009. — 1052 с.: іл.
- Т. 7. Статті, виступи, інтерв΄ю (березень 1990 — грудень 1992) / Упоряд. Валентина Чорновіл. — К.: Смолоскип, 2011. — 1080 с.: іл.
- Т. 8. Статті, виступи, інтерв΄ю (березень 1993 — грудень 1995) / Упоряд. Валентина Чорновіл. — К.: Смолоскип, 2012. — 1088 с.: іл.
- Т. 9. Статті, виступи, інтерв΄ю (січень 1996 — грудень 1997) / Упоряд. Валентина Чорновіл. — К.: Смолоскип, 2014. — 1008 с.: іл.
- Т. 10. Статті, виступи, інтерв΄ю (січень 1998 — березень 1999) / Упоряд. Валентина Чорновіл. — К.: Смолоскип, 2015. — 680 с.: іл.
Нагороди
- Відзнака НРУ «За заслуги перед українським народом» II ступеня (2005).
- Орден княгині Ольги III ст. (2007)
Джерела
- Овсієнко В. В. Чорновіл Валентина Максимівна // ХПГ, , віртуальний музей Дисидентський рух в Україні, 7 серпня 2016
- Чорновіл Валентина Максимівна // facebook, Всеукраїнська правозахисна організація Меморіал імені Василя Стуса
Посилання
- Михайлишин В. Невмируща казка народу // Прапор перемоги. — Ірпінь. — 1989. — 8 березня
- Паламарчук Г. Червоне — то любов, а чорне — то журба //Час/Тіmе. — 1997. — 7 липня
- Бондаренко О. Сестра // Україна молода. — 2001. — 18 серпня
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valentina Maksimivna Chornovil nar 23 bereznya 1948 19480323 v seli Gusakove Zvenigorodskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Ukrayinska RSR ukrayinskij filolog gromadska diyachka Literaturnij redaktor u gazeti Chas Time z 1998 Uporyadkuvala j vidala zibrannya tvoriv Vyacheslava Chornovola v desyati tomah 2002 2015 Molodsha sestra V yacheslava Chornovola vdova Mikoli Plahotnyuka Valentina Maksimivna ChornovilNarodivsya23 bereznya 1948 1948 03 23 76 rokiv Gusakove Zvenigorodskij rajon Kiyivska oblast Ukrayinska RSR SRSRRidV yacheslav Maksimovich ChornovilBatkoMaksim Josipovich ChornovilMatirAkulina Haritonivna TereshenkoCholovikMikola Grigorovich PlahotnyukDitiBogdan Mikolajovich PlahotnyukGromadyanstvo UkrayinaPohodzhennyaukrayinkaZhittyepisNarodilasya 23 bereznya 1948 roku v seli Gusakove Zvenigorodskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti nini Cherkaska oblast Batko Maksim Josipovich vikladav ukrayinsku movu ta literaturu mati Akulina Haritonivna Tereshenko bula vchitelkoyu molodshih klasiv Ditinstvo Valentini minulo v seli Vilhovec de v 1965 roci vona zakinchila serednyu shkolu U 1965 1970 rokah navchalasya na filologichnomu fakulteti Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka U 1970 1972 rokah vikladala ukrayinsku movu ta literaturu u Lvivskij Ternopilskij ta Kiyivskij oblastyah Cherez brata poznajomilasya z kolom shistdesyatnikiv Alloyu Gorskoyu Galinoyu Sevruk Ivanom Leonidoyu ta Nadiyeyu Svitlichnimi Brala uchast u vatagah kolyadnikiv Poshiryuvala j peredavala za kordon zhurnal Ukrayinskij visnik yakij vidavav yiyi brat Pislya jogo areshtu 12 sichnya 1972 roku na dopitah ne davala zhodnih svidchen ni proti nogo ni proti Mikoli Plahotnyuka v spravi yakogo prohodila yak narechena Proti neyi takozh bulo porusheno kriminalnu spravu za ch 1 st 62 KK URSR Antiradyanska agitaciya ta propaganda U serpni 1972 roku yiyi bulo zatrimano odnochasno z Atenoyu Pashko Utrimuvali yih u slidchomu izolyatori KDB u Lvovi Ale zavdyaki bratovi yakij diznavshis pro ce ogolosiv suhe goloduvannya cherez tri dni oboh bulo zvilneno Z politichnih motiviv Valentinu protyagom roku ne dopuskali do pedagogichnoyi roboti Z 1973 roku pracyuvala vchitelkoyu ukrayinskoyi movi ta literaturi v misti Talne na Cherkashini u seli Rokitne ta smt Bucha na Kiyivshini Miscevi ta oblasni organi KDB postijno shantazhuvali yiyi viklikali na dopiti ustanovili stezhennya na roboti Valentina yizdila na pobachennya z bratom u Mordoviyu ta Yakutiyu Vivozila tabirnu informaciyu zokrema interv yu V yacheslava Chornovola ta Budni mordovskih taboriv U 1982 roci vijshla zamizh za Mikolu Plahotnyuka U 1998 roci stala pracyuvati literaturnim redaktorom u gazeti Chas Time piznishe Chas golovnim redaktorom yakoyi buv yiyi brat Publikuvala svoyi publicistichni ta kulturologichni doslidzhennya Redaguvala visnik brata Vimir chasu Pislya jogo zagibeli v avtomobilnij katastrofi 25 bereznya 1999 roku uporyadkuvala ta vidala jogo tvori v desyati tomah Na gromadskih zasadah bula naukovim pracivnikom u Kabineti muzeyi V yacheslava Chornovola ta literaturnim redaktorom u jogo Fondi Chlen pravlinnya gromadskoyi organizaciyi Muzej shistdesyatnictva chlen Vseukrayinskogo tovaristva politichnih v yazniv i represovanih VTPiR iz 1996 roku Nagorodzhena vidznakoyu Narodnogo ruhu Ukrayini Za zaslugi pered ukrayinskim narodom II stupenya 2005 ordenom knyagini Olgi III stupenya 2007 RodinaBrat V yacheslav Chornovil Cholovik Mikola Plahotnyuk 1936 2015 zasnovnik Muzeyu shistdesyatnictva Sin Bogdan Plahotnyuk 1990 r n filolog BibliografiyaSlava Bogu ne vsi mi rabi licemiri ne vsi i lakuzi Pam yati Pavla Maksimovicha Fedchenka Vimir chasu 2002 6 Do istoriyi vidannya Ukrayinskogo visnika Vimir chasu 2002 7 Ukrayina vidznachila 65 richchya z dnya narodzhennya Vyacheslava Chornovola Vimir chasu 2003 9 Mala Batkivshina Vyacheslava Chornovola Vimir chasu 2003 11 Pershe pokarannya Chornovola Vimir chasu 2003 12 Ya ogoloshuyu golodivku Znovu do temi Ukrayinskogo visnika Shistdesyatniki u shistdesyati Vimir chasu 2003 13 Valentina Chornovil podilasya spogadami pro ridnogo brata V yacheslava Chornovola Interv yu Unikalni foto Ukrayinskij informacijnij portal 27 Kvi 2011 http ua3 info p 2179 Volodimir Panchenko ta Yaroslav Panchenko Valentina Chornovil Ya zavzhdi namagalasya nasliduvati brata Den 236 25 12 2012 Vyacheslav Chornovil Tvori U 10 i t T 1 Literaturoznavstvo Kritika Zhurnalistika Uporyad Valentina Chornovil Peredm V Yaremenka M Kocyubinskoyi K Smoloskip 2002 640 s il T 2 Pravosuddya chi recidivi teroru Liho z rozumu Materiali ta dokumenti 1966 1969 rr Uporyad Valentina Chornovil Peredm Les Tanyuk K Smoloskip 2003 906 s il T 3 Ukrayinskij visnik 1970 72 Uporyad Valentina Chornovil Peredm M Kosiv K Smoloskip 2006 976 s il T 4 Listi Uporyad M Kocyubinska V Chornovil Peredm M Kocyubinska K Smoloskip 2005 T 4 Kn 1 990 s il T 4 Kn 2 1068 s il T 5 Publicistika dokumenti materiali Spravi 196 1970 1984 Uporyad Valentina Chornovil K Smoloskip 2007 912 s T 6 Dokumenti ta materiali Listopad 1985 kviten 1990 Uporyad Valentina Chornovil K Smoloskip 2009 1052 s il T 7 Statti vistupi interv yu berezen 1990 gruden 1992 Uporyad Valentina Chornovil K Smoloskip 2011 1080 s il T 8 Statti vistupi interv yu berezen 1993 gruden 1995 Uporyad Valentina Chornovil K Smoloskip 2012 1088 s il T 9 Statti vistupi interv yu sichen 1996 gruden 1997 Uporyad Valentina Chornovil K Smoloskip 2014 1008 s il T 10 Statti vistupi interv yu sichen 1998 berezen 1999 Uporyad Valentina Chornovil K Smoloskip 2015 680 s il NagorodiVidznaka NRU Za zaslugi pered ukrayinskim narodom II stupenya 2005 Orden knyagini Olgi III stupenya Orden knyagini Olgi III st 2007 DzherelaOvsiyenko V V Chornovil Valentina Maksimivna HPG virtualnij muzej Disidentskij ruh v Ukrayini 7 serpnya 2016 Chornovil Valentina Maksimivna facebook Vseukrayinska pravozahisna organizaciya Memorial imeni Vasilya StusaPosilannyaMihajlishin V Nevmirusha kazka narodu Prapor peremogi Irpin 1989 8 bereznya Palamarchuk G Chervone to lyubov a chorne to zhurba Chas Time 1997 7 lipnya Bondarenko O Sestra Ukrayina moloda 2001 18 serpnya